2. Рослинний орнамент
складається із стилізованого
листя, квітів, плодів, гілок і т.
д. Найбільш часто зустрічається
у всіх народів мотив «древо
життя» - це рослинний орнамент. Його
зображають і як квітучий кущ,
і більш декоративно-узагальнено.
В старогрецьких рослинних орнаментах
часто використовували зображення
аканта, лотоса, папірусу, пальми та ін.
А у східних народів популярним рослинним
мотивом був орнамент іслими - спіральна
березка, що звивається. Композиції такого
орнаменту вельми різноманітні.
3. Зооморфний орнамент
зображає стилізовані фігури
або частини фігур реальних
і фантастичних тварин. Іноді
подібний орнамент називають
звіриним стилем. Декоративні зображення
птахів і риб також відносяться
до цього виду орнаменту.
4. Антропоморфний орнамент
як мотиви використовує чоловічі
і жіночі стилізовані фігури
або частини лиця і тіла
людини. Сюди ж можна віднести
різних фантастичних істот типу
діва-птах, людина-кінь та ін.
Нерідко в узорах зустрічаються
поєднання самих різних мотивів: геометричних
і рослинних, антропоморфних і зооморфних.
Такий орнамент можна назвати комбінованим.
Не всякий узор можна вважати
орнаментом. Узор, що вільно заповнює площину,
таким не є. Для орнаменту важливий певний
ритм елементів, що повторюються. Дуже
важливий в орнаменті ритм. Він може бути
зростаючим і спадаючим.
Ритм в орнаменті - це чергування
елементів узору в певній послідовності.
Якщо елементи орнаменту - мотиви,
що повторюються, легко виділяються, то
можна розвивати композиційну побудову
орнаменту відповідно до лінійних або
сітчастих структур в будь-яку сторону.
Ритмічна побудова в орнаментальній композиції
може досягатися за рахунок різних прийомів.
Рапортне повторення мотиву створює різноманітний
ритм.
Рапортом називаються елементи
орнаменту, що повторюються. Рапортною
називають композицію, в якій орнаментальний
мотив ритмічно повторюється через однакові
інтервали. Існують різні типи рапортних
композицій. Звичайно мотив на довгих
полотнищах розташовують за принципами
побудови сітчастих орнаментів. Для замкнутих
текстильних композицій, наприклад для
хусток, можна використовувати такий прийом:
рапортне заповнення середини і чітка
облямівка. Можливо і багато інших варіантів
[7, с. 65].
Симетрією в мистецтві називається
точна закономірність розташування предметів
або частин художнього цілого.
Найбільш простим її виглядом
є дзеркальна симетрія. Площиною симетрії
є лінія, що розділяє суміжні рапорти.
Віссю симетрії називається
лінія, при повному обороті навколо якої
відбувається неодноразове поєднання
орнаменту. Вісь симетрії проходить через
центр композиції узору перпендикулярно
до його площини.
Орнамент, створений в крузі
розподілом його на рівні частини діаметрами,
називається розетою, або розеткою. Розетка,
побудована на основі дзеркальної симетрії,
створює враження нерухомості. Ті розетки,
у яких відсутня симетрія, викликають
відчуття руху.
По характеру композиційних
схем можна виділити такі типи орнаменту:
1. Стрічковий – візерунок,
декоративні елементи якого створюють
ритмічний ряд з відкритим
двобічним рухом, що вписується
в стрічку. Широко використовується
у різних видах декоративно-прикладного
мистецтва – одяг, килим, посуд, меблі
(фриз, бордюр, облямівка), і має сім
різних видів симетрії.
2. Замкнутий – візерунок,
декоративні елементи якого згруповано
так, що утворюється замкнутий
рух – у колі, квадраті, прямокутнику,
трикутнику та інших формах
3. Сітчастий – візерунок,
елементи якого розташовуються
впродовж багатьох вісей перенесення,
створюють рух у всіх напрямках. Цей орнамент
використовують для оформлення приміщень
та декоративно-оформлювальних матеріалів:
лінолеум, шпалери, килимові покриття
тощо (квадратна, прямокутна, ромбічна,
трикутна, паралелограма).
Отже, орнамент є найважливішою частиною
народного і декоративно-прикладного
мистецтва, який складається з впорядкованих
елементів, що повторюються, є багатьох
з різними особливостями створення.
Щоб навчити учнів працювати творчо, потрібно
проводити уроки, реалізуючи такі компоненти:
мотиваційний (стимулювання підвищення
емоційності, зміцнення сенсорної чутливості,
розвитку, уяви, фантазії); пізнавальний
(інформаційно-когнітивний); ментальний
(неповторність, індивідуальність); практичний
(уміння, навички, самостійна творча діяльність).
1.3. Методика проведення
уроків трудового навчання з виготовлення
орнаменту у смужці
Трудове
навчання – загальноосвітній предмет
державного компонента змісту освіти,
який знайомить учнів із виробництвом
як складовою навколишнього середовища
і на цій основі впливає на їхній світогляд.
Основна мета трудового
навчання – формування технічно,
технологічно освіченої особистості,
підготовленої до життя і активної
трудової діяльності в умовах
сучасного високотехнічного, інформаційного
суспільства, життєво необхідних
знань, умінь і навичок ведення
домашнього господарства і сімейної
економіки, основних компонентів
інформаційної культури учнів, забезпечення
умов для їх професійного самовизначення,
вироблення в них навичок творчої
діяльності, виховання культури
праці, здійснення допрофесійної
та професійної підготовки за
їх бажанням і з урахуванням
індивідуальних можливостей.
Трудове навчання має розв’язувати
такі основні завдання: трудове виховання,
політехнічна освіта, поєднання навчання
з продуктивною працею, створення умов
для формування творчого ставлення до
праці та професійного самовизначення.
У процесі трудового навчання учні оволодівають
загально-трудовими знаннями, та вміннями,
вчаться розв’язувати техніко-технологічні
задачі, конструювати і виготовляти суспільно-корисні
вироби, засвоюють обов’язковий мінімум
знань про місце та роль виробництва у
житті суспільства.
Трудове навчання, як навчальний
предмет відіграє важливу роль у формуванні
особистості учня, розвитку його здібностей
і обдарувань, наукового світогляду.
Робота з природним матеріалом,
зокрема й виготовлення орнаменту у смужці,
справляє свій вплив на розумовий розвиток
дитини, на розвиток її мислення і появу
елементів творчості.
Зазвичай спочатку діти воліють
діяти, попередньо розглянувши показаний
дорослим зразок і старанно повторивши
його. Наприклад, під час виготовлення
аплікації з засушеного листя дітям пропонують
спочатку уважно розглянути, з яких деталей
складається готова робота, в яких місцях
до основи повинні бути прикріплені дрібні
деталі і яким способом. Але потім, після
повтору потрібних дій і дублювання способу
виготовлення зразка, діти засвоюють послідовність
і самий хід дій, а також способи виготовлення.
Тому, коли йде ускладнення завдання, діти
вже можуть розділити процес виконання
роботи на кілька етапів і виконати роботу
в повторі за дорослим або власним задумом.
У цей момент у діяльності учнів виникають
елементи творчості [4, c.123].
Цікавість роботи з виконання
орнаменту у смужці з природного та штучного
матеріалу сприяє розвитку в учнів таких
якостей, як увага, терпіння, допитливість.
Показово те, що при даній роботі не буває
кінця вдосконаленню робіт, у цій праці
завжди є новизна, творчий пошук, можливість
домагатися більш досконалих результатів.
І все це відбуватиметься на тлі сприятливого
емоційного настрою дітей, їх радості
спілкування під час праці, насолоди, яку
вони переживають при створенні роботи
[13, c. 2].
Крім цього, виготовлення орнаменту
у смужці з природного матеріалу виховує
дитячу майстерність, кмітливість, працьовитість,
та ще це чудова школа естетичного виховання,
що базується на формуванні в дітей художнього
погляду на світ, на їх пошуки в навколишній
дійсності деталей прекрасного.
Виготовлення орнаменту у смужці
природного рослинного та штучного матеріалу
вимагає від дитини точних дій, і якщо
спочатку буває так, що при виготовленні
потрібна особливо велика посидючість,
то з появою певних навичок розвиваються
і гнучкість пальців, і хапальні вміння,
рухи дрібної моторики, фантазія. З'являється
узгодженість у роботі зору і дій руки,
вдосконалюється координація рухів, гнучкість
і точність у виконанні потрібних дій.
Разом з тим праця, яка необхідна
для виготовлення орнаменту у смужці з
природного і штучного матеріалу, сприяє
розвитку особистості дитини, вихованню
її характеру. Адже будь-який, навіть примітивний
орнамент, зробити не так-то просто, робота
по його виготовленню вимагає певних вольових
зусиль. Коли дитина зустрічається з труднощами,
вона намагається самостійно їх вирішити,
навіть якщо дитині не вдається з першого
разу виконати необхідну роботу. Але з
допомогою дорослого учень вчитися виявляти
причини своєї невдачі і, найголовніше, - долати її. В результаті таких
дій в учнів формуються такі якості, як
наполегливість, цілеспрямованість, уміння
доводити розпочату справу до кінця [13,
c. 3].
Технологія виготовлення орнаменту
у смужці з природного та штучного матеріалу
молодшими школярами передбачає такі
етапи роботи:
- підготовка матеріалу, його
вибір;
- вибір малюнка для орнаменту;
- положення матеріалу, створення
ескізу;
- вибір обладнання інструментів,
допоміжних матеріалів;
- техніка виконання виробу
різними способами.
В ході уроків по аплікації,
зокрема й виготовлення мозаїки, школярі
вчаться складати декоративні роботи,
складні композиції, предмети навколишньої
дійсності, казкові епізоди і тощо. Тематика
робіт різноманітна, що дозволяє розвивати
фантазію і творчу уяву школярів.
Уроки з виготовлення орнаменту
у смужці сприяють виробленню у дітей
вміння бачити і передавати красу дійсності,
її єство, формують художній смак, композиційні
вміння, вміння працювати з природними
та штучними матеріалами, осягати в ході
роботи їх якості та властивості, вмінню
поєднувати кольори, відтінки, складати
візерунки, створювати вироби, компонувати
природні матеріали зі штучними.
Аплікаційні роботи з елементами
орнаменту учні молодших класів виконують
починаючи з першого класу.
Прийоми і методи навчання виготовлення
орнаменту у смужці дуже різноманітні;
наприклад, розглядання зразків, спостереження
в природі, показ технічних прийомів, вправи
на закріплення техніки виконання, пояснення,
складання плану послідовності виконання
роботи, вибір матеріалу, розповідь про
іграшку-виріб, самооцінка та бесіди і
т. д. Основними художніми засобами в орнаменті
є колір, його поєднання, композиції, виразність
силуету.
Якщо уроки роботи з природним
чи штучним матеріалом для виготовлення
орнаменту у смужці добре сплановані,
збагачені цікавим матеріалом, якщо учні
на уроках активно думають, творчо працюють,
то завжди у кожного учня вироби виходять
надзвичайно цікавими [13, c. 4].
Досягнення корисно демонструвати
учням, батькам, вчителям. З цією метою
в школі щорічно проводять виставки дитячих
виробів, які потім відправляють до районного
фестивалю дитячих виробів.
Одна із основних задач уроків
роботи з природними матеріалами – розвиток
творчого мислення учнів, тому необхідно
перш за все турбуватися не про те, щоб
діти створили якійсь виріб, а про те, щоб
в процесі роботи у них розвивалося визначення
якості особистості і розуму. Окрім цього
на уроках роботи з трудового навчання
не менш важливе значення має наявність
в учнів наступних здібностей:
Уміння сприйняти дійсність
і конструювати образ, уяву.
Художньої інтуїції, чутливості
до здорової форми, гармонійності деталей.
Критичності, гнучкості та оригінальності
мислення.
Пізнавальної самостійності
та активності [18, c. 131].
На кожному уроці трудового
навчання є можливість створення ситуації
інтересу до навчання: вдало підібраний
об’єкт праці; естетично виготовлений
зразок виробу; демонстрація іграшки,
моделі; цікаві творчі завдання; заохочення
до участі у виставках, конкурсах, змаганнях;
використання загадок, казок, зміст яких
має безпосередній зв’язок із темою уроку
тощо.
У процесі формування соціальної
активності педагоги використовують методи
стимулювання обов’язку і відповідальності.
Вчитель початкових класів користується
ним рідше ніж іншими методами, але, виховуючи
дитину, не можна забувати, що в майбутньому
їй потрібно жити не тільки за стимулом
«хочеться», а й за стимулом «треба».