Інформаційна логістика

• Скорочення часу проходження процесу;

Завдяки випереджаючому інформаційного потоку можна заздалегідь оптимізувати перебіг подальших транспортних, складських, вантажно-розвантажувальних і виробничих процесів і скоротити час їх проходження.

• Зниження запасів у результаті зниження ризиків;

Своєчасна та надійна інформація знижує ризики, пов'язані зі створенням запасів. Запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів та готових виробів можна частково замінити інформацією про запаси, що знаходяться на складі або на шляху до нього.

• Раціональне використання ресурсів;

Своєчасна інформація про хід реалізації процесів в логістичних каналах і про стан логістичних інфраструктур дозволяє здійснити більш розумне використання таких виробничих факторів, як транспортні шляхи, транспортні засоби, вантажно-розвантажувальні потужності або персонал. Аналогічно цьому можна задовольнити попит більш економним використанням цих чинників, що відповідає ідеї «стрункого виробництва» (економного виробництва).

• Підвищення якості логістичного процесу;

Інформаційна прозорість ходу реалізації процесів в ланках логістичного ланцюга є найважливішим фактором забезпечення якості в логістичному каналі. Таким чином, можна забезпечити і краще організувати дотримання узгоджених термінів і краще реагувати на виявлені збої.

• Скорочення споживання паперу;

Завдяки наскрізного проходження даних від однієї інформаційної системи до іншої відпадає необхідність у багаторазової реєстрації даних. Таким чином, можна знизити споживання паперу й уникнути джерел помилок, як це буває при багаторазової реєстрації даних.

• Скорочення помилок;

Якщо створені передумови для електронного обміну даними між інформаційними системами партнерів, то витрати на актуалізацію даних можна обмежити лише одним місцем введення даних.

• Скорочення витрат на актуалізацію даних. [4, с. 63]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Вже доведено на практиці ефективність застосування інформаційної логістики, вона є лише одним із елементів у загальній системі логістики на підприємстві, та успішне її функціонування можливе лише у разі переходу всього підприємства на логістичні засади.

Інформація стає логістичним виробничим фактором. Завдяки їй може скоротитися складування (краще керування запасами, погодженість дій постачальника і споживача, заміна складування готової продукції складуванням напівфабрикатів і сировини). Завдяки інформації вдається також прискорити транспортування (погодженість усіх ланок транспортного ланцюжка). Брак своєчасної інформації викликає нагромадження матеріалу, оскільки непевність споживача, як і непевність постачальника, звичайно викликає бажання підстрахуватися.

Ринок ставить до підприємств високі вимоги. Треба усе швидше модернізувати продукцію, краще володіти цінами, враховувати витрати, аналізувати ефективність окремих замовлень і продуктів. Від великосерійної продукції “для складування” (на розсуд виробника, тобто конкретних замовлень у момент запуску виробництва) у деяких галузях усе частіше переходять до штучного виробництва за конкретними замовленнями зі швидкими постачаннями.

Інформаційна техніка може сприяти виконанню цих вимог. Визначеного підвищення ефективності можна досягти і за допомогою локальних обчислювальних систем, але прозорість і гнучкість значно зростають лише в результаті застосування інтегрованих інформаційних і управлінських систем, що “переступають” межі між підрозділами підприємства.

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Аникин Б.А. Логистика. 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Инфра-М, 2002 г. - 368 с.

2. Гаджинский А. М. Логистика: Учебник для высш. и сред. спец. учеб. завед. — М.: Маркетинг, 1998. — 228 с.

3. Гурч Л. М. Логістика : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К. : ДП «Видавничий дім «Персонал», 2008. — 560 с.

4. Кальченко А. Г. Логістика. — К.: Вид-во КНЕУ, 2003. — 284 с.

5. Качуровський В.Є. Економічний ризик: навч. посіб. – 2-е вид., доп. перероб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 220 с.