Внешняя економика Германии

  Зміст 

  Вступ…………………………………………………………………………....3 

  Внутрішньоекономічна ситуація ФРН……...........................................……...4

  Загальна  характеристика зовнішньоекономічної діяльності Німеччини..7

  Зовнішньоекономічні зв'язки з регіоном ЦСЄ…………………………….10 

  Висновок…………………………………………………………...………….12 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ 

    Німеччина - це локомотив європейської економіки. За обсягом ВВП Німеччина - найбільша  економіка Європи і на другому  місці в світі за обсягом експорту. Німеччина - найбільша країна Євросоюзу  за кількістю населення, гігантський  внутрішній ринок і легкий доступ до зростаючих ринків в розширеному  Європейському співтоваристві.

    Німеччина інтегрована в світову економіку і залежить від її зростання більшою мірою, ніж багато інших країн. Кожен четвертий євро заробляється на експорті товарів і послуг, а отже, одне з п'яти робочих місць залежить від зовнішньої торгівлі. Експорт товарів і послуг є однією з основних рушійних сил економіки Німеччини.

    Конкурентоспроможність  Німеччини на світовому ринку  також набуває все більшого значення, адже вона поступово розвиває свої технології.

    Тому  завданням зовнішньої політики Німеччини є заохочення і захист німецьких економічних інтересів у світі і стимулювання подальшого розвитку справедливого і сталого глобального економічного співробітництва.

    Крім  того, завданням держави є проведення двосторонніх і багатосторонніх переговорів, наприклад, в ЄС, у країнах ОЕСР і в СОТ. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Внутрішньоекономічна ситуація ФРН 

    Об'єднання  Німеччини було закономірним і практичним кроком в процесі вирішення цілого комплексу економічних та політичних проблем, що склалися в Європі і в  системі світогосподарських зв'язків в цілому. Цьому процесу сприяла низка економічних передумов.

    Характерними рисами економіки ФРН якої є:

    · Висока ступінь концентрації виробництва  і капіталу (концерни «Фольксваген», «Тіссен», «Круп», «Сіменс», «Бош», «Басф»);

    · Повсюдне впровадження досягнень НТП, зростання витрат на наукові дослідження і освіту;

    · Підвищення конкурентоспроможності продукції  за рахунок високої якості та екологічної  безпеки;

    · Значна роль іноземного капіталу.¹

    Федеративна Республіка Німеччина є однією з  провідних промислово розвинених країн  світу. Той короткий термін, за який Західна Німеччина із зруйнованої  країни перетворилася на високо розвинуту  індустріальну державу, дозволив говорити про західнонімецьке «економічне диво». Зараз за обсягом валового національного продукту (ВНП) і промислового виробництва ФРН займає 1-е місце в Західній Європі і 4-е місце в світі. У 1998 році обсяг ВНП Західної Німеччини склав в поточних цінах 2122 млрд марок ФРН, а річний приріст його дорівнював 3,4%. у виробництві ВНП на душу населення ФРН займає 2-е місце після США. 2-е місце в світі ФРН утримує і по зовнішньоторговельному обігу та імпорту. В останні роки ФРН завоював світове лідерство з експорту. У 1989-1990 роках очікувалося подальше збільшення обсягу експорту до 632 - 676 ​​млрд марок. Такі експортні можливості Західної Німеччини свідчать про конкурентоспроможність та якість продукції, виробленої в цій країні. Крім того, стимулює до широкого експорту і сформована структура економіки ФРН.

    У галузевій структурі матеріального  виробництва на частку промисловості  припадає 41% ВНП, а на сільське господарство тільки 1,5%. В західнонімецькій економіці  дуже висока питома вага невиробничої сфери. Торгівля забезпечує 14% ВНП, а  сфера послуг - 44%. Остання набуває  в економіці ФРН все більшого значення. Особливо посилилася діяльність консультаційних і страхових  компаній.

    Провідну  галузь в економіці ФРН відіграють великі монополістичні об'єднання, головною організаційною формою яких є концерн.

    В даний час у важкій промисловості  виділяються концерни «Тіссен», «Крупп», «Маннесман». Вони тримають під своїм контролем домінуючу частину видобутку кам'яного вугілля, виплавки сталі, значну частку важкого машинобудування. У електротехнічної й електронної промисловості виділяються концерни «Бош», «Сіменс» та інші. У хімічній індустрії панівне становище займає трійка концернів - «Хехст», БАСФ і «Байєр». Високомонополізованої є автомобілебудування та авіаційно-ракетна промисловість.

    Незважаючи на притаманний західнонімецькій економіці високий ступінь концентрації і централізації капіталу і виробництва, зберігають свої позиції завдяки вузької спеціальності, мобільності, сприйнятливості до науково-технічних досягнень дрібні і середні за розмірами фірми (МСФ). Дрібний і середній бізнес в Західній Німеччині виробляє близько річного валового продукту країни. На цих підприємствах працюють близько 2/3 всіх робітників і службовців ФРН.

    Значну  роль відіграє в економіці ФРН  іноземний капітал. Тут його особливо приваблює дуже розвинена інфраструктура, висока кваліфікація робітників і службовців, стійкість економічного становища. В процесі інвестування в західнонімецьку економіку домінують Великобританія, Швейцарія, США, Нідерланди та Франція. В останні роки досягли успіху тут і японські компанії.

    У сучасній структурі промисловості  ФРН провідне місце займають машинобудування, електротехнічна, електронна, металургійна та нафтопереробна галузі промисловості. На частку цих галузей припадає близько 70% всього обсягу промислової продукції, в тому числі на машинобудування  і електротехнічну промисловість  майже 50%. На світовому рівні функціонує легка промисловість, де головне  місце належить виробництву текстильних  виробів та швейної промисловості, а також харчова промисловість.

    Промислове  зростання спирається на високорозвинену  паливно-енергетичну базу. У 90-х роках  у ФРН було вироблено 415 млрд кВт. ч. електроенергії (і них 249 млрд кВт. ч. - на теплових, 146 - на атомних, 20,4 - на гідроелектростанціях), видобуто 180 млн. т. вугілля, перероблено 83 млн. т. нафти. В останні роки спостерігається скорочення споживання нафти, і за прогнозами ця тенденція збережеться як мінімум в найближче десятиліття, що пов'язано з удосконаленням технологій та подальшої раціоналізацією промислового виробництва.

    Західна Німеччина завжди славилася своїми високоякісними, безпечними і найсучаснішими автомобілями. За їх випуску ФРН займає одне з перших місць в світі. Чотири автомобільних гіганти - «Фольксваген», «Мерседес-Бенц», «Опель», «Форд» - випускають більше 90% всіх машин. Автомобільна промисловість протягом останніх років була однією з найдинамічніших галузей західнонімецькій промисловості, в основному у виробництві легкових автомобілів, вантажівок випускалося трохи більше 6%. Це пов'язано з натиском японської промисловості на автомобільні ринки.² 
 

    Загальна  характеристика зовнішньоекономічної діяльності Німеччини 

    Зовнішні  зв'язки відіграють ключову роль в  економічному житті Німеччини. З  самого початку вона виступала за тісні міжгалузеві зв'язки у світовій економіці і принцип міжнародного поділу праці. Відповідно до цього будується  і зовнішньоторговельна політика Німеччини. Відкритість по відношенню до зовнішнього  світу призвела до того, що Німеччина - після США - має другий за обсягом  зовнішньоторговельний оборот у світі.

      Німецька зовнішня торгівля неухильно  розвивається. Згідно з наявними даними за 2006 р., знову були досягнуті рекордні результати. Сукупна вартість експорту виросла до 992,3 млрд. марок (+ 3,9%), імпорту - до 867,7 млрд. (+ 4,8%). Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу німецького знизилося на 2,4 млрд. марок і склало 124,6 млрд.

      В даний час приблизно 24,3 % всіх зайнятих в німецькій економіці прямо чи опосередковано працюють на експорт. Це означає, що приблизно кожне четверте робоче місце в Німеччині залежить від експорту. В обробній промисловості ця залежність ще вище: чверть всієї її продукції йде на експорт. Найважливішими експортними товарами в 2008 р. були автомобілі (191,6 євро), верстати (158,2 млрд.), вироби хімічної (141,1 млрд.) та електротехнічної промисловості (123,9 млрд.). До найважливіших імпортних товарів належать автомобілі (132,1 млрд. євро), електротехнічні вироби (99,7 млрд.) та продукція машинобудування (98,7 млрд.), з якими на світовий ринок зараз пробиваються розвиваються, і вже давно - молоді індустріальні держави. Тісне переплетення німецької економіки зі світовим господарством тягне за собою і певну залежність. Тому Німеччина чутливо реагує на всі перешкоди в торгівлі і на зміни світової кон'юнктури: це зачіпає робочі місця, капіталовкладення, доходи і рівень життя. Стабільна світова економіка, свобода торгівлі і впорядкована валютна система є важливими передумовами для позитивного безперервного розвитку німецького господарства.

    Одним з основних торгових партнерів Німеччини, як і раніше залишається Франція. У 2007 р. вартість німецького експорту до Франції склала близько 112,9 млрд. євро, імпорту - приблизно 87,9 млрд. євро. Другим за величиною ринком збуту німецької продукції - після Франції - стали США (100,8 млрд. євро). Це стосується німецького імпорту, то США займають тут друге місце (71,2 млрд. євро), поступаючись лише Франції. За ними слідують Нідерланди та Італія.

    В цілому 70-75% обсягу німецької зовнішньої торгівлі припадає на європейські держави, приблизно 13 проц. - На азіатсько-тихоокеанський регіон, близько 10 проц. - На Північну Америку  і приблизно по 2 проц. - На Африку і Латинську Америку. Найбільше  негативне сальдо Німеччина вже  багато років має в торгівлі з  Японією. ³

    Традиційно  велике активне сальдо Німеччини  з експорту іноді піддавалося  критиці за кордоном. Однак ознайомлення з її балансом по поточних операціях  показує, що активному сальдо зовнішньої торгівлі протистоїть високий дефіцит  в "невидимому" балансі послуг. Витрати німців, які проводять  відпустку за кордоном, грошові перекази іноземних робітників з Німеччини  на батьківщину, допомога країнам, що розвиваються, внески Федеративної Республіки в бютжет ЄС та в інші міжнародні організації, а також негативне сальдо в доходах від майна і станів "з'їдають" прибуток, отриманий від торгівлі.

    Економіка ФРН характеризується високим рівнем інтернаціоналізації виробництва. Її експортна квота в 2005 р. склала 23%, а імпортна - 22,8% ВВП . Сім галузей промисловості (загальне машинобудування, автомобілебудування, точна механіка і оптика, виробництво ЕОМ і конторського обладнання, виробництво музичних інструментів, текстильна та шкіряна промисловість) вивозять за кордон більше половини продукції, яка ними випускається.

    Економічне  зростання ФРН стимулюється двома  основними складовими: внутрішнім споживанням та експортом. Внаслідок обмеженості природних ресурсів ФРН зацікавлена ​​і в імпорті, в основному нафти, газу, кольорових металів. Таким чином, без активних зовнішньоекономічних зв'язків просто неможливе нормальне функціонування економіки ФРН. Прагнення західнонімецьких виробників максимально розширити рамки збуту привело, до того, що ФРН вийшла на 1-е місце в світі з експорту та надійно утримує його. В експорті ФРН, переважають готові вироби, на них припадає майже 90% вартості експорту. Це в основному продукція машинобудування (48,4%), хімічної промисловості (38,6%), чорної металургії. В імпорті до 50% припадає на готові вироби, близько 20-25 - на сировину і напівфабрикати і 11% - на продовольчі товари.⁴

    Західнонімецька зовнішня торгівля має тенденцію до поступового розвитку стабільними темпами.

    Основними торговими партнерами ФРН є країни Європейського Співтовариства (ЄС). На їх частку припадає 53% всього експорту ФРН, причому експорт у ці країни збільшується швидше, ніж імпорт з  них. Позитивне сальдо торгівлі з  цією групою країн з кожним роком  збільшувався. Зовнішньої торгівлі з  кожним роком сальдо збільшувалося, в основному з такими країнами як: США, Японія, Польща. 
 
 
 
 
 

    Зовнішньоекономічні зв'язки з регіоном ЦСЄ. 

    Для ФРН регіон ЦСЄ має важливе економічне значення, перш за все як перспективний ринок збуту. З початку 2000-х років зовнішня торгівля Німеччини з країнами кандидатами здійснювалась більш швидкими темпами, ніж з іншими регіонами світу. Так, якщо в період з 2000 по 2004 рік зовнішньоторговельний оборот з регіоном ЦСЄ потроївся, то з рештою світу склав лише 60%. При цьому країни ЦСЄ стали для німецької зовнішньої торгівлі так само важливі, як і торгівля з США. Експорт Німеччини в ці країни зріс з 20 до 65 млн. євро, склавши 8% усього обсягу експорту. Найбільші партнери серед країн ЦСЄ - Польща, Чехія та Угорщина. Бурхливими темпами зростає і імпорт з них. За цей же період він збільшився з 17 млрд до 62 млрд євро, склавши 7,6% всього обсягу. Німеччина є першим торговим партнером для своїх найближчих східноєвропейських сусідів. Її частка в товарообігу Чехії, Угорщини, Словаччини та Польщі перевищує 25%.