Теневая экономика

Зміст

Анотація                                                                                                                 

Вступ                                                                                                                       

Розділ 1. Тіньова економіка: сутність та причини появи.

1.1 Сутність тіньової економіки.

1.2 Причини появи тіньової економіки та її масштаби.

1.3. Структура тіньової  економіки.

Розділ 2.  Боротьба з тіньовою економікою та наслідки її і

снування.

2.1 Основи боротьби з тіньовою  економікою.  

2.2 Наслідки існування тіньової економіки.

 

Висновок                                                                                                               

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  АНОТАЦІЯ

Калюжний С.І. Тіньова економіка: причини появи та наслідки її існуання (курсова робота). - Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2013. - 3 с. (рукопис).

У курсовій роботі розкривається сутність тіньової економі, причини її появи у світі, масштаби її поширення, а також наслідки її існування.

Структурно робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел з - ти найменувань.

        Ключові слова: тіньова економіка,

 

                                                                    

                                                                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Тема курсової роботи «Тіньова економіка: причини появи та наслідки існування». В даний час вона є важливою і актуальною для сучасного суспільства, оскільки будь-яка економічна система в будь-якій країні представляє собою синтез легальної та нелегальної економічної діяльності. Тіньова економіка функціонує поряд з легальною в багатьох країнах (Російська Федерація, Україна, країни Східної Європи).

Масштаби тіньової економіки можуть різнитися, але жодній з країн не вдалося позбутися від неї зовсім. Її розміри можна лише зменшити, але повністю ліквідувати практично неможливо. Тіньова економіка має багато назв - незаконна, нелегальна, прихована, не спостережна - але суть цього явища не змінюється. До тіньовій економіці відносять приховування доходів, несплату податків, контрабанду, наркобізнес, фіктивні фінансові операції та інше. Тіньова економіка, проникла в усі сфери економічного організму, посилено розкладає і підриває його. Від цього економіка стає небезпечною, а при слабкій економічній безпеці слабшає і національна безпека.

Тіньова діяльність представляє  інтерес, перш за все, з точки зору всього впливу на протікання більшості  таких економічних явищ і процесів, як формування та розподіл доходу, торгівлі, інвестування та економічного зростання  в цілому. Вплив тіньових відносин настільки великий, що абсолютно очевидна необхідність їх аналізу.

Саме тому виникає необхідність розібратися в тому, що собою являє сьогодні так звана тіньова економіка, яке її походження, наскільки вона сильна, що їй протистоїть, а що її, навпаки, стимулює, чи можливо її витіснення або хоча б послаблення і звуження сфер її поширення, які шляхи, форми і засоби цього процесу.

Таким чином, метою даної  курсової роботи є розгляд тіньової економіки як явища, її форм, причин виникнення та макроекономічних наслідків.

                    Розділ 1. Тіньова економіка: сутність та причини появи.

1.1 Сутність тіньової економіки.

Під «тіньовою економікою» у даний  час розуміють усю сукупність економічної діяльності, що не враховує офіційна статистика, і не включають  у валовий національний продукт  країни.

У просторі тіньової економіки виділяють  наступні основні зони:

• неофіційна економіка – легальні види економічної діяльності, у рамках яких має місце не фіксоване офіційною статистикою виробництво товарів і послуг, приховання цієї діяльності від податків;
• фіктивна економіка – хабарництво, приписки, спекулятивні угоди й інші види шахрайства, зв'язані з одержанням і передачею грошей;
• підпільна економіка – усі заборонені законом види економічної діяльності.

У багатьох країнах, і особливо в тих, котрі переживають складні періоди  трансформації. Тіньова економіка  не тільки складає помітну частину  економічної діяльності, але і  продовжує розширюватися. Однак  навіть там, де масштаби явища і загальне соціально-економічне приблизно однакове, тіньові економіки істотно розрізняються, наприклад, по наступним характеристиках:

• за структурою (частці кримінальної діяльності в сукупному обсязі виробництва, розвиненості фіктивної економіки, активності дрібного підпільного бізнесу, що вислизає з-під фінансового контролю держави, але граючого, проте, значну роль у насиченні ринку);
• по впливу на розподільні відносини ( сприяє зменшенню доходів);
• по основним проблемам (недобір засобів у бюджет, розвиток криміногенних господарських зв'язків і так далі).

Можна сказати, що для всіх країн, що вступили в період системних перетворень, масштаби поширення і структура  тіньової економіки повинні розглядатися як важливі успіхи чи неуспіхи проведених реформ.

Тіньова економіка є сьогодні складовим  елементом будь-якої господарської  системи,  але поки ще всебічно не досліджена. Вивчаючи загальні закономірності економіки, економічна теорія не загострює увагу на проблемах тіньової економіки: вона нею або нехтує, або вважає, що тіньова економіка функціонує з використанням тих же економічних механізмів, що і легальна. Згідно загальноприйнятого розуміння, тіньова економіка використовує ті ж ресурси й ринки, що і легальна, лише з відмінністю, що все це відбувається «поза увагою» держави. Такий погляд на тіньову економіку призвів до того, що, на жаль, економісти дотепер не дуже чітко розуміють механізм тіньової економіки, внаслідок чого часто неефективними є ті кроки, які часто робляться в цілях її викорінення. Не дивно, що серед економістів поки не існує єдиної точки зору з приводу визначення тіньової економіки.

Проблеми  тіньової економіки привернули увагу  дослідників ще в 30-х роках. В кінці 70-х років з'явилися серйозні дослідження  цієї сфери. Однією з перших серйозних  робіт в цій області є робота П.Гутманна (США) "Підпільна економіка" (1977 р.), в якій зверталася увага на неприпустимість ігнорування її масштабів і ролі.

У 1983 році в м. Белефелде була проведена перша міжнародна конференція по тіньовій економіці, на якій було представлено близько 40 доповідей про проблеми тіньової економіки в умовах різних господарських систем.

У 1991 р. в Женеві пройшла конференція  європейських статистиків, присвячена прихованій та неформальній економіці. Регулярно проходять конференції та семінари з оцінки та моніторингу неформального сектора (1992, 1993), у тому числі спеціально для країн СНД.

У травні 1996 р. на спільному засіданні  Європейського економічного комітету ООН (Євростат) Організацією економічного співробітництва та розвитку за національними  рахунками серед інших питань була розглянута проблема оцінки масштабів  тіньової економіки. В Євростаті створено спеціальну робочу групу з питань прихованої економіки.

У вітчизняній науці та економічній практиці інтерес до проблем тіньової економіки проявився в 80-ті роки. Це було обумовлено як соціально-економічними причинами, пов'язаними зі зростанням її ролі в народному господарстві та криміналізацією, так і з ідеологічним причинами. Хоча вивчення тіньової економіки йде вже кілька десятиліть, у суспільствознавців до цих пір не склався єдиний термін для її аналізу. Наприклад, в англомовній літературі можна зустріти терміни «неформальна економіка», «підпільна економіка »,« тіньова економіка »,« кримінальна економіка »,« чорна економіка», які у різних дослідників використовуються в різних значеннях . У зарубіжній економічній та соціологічній літературі немає, втім, не тільки єдиного терміну, що визначає явище, але і однозначного розуміння самого феномена.

При первісній спробі економічно визначити  такий термін, розпочатої німецькими дослідниками, до тіньової економіки  були віднесені лише фінансові таємні угоди різного роду. Ряд німецьких  авторів вважають, що тіньова економіка  охоплює насамперед кримінальну  діяльність; інші визначають її як сектор, в якому беруть участь всі суб'єкти, які ухиляються від сплати податків, третя включає сюди не тільки фінансові операції, але і економічну діяльність, результати якої, на їхню думку, повинні враховуватися у валовому національному продукті.

Таким чином, при визначенні особливостей тіньової економіки німецькі вчені  висувають різні критерії: фіскальні  інтереси держави, дійсну оцінку розмірів валового національного продукту, юридичні параметри. Тим не менше всі автори сходяться в тому, що тіньова економіка, в рамках якої створюються дохід, матеріальні блага і послуги, повинна бути включена в обсяг  ВНП.

Тіньова економіка - економічна діяльність, що суперечить даному законодавству, тобто  вона представляє собою сукупність нелегальних господарських дій.

Під тіньовою економікою розуміються невраховані офіційною статистикою і неконтрольовані суспільством виробництво, споживання, обмін і розподіл матеріальних благ.

У контексті вищевикладеного кращим видається термін «тіньова економіка», яким логічно позначати будь-яку економічну активність, не зареєстровану офіційно уповноваженими органами. За рідкісними винятками (Пов'язаними, наприклад, з функціонуванням домашнього господарства) «тіньова» складова економіки - це такий устрій економічних відносин, який складається в суспільстві всупереч законам, правовим нормам, формальним правилам господарського життя, тобто знаходиться поза рамками правового поля.

Економічний зміст тіньової економіки полягає в тому, що це найчастіше — високодохідна (високоприбуткова) сфера діяльності, норма прибутку якої компенсує окремим громадянам або групі людей матеріальні  витрати та моральні збитки від ризиків  з її здійснення. Вона не контролюється  державою, не враховується офіційною  статистикою, внаслідок чого її обсяги не включаються у валовий внутрішній продукт і не оподатковуються. Тіньова  економіка є джерелом незаконного  привласнення частини результатів  суспільної праці у вигляді прибутку, майна, цінних паперів тощо з метою  збагачення або збільшення легально отриманих доходів (прибутків).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2 Причини появи  тіньової економіки та її масштаби.

Причини появи тіньової економіки різноманітні. Їх можна виділити у шість основних груп: антропологічні, економічні, соціальні, правові, соціокультурні, політичні.

1. Перша група причин пов'язана з подвійною природою людини. Недарма релігійні вчення виходять з того, що людина є ареною боротьби добра і зла, де добро не завжди перемагає. Особистий інтерес часто приходить у суперечність з інтересами суспільства. Спонукальна сила егоїстичних мотивів може перекривати існуючі обмежувачі людської діяльності, зафіксовані в моралі, традиції і право. У цьому випадку людина порушує сформований в суспільстві порядок, що може спричинити деструктивні наслідки для соціального життя.

2. До другої групи причин, що породжують тіньову економіку, ми відносимо економічні чинники. За своєю сутнісною природою ринкове господарство має стихійний характер. Відомо, що для ринкової економіки характерно нерівномірний розвиток різних секторів, інфляція, різкі коливання обмінних курсів тощо. Все це є сприятливим ґрунтом для злочинів. Тіньова складова посилюється, коли держава не може регулювати ці явища і створювати сприятливі умови для функціонування підприємництва. У періоди криз, коли порушується хитку рівновагу ринкового господарства, тіньова економіка отримує додатковий поштовх для свого розвитку.

3. У третю групу причин ми виділяємо фактори соціального характеру.  В останні роки багато країн зіткнулася з низкою загострившихся соціальних проблем, головною з яких стала соціальна диференціація суспільства. У тіньову економіку залучалися представники малозабезпечених і маргінальних верств - молодь, безробітні, робітники-мігранти тощо. За своєю чисельністю вони склали найбільш масову прошарок учасників тіньової економіки. Основна частина безпосередніх виконавців власне злочинних економічних дій також формується в цьому середовищі.

4. До четвертої   групи чинників, що пояснюють феномен тіньової економіки, ми відносимо недосконалість правової бази підприємництва. Справа в тому, що економічний процес навіть у промислово розвинутих країнах завжди обганяє правову основу підприємництва. Державне законодавство зазвичай відстає від нових реалій економічного життя. Тому вдосконалення правової бази носить перманентний характер. Суперечності між мінливими умовами ринкового господарства і існуючою законодавчою базою дозволяють тіньовій економіці використовувати "дири", які утворюються в правовій сфері.

5. У п'яту групу факторів ми включаємо все, що можна вважати слабкою етичної основою підприємництва. Особливо хотілося б виділити протиріччя між законодавством і морально-етичною складовою підприємництва. Звичайно, самі закони багато в чому відображають морально-етичні цінності певного часу. Проте інтереси держави, що реалізуються в законодавстві, не завжди збігаються з інтересами більшості суспільства, а часом знаходяться в суперечності з ними.