Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Мая 2014 в 14:33, реферат
Перебудова податкової системи Російської Федерації (РФ) здій-снюється за новими принципами з метою поліпшення інвестиційно¬го клімату, досягнення профіциту державного бюджету, знижен¬ня податкового тягаря, узгодження довгострокових інтересів держа¬ви, підприємців та більшості населення. Розпочалася вона розробкою та прийняттям Податкового кодексу (ПК) Російської Федерації. Осно¬вною передумовою прийняття ПК було зростання валового внутрішньо¬го продукту (ВВП), ліквідація бюджетного дефіциту та збільшення над-ходжень до бюджету.
1. Загальна характеристика податкової системи Російської Федерації..3
2. Основні федеральні податки Російської Федерації………………….8
Список використаної літератури……………………………….…….
У Податковому Кодексі надається визначення об'єкта оподаткування. Так, дія роботодавців (організацій або підприємців), які здійснюють господарську Діяльність, об'єктом оподаткування є виплати, винагороди, що нараховуються на користь робітника. Для індивідуальних підприємців, фермерських та селянських господарств, адвокатів об'єктом є доходи від підприємницької діяльності за вирахуванням витрат, пов'язаних з їх отриманням. Для підприємців, що застосовують спрощену систему оподаткування, діє регресивна ставка оподаткування: чим вища база, тим нижча ставка. Не сплачують податок інваліди, громадські організації інвалідів тощо.
Податкові органи РФ здійснюють контроль за порядком нарахування та сплатою податку (залік, повернення сплачених зайвих коштів, стягнення штрафів, пені).
Розрахунок цього податку має свої особливості. Розмір його визначається по кожному соціальному позабюджетному фонду окремо і сплачується за окремими платіжними документами. До платників належать юридичні і фізичні особи, що є роботодавцями та здійснюють витати найманим робітникам. Якщо платниками є індивідуальні підприємці, вони сплачують податок як з власного доходу, так і з доходу, нарахованого на користь найманого робітника.
Розширилася і база оподаткування. Так, при розрахунку П визначаються усі доходи, нараховані робітникам (у тому числі матеріальна допомога. виплати за ліцензійними угодами, премії). Але дія індивідуальних підприємців діє норма, за якою об'єктом оподаткування є дохід, що визначається згідно з вартістю патенту. При розрахунку бази оподаткування враховуються усі доходи, нараховані робітникові як у грошовому. так і в натуральному вигляді. За виплатами, здійсненими у вигляді матеріальної допомоги або виплати в натуральному вигляді, вони не є об'єктом оподаткування, якщо не перевищують 1000 руб При цьому роботодавець розраховує базу оподаткування на кожного робітника по закінченні місяця наростаючим підсумком. Податком база збільшується за рахунок: додаткових матеріальних благ оплачених роботодавцем та повністю чи частково придбаних робітником (або членами його родини) товарів, послуг, прав: матеріальної вигоди від зниження відсотків при одержанні від роботодавця позики: вигоди від розмірів страхових внесків.
База оподаткування зменшується на розмір повної чи часткової компенсації вартості путівок у санаторії на території РФ, а також розмір коштів, сплачуваних роботодавцями залікування та обслуговування своїх робітників, членів їх родин.
Податковий період — один календарний рік. Податкова декларація подається один раз на рік. а протягом усього періоду проводяться авансові відрахування, але не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Якщо платник загримує оплату, банк не видає коштів підприємству на заробітну плату.
При розрахунку цього податку обчислюється база, згідно з якою визначається сума в середньому на одного робітника, яка потім переглядається відповідно до рівня регресивної шкали. Причому база оподаткування розраховується наростаючим підсумком з початку року. Існує чотири рівні: до 100 тис. руб., від 100 тис. руб. до300тис. руб., від 300 тис. руб. до 600 тис. руб., та вище 600 тис. руб. При розрахунку бази оподаткування в організаціях, де працює до ЗО осіб, не враховуються 30% робітників, що мають найбільші доходи, а в організаціях, де більш ніж 30 осіб працюючих,— 10% робітників з найбільшими доходами.
Акцизні збори. Щодо цього податку зміни в першу чергу стосуються алкогольних напоїв та інших спиртовмісних виробів. Згідно з ПК до підакцизної спиртної продукції належать усі вироби, відсоток алкоголю в яких не нижче 9% (раніше було не нижче 12%). Для лікарських препаратів обсяг фасування нині обмежений 100 мл. Ставки на спиртовмісну продукцію підвищено в середньому на 2-5 руб. порівняно з попередніми. Збільшено ставки акцизів на тютюнові вироби і вони диференційовані залежно від класу цигарок (з фільтром та без нього). Ставки на нафтопродукти підвищено в 2.8 рази. Ставки на газ у межах території РФ зросли на 15%. а на той. що реалізується за її межами. — на 30%. При цьому посилюється контроль за експортом товарів.
Єдиний податок на зведений дохід. Його — встановлено Федеральним законом №149-ФЗ РФ. Зведений дохід — це можливий валовий дохід платника за вирахуванням потенційно необхідних витрат, що розраховуються з урахуванням чинників, які виливають на нього. Згідно із законодавством об'єктом оподаткування є визначений дохід на поточний календарний місяць, причому податковим періодом визначається квартал. Сплата єдиного податку проводиться щомісячно як авансовий платіж у розмірі 100% суми єдиного податку за місяць. Платниками його є фізичні особи, котрі здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи в тих сферах, перелік яких встановлюється відповідними актами суб'єктів РФ (ними ж запроваджуються ставки податку та пільги).
Розмір податку визначається об'єктивними показниками, до яких належать місце розташування підприємства, асортимент реалізованої продукції. торговельна площа. Поправочні коефіцієнти розраховуються у кожному із суб'єктів Федерації і не завжди дають змогу диференціювати підприємства за рівнями їх потенційного доходу. Не призводить до того, що дехто підприємців з більшим доходом змушений закривати своє підприємство, у той час, як деякі невеликі підприємства, навпаки, отримують
пільги. Внаслідок з'являється багато посередників, які фактично не створюють нового продукту.
Податок з власників транспортних засобів. Його сплачують щорічно юридичні та фізичні особи, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, а також іноземні підприємства та громадяни, що мають транспортні засоби (автомобілі, мотоцикли, моторолери, автобуси, інші механізми пневмоходу). Згідно чинного законодавства це — місцевий податок і розраховується виходячи з потужності двигуна механізму — на 1 кінську силу (к. с.). Але в окремих суб'єктах Федерації діють інші принципи та методики розрахунку ставки. Наприклад, у Москві та Московській області ставка податку визначається у відсотках від мінімального розміру оплати праці на кожну одиницю потужності двигуна транспортного засобу (на 1 к. с.).у Санкт-Петербурзі введено диференційовані ставки податку для фізичних та юридичних осіб.
Оподаткування некомерційних організацій. До некомерційних організацій належать переважно підприємства освіти, оподаткування яких має певні особливості. Вони звільняються відсилати ПДВ при наданні послуг у сфері освітянської діяльності, пов'язаної з навчально-виробничими процесами (при цьому заклад освіти повинен мати відповідну ліцензію на право здійснення такої діяльності з гідно з законодавством РФ). Якщо ж навчальний заклад здійснює підприємницьку діяльність (наприклад, здає майно в оренду), то він має сплачувати 11ДВ у встановленому порядку (розмір ПДВ 18%). Місцеві органи самоврядування визначають відповідні ставки лише з місцевих податків та платежів. Крім того, передача майна в оренду та одержання при цьому відповідних коштів є базою розрахунку IIДВ.
Базою оподаткування для податку на прибуток є перевищення доходів над витратами, що пов'язані з одержанням цього прибутку. Не оподатковуються кошти, що мають цільовий характері спрямовані на виконання підприємством освіти своєї основної діяльності, передбаченої його статутом.
Список використаної літератури