Гепатит С

 

 

 

 

 

Реферат на тему: Гепатит С

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гепатит C - це інфекційне захворювання печінки, викликане вірусом. Інфекція, зумовлена ​​вірусом гепатиту C, може розвинутися у будь-якої людини і спостерігається частіше у молодих людей.

Історія

Після того, як в 70-х роках  ХХ століття були виділені збудники гепатитів  А і В, стало очевидним існування  ще декількох вірусних гепатитів, які  стали називати гепатити «ні А, ні В» (non-A, non-B hepatitis, або NANBH ). Вирішальний крок у виявленні інфекційного агента таких гепатитів був зроблений в 1989 році, коли в крові хворих була виявлена ​​вірусна РНК, характерна для флавірусів. Цей збудник гепатиту назвали вірусом гепатиту C.

Загальна  характеристика

Гепатит С називають «ласкавим  вбивцею» через здатність маскувати  справжню причину під виглядом безлічі  інших захворювань.

Вірус гепатиту С передається  через кров. Більшість випадків гепатиту С розвивається непомітно і переходить в хронічну форму з багаторічним перебігом без симптомів. Хронічний  гепатит С добре піддається лікуванню  новими препаратами. Діючої вакцини  для профілактики гепатиту С поки не існує, проте зараження можна  уникнути.

Гепатит С частіше хворіють молоді люди. Однак «вік» інфекції поступово зростає.

Більше 170 млн. населення  Землі уражено хронічним гепатитом  С. Щорічно заражається 3-4 млн. чоловік. Захворювання поширене в усіх країнах, але нерівномірно.

Де  можна заразитися вірусом гепатиту С?

Заразитися можна при  виконанні пірсингу, татуювань - у відповідних салонах. Однак за статистикою частіше заражаються в тих місцях, де відбувається спільне вживання ін'єкційних наркотиків.

Високий ризик зараження  в місцях позбавлення волі. Медперсонал  може заразитися на роботі (у лікарні, клініці) при травмі під час роботи з інфікованою кров'ю.

Можливо - при спільному використанні бритв, манікюрного приладдя, і навіть зубних щіток (що потрапила на них інфікована кров може стати причиною зараження), при укусі.

Зараження гепатитом С  при введенні препаратів крові при  операціях і травмах, введенні медичних препаратів і масової вакцинації, в стоматологічних кабінетах  менш ймовірно в розвинених країнах.

 

Гемотрансфузії (переливання крові) в даний час рідко служать причиною інфікування пацієнтів, їх вклад становить не більше 4%. Раніше гепатит С характеризували як "посттрансфузійних". Ризик зараження при медичних маніпуляціях може зберігатися в країнах, що розвиваються. Якщо грубо порушуються санітарні норми, то місцем зараження може стати будь-який кабінет, де виконуються медичні маніпуляції. Нерідко при гепатиті С встановити точний джерело інфікування не вдається.

Зараження статевим шляхом

Статевий шлях передачі гепатиту С мало актуальне. При незахищеному статевому контакті з носієм вірусу ймовірність передачі складає 3-5%. В  умовах моногамного шлюбу ризик  передачі інфекції мінімальний, проте  він зростає при наявності  великої кількості партнерів, випадкових зв'язків. Невідомо, наскільки сприяє передачі оральний секс.

Особам, які мають статеві  контакти з хворими на гепатит  С або носіями вірусу, рекомендується використання презервативів. При цьому, як правило, Ви не можете сказати за зовнішнім виглядом людини, чи хворий він на гепатит С, і тим більше - чи є він носієм вірусу.

Передача гепатиту С від матері до дитини

Від інфікованої матері плоду  вірус гепатиту С передається  рідко, не більше, ніж в 5% випадків. Інфікування  можливе тільки в пологах, при  проходженні родових шляхів. Запобігти  інфікуванню сьогодні не представляється  можливим.

У більшості випадків діти народжуються здоровими. Даних про  перебіг інфекції в довготривалій  перспективі поки недостатньо, протоколи  лікування новонароджених також  не розроблені.

Немає даних і вказують на можливу передачу вірусу з молоком  матері. Годування груддю при наявності  гепатиту С у матері рекомендують відмінити, якщо є порушення цілісності шкіри молочних залоз, кровотеча.

Чи відбувається передача гепатиту С при звичайних  побутових контактах?

Гепатит С не передається  повітряно-крапельним шляхом (при розмові, чханні, зі слиною і пр.), при рукостисканні, обіймах, користуванні загальним посудом, їжею або напоями. Якщо в побуті відбулася  передача інфекції, то при цьому  обов'язково має місце попадання  частки крові від хворого або  носія вірусу гепатиту С в кров що заразився (при травмі, порізі, через  садна та ін.)

Хворі і носії вірусу гепатиту C не повинні бути ізольовані від  членів сім'ї і суспільства, їх не слід обмежувати або створювати особливі умови в роботі, навчанні, догляді  за ними (діти, літні особи) лише на підставі наявності інфекції.

 

Як  дізнатися, чи є у мене ризик захворіти  на гепатит С?

Існують групи людей, що піддаються більш високому ризику зараження  гепатитом С. Епідеміологи CDC виділяють  три ступені підвищеного ризику. Найвищий ризик зараження мають:

· Особи, які вживають ін'єкційні  наркотики

· Особи, якими переливали фактори згортання крові до 1987

Проміжний (середньо-підвищений) ризик зараження гепатитом С  мають:

· Пацієнти, що знаходяться  на гемодіалізі (апарат "штучна нирка")

· Особи, яким були пересаджені  органи (трансплантація) або яким переливали кров до 1992 р., і всім, кому була перелита кров від донора, згодом опинилася  з позитивним результатом аналізів на гепатит С

· Особи з невстановленими  захворюваннями (проблемами) печінки

· Немовлята, які народилися від інфікованих матерів

 

До наступної  категорії (слабке підвищення ризику) належать:

· Медичні працівники та працівники санітарно-епідеміологічної служби

· Особи, які мають статеві  контакти з багатьма партнерами

· Особи, які мають статеві  контакти з одним інфікованим  партнером

Людям, що відносяться до груп високого і середнього ступеня  ризику, необхідно пройти обстеження на гепатит С. При цьому, аналізи  потрібно здати навіть в тих випадках, якщо (наприклад) використання ін'єкційних наркотиків мало місце тільки один або кілька разів багато років  тому.

Аналізи на гепатит С здають також всі особи, інфіковані ВІЛ. У дітей, народжених від інфікованих  матерів, аналіз виконується у віці 12-18 міс.

Медичним працівникам  обстеження слід пройти у всіх випадках передбачуваного контакту з інфікованою  кров'ю (наприклад, якщо вкололися голкою або кров потрапила в око).

Особам з деяких груп ризику по гепатиту С слід пройти вакцинацію від гепатиту В, оскільки у них  є ризик зараження і цією інфекцією.

Які аналізи встановлюють факт інфекції?

Перший аналіз, який зазвичай рекомендують зробити - це антитіла до вірусу гепатиту С (анти-HCV). Його виконують  в більшості медичних установ. Цей  аналіз встановлює лише факт інфікування  в сьогоденні або минулому.

Крім того, цей аналіз може давати хибно-позитивні (аналіз позитивний, але інфекції насправді немає) і  помилково-негативні результати (аналіз негативний, але інфекція насправді  є), з різних причин. Тому для точної діагностики гепатиту С виконується  більш складне обстеження.

Чи  можна заразитися вірусом гепатиту С та не захворіти?

Можна заразитися і перехворіти  гепатитом C, тобто одужати. Вірогідність цього становить близько 10-20%. Можна  заразитися і стати носієм вірусу гепатиту С. Віруси розмножуються в  організмі носія, але йому самому великої шкоди не завдають. У таких  людей не виявляють змін печінкових проб і ознак гепатиту при біопсії  печінки. Однак можливо і приховане  прогресування.

Але все ж, одного разу заразившись  вірусом гепатиту С, більшість інфікованих  набувають хронічний гепатит  С. Вірогідність цього становить  близько 70%. Всі інфіковані потребують постійного спостереження лікаря тому, що ризик активації захворювання у них зберігається.

Чи можна заразитися і захворіти гепатитом С повторно?

Так, можна заразитися і  захворіти повторно. Навіть якщо проведене  лікування було успішним, імунітет до вірусу гепатиту С не виробляється, тому повторне інфікування (у тому числі - іншим типом HCV) викликає захворювання.

Що  робити, якщо в сім'ї є хворий на гепатит С?

Хворому або інфікованому члену сім'ї необхідно дотримуватися  всіх заходів, які запобіжать передачі вірусу іншим членам сім'ї, в тому числі:

· Не бути донором крові  або органів для пересадки

· Не користуватися загальними предметами побуту, які можуть послужити  чинниками передачі (бритвені верстати і прилади, епілятори, зубні щітки і нитки, манікюрні набори)

· При порізах і саднах прикривати їх бинтом або пластиром, щоб кров не потрапила назовні (якщо йому потрібно зробити перев'язку чи поставити пластир, потрібно надіти медичні рукавички)

 

Встановлено, що вірус гепатиту С виживає в зовнішньому середовищі (наприклад, в засохлих краплях крові) при кімнатній температурі протягом, принаймні, 16 ч., і навіть до 4 днів. Всі  місця, куди випадково потрапили  краплі крові інфікованого члена  сім'ї, повинні бути оброблені дезинфікуючим розчином - наприклад, хлор-містять миючими засобами, або розчином хлорного вапна в розведенні 1:100. Прання при 60 градусах інактивує вірус за 30 хвилин, кип'ятіння - за 2 хв.

 

До  чого може призвести гепатит С?

Вірогідність перехворіти  гепатитом C в гострій формі і  видужати складає, за різними даними, до 10-30%. Гострий гепатит С практично  не діагностується і в більшості  випадків переходить у хронічний. Хронічний  гепатит С не проходить самостійно і потребує лікування.

Чи  можна залишити гепатит С без  лікування і не звертатися до лікаря?

Зараження, як правило, приведе  до розвитку хронічного гепатиту С. У  більшості випадків перебіг хронічного гепатиту С доброякісне: у вигляді  носійства без симптомів, або слабо вираженого гепатиту. Однак і в цьому випадку людина потребує спостереження лікаря.

Це потрібно тому, що ризик  активації захворювання (і розвитку небезпечних результатів) весь цей  час зберігається. Якщо хронічний  гепатит С перебігає із значними змінами печінкових проб, то такі пацієнти потребують проведення противірусної  терапії, оскільки у них високий  ризик розвитку цирозу печінки.

Хто важче  переносить гепатит С?

Особи, що зловживають алкоголем. У них цирози розвиваються протягом 5-8 років. Також важче хворіють літні  люди та діти. Крім того, їм нерідко  протипоказане повноцінне противірусне лікування. Особи старшого віку, очевидно, мають більшу ймовірність розвитку хронічного гепатиту С та його несприятливих  наслідків (цироз печінки) порівняно  з молодими.

Чим небезпечний  гепатит C під час вагітності?

Інфіковані жінки, як правило, нормально виношують вагітність. Діти в більшості випадків народжуються здоровими, хоча ризик вертикальної передачі гепатиту С їм від матері мається.

Перебіг гепатиту С

Гепатит С може бути гострим  і хронічним. Гострий гепатит  С діагностується дуже рідко і  частіше випадково. Виділяють три  сценарії - варіанти подій, що відбуваються після гострого гепатиту С:

· Одужання протягом 6-12 місяців  із зникненням маркерів гепатиту С. Це близько 20% зазнали зараженню.

· Перехід інфекції в так  зване носійство вірусу гепатиту С, коли симптоми та лабораторні ознаки захворювання печінки йдуть, а аналізи показують присутність вірусу в крові (персистенція). Такі випадки (до 20%) можуть бути вперше виявлені при «неспеціальному», «випадковому» обстеженні.

Частота несприятливих наслідків  при цьому варіанті перебігу гепатиту С не встановлена ​​до кінця. Навіть за відсутності лабораторних ознак ураження печінки гепатит С може прогресувати.

· Розвиток хронічного гепатиту з якими клінічними і лабораторними  проявами ураження печінки. Це до 60-70% всіх людей, що перехворіли на гострий  гепатит.

Перехід гострого гепатиту С в хронічний відбувається поступово  і не залежить від ступеня проявів  гострої фази. Протягом декількох  років наростає пошкодження клітин печінки, розвивається фіброз. Функція  печінки при цьому може довгий час зберігатися.

Хвороба прогресує повільно, тому з проблемою несприятливих  результатів гепатиту С людство  зіткнеться через один або кілька десятків років, коли буде проаналізований  досвід спостереження багатьох людей, що хворіють на даний час.

Тривалість  захворювання гепатитом C

Одужання після перенесеного гострого гепатиту С може наступити  протягом року. Хронічний гепатит  С може протікати десятиліттями.

Виходячи  хронічного гепатиту С

У пацієнтів з активним перебігом гепатиту, тобто з постійно підвищеною активністю трансаміназ, ризик трансформації в цироз протягом 20 років досягає 20%. У 5% пацієнтів з цирозом можливий розвиток первинного раку печінки. Ймовірність розвитку раку печінки вище при одночасному перебігу двох інфекцій - гепатиту В і гепатиту С. Тривале вживання алкоголю також пов'язано з більш високим ризиком розвитку раку печінки.

Загальна статистика исходов гепатиту С така. Із кожних 100 осіб, інфікованих вірусом гепатиту С,

· У 55-85 чоловік буде хронічна інфекція (хронічний гепатит або  носійство без симптомів)