Анаціз економічного розвитку Канади

 

Вступ

У світі налічується чимало країн. Кожна з них розвивається за певною схемою, має свою стратегію, досягла певного рівня розвитку.

У даній розрахунковій роботі я буду досліджувати Канаду.

Сучасна Канада — одна з  найрозвинутіших країн з ринковою економікою, яка замикає «велику  сімку» за обсягом ВНП, хоча й поступається перед аналогічними показниками таких країн, як Індія чи Бразилія. Проте за рівнем ефективності виробництва та стандартів життя вона йде слідом за США,саме тому є актуальним дослідження та аналіз її розвитку і становлення на світовій арені.

У даній розрахунковій  роботі я розгляну характеристику Канади як суб’єкта міжнародного господарства. Проаналізую її економіко-географічне положення, історію становлення і розвитку. Зроблю висновок, як по впливали дані аспекти на її позиції в світовому господарстві. 

Також, за допомогою графіків і таблиць, зроблю  розрахунок та аналіз основних показників розвитку Канади. Для більш повного аналізу розгляну участь країни в міжнародній інтеграції та міжнародному поділі праці.

В результаті виконання роботи, ми отримаємо комплексну характеристику Канади, як країни світового лідера.

 

 

 

 

 

 

1. Характеристика країни як суб’єкта міжнародного господарства
1. Геополітичне положення Канади

Канада знаходиться у північній частині Північної Америки. Значна частина території Канади припадає на великі та малі острови у Північному Льодовитому, Атлантичному та Тихому океанах.

З півночі на південь Канада простягається майже на 4600 км, із заходу на схід - на 5100 км. Від о. Елсмір до Північного полюса – менше 1000 км, а південна точка країни в районі оз. Онтаріо лежить на широті Риму.

Крім материкової північної  частини Північної Америки, до її складу входять численні дрібні і  великі острови Північного Льодовитого, Тихого і Атлантичного океанів. Велика частина Канади розташована в  холодному арктичному і субарктичному  кліматичних поясах і тільки південь - в помірному.

Канада займає 1/1.5 частина  земної суші, омивається водами трьох  океанів, має найдовшу берегову лінію (близько 120 тис. км). Її сухопутний кордон з США (6 тис. км) вважається найдовшим не охоронюваним кордоном в світі. А «кордон» полярних секторів Канади і Росії найдовший в світі.

Географічне положення країни в найхолоднішій частині Америки  значною мірою обмежує господарське освоєння та заселення більшої частини  її території. [1]

1.2  Основні  події в історії розвитку і  становлення Канади

Першими жителями Канади були предки індіанців, а в північній  частині – ескімоси.

У XVII столітті французи й  англійці почали освоювати територію  країни. З початку XVII століття Канада вважалася колонією Франції, а з 1763 року - Великобританії.

01 липня 1867 року Канада  була проголошена британським  домініоном, і відтоді, цей день  вважається національним святом - Днем Канади.

У другій половині XX століття Канада стає самостійною державою, правління англійської королеви залишається лише декоративним елементом  державного устрою країни і більшою  мірою - даниною традиції. В кінці 1964 року парламентом Канади був затверджений національний прапор із зображенням  червоного кленового листа, а  в 1980 році, офіційний статус отримав національний гімн. [2]

Формуванню і становленню  сучасної моделі економічного розвитку Канади передував ряд історичних, політичних і соціально-економічних  подій в житті держави, які, в  свою чергу, зумовили стратегію розвитку високорозвиненої держави.

Період 1980-1985 рр.. можна назвати канадською «рейганомікою», що характеризується, як просування вільного підприємництва, дерегулювання, приватизація, стимулювання капіталовкладень і проведення податкової реформи.

Період 1990-1995 рр.. характеризується демонтажем механізму державного регулювання  економіки. А.І. Погорлецкій стверджує, що для цього періоду можна відзначити наступні заходи:

1) федеральний уряд передає  в руки приватного бізнесу  великі підприємства галузей  промисловості, повітряний і залізничний  транспорт, зв'язок;

2) проводиться приватизація  портів, припортових споруд, аеропортів, телекомунікації;

3) забезпечується проникнення  приватних компаній в соціальну  сферу;

4) скасовується субсидування  сільського господарства і транспорту;

5) скорочуються обсяги  державних інвестицій;

6) відбувається відкриття  національної економіки через  угоду про вільну торгівлю  з США, Мексикою (НАФТА);

7) відбувається стримування  інфляції, ліквідується дефіцит  державного бюджету, скорочується  державний борг;

8) забезпечується глибоке  проникнення іноземного капіталу в провідні гірничодобувні та обробні галузі.

Особливістю сучасного етапу  розвитку економіки (з 1996 р. і до теперішнього часу) є ліквідація дефіциту державного бюджету і державного боргу, децентралізація управління.

Перераховані вище дії  уряду з оздоровлення економіки  привели до наступних результатів:

1) намітилася фінансова  стабілізація;

2) ліквідовано дефіцит  державного бюджету за рахунок  введення фіскального дивіденду  і збільшення індивідуального  прибуткового оподаткування і  рівня оподаткування компаній. Податковий  клімат в Канаді менш сприятливий,  ніж у США. Прямі податки  на зарплату становлять в Канаді 46%, а в США - менше 30%. Тим  не менше від високих податків  населення отримує віддачу у  вигляді безкоштовної охорони  здоров'я і недорогої вищої освіти;

3) відбувалося помітне  розширення зовнішньої торгівлі.

Підсумком реформ в канадській економіці, що проводяться з середини   1980-х рр.. стало її загальне оздоровлення і значне поліпшення у сфері державних фінансів.

Головні досягнення реформ зводяться до наступного:

1. Відбулося роздержавлення економіки;
2. Ліквідовані прямі субсидії в сільському господарстві та транспорті;
3. Ліквідований бюджетний дефіцит в більшості провінцій;
4. Скорочено державний апарат;
5. Створено нові прогресивні сектори економіки;
6. Збільшено чисельність зайнятих у приватному бізнесі.

Незважаючи на досягнуті  помітні успіхи однією з невирішених  проблем залишається проблема досягнення соціальної злагоди та консолідації суспільства.

На думку А.І. Погорлецкого, модель економічного розвитку Канади можна назвати як «експортно-орієнтоване господарство, обумовлене вузьким внутрішнім ринком і величезним державним потенціалом». [3]

3. Основні відомості про Канаду

Канада — друга за розміром країна світу.

Її площа становить: 9 984 670 км².

Канада займає більшу частину півночі Північної Америки, має сухопутний кордон з США та морську межу з Францією і Данією.

Більша частина країни належить до зон помірного і субарктичного  кліматів.

Форма правління та державний устрій

Канада — федерація, федеративна  парламентська республіка у складі Співдружності. Глава держави —  королева Великої Британії. В країні її представляє генерал-губернатор. Виконавча влада належить уряду  на чолі з прем'єр-міністром. Законодавча  влада належить парламенту. Він складається  із двох палат — палати громад і  сенату. Термін повноважень парламенту — 5 років. [1]

Адміністративний  поділ Канади

Канада складається з  десяти провінцій і трьох територій (таблиця 1.1):

 

Таблиця 1.1

Провінція або  територія	Столиця	Територія в км²	Населення
Альберта	Едмонтон	661 848	3 256 800
Британська Колумбія	Вікторія	944 735	4 254 500
Манітоба	Вінніпег	647 797	1 177 600
Нова Шотландія	Галіфакс	55 284	937 900
Нью-Брансвік	Фредеріктон	72 908	752 000
Ньюфаундленд і Лабрадор	Сент-Джонс	405 212	516 000
Онтаріо	Торонто	1 076 395	12 541 400
Острів Принца Едварда	Шарлоттаун	5 660	138 100
Квебек	Квебек	1 542 056	7 598 100
Саскачеван	Реджайна	651 036	994 100
Північно-західні території	Єллоунайф	1 346 106	42 800
Юкон	Вайтхорс	482 443	31 200
Нунавут	Ікалуіт	2 093 190	28 300

 

Столиця Канади – Отава. Найбільші міста: Торонто, Монреаль, Ванкувер, Оттава, Калґарі, Едмонтон, Квебек, Гамільтон, Вінніпег.

Національна валюта

Національною валютою  Канади є – «Канадський долар». Канадський долар (CAD), рівний 100 центам. В обігу знаходяться банкноти номіналом в 2, 5, 10, 20, 50, 100 і 1000 CAD і монети номіналом 1 і 2 долари, 1, 5, 10 і 25 центів. У країні в ході кілька різних банкнот одного достоїнства.[4]

Населення та імміграція

Населення Канади сформувалось під впливом постійного потоку іммігрантів. Згідно даних Канадської статистичної служби, населення країни станом на березень 2011 р. становило 34,9 млн. чол., 8 млн. з яких франкомовні. Корінне населення Канади - індіанці, метиси, ескімоси нараховує трохи більше 1 млн. чоловік (близько 3% населення країни).

Канада — країна іммігрантів. Глобальна репутація Канади як високорозвиненої, мирної, вільної від етнічних конфліктів країни, безумовно сприяє росту імміграції в країну. Канада приймає понад 200 000 іммігрантів щорічно. Нові канадці, як прийнято тут називати новоприбулих іммігрантів, в основному розселяються у великих містах, що зумовлено ситуацією на ринку праці. Імміграція приносить значний внесок в економіку країни. В основному приріст населення відбувається за рахунок імміграції. Хоча основну економічну віддачу від імміграції приносять незалежні кваліфіковані іммігранти, половина всіх людей, які в'їжджають в країну, підпадає під програму возз'єднання сімей.

За даними Статистики Канади у 2001-му році в країні мешкало 1 071 060 канадців українського походження (переважно  громадяни Канади): українці-канадці – восьма за чисельністю етнічна група в Канаді. Канада - третя країна світу з найбільшим числом етнічних українців — після України й Російської Федерації.

Віросповідання

Більшість канадців — християни. Основна частина належала до римсько-католицької церкви (45,2 % населення), за ними — кальвіністи, англіканська та лютеранська церкви. Представлені й інші релігії: індуїзм, іслам, сикхізм та буддизм. Близько 3,4 млн. осіб заявили, що взагалі не сповідають жодної релігії.

Культура

Багато елементів канадської культури дуже близькі до культури Сполучених Штатів Америки, включаючи  кіно, телебачення, одяг, житло, приватний  транспорт, споживчі товари та продукти харчування. Незважаючи на це, Канада має  свою власну унікальну культуру. З 1970-х  уряд Канади проводить офіційну політику мультикультуралізму в ознаменування  того, що Канада заселена народами різного  походження.

 

Час

У Канаді 6 часових поясів. Острів Ньюфаундленд – київський час мінус 5,5 годин; провінції Ньюфаундленд, Нью-Брансуїк, Нова Шотландія – мінус 6 годин; Оттава, Торонто – мінус 7 годин; Вінніпег – мінус 8 годин; Едмонтон – мінус 10 годин; Ванкувер – мінус 10 годин. [2]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Розрахунок і аналіз основних показників розвитку країни.
1. Тенденції демографічного розвитку Канади

Згідно Канадської статистичної служби, населення Канади на початок 2011 року становить 34 млн. осіб. , більша його частина живе на вузькій смузі вздовж кордону з США шириною в 160 км та довжиною в 6 000 км. Зростанню населення в рівній мірі сприяє імміграція та природний приріст населення (число новонароджених мінус число померлих). Перепис 2006 року зафіксував 5,4% приріст у порівнянні з 2001 роком.

Природний приріст населення  становить біля + 2 проміле (народжуваність 10,28 проміле, смертність 7,87 проміле). Дитяча смертність відносно низька – 5 проміле.[5]  Динаміка населення Канади показує, що з 2008 року, населення має явну тенденцію до зросту (рис.2.1.1).

Рисунок 2.1.1

За оцінками експертів, в 2026 році Канада буде нараховувати 36,2 млн. мешканців.

Більшість канадців, 76,6%, живуть в містах, а 23,4% - в сільській місцевості. Згідно останнього перепису населення, 31% населення Канади (8,61 млн.. чол.) живуть у трьох найбільших містах країни – Торонто, Монреалі, Ванкувері. Тривалість життя в Канаді – 74,9 років для  чоловіків та 81,4 років для жінок. Це один із самих високих показників у світі.

За статистикою, середній розмір сім’ї у Канаді складає 3,1 чоловік, в який включено 1,3 дітей. Розмір сім’ї залишається незмінним  з 1991 року.

Канада – дуже різноманітна країна з етнічної точки зору. В Канаді живуть 34 етнічні групи, які складаються як мінімум з 100 000 чол. З них:

Канадці – 39,4 %; британці – 34,4 %; французи – 25,7 %; німці – 3,6 %; італійці – 2,8 %; українці – 1,7 %; аборигени – 1,5 %; китайці – 1,4 %; голландці – 1,4 %; поляки – 0,9 %; росіяни – 0,1 %(рис.2.1.2) . [6]

Рисунок 2.1.2

Щодо  вікової структури населення  Канади, то люди віком до 14 років становлять – 15,7% (чоловіки 2 736 737 чол. / жінки 2 602 342 чол.), віком від 15 до 64 років – 68,5% (чоловіки 11 776 611 чол. / жінки 11 517 972 чол.), старше 65 років – 15,9% (чоловіки 2 372 356 чол. / жінки 3 024 571 чол.) (рис. 2.1.3).[7]

Рисунок 2.1.3

 

Рівень безробіття в Канаді в 2012 році становив 7,4%.

Рівень зайнятості населення (відношення чисельності зайнятого населення до загальної чисельності населення обстежуваного віку) складає 66,8%.

У порівнянні з 2011 роком кількість зайнятих зросла на 1,3%, або 229 тис.

Число працівників бюджетної сфери збільшилося на 37 тис, проте це зростання було компенсовано зниженням зайнятості в приватному секторі.