Державні санкції та відповідальність у сфері податкового законодавства

     Підставою податкової відповідальності є правопорушення, що відрізняється відповідними ознаками. Докладно ми не будемо зупинятися на їхній характеристиці, оскільки вони традиційні для будь-якого правопорушення:

     а) протиправність виражається в порушенні  певних податкових норм;

     б) караність, особливістю якої в податкових санкціях є відрив (у деяких випадках) стягнення (покарання) від провини платника (на цьому ми зупинялися вище);

     в) винність (у формі дії або бездіяльності);

     г) причинний зв'язок між протиправною дією і наступили в результаті його негативними наслідками.

     Податкове правопорушення — протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність) особи, зв'язана з невиконанням або неналежним виконанням обов'язків по сплаті податку, за яке встановлена юридична відповідальність. Відповідальність у цій галузі не обмежується невиконанням тільки фінансових зобов'язань, адже несвоєчасна здача звіту платником теж тягне за собою штраф, а це можна з дуже великою натяжкою віднести до фінансових зобов'язань.

     Об'єктом  правопорушення є суспільні відносини, що складаються з приводу забезпечення надходження податків і обов'язкових  платежів у бюджет і відповідні фонди між суб'єктами податкових правовідносин.

     Суб'єктом  правопорушення виступає особа, що відповідно до закону зобов'язано сплачувати податки  у відповідному розмірі й у  встановлений час. Переважно суб'єктом  податкового правопорушення виступає платник податку, але тільки у тому випадку, коли на ньому лежить обов'язок обчислювати і сплачувати податок. Коли ж ці обов'язки лежать на підприємстві, що виплачує доход (при перерахуванні прибуткового податку з громадян), суб'єктом відповідальності (за неправильне числення, утримання податку, несвоєчасне перерахування його в бюджет) є підприємство-джерело виплат. Саме тому вчасно не утримані або не перераховані в бюджет суми податків, що підлягають утриманню в джерела виплати при прибутковому обкладанні громадян, стягуються податковими органами з підприємств, що виплачують доходи фізичним особам, у безперечному порядку з накладенням штрафу.

     Класифікація  податкових правопорушень може здійснюватися за різними критеріями:

     а) у залежності від об'єкта:

     — приховання доходу;

     — заниження доходу;

     — відсутність обліку об'єкта оподатковування  або ведення його обліку з порушенням установленого порядку:

     — несвоєчасна сплата податку;

     — ненадання документів і іншої  інформації і т.д.;

     б) у залежності від спрямованості діянь.

     — правопорушення проти системи податків;

     — правопорушення проти прав і воль платників податків;

     — правопорушення проти порядку ведення  бухгалтерського обліку і звітності;

     — правопорушення проти контрольних  функцій податкових органів і  т.д.;

     в) у залежності від характеру санкцій  і галузей, їх регулюючих:

     — фінансова;

     — адміністративна;

     — карна;

     — дисциплінарна;

     г) у залежності від ступеня суспільної небезпеки:

     — податкові злочини;

     — податкові правопорушення. 

       У залежності від характеру  дій податкові злочини і правопорушення можна згрупувати в три групи:

     А. Правопорушення, що припускають карну  і фінансову відповідальність:

     — відхилення від постановки на облік  у податкових органах;

     — відхилення від подачі податкової декларації;

     — відхилення від ведення обліку;

     — дії, спрямовані на зменшення податків (зборів);

     — дії, спрямовані на неправомірний залік  або повернення податку або збору;

     — відхилення від оподатковування.

     В. Податкові злочини:

     — розголошення податкової таємниці;

     — утрата документів, що містять податкову таємницю.

     С. Правопорушення, що припускають адміністративну  і фінансову відповідальність:

     — порушення платником податків порядку  постановки на облік у податкових органах;

     — порушення порядку представлення  в податкові органи відомостей, необхідних для ведення обліку платників податків;

     — порушення порядку представлення  інформації про відкриття рахунка  в банку;

     — порушення порядку представлення  податкової декларації;

     — порушення порядку ведення обліку;

     — порушення порядку збереження документів, зв'язаних з оподатковуванням;

     — відмовлення від видачі документів і інших відомостей;

     — порушення банком порядку відкриття  рахунка платникові податків;

     — недотримання порядку користування майном, на яке накладений арешт;

     — образа посадової особи податкового органа;

     — відмовлення свідка від дачі пояснень;

     — незаконний вплив на податковий орган  і інші.

     Критерії  класифікації податкових правопорушень:

     В основі подібної класифікації лежать дві групи критеріїв, які і  дозволяють віднести конкретне правопорушення до певного виду:

     1. Кількісні:

     - термін відхилення, непредставлення  (наприклад: відхилення від постановки  на облік протягом більш 180 днів припускає відповідальність  відповідно до карного законодавства.  Якщо подібний термін перевищує  60 днів, але не досягає 180, платникові податків грозять фінансові санкції);

     - розмір несплачених, прихованих  сум податків, зборів (так, податковим  злочином буде розглядатися відхилення  від постановки на облік у  податкових органах, якщо сума  податків або зборів перевищить певну встановлену законодавством України суму).

     2. Якісні — обставини, що характеризують суспільну небезпеку правопорушення. Одним з основних критеріїв у цій галузі законодавець звичайно виділяє форму провини. Так, навмисне непредставлення, відхилення від подачі податкової декларації карається відповідно до карного законодавства. Ненавмисне (через недбайливість і т.д.) припускає більш м'які санкції.

     Наприклад, відповідно до кодексу внутрішніх державних  доходів США, запізнення з подачею  податкової декларації може кваліфікуватися як карний злочин. У випадку доказу в суді, що податкова декларація була не представлена навмисне, можливе позбавлення волі на термін: до 1 року. Якщо ж буде доведено, що платник навмисне намагався ухилитися шляхом представлення помилкової декларації, то злочин відноситься до категорії фелоній, і обвинувачуваний може бути присуджений до позбавлення волі на термін у 5 років. [14] 
 
 
 

2. Види відповідальності, які застосовуються  за податкові правопорушення. 

2.1. Адміністративна  відповідальність за порушення податкового законодавства.

       Попередження  податкових правопорушень не завжди досягає мети, тому особливу важливість здобуває регулювання покарання  за здійснення податкових причин і  злочинів.

        Керівники та інші посадові  особи підприємств, установ організацій, включаючи установи банків, громадяни, в тому числі суб’єкти підприємницької діяльності, в разі порушення норм податкового права можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності.

         Адміністративна відповідальність  –це засоби адміністративного впливу за допомогою адміністративно-правових норм, які містять осудження винного та цього діяння і передбачають негативні наслідки. [ 10 ]

         Адміністративний штраф є грошовим  стягненням, що накладається на  громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених чинним законодавством України.

         Підстави притягнення до адміністративної  відповідальності та санкції,  які накладаються на порушників, а також притягнення до відповідальності  здійснюється у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. Підставою для адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства є наявність складу адміністративного правопорушення –винного умисного або необережного діяння, або бездіяльності, яке посягає на суспільні відносини, що охороняються законом. [6]

        Отже,  адміністративна відповідальність, що застосовується податковими  органами, має деякі особливості:                                             підставою для її застосування є вчинення адміністративного правопорушення, адміністративні штрафи накладаються лише на фізичних осіб (громадян) — окремих платників податків, керівників i бухгалтерів платників податків — юридичних осіб, інших громадян, винних у порушенні податкового законодавства; розмір штрафу залежить від сукупності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність порушника , а також від його особи, ступеня вини, майнового стану.  ( Додаток 1 )

      Закон України  «Про державну податкову  службу в Україні» (із змінами i доповненнями) передбачає притягнення безпосередньо начальниками державних податкових інспекцій та їх заступниками до адміністративної відповідальності керівників й інших службових осіб підприємств, установ i організацій чи громадян, винних у порушенні законодавства про оподаткування або порушенні порядку зайняття підприємницькою діяльністю, чи таких, що не виконують законних вимог державних податкових інспекцій.

          Факт здійснення адміністративного  правопорушення — порушення законодавства про оподаткування чи порушення здійснення підприємницької діяльності — встановлюється в процесі або за наслідками перевірки підприємства, установи, організації чи громадянина. Службові особи державних податкових інспекцій при встановленні фактів порушень, за які винні особи підлягають притягненню інспекціями до адміністративної відповідальності, крім відображення цих фактів у актах перевірок, складають протокол про адміністративне правопорушення — порушення податкового законодавства у двох примірниках. [ 2 ]

          Протокол підписується службовою  особою ДПІ, яка його склала, i особою, яка вчинила порушення.  Протокол може бути також підписаний  свідками. У разі відмови особи,  яка вчинила правопорушення, від  підписання протоколу в ньому  робиться запис про це i така відмова не є підставою для припинення розгляду справи. Особа, яка вчинила правопорушення, має право надати пояснення i зробити зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

        При складанні протоколу порушникові  роз’яснюються його права i обов’язки  про що робиться відмітка у  протоколі. Один примірник протоколу  разом з актом перевірки i додатками  до акта передається відповідно  керівнику перевіреного підприємства, установи, організації або громадянину, про що на акті вчиняється запис. Другий примірник протоколу не пізніше наступного після його складання дня реєструється у спеціальній книзі i разом з поясненням порушника (якщо такі наявні) i матеріалами перевірки подається для розгляду начальнику ДПІ чи його заступнику. Керівник ДПІ, якому передано протокол для розгляду, повинен на корінці протоколу вчинити підпис i поставити дату отримання протоколу.  

        Справа про адміністративне правопорушення — порушення податкового законодавства розглядається начальником ДПІ чи його заступником за місцем вчинення правопорушення  у 15-денний термін від дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.