Анестезіологія

 Анестезіологія – походить від грецьких слів an – заперечення,  aesthesis – відчуття і logos - наука. Таким чином, дослівно, анестезіологія – це наука, що вивчає способи усунення відчуттів. 

 В сучасному уявленні АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ – це самостійний розділ медицини, який розробляє питання теорії і практики знеболення і захисту організму від надмірних подразників, які викликаються оперативним втручанням. Іншими словами, це система захисту організму людини від операційної травми. Вона передбачає ряд заходів, які починаються до операції, продовжуються під час її і закінчуються в післяопераційному періоді.

                                            ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ

15 ст. до  н.е. - Стародавній Єгипет, папірус Еберса - перша відома згадка про застосування знеболення при операціях за допомогою мандрагори,  беладони, опію,белени, індійської коноплі, цикути.

4-5 ст. до  н.е. - Гіппократ - писав "ослабить боль есть труд божественный” і застосовував для цього фізичні методи (стискання магістральних  судин і нервів).

9-10 ст. - Авіцена - застосував для знеболення холод.

13-15 ст. - Стародавні Китай, Рим, Греція - відкрили знеболюючі властивості етилового алкоголю.

1200 р - Люліус - відкрив ефір.

1540 р. - Кордус - синтезував ефір з алкоголю і сірчаної кислоти, а Парацельс  встановив його наркотичні властивості.

1680 р. - Роберт Бойль, 1704 р. - Ньютон, 1730 р. - Фробеніус - ще тричі відкривали ефір, дали йому сучасну назву і внесли до фармакопеї.

1792 р. - Джозеф Прістлі - відкрив N₂O, О₂ та СО_2.

1800 р. - Деві - помітив знеболюючі властивості "веселячого  газу".

1820-1828 рр. - Генрі Хікмен - підтвердив висновки Деві і рекомендував  закис азоту  для знеболення в хірургії.

13.05.1842 р. - Лонг вперше виконав операцію під ефірним наркозом, однак  не опублікував своє відкриття.

11.12.1844 р. - Хорас Уеллс вперше провів наркоз закисом азоту.

16.10.1846 р. - Томас  Мортон - вперше в світі прилюдно  продемонстрував ефірний наркоз під час оперативного втручання. Ця дата вважається "Днем відкриття наркозу".

1847 р. - М.І.Пірогов - ендотрахеальний наркоз та спинно - мозкова анестезія в експерименті, ректальний та в/в  наркоз в клініці.

1847 р. - Сімпсон - перший хлороформний наркоз.

1847 р. - Джон Сноу - перший професійний анестезіолог.

1863 р. - Грін - морфін для премедикації .

1868 р. - Ендрюс - наркоз N₂O в комбінації з О_2.

1880 р. - Анреп - місцева анестезія кокаїном.

1897 р. - Бір - спинальна анестезія.

1904 р. - Н.П.Кравков - в/в гедоналовий наркоз.

1905 р. - Ейнгорн - синтез новокаїну.

1909 р. - Н.П.Кравков і С.П.Федоров - комбінований наркоз.

1910 р. - Лілієнталь - інтубація трахеї за допомогою ларингоскопа.

1911 р. - Легман - трихлоретиленовий наркоз.

1922 р. - О.В.Вишневський - місцева інфільтраційна анестезія  по методу тугого повзучого інфільтрату.

1932 р. - Веезе - в/в гексеналовий наркоз.

1934 р. - Уолтерс - циклопропановий наркоз.

1936 р. - Ланді - в/в тіопенталовий наркоз. 

1937 р. - Гведел - класифікація стадій наркозу.

1942 р. - Гріффітс і Джонсон - комбінований наркоз з кураре і  ШВЛ.

1949 р. - Лаборі і Гюгенар - штучна гібернація  (нейровегетативна блокада).

1956 р. - Джонстон - фторотановий (галотановий) наркоз.

1957 р. - Хауорд-Батт – атаралгезія.

1959 р. - Мунделєєр та Де Кастро - нейролептаналгезія (НЛА).

1959 р. - Артузіо - метоксифлюрановий (пентрановий) наркоз.

•                                        

               Томас Вильям Мортон                                                              Джон Сноу

 

                               ВПЛИВ ОПЕРАТИВНОГО ВТРУЧАННЯ НА ОРГАНІЗМ 

             Місцеві зміни:                                                  Загальні зміни:

1. Виникнення больового                  1. Біль.

    (ноцицептивного).                             2. Нейровегетативні і

2. Некробіотичне пошкодження.      нейроендокринні порушення.   

3. Виділення місцевих                         3. Порушення обміну.

    вазоактивних речовин,                    4. Порушення дихання.                  

    гормонів та  інших БАР.                     5. Зміни кровообігу.

4. Розвиток місцевого   набряку.         6. Зміни реологічних властивос-

5. Створення умов для  інфекції.         тей крові (вязкості, текучості).

6. Специфічний вплив на органи         

    дихання (рани грудної клітки),

    кровообіг  (кровоточиві рани),

    ВЕО (опікові рани) та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

БІЛЬ - це складне різконегативне емоційне відчуття, яке виникає при дії пошкоджуючих факторів на спеціальні рецептори.

                                                      

                            Етапи формування больової реакції:

1. Перетворення патологічного  впливу в електричний сигнал  в больових рецепторах (ноцицепторах), тобто утворення больового імпульсу.

2. Передача утвореного  больового сигналу по аферентних  нервових шляхах.

3. Формування відчуття  болю і відповідної психічної  реакції, тобто "розшифровка", "осмислення" болю в центрах  больової чутливості.

4. Формування реакції-відповіді  і передача її по еферентних  нервових шляхах.

 

         ФОРМУВАННЯ І ШЛЯХИ ПЕРЕДАЧІ БОЛЬОВОГО ІМПУЛЬСУ

1. Хімічні агенти:                                                                       2. Механічні агенти:

а) біогенні аміни                                                                        (безпосередня травма клітин)

( гістамін,серотонін)

б) калікреїн-кінінова

система (брадикінін)            РЕЦЕПТОР                    3. Термічні агенти (опіки,    

 в) простагландини                    (НОЦИЦЕПТОР)                 перегрівання)

г) медіатори (АХ)                              

д) цитокіни (ТНФ)                              

є) вазоактивні речовини                                                        4. Електричні агенти (електричний

(ангіотензин, АДГ)                                                                      струм)

ж) деякі іони (Са++, Mg++)

 

 

 

                     ПЕРИФЕРИЧНІ НЕРВИ (нервові волокна).

 

                 А мієлінові             В мієлінові               С безмієлінові

            Проводять біль від шкіри і  слизових        Проводять біль від вн. органів  

 

                                     ЗАДНІ КОРІНЦІ І РОГИ СПИННОГО МОЗКУ

 

                                  СПИННИЙ МОЗОК (Tractus spino-thalamicus)

 

                                           ЦЕНТРИ ПЕРВИННОГО БОЛЮ

                                 (ретикулярна формація, зоровий бугор)

 

                                        ЦЕНТРИ БОЛЬОВОЇ ЧУТЛИВОСТІ

                               (лобні долі, задній центральний  завиток)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                        ПРОВІДНІ ШЛЯХИ БОЛЬОВОЇ ЧУТЛИВОСТІ

 

 

 

 

 

 

                               ВПЛИВ БОЛЬОВИХ ІМПУЛЬСІВ НА ОРГАНІЗМ

                                        

 

                              ЗБУДЖЕННЯ ВЕГЕТАТИВНИХ ЦЕНТРІВ ПІДКОРКИ

 

1. Стимуляція симпатичної і парасимпатичної нервової

      системи

     2.   Гіперкатехоламінемія (адреналін, норадреналін)

3. Гіперпродукція інших стресових гормонів (ТТГ,

      альдостерон, АДГ,  цитокіни, простогландини, глюкагон)

 

                             РОЗВИТОК АДАПТАЦІЙНОГО СИНДРОМУ СЕЛЬЄ

 

  

 

 

 

 

                 

 

 

                 

 

 

 

ВТОРИННІ ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІЙ  ВСІХ ОРГАНІВ І СИСТЕМ З РОЗВИТКОМ  ПОЛІОРГАННОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

 

 

                                      ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО МЕТОДІВ АНЕСТЕЗІЇ

ЗАГАЛЬНІ (неспецифічні)
КОМПОНЕНТИ АНЕСТЕЗІЇ	ЧИМ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬСЯ
Амнезія – виключення свідомості	Загальні анестетики, седативні препарати, гіпноз
2. Аналгезія (an-заперечення, algos - біль) - виключення больової чутливості	Загальні і місцеві анестетики, наркотичні і ненаркотичні аналгетики
3. Нейровегетативна     блокада	Загальні анестетики, центральні і     периферичні холіно- і адреноміметики, нейролептики
4. Міоплегія - розслаблення м"язів	Загальні і місцеві анестетики, міорелаксанти
5. Підтримка адекватної     гемодинаміки	Фармакологічні препарати та середники для регуляції ОЦК, ритму та сили серцевих скорочень, ЗПОС, мікроциркуляції, коагуляційних і реологічних властивостей крові та ін.
6. Підтримка адекват-     ного газообміну	Прохідність дихальних шляхів, оксигенація крові, допоміжна та ШВЛ
7. Регуляція обмінних     процесів	Корекція ВЕО, КЛР, енергетичного балансу, терморегуляція та ін.

 

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО МЕТОДІВ АНЕСТЕЗІЇ

СПЕЦІАЛЬНІ (специфічні)
Вид операції	Проблеми	Методи їх вирішення
Торакальні	Пневмоторакс	ШВЛ, дренування                                                                                                                       плевральної порожнини, роздільна інтубація бронхів
2. Нейрохірургічні	ВЧТ	Люмбальна пункція, осмо- і салуретики
3. Урологічні	Уремія	Гемодіаліз

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поверхнева (термінальна) анестезія

– передбачає попередження утворення  больових імпульсів в нервових рецепторах (ноцицепторах), розташованих в шкірі або слизових оболонках

Виконується методами:

1. Змазування (2-5% розчини новокаїну, лідокаїну, паста “Емла” з вмістом прилокаїну та лідокаїну)
2. Орошення (2-5% розчини новокаїну, лідокаїну, 10% аерозоль лідокаїну)
3. Охолодження (розчин хлоретилу)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО  ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ №2

ЗАВ.КАФЕДРИ: д.м.н., професор Іоффе Олександр Юлійович

 

 

Тема: «Загальні питання знеболювання. Місцева анестезія. Інгаляційний та неінгаляційний наркоз»

 

 

 

 

 

                                                                          

 

                                                                                       Виконав:

                                                                                                  Студент групи №33

                                                                                                 Факультет Медичний №1

                                                                                                 Горб Євген Леонідович

                                                                                                  Викладач:

                                                                                                  Асистент кафедри

                                                                                                  Тарасюк Тетяна Василівна

 

Київ 2013

ПЛАН

1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ;
2. ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ МІСЦЕВОЇ І ЗАГАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ;                    
3. КЛІНІКА НАРКОЗУ;                                    
4. АПАРАТУРА ДЛЯ НАРКОЗУ;           
5. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ І ПРАКТИЧНОЇ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                         СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ