Основні поняття та визначення логістики

Лекція 1 Основні поняття та визначення логістики

Список літератури

1. Пономарьова Ю.В. Логістика: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 328 с.
2. Гаджинский А.М. Логистика: Учебник для студентов высших учебных заведений. – М: Издательско-торговая компания «Дашков и К^О», 2006. – 432 с.
3. Гаджинский А.М. Практикум по логистике. – М.: Издательско-торговая компания «Дашков и К^О», 2006. – 260 с.
1. Поняття й сутність логістики.

Термін «логістика» походить від  грецького слова «logistike», що означає «мислення, розрахунок, доцільність». Історично зложилося, що логістика, як практична діяльність, розвивалася завдяки військовій справі. Так у першому тисячоріччі нашої ери у військовому лексиконі ряду країн з логістикою зв'язували діяльність з управління перевезеннями, озброєння армії, планування й постачання військ матеріальними ресурсами (МР), утримання запасів і т.п. Логістичні принципи й моделі широко використовувалися в ході першої та другої світових воєн. Подібно дослідженню операцій, математичній оптимізації, сітьовим моделям і іншим методам прикладної математики, що показали свою ефективність у військовій області, логістика поступово перейшла в сферу господарської практики й стала широко використовуватися в економіці до 70-х років XX століття.

Найбільш широке трактування терміна «логістика» розуміє під логістикою управління всіма видами потоків (матеріальними, людськими, енергетичними, фінансовими та ін.), що існують в економічних системах. Управління будь-яким об'єктом має на увазі спочатку прийняття рішення, а потім його реалізацію. Для того щоб приймати рішення, необхідні певні знання, для практичної реалізації прийнятих рішень потрібні конкретні дії. Виходячи із цього, розглянемо логістику, з одного боку, як науку, а з іншого боку, як господарську діяльність.

Логістика як наука – розробляє наукові принципи, методи, математичні моделі, що дозволяють планувати, контролювати й управляти транспортуванням, складуванням і іншими матеріальними й нематеріальними операціями, здійснюваними в процесі:

• доведення сировини й матеріалів до виробничого підприємства;
• внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів;
• доведення готової продукції (ГП) до споживача з врахуванням його вимог;
• передачі, зберігання й обробки відповідної інформації.

Логістика як господарська діяльність – це процес управління рухом і зберіганням сировини, матеріалів, напівфабрикатів і ГП у господарському обороті від первинного джерела сировини до кінцевого споживача ГП, а також пов'язаної із цими операціями інформацією.

У цьому курсі лекцій Логістика розглядається як теорія й практика управління матеріальними й пов'язаними з ними інформаційними потоками.

Основним об'єктом управління логістики, як господарської діяльності, є наскрізний матеріальний потік, тобто  матеріальний потік (МП), що проходить по логістичному ланцюзі (ЛЛ), починаючи від первинного джерела сировини через всі проміжні процеси аж до надходження до кінцевого споживача. Новизна логістичного підходу в полягає в зміні пріоритетів між різними видами господарської діяльності на користь посилення значущості діяльності з керування наскрізним МП. На рис. 1.1 представлений традиційний і логістичний підходи до управління МП на макрорівні. На макрорівні МП проходить по ЛЛ, що складається з декількох самостійних підприємств (рис.1.1). На мікрорівні ЛЛ складається з різних служб одного підприємства (рис. 1.2).

Принципова відмінність логістичного підходу до керування МП від традиційного полягає:

1. в об'єднанні розрізнених МП у єдиний наскрізний МП;
2. у виділенні єдиної функції керування наскрізним МП:
3. у технічній, економічній, інформаційній інтеграції окремих ланок ЛЛ у єдину систему (на макрорівні – різних підприємств, на мікрорівні – різних служб підприємства).

Рис.1.1. Традиційний і логістичний підходи до управління МП на макрорівні

 

Рис.1.2. Традиційний і логістичний підходи до управління МП на мікрорівні.

 

2. Етапи розвитку логістики

Етапи історичного розвитку логістики  були обумовлені:

• об'єктивними тенденціями на ринку;
• широтою розуміння можливостей логістичного підходу й рівнем розробки концепцій, методів і моделей логістичного управління;
• рівнем охоплення логістичним керуванням різних сфер діяльності підприємств;
• складністю логістичного керування;
• рівнем розвитку технічних засобів обробки й передачі даних, механізації й автоматизації виробництва.

Виділяють наступні етапи розвитку логістики.

1. Етап становлення (1960-ті роки). Інтеграція транспортно-складського процесу для розподілу ГП. Логістичний підхід спочатку був використаний у сфері обігу, охопивши на етапі становлення організацію зберігання й транспортування ГП. Транспорт і склад, раніше зв'язані лише операціями навантаження й розвантаження, починають працювати на один економічний результат за єдиним графіком і за єдиною погодженою технологією. Тобто починають спільно вирішуватися завдання організації транспортно-складського процесу.
2. Етап розвитку (1970-ті роки). Інтеграція виробничих, складських і транспортних процесів. На цьому етапі розвитку виробництво, складське й транспортне господарства підприємств почали працювати як єдиний злагоджений механізм, тобто відбувалося управління потоком вироблених товарів від виробничої лінії до кінцевого споживача.
3. Етап інтеграції (1980-ті роки). Інтеграція виробничих, складських і транспортних процесів, що включають роботу із сировиною й ГП. Етап інтеграції характеризується об'єднанням логістичних функцій фірми і її логістичних партнерів у так званий повний ЛЛ, що включає закупівлю – виробництво – розподіл і продаж.
4. Етап глобалізації (2000-ні роки). В 1990-ті роки концепція логістики, ключовим положенням якої є необхідність інтеграції, була визнана більшістю учасників ланцюгів постачання, виробництва й розподілу. З'явилися фундаментальні зміни в організації й управлінні ринковими процесами у всій світовій економіці. Компанії стали здійснювати свою діяльність не тільки на регіональному або національному рівнях, але й на глобальному. Почалася глобалізація світової економіки.

 

3. Сучасна концепція логістики.

Концепцією логістики  є система поглядів на вдосконалення господарської діяльності шляхом раціоналізації управління матеріальними потоками. Основні положення даної концепції можна сформулювати так:

1. Системна побудова логістики підприємства на основі методології загальної кібернетичної теорії систем.
2. Головне в процедурі організації матеріального потоку - це врахування потреб ринку.
3. Пріоритет розподілу товарів над їх виробництвом.
4. Необхідність встановлення оптимального рівня обслуговування клієнтів.
5. Аналіз логістичного ланцюга необхідно вести з кінця процесу.
6. Під час удосконалення або проектування будь-якої окремої ланки логістичного ланцюга варто розглядати не цю ланку окремо, а весь логістичний ланцюг.
7. Виконання розрахунків і використання в техніко-економічних обґрунтуваннях рішень з організації вантажопотоку вартості кожної елементарної логістичної операції.
8. Вибір варіантів логістичної системи на підставі порівняння їхніх техніко-економічних показників.
9. Відповідність всіх рішень з планування й організації матеріальних потоків загальної стратегії підприємства.
10. Наявність і використання найбільш повної інформації про товари, матеріальні потоки, виробників і споживачах товарів і т.д.
11. Під час організації й здійснення матеріальних потоків необхідно створювати й підтримувати ділові, партнерські відносини з іншими підприємствами - учасниками логістичного ланцюга.
12. Ведення обліку логістичних витрат протягом всього логістичного ланцюга.

 

4. Об'єкт, предмет, мети, завдання й функції логістики

Об'єктом вивчення логістики є наскрізні МП, потоки послуг і супутні їм фінансові й інформаційні потоки.

Предметом вивчення логістики є оптимізація МП, потоків послуг і супутніх їм фінансових і інформаційних потоків. Існують так звані «шість правил логістики», які описують кінцеву мету логістичного керування:

1. Вантаж – потрібний товар;
2. Якість – необхідної якості;
3. Кількість – у необхідній кількості;
4. Час – повинен бути доставлений у потрібний час;
5. Місце – у потрібне місце;
6. Витрати – з мінімальними витратами.

Головна мета логістики конкретизується в її завданнях, які за ступенем значущості розділяють на три групи: глобальні, загальні й часткові (локальні).

Логістична функція – це укрупнена група логістичних операцій, спрямованих на реалізацію цілей логістичної системи. З концептуальних позицій можна виділити такі функції логістики:

1. Системоутворююча функція полягає в організації системи керування всіма ресурсами.
2. Інтегруюча функція: об'єднання, узгодження, координація дій учасників логістичного процесу усередині підприємства й усередині ЛЛ.
3. Регулююча функція: економія ресурсів, мінімізація відходів всіх видів (втрати часу, неефективні операції, відходи МР), мінімізація витрат.
4. Результуюча функція спрямована на досягнення кінцевої мети логістичного керування – виконання шести правил логістики.

 

5. Види логістики

Розрізняють наступні види логістики:

1) за масштабами розроблювальних проблем логістика ділиться на макрологістику та мікрологістику.

У сферу досліджень макрологістики входять процеси, які протікають на регіональному, міжрегіональному, загальнонаціональному й міждержавному рівнях. Логістика на даному рівні виражається в проведенні глобальної логістичної стратегії, яка полягає у формуванні стійких торгово-економічних зв'язків між окремими країнами й регіонами на основі територіального поділу праці в рамках сформованої спеціалізації й міжгалузевого кооперування. Мікрологістика займається комплексом питань з управління матеріальними, інформаційними й іншими потоками, ґрунтуючись на інтересах окремого підприємства або корпоративної групи підприємств, об'єднаних загальними цілями щодо оптимізації господарських зв'язків.

2) За характером зон управління логістика ділиться на зовнішню й внутрішню.

Зовнішня логістика займається питаннями регулювання потокових процесів, які виходять за рамки діяльності, але перебувають у сфері впливу суб'єкта господарської діяльності. Внутрішня логістика спрямована на координацію й удосконалення господарської діяльності, пов'язаної з керуванням потоковими процесами в рамках підприємства або корпоративної групи підприємств.

3) За характером господарської діяльності виділяють наступні види логістики: закупівельну, виробничу, розподільну, транспортну, інформаційну й т.д.