Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Декабря 2012 в 10:35, курсовая работа
РТК 1720ПФ30Р-м, загальний вигляд якого показаний на листі 78 призначений для токарної обробки зовнішніх і внутрішніх циліндричних, конічних, сферичних і торцевих поверхонь деталей типу тіл обертання із ступінчастим і криволінійним профілем, а також для нарізування різьб в автоматичному режимі. При роботі цього РТК у складі ГПС він додатково оснащується пристроями для активного контролю оброблюваного виробу за допомогою вимірювальної щупової голівки, встановленої на інструментальному диску револьверного супорта верстата, а також пристроями для виміру і контролю інструментів з їх автоматичною заміною при зносі або поломці.
1.РОБОТИЗОВАНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОМПЛЕКС НА БАЗІ ТОКАРНОГО ВЕРСТАТА З ЧПУ МОД. 1720ПФ30
2.РОБОТИЗОВАНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОМПЛЕКС ТИПУ РРТК-ЗД31 ДЛЯ ТОКАРНОЇ ОБРОБКИ
3. Розрахунок привода головного руху з безступінчастим регулюванням для токарного автомата 1720ПФ30
4. Розрахунок шпиндельного вузла токарного автомата 1720ПФ30
5. Розрахунок привода подач
6. Розрахунок та дослідження прогину на кінці шпинделя
7.Використана література
-значення сили різання та її компонентів:
-значення податливості опор і кожного підшипника окремо відповідно:
-значення реакцій опор
-передня опора
-задня опора
Відстань між підшипниками в передній опорі обираємо такою, що дорівнює 0, 10, 15, 20 і 30 мм. Виходячи з цих значень вимірюємо поступово величину прогину (зміщення) кінця шпинделя по двом осям: Y і Z. Оскільки сила реакції кожного підшипника напрямлена по лінії, що лежить під кутом λ=260 (кут лінії контакта), то її можна розкласти на складові і направити відповідно по кожній осі. Тобто по осям Y та Z. Сила різання також має свої складові, значення яких відповідно до кожної вісі наведені вище. Оскільки вимірювання прогину проводиться у певному напрямку, то можна припустити, що жорсткість кожної опори (або підшипника) є векторною величиною і направлена вона по нормалі до площини контакту опори (підшипника) з площиною шпинделя. Під час дослідження, коли до уваги приймаються характеристики кожного окремого підшипника в передній опорі, до уваги приймається жорсткість кожного підшипника, значення якої підраховано вище, та сила реакції опори, яка розподіляється між кожним підшипником рівномірно.
Сила реакції в підшипнику задається по лінії, яка перпендикулярно осі шпинделя виходить з точки перетину лінії контакту підшипника та зовнішньої циліндричної поверхні шпинделя, на яку насаджено внутрішнє кільце підшипника.
Рис.5. Напрям сили реакції підшипника
Рис.6. Умовна схема розподілу реакцій і жорсткості у опорі
Визначимо величину жорсткості відповідно передньої і задньої опор:
Визначимо величину жорсткість підшипника у передній (досліджуваній) опорі
Дослідження проводитимемо за таким алгоритмом. Створену тривимірну модель шпинделя поміщаємо у середовище Autodesk Inventor 2011. Задаємо такі обмеження, як:
- опори по відповідним зовнішнім циліндричним поверхням шпинделя з фіксацією переміщення у радіальному та осьовому напрямках за рахунок сил реакцій опор.
- задаємо відповідні значення жорсткості на цих поверхнях.
- вказуємо значення на напрям складових сили різання по відповідним осям.
Маючи усі дані можемо скласти діаграму, яка відображає залежність відстані між підшипниками у передній опорі від величини прогину шпинделя. Отже маємо:
расстояние в передней опоре |
смещение по оси Y |
0 |
0,002003 |
10 |
0,00217 |
15 |
0,00217 |
20 |
0,002151 |
30 |
0,002171 |
Рис. 7. Діаграма залежності зміщення від відстані
Звідси можна зробити висновок, що відстань між підшипниками, що збыльшується до 10 мм покращує жорсткість шпинделя та зменшує його прогин у напрямку дії найбільшої Pz складової сили різання. Далі збільшення відстані великої ролі у покращенні жорсткості не відіграє. Усі ілюстрації досліджень знаходяться на відповідних аркушах формату A1.
Використана література:
Информация о работе Конструирование металлообрабатывающих станков