УДК 811.581’373
Гречко Д.
ЛІТЕРНІ ВКРАПЛЕННЯ В
СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ ЛЕКСИЦІ
Лексичний фонд
китайської мови знаходиться в процесі
постійної зміни. Деякі слова виходять з ужитку,
з’являються нові, поповнюють словниковий
склад мови. Жива мова - явище, що постійно
розвивається, у мову приходить щось нове,
зникає непотрібне, зайве, отже для вчених,
що працюють у галузі лексикології, залишається
багато питань, які вимагають вирішення.
Одним з таких питань і є тема цієї статті.
Китайська мова
відноситься до мов ізолюючого типу. Структурні
особливості китайської мови в деякій
мірі перешкоджають проникненню до
неї іншомовної лексики. Крім того, Китай
довгий час перебував в ізоляції від зовнішнього
світу, що також вплинуло невелику кількість
іноземних слів у мові. До труднощів проникнення
запозичень можна також віднести особливості
китайської ієрогліфічної писемності. Але незважаючи на це, в даний
час в китайській мові існує великий пласт
запозиченої з інших мов лексики [1, c. 50].
Поява нових слів відбувається різними
способами: шляхом прямого і непрямого
запозичення з інших мов, шляхом створення
нових лексичних одиниць на основі ресурсів
китайської мови або способом абревіаціі.
Існує декілька способів створення нових
слів, проте в цій статті мова піде саме
про літерні вкраплення - порівняно новий
спосіб запозичення в китайській мові.
У китайській
лінгвістиці це питання досліджувалося
такими вченими, як - Чжоу Вейлян, Сун
Інень, Шень Меньін, Лю Юнцюань та ін. Тема
літерних вкраплень в китайській мові
не є новою, багато російських лінгвістів
займалися вивченням даного явища – Скоробогатов
А.А., Маркіна К. А., Солнцев В.М., Солнцева
Н.В., Щукін А.А., та ін. Однак в Україні ця
тема не отримала детального розгляду.
Мета статті: дослідити і класифікувати
слова китайської мови, що містять в собі
літерні вкраплення.
Останні десятиліття
відрізняються особливо інтенсивним
запозиченням іншомовних слів, головним
чином англомовного походження. Використання
скорочених слів, запозичень і широкий розвиток
абревіаціі є на даному етапі характерним
не тільки для китайської, але й для багатьох
інших мов. Особливий інтерес викликає
поява нового способу запозичення – використання
літерних вкраплень в ієрогліфічному
тексті. Мова йде про так звані літерні
слова (字母词) – слова сучасної китайської
мови, що записуються або повністю літерами
іноземних (переважно латинського) алфавітів,
або з їх участю [2, c. 22]. В якості основних
екстралінгвістичних причин їх появи
можна назвати появу і поширення Інтернету
і високий темп розвитку інформаційних
технологій. Лінгвістичними причинами
використання лексичних одиниць такого
типу є: висока мовна економія, компактність
та збереження високого темпу мови, притаманного
китайській мові.
У зв’язку з тим, що в останні роки спостерігається
широке впровадження іншомовних запозичень
у китайській мові, абсолютно закономірним
є той факт, що це явище викликає великий
інтерес у китайських лінгвістів. Як наслідок,
з’являються нові класифікації запозичень
та зокрема буквених слів.
Так, китайський
лінгвіст Чжоу Вейлян пропонує класифікацію літерних
слів, в якій підрозділяє їх на три класи:
лексичні утворення з однією буквою (ієрогліф
і один символ латинського або грецького
алфавіту, що ставлять перед або після
ієрогліфа); лексичні утворення, до складу
яких входять дві літери; лексичні утворення,
що мають у своєму складі три і більше
літери [3, c. 63]. На наш погляд, класифікація,
запропонована Чжоу Вейляном, дає тільки
загальне уявлення про це явище. Безсумнівно,
більш повною є класифікація Сунь Інена,
який розділяє літерні слова на наступні
види:
Абревіація на основі китайського транскрибування піньінь;
Букви іноземного алфавіту + китайський ієрогліф (морфема);
Букви іноземного алфавіту + цифри (MP3 та ін..);
Букви іноземного алфавіту + символи;
Цифри + англомовне слово [4. c 35].
Існують й
інші варіанти класифікацій лексичних
одиниць даного типу, однак найбільш поширеною є їх підрозділ
на дві основні категорії: абревіатури,
що записуються латиницею, та змішані
моделі, в яких до складу слова входять
латинські літери та ієрогліфи. Вважаємо
за доцільне докладніше розглянути лексичні
одиниці кожної з двох зазначених категорій.
Абревіатури – ініціальні літерні скорочення. Вони використовуються для позначення численних агентств і структур ділової та соціальної сфер світу тощо. Слід зазначити, що літерна аббревіація буває двох видів.:
1) ініціальна абревіація на
основі алфавіту піньінь (拼音 [pīnyīn]). Піньінь – транскрипційний
фонетичний алфавіт, заснований на латинській
графіці, відображає норми вимови сучасної
китайської літературної мови путунхуа,
офіційно прийнятий в Китаї з 1958 р. До абревіатур
такого виду відносяться графічні складові
скорочення, які являють собою ініціаль
(початкові голосні звуки складу) складів
скорочуваного слова: RMB (人民币 – [rénmínbì] юань (назва грошової
валюти в КНР), RPWT (人品问题 – [rénpǐn wèntí] - складне для
вирішення питання), HSK (汉语水平考试 – [hànyǔ shuǐpíng kǎoshì] – іспит
на рівень знання китайської мови). У зв’язку
з практично повсюдним поширенням мережі
Інтернет, дуже багато літерних абревіацій
використовується саме в сфері Інтернет-спілкування:
BB (宝贝 – [bǎobèi] – малятко, золотко),
GG (哥哥 – [gēge] – старший брат), JJ
(姐姐 – [jiějie] – старша сестра),
PMP (拍马屁 – [pāimǎpì] – (грубо) підлизуватися,
підлабузнюватися), MM (美美 – [měi měi] – красуня, гарний,
красивий).
Маркіна К.А.
вважає, що утворення в китайській
мові літерних слів на основі азбуки піньінь
і їх самостійне функціонування окремо від ієрогліфічного
аналога пов’язано з активним поширенням
транскрипції піньінь на території КНР,
націленої на стандартизацію вимови відповідно
до норм літературної мови путунхуа в
умовах полідіалектной ситуації в Китаї
[2, c. 22].
2) ініціальна абревіація на
основі слова іноземного походження. Цей
вид ініціальної абревіаціі включає 4
підвиди:
назви організацій: APEC (Asia Pacific Economical Company –
Азійсько-Тихоокеанське
економічне співробітництво), CBA (Chinese Basketball Association – Китайська
баскетбольна асоціація), NBA (National Basketball
Association – Національна баскетбольна асоціація),
OPEC (Organization of petroleum Exporting Companies – Організація
країн-експортерів нафти), ICAO (International Civil
Aviation Organisation – Міжнародна організація
цивільної авіації), SCAA (State Civil Aviation Authority
– Державна адміністрація цивільної авіації);
предмети масового вжитку: CD (Compact Disc – компакт-диск), DVD (Digital Video
Disc – цифровий відеодиск), DOS/VS (disk operating
system/virtual storage – дискова операційна система, що реалізує віртуальну пам'ять);
назви посад і звань: CEO (Chief Executive Officer – головний виконавчий директор), CFO (Chief Finance Officer – фінансовий директор), COO (Chief Operation Officer – головний операційний директор), CIO (Chief Information Officer – директор з інформаційних технологій), GP (General Practitioner – лікар загальної практики), EMBA (Executive Master of Business Administration – виконавчий магістр ділового адміністрування);
наукові терміни: DNA (Deoxyribonucleic acid – Дезоксирибонуклеїнова кислота), EP (Earth Plate – заземлювальна пластина), AA (Amino Acid – амінокислоти).
Змішані слова, що поєднують у своєму складі літерний та ієрогліфічний компоненти, де ієрогліф уточнює значення слова. У китайській термінології такі слова отримали назву „слова-метиси“ (混 血 儿 [hùnxuer]). Змішані слова поділяються на 3 типи:
Слова з однією буквою (ієрогліф і один символ латинського або грецького алфавіту, що стоїть до чи після ієрогліфа): D盘 (Dpán - диск), T恤 (запозич. з англ. T-shirt – футболка, теніска), X-光 (запозич. з англ. X-ray - рентгенові промені).
Слова, до складу яких входять дві літери і один або декілька ієрогліфів: AA制 (AAzhì – спосіб оплати рахунків, кожен за себе), BP机 (BPjī – пейджер), IC卡 (ICkǎ – електронна картка), IP电话 (IPdiànhuà
– Інтернет телефонія), 卡拉OK (kǎlāOK – караоке), PC机 (PCjī – компьютер) [6, c. 102];
Слова, що мають у своєму складі три і більше літери і один чи більше ієрогліф: Sim卡 (Simkǎ – Сім-картка – для мобільних телефонів), BBS留言板 (BBSliúyánbǎn – Інтернет-форум), Call台 (Calltái - телефонний інформаційний центр).
На основі
абревіатур доволі часто утворюються
змішані скорочення, що складають
семантичний ряд: E-人类 (E- rénlèi – люди, пов’язані
з роботою в Інтернеті, зі створенням електронних
документів, що «живуть» в електроному
світі), E-时代 (E-shídài – епоха Інтернету),
E -华 (E-huá – електронізація, повсюдне
вторгнення Інтернету), IT时代 (ITshídài – епоха інформаційних
технологій). В даному випадку це гібридні
семантичні запозичення, які мають у складі
акронім, абревіатуру, утворену з початкових
літер слів або словосполучень, вироблену
як єдине слово [3, c. 64].
До літерних
слів також відносять популярні
запозичені слова англійської мови, що
увійшли до китайської мови в своєму початковому
вигляді, тобто у повному літерному запису:
kiss «поцілунок», call «дзвінок», ball «м’яч»,
smile «посмішка», nice «чудовий» и др.
Слід зазначити, що незважаючи
на природні відмінності фонетичних, граматичних
і графічних систем китайської і європейських
мов, які проявляються в процесі інтеграції
запозичених і власне китайських літерних
утворень в китайську мовну систему, літерні
слова активно сприймаються носіями китайської
мови, широко вживаються в розмовній мові,
публіцистичних текстах, в мові молоді,
в рекламі та інших сферах.
Таким чином, ми можемо зробити висновок,
що в останні десятиліття в китайській
мові з’явилася тенденція до іноземних
запозичень нового типу – а саме літерних вкраплень в ієрогліфічному
тексті. Активну участь літерних компонентів
в словотворчих процесах є наочним свідченням
здатності літерних елементів поряд із
споконвічно китайськими лексичними одиницями
брати участь у процесах словотворення,
набуваючи статусу власне китайських
слів за рахунок використання словотворчих
засобів самої китайської мови.
Враховуючи
масове проникнення іноземних запозичень
в сучасну китайську мову та різні
ступені фонетичних, семантичних
та граматичних адаптацій через
які проходять іншомовні елементи, не залишається сумнівів,
що в майбутньому цей процес розвиватиметься
й надалі та займати окреме місце у формуванні
сучасної китайської мови.
Література
1. Кожевников И.Р., Ночвина Н.А. Заимствования и способы
их адаптации в современном китайском
языке // Актуальные вопросы востоковедения:
проблемы и перспективы: Материалы заочной
научно-практической конференции / Отв.ред.
Н.В.Гурьян, О.А.Трофименко. – Уссурийск:
Изд-во УГПИ, 2010. – С. 50-53. 2. Маркина
К.А. Новые тенденции в развитии
китайской лексики: буквенные слова китайского
языка как проявление его интеграции с
элементами иной типологии : автореф. дис.
канд. филол. наук : 10.02.22. - M, 2008. – 22 с.
3. Лунева Ю.В. Некоторые особенности лексического
состава современного китайского языка
// Вестник Мос. гос. областного ун-та. Сер.:
Лингвистика. – М: Изд-во МГОУ, 2010. – №
4. – C. 62–65. 4. 孙一能. 浅谈字母词对中文的渗透现象 // 湖北教育学院学报. – 2007. – № 3. – 30-31页,35页. 5. 李彦洁, 张莉. 汉语外来词分类新说 // 河北大学成人教育学院学报. – 2009. – №3. – 101, 102 页.
Гречко Д. В. Літерні вкраплення в сучасній китайській
лексиці.
В останні
роки китайська лексика невпинно поповнюється новими лексичними
одиницями, яким притаманні нехарактерні
для мови з ієрогліфічною писемністю літерні
елементи. У цій статті досліджується
та аналізується новий спосіб словотворення
китайської мови - літерні вкраплення
в ієрогліфічному тексті. Наведено варіанти
класифікацій літерних слів та докладно
розглянуто 2 основні категорії слів з
літерними елементами.
Ключові слова: китайська лексика, літерні
слова, абревіація, „слова-метиси“.
Гречко Д. В. Буквенные вкрапления
в современную китайскую лексику.
В последние
годы китайская лексика непрерывно
пополняется новыми лексическими единицами,
которым свойственны нехарактерные
для языка с иероглифической
письменностью буквенные элементы.
В данной статье исследуется и
анализируется новый способ словообразования в китайском языке
– буквенные вкрапления в иероглифическом
тексте. Приведены варианты классификаций
буквенных слов и детально рассмотрены
2 основные категории слов с буквенными
элементами.
Ключевые слова: китайская лексика, буквенные
слова, аббревиация, „слова-метисы“.
Grechko D. V. Letter inclusions in modern Chinese language.
In recent years Chinese vocabulary has been continuously
supplemented with new lexical items such as literal elements, which
is uncharacteristic for the language with hieroglyphic script. In this
article the new way of word formation in Chinese – letter inclusions
in a hieroglyphic text have been examined and analyzed. Variants of
classifications of letter words are given and two main categories of
words with literal elements have been examined.
Key words: Chinese vocabulary, letter words, abbreviation,
half-breed words.