Мовна політика як шлях до Євроінтеграції

Участь  молоді  у реалізації програми ЄС “ Східне партнерство” та cтратегії “Європа 20- 20”:Мовна політика в умовах євроінтеграції .

                                                                          АВРАМОВ АРКАДІЙ ЮРІЙОВИЧ Студент     

                                                                          групи 2ЗС1 Донецького   інституту                                                  

                                 залізничного транспорту

                                                                          Науковий керівник: РОМАНЕНКО М.Є

                                                                          Ст. викладач кафедри іноземної мови

                                                                          Донецького інституту залізничного

                                                                          транспорту.

                            Мовна політика як шлях до Євроінтеграції

Як уже зазначалося, в Україні пожвавилися процеси євроінтеграції. У 1988 році Президент України затвердив Стратегію інтеграції України до ЄС, а у вересні 2000 року – Програму інтеграції України до Європейського Союзу, яка має стати головним інструментом реалізації євроінтеграційної підготовки країни. Основою двосторонніх відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво (УПС) від 14 червня 1994 року, що набула чинності 1 березня 1998 року, та Спільна стратегія щодо України, схвалена 11 грудня 1999 року в Гельсінкі Європейською Радою. За для того щоб задовільняти потребам до вступу України до ЄС, нам як слід треба зайнятися вивченням іноземних мов, вже не кажучи про володіння рідною мовою.

 Сьогодні у Європейському Союзі, який складається з 27 країн‑членів, 500 млн жителів, 3 алфавіти, 23 офіційні мови, деякі з яких мають статус світових. Офіційними мовами є: болгарська, чеська, датська, голландська, англійська, естонська, фінська, французька, німецька, грецька, угорська, ірландська, італійська, латвійська, литовська, мальтійська, польська, португальська, романська, словацька, словенська, іспанська, швецька. Загалом, надбанням об’єднання є близько 60 мов. Нові мови привносять з собою іммігранти. За останніми даними в ЄС сьогодні існує 175 національностей (nationalities). Сучасне європейське суспільство зазнає швидких змін пов’язаних з глобалізацією, технологічним прогресом, розширенням і поглибленням інтеграції. Значна також внутрішня мобільність: сьогодні 10 млн європейців працюють в інших країнах‑членах. У відповідності з цими та іншими факторами життя громадян ЄС стає більш інтернаціональним та більш багатомовним.

З самого початку  створення об’єднання європейських держав, яке з часом еволюціонувало у Європейський Союз, необхідність комунікації у багатомовному  середовищі призвела до визначення певних принципів та правил, реалізації організаційних та технічних заходів, які дали б  можливість існувати та розвиватися  як самому об’єднанню, так і окремим  його членам. Проблема багатомовності сформувала потребу в певному  менеджменті багатомовності (multilingualism management) та створенні відповідного мовного режиму ЄС (EU language regime).

Сприяння вивченню іноземних мов вже давно стало  окремим напрямом діяльності Єврокомісії, що має назву Language Learning Policies. Українською мовою це можна перекласти як "політика у сфері навчання іноземних мов". Першою всеосяжною програмою, спрямованою на це, була Lingua, запроваджена в 1989 році. Відтоді, як підкреслює Єврокомісія, "вивчення іноземних мов перебуває у серці європейських освітніх програм". Актуалізував мовну проблематику Європейський рік мов, що пройшов 2001 року. По його завершенні Європейський парламент і Європейська рада ухвалили резолюції, які закликали Європейську комісію розробити й запровадити низку заходів, спрямованих на сприяння вивченню іноземних мов. За даними євробарометра, 67% європейців вважають що, викладання іноземних мов має стати політичним пріоритетом, ще 29% абсолютно впевнені у цьому. Загалом 84% європейців вважають, що кожен громадянин у ЄС повинен володіти, щонайменше, однією мовою, крім своєї рідної.

 План дій "Сприяння вивченню іноземних мов та лінгвістичній різноманітності 2004-2006" був відповіддю Єврокомісії на заклик Європейської ради та Європейського парламенту. Він концентрувався на трьох стратегічних сферах: вивчення іноземних мов упродовж життя, покращення викладання іноземних мов; створення сприятливого середовища для вивчення мов.

План дій запропонував 47 конкретних пропозицій для дій ЄК протягом 2004-2006 рр. Відповідно до нього проводилися загальноєвропейські наукові дослідження, конференції, семінари та інформаційні кампанії, присвячені мовним проблемам, спонсорувалося відвідання студентами курсів мовної підготовки, надавалися гранти вчителям іноземних мов тощо. Було реконструйовано мовний портал "Європа" (http://europa.eu/languages/en/ home). Задля сприяння вивченню іноземних мов значно розширено програми Socrates та Leonardo. У їх реалізацію було інвестовано близько 150 млн. євро, що на 66% більше, порівняно з 2000-2002 рр. Мовна політика стала однією з пріоритетних у нових програмах ЄС на 2007-2013 рр.

           Вивчення іноземних мов стало інтегральною частиною реформи національної освітньої системи, прийнятої парламентом Болгарії у 2006 р. Зміни в освітній системі відповідно до євроінтеграційної політики плануються у Фінляндії. Уряд Угорщини запровадив усеосяжну стратегію викладання та вивчення іноземних мов під назвою "Світові мови". Заходи в межах цієї програми охоплюють багаторазове підвищення фінансування вивчення іноземних мов у школі, запровадження року інтенсивного вивчення іноземної мови у сфері обов’язкової освіти, новий іспит після закінчення школи, збільшення, щонайменше, на 40% навчального часу, присвяченого вивченню іноземних мов, тощо. Із 2003 року реалізується національна мовна стратегія у Великобританії. Вона передбачає вивчення іноземних мов усіма віковими категоріями громадян, освіту для дорослих та вивчення мов в університетах. У школах запроваджують «Європейські секції», в яких учні зможуть вивчати більше іноземних мов. Деякі з цих ініціатив мають форму пілотних проектів, що з часом будуть запроваджені в освітні системи. У Німеччині, Нідерландах, Франції, Фінляндії та Австрії запроваджується сертифікат "Сертілінгва", в якому визначається мовна компетентність учня. Він доповнюватиме шкільний атестат.

Половина європейців погоджується з політичними цілями ЄС, відповідно до яких кожен громадянин ЄС має володіти двома мовами, крім своєї рідної. Поза офіційною мовною політикою мультилінгвізму, на рівні мовної практики європейці мовною поведінкою голосують за появу lingua franсa. Нею поступово стає англійська мова (так звана проблема „English-only” (тільки англійська)). Фактично всі дослідження показують, що саме вона еволюціонувала у мову спілкування між країнамичленами. Парадокс в тому, що чим більше мов стає в Європейському Союзі, тим більше зростає роль англійської.

Як було зазначено на Першій міністерській конференції ЄС з багатомовності в березні 2008 р., „англійська мова продовжує завойовувати позиції як безпосередній засіб спілкування всередині Європи та засіб міжнародного спілкування”. Вона стала домінуючою іноземною мовою, яку вивчають у середній школі. 90 % учнів середніх шкіл по всій Європі сьогодні вивчають англійську.

Використані джерела:

euroint.ukrinform.ua (Україна - євроінтеграція)

old.niss.gov.ua (Мовна політика)