Міжнародні біржі

 

 

Вступ

Товарна біржа являє собою самостійну спеціалізований заклад, юридична особа, лист про інтереси добровільного об'єднання комерційних посередників та його службовців (біржове суспільство) щодо торгових операцій на спеціальному місці, по спільно розробленим і виконуваних правил на (що стають це організованим) велико оптовому товарному ринку. Мета її - створити механізм управління вільної конкуренцією і з її допомогою виявити реальні ринкові ціни з урахуванням зміни попиту й пропозиції.

Міжнародну торгівлю важко навіть уявити без товарних бірж, міжнародних картелів, аукціонів та ярмарків.

В "Oxford Paperback Encyclopedia" відсутнє поняття "товарна біржа" (commodlity exchange). Розглянемо, яке тлумачення біржі наведено в "Большом энциклопедическом словаре" (1998 р., с. 131): "Біржа (гол. — beurs, нім. — Borse) — форма регулярно діючого оптового ринку товарів, що продаються за стандартами і зразками (товарна Б.), цінних паперів (фондова Б.) та іноземної валюти (валютна Б.), а також робочої сили (Б. праці). Товарна біржа концентрує оптовий оборот масових, переважно сировинних і продовольчих товарів (кольорові метали, зерно, бавовник, цукор тощо). Вирізняють універсальні та спеціалізовані (за окремими товарами або їх групами) товарні біржі. На офіційних фондових біржах дозволяються операції з акціями лише великих компаній; у багатьох країнах виникають неофіційні фондові біржі, на яких перебувають в обігу будь-які цінні папери.[1]

Члени біржі поділяються на брокерів і дилерів.

Брокер (комісіонер) — посередник при укладанні угод між продавцем і покупцем, страхувальником і страховиком, судновласником і фрахтувальником.

Брокерські компанії – це брокерські фірми, контори, представництва, асоціації, які створені для спільного надання посередницьких послуг при проведенні торгових, біржових операцій. Завдання брокерських компаній:

• зводити разом покупців і продавців;
• діяти в якості агента продавця і покупця;
• здійснювати операції купівлі-продажу;
• отримувати за свої послуги платню – комісійну або брокерську винагороду.

Дилер (англ. dealer-торговець) — фізична особа або фірма, що займаються купівлею-продажем цінних паперів, валют, товарів і що діє від свого імені і за свій рахунок.

Дилером може виступати Банк, член фондової біржі, що займається купівлею-продажем цінних паперів, валюти, дорогоцінних металів і що діє від свого імені і за свій рахунок.[2]

Дилерами також можуть бути гуртові або рідше роздрібні посередники які ведуть операції від свого імені та за свій рахунок. Прибуток дилера формується з різниці цін (курсів) продавця і покупця, а також за рахунок зміни цін (курсів) в часі.

Дилер регіональний — дилер, який взяв на себе відповідальність розповсюджувати товар постачальника на визначеній території (області) зі збереженням цілей, методів та етичних норм постачальника.

Термін дилер в законодавстві України

Дилер - юридична або фізична особа, яка, виконуючи функції продавця, здійснює закупівлю машин для наступного їх продажу і надає послуги з технічного сервісу - ст.1 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин"

Дилер - працівник банку, якому доручається здійснення операцій на грошовому ринку, операцій з цінними паперами, валютою тощо від імені банку та його клієнтів - п.1.10 Положення про організацію операційної діяльності в банках України затвердженого Постановою правління Національного банку України.

Величина брокерської комісії звичайно пропорційна сумі угоди і регламентується біржовим комітетом (радою).

 

1. Міжнародні біржі

Міжнародна біржа - особливий вид постійно чинного оптового ринку, охоплюючи кілька держав, у якому відбуваються угоди купівлі-продажу визначених біржових товарів.

Міжнародні біржі обслуговують конкретні світові товарні і фондові ринки. Можуть брати участь представники ділових кіл різних країн.

Для них характерне:

- забезпечення вільного перекладу прибутку, отриманої від біржових угод;

-  висновок спекулятивних (арбітражних) угод (угода дозволяє одержання прибутку різниці котирувальних цін).

Біржі встановлюють стандарти на біржові товари, рівень цін (котирування) на товари та цінні папери, аналізують кон'юнктуру попиту і пропозицій, поширюють ділову інформацію.

Міжнародні біржі обслуговують конкретні світові товарні і фондові ринки. У діяльності таких бірж можуть брати участь представники ділових кіл різних країн. Міжнародний характер товарних бірж визначається кількома критеріями. Передусім це б мали бути центри, обслуговування потреб усього світового ринку відповідними товарами, ціни на які відбиваються в залежності від попиту й пропозиції.

За цим критерієм міжнародними є чимало японських бірж, провідні операції з екзотичними товарами, такими як каракатиці або червонясті боби. Невеликий об’єм операцій та обмеженість учасників також позбавляють бірж міжнародного статусу. Як приклад можна навести ринок зернових англійської біржі «Болтікексчейндж» чи ринок кави й какао-бобів на Паризької біржі МАТИФ.[3]

Міжнародний статус біржі передбачає також вільний валютний, торговельний і податковий режими, що сприяє брати участь у біржовій торгівлі іноземних учасників, вільному перебігу прибутку по біржових операціях з іншими ринками.

Наявність валютних і місцевих податкових обмежень, протягом довгого періоду перешкоджало перетворенню японських бірж в міжнародні. Зміни у валютному режимі були зроблені лише у 80-ті роки і тепер можна назвати, деякі токійські біржі (Токійська міжнародна фінансова ф’ючерсна біржа і Токійська фондової біржі) набули міжнародного характеру. Нині наявність обмежень у валютному і податковому режимах звужує сферу діяльності бразильських бірж.

Міжнародними товарними біржами які обслуговують регіональні ринки, у яких відбуваються угоди на окремі види товарів, наприклад Вінніпегська (США), Паризька, Сіднейська, Сянганська (Гонконгівська) біржі.

Функції біржі виконує об'єднання торговельних організацій, яке має права юридичної особи, діє відповідно до законодавства країни свого місцезнаходження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Функції бірж

Основними функціями товарної біржі є:

1. Організація ринку сировини  з допомогою біржового механізму:

   - передусім біржа забезпечує  попит сировини, який безпосередньо пов'язаний з його використанням. Специфічний біржовий попит здійснюють діячі біржі - біржові спекулянти. Біржова торгівля забезпечує можливість, що за теперішніх цін нічого очікувати ні дефіциту, ні затоварення;

2. Виявлення й регулювання біржових цін.

Біржа бере участь у виявленні і регулювання ціни всіх видів біржових товарів концентрація попиту й пропозиції біржі, висновок великої кількості угод виключає вплив неринкових чинників на ціну, роблять її так що ціна якнайтісніше прилягала до реального попиту і пропозиції. Біржова ціна встановлюється у її котируванні, яка сприймається як найважливіша функція біржі. Під котируванням розуміють фіксування ціни біржі перебігу кожного дня її, реєстрацію курсу валюти чи цінних паперів, ціну біржових товарів.

Котирування цін - це реєстрація біржових цін по біржовим правилам із подальшою публікацією.

Звідси видно один із компонентів організації ринку - стабілізація цін:

   - коливання ціни, викликані розбіжністю попиту й реальної пропозиції, слабко еластичні, погашають негайно, а скоріш мають володіти кумулятивною - здатністю перетворюватися за різким коливанням ціни. Біржова спекуляція є механізмом невздувания цін;

   - важливий чинник стабілізації  цін є гласність укладання  угоди, публічне встановлення ціни  початок і поклала край біржового дня (біржова котирування), обмеження денного коливання цін межами, встановленими біржовими правилами. Із цим пов'язана інформаційна діяльність бірж.

3. Вироблення товарних стандартів, встановлення сортів, прийнятних  споживачам і тому які мають відносної ліквідністю, реєстрація марок фірм, допущених до біржову торгівлю. Що особливо важливо. Це свого роду ценз на якість продукції, виробленої фірмою. Важливою стороною діяльності біржі є стандартизація типових контрактів, свого роду встановлення традицій торгівлі.

4. По колишньому біржі виконують свою товаро провідну функцію, тобто, ту функцію, через котру вони спочатку і виникли - придбання й продаж реального товару.

5. Стабілізуючи ціни на весь обмежений список сировини й товарів, біржі стабілізують і рецидив виробництва інших біржових товарів.

6. Стабілізація грошового обігу  євро і полегшення кредиту.            

7. Врегулювання різноманітних суперечок  і розбіжностей між сторонами - арбітражна діяльність.

    У процесі біржових  торгів силу найрізноманітніших причин (помилка, спроба обману тощо.) можливі випадки виникнення спірних ситуацій між учасниками біржової торгівлі, котрі за своїм характером можна розв'язати безпосередньо лише з біржі, і її відповідним нейтральним органом. Зазвичай це третейський суд чи арбітраж.

8. Формування й функціонування  світового фінансового ринку. Сучасна  товарна біржа у тому моменті  з'єднує функціонування товарної, фондовій і валютних бірж.

9. Біржове страхування (хеджування) учасників біржової торгівлі від несприятливих коливань цін. І тому біржі використовуються спеціальні види операцій та механізми їх укладання. Виконуючи завдання страхування учасників біржового торгу, біржа й не так організує торгівлю, як її обслуговує. Біржа створює умови у тому, що покупці, й продавці реального товару за власним бажанням міг би одночасно брати участь у відповідних біржових торгах як клієнтів чи учасників. Це підвищує довіру до біржі, привертає до ній ринкових спекулянтів, збільшуючи кількість торгуючих як безпосередньо, і через посередників.

10.Організація біржових зборів  щодо гласних прилюдних торгів, саме:

   -організація біржових торгів

   -розробка правил біржовий  торгівлі

   -матеріально-технічне забезпечення  торгів

   -кваліфікований апарат  біржі

Для організації торгів біржа передусім, повинний мати гарно обладнані “ринковим місцем” (біржовим залом), яка могла б вміщати досить багато продавців і покупців, провідних відкритих біржових торговців. Використання сучасних електронних зв'язку не вимагає фізичної присутності торгуючих у залі, а дозволяє вести торгівлю через електронні комп'ютерні термінали. Та й у цьому випадку біржа покликана забезпечити високоефективну систему електронної торгівлі.

    Організація жадає від  біржі розробки та дотримання  суворі правила торгівлі, тобто. і правил поведінки учасників торгу у залі.

    Матеріально-технічне забезпечення  торгів включає устаткування  біржового залу робочих місць  учасників торгу, комп'ютерне забезпечення тощо.

11. Розробка біржових контрактів, що включає:

   -стандартизацію вимог до якісних характеристикам біржових торгів

   -стандартизацію розмірів  партій товарів

   -вироблення єдиних вимог  до розрахунків по біржовим угодам.

Біржа встановлює жорсткі вимоги до тих товарам, допущені до біржових торгів. За підсумками цих вимог розробляються біржові стандарти, які виробниками споживачами на товарних біржах.

12. Гарантування виконання угод осягається через біржових систем клірингу і обґрунтованість розрахунків. І тому біржа використовує систему безготівкових розрахунків шляхом заліку взаємних вимог, і зобов'язань учасників торгів, і навіть організує їх виконання.

13.Інформаційна діяльність біржі.

    Найважливішою функцією  біржі є збирання та реєстрація  біржових цін з подальшим узагальненням  і публікацією, надання клієнтам, різним іншим зацікавленим організаціям, на міжнародний ринок інформації про наявність товарів за зразками і пробам зазвичай з урахуванням сформованих біржових стандартів, її у газетах, журналах, інформаційні агентства.[4]

Насамперед, товари необхідно котирувати відповідно до стандартів. З цього погляду можуть носити як одиничний характер, і виступати у вигляді груп зі спільними технологічними та інші характеристиками.

Необхідно копіювати ті товари, угоди якими відбуваються систематично. Інакше кажучи, котируються лише найважливіші, постійно виставлені ресурси, що є у твердому списку, - базу біржового бюлетеня.

При котируванні наскільки можна виключаються ціни, які відбивають ринку даного біржового дня: якщо відсутності пропозиції ціна угоди нижче типовою ціни минулого біржового дня, де було достатнє пропозицію, повинна бути виключена. Коли протягом дня угод з даному товару немає, то попередні нього що неспроможні служити показником ринку. Вони виключають із процесу котирування.

При котируванні слід виділити мінімальний обсяг продукції, у разі порушення якого угода не приймається до розрахунків. Для підприємств одиницю товару зазвичай різні залежно від величини опту, при велико оптовій реалізації вони менше, при дрібнооптової - більше. Аби вирішити цієї проблеми можна використовувати одне із двох методів. Перший залежить від виділенні звичайного обсягу партії і за ним відбувається найбільше угод. Тоді ціни визначаються з партії і вони вносять у бюлетень. Інший метод полягає у виділенні різних груп партій.