Використання інтерактивних технологій навчання при викладанні предмета „Охорона праці”

Головне управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської Ради (Київської  міської державної адміністрації)

Київське вище професійне училище технологій та дизайну  одягу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОПОВІДЬ

на тему:

„Використання інтерактивних технологій навчання при викладанні предмета „Охорона праці”

 

 

 

 

 

 

Підготувала

викладач І категорії

Мошковська 

Анастасія Іванівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2006

 

Використання інтерактивних  технологій навчання

при викладанні предмета „Охорона праці”

 

Демократизація суспільства не відбувається сама по собі без участі кожної людини. Власними руками ми спроможні змінювати життя на краще. Слід поставити учнівську особистість у центр всієї діяльності, заговорити з учнями як з партнерами, не опускатися, а піднятися на рівень дитини – це і є метою інтерактивних технологій навчання.

Інтерактивні технології навчання потребують набуття та розвитку комунікативних умінь, навичок роботи в парах  і групах, умінь аргументувати  і дискутувати. Такі навички та вміння формуються і розвиваються в практичній діяльності учнів, де вчитель виступає посередником у взаємодії суб’єктів навчання. Тому використання інтерактивних технологій у практиці викладання охорони праці сприятимуть творчому піднесенню.

Сьогодні великого значення набуває підготовка в професійних навчальних закладах висококваліфікованих кадрів для художніх ремесел. Підготовка кваліфікованих робітників, які не тільки володіють знаннями і навичками, а й уміють творити. Тому викладачі повинні використовувати і творчі методи навчання.

Предмет „Охорона праці” на перший погляд – „сухий”, „важкий” – але це зовсім не так. Насамперед при організації  навчального процесу потрібно враховувати  особливості спілкування по кожному  з етапів роботи, тому що культура спілкування – це невід’ємна складова естетичної культури вчителя. Краса спілкування відроджує в людині почуття гармонії, лікує її емоційну сферу, підносить на вищий щебінь духовність особистості.  А.Макаренко вважає, що кожна людина може відчути себе особистістю тільки через спілкування, тобто взаємодію між людьми. Гуманна взаємодія, на його думку,  повинна ґрунтуватися  на почуттях шани до  матері, до вчителя, до професії, любові до отчого краю.

Починаючи вивчати нову тему рекомендується  розповідати учням про історичні  відомості. Наприклад, тема „Основи гігієни і санітарії” – історія виникнення і розвитку науки гігієни і санітарії; тема „Основи пожежної безпеки” – про перші пожежні дружини, пожежну техніку; тема „Основи електробезпеки” – про будівництво електричних станцій, історію про першу лампочку і т.д.  Ряд уроків можна починати з технології „Мікрофон” – даючи питання-парадокси, які примушують міркувати, дискутувати, наприклад: - Чому знаки безпеки не однакового кольору? Ситуації парадокса можуть виникати і у практичній роботі. При цьому викладач може разом з учнями підібрати прийом роботи, техніку роботи, або спосіб виправлення помилок.

Технології роботи і т.н. – роботи в малих групах виникли  із практики роботи, коли потрібно не лише аналізувати  діяльність учнів, але й навчити їх бачити роботу інших, уміти знаходити з ними спільну мову. Так від найпростішої роботи в парах („Технологія 2-4-6-багато”) на одному аркуші виник метод групових робіт. Відразу було видно відсутність єдиного зображення (алгоритм подання долікарської допомоги чи виставлення знаків безпеки на шкідливому підприємстві або розслідування нещасного випадку). Потрібно навчити бачити роботу іншого, співпрацювати із всіма членами групи.

Є ще один вид групової і колективної роботи, коли відразу ціла група учнів робить одну велику роботу (технологія „Робота в малих групах”) учні об’єднуються в групи і надають долікарську допомогу чи шукають шкідливі і небезпечні фактори у своїй професії і пропонують шляхи її усунення. Такий вид діяльності є нелегким, адже потрібно бачити і чути не лише свою роботу, свого сусіда, а всієї групи, співпрацювати з іншими, знаходити єдине композиційне вирішення задуму групи. Такою роботою учні захоплені, їх почуття зливається в єдине ціле, азарт роботи захоплює всіх. Тут і гра, і творчість, і праця – все відразу. Так невимушено формується почуття колективізму, відповідальності не лише за свою ділянку роботи, але й за спільну працю – якість, необхідна людині в подальшому житті.

Ефективним методом (і  т.н.) на уроках охорони праці є використання рольових ігор (технологія „Круглий стіл”). Учням пропонується виконувати ролі директора підприємства, лікаря, інженера з охорони праці, психолога, пожежника, енергетика тощо. Метою ігрових уроків є активізація діяльності учнів, захоплення їх безпечними методами праці, розвитку інтересу до своєї професії, оживлення навчального процесу через нові форми роботи. А головне – формування емоційно-ціннісного відношення до навколишнього світу.

Варто прислухатися до народних традицій, звичаїв та обрядів. В учнів формується національна самобутність і творче ставлення до дійсності. Саме зараз потрібно використовувати інтерактивну технологію „Навчаючись – вчуся”. Наприклад, у темі „Надання долікарської допомоги” згадати про народні методи лікування у різних ситуаціях – кровотеча, опіки, удари; у темі „Гігієна і санітарія” навести приклади народних методів дотримання санітарії, гігієни та особистої гігієни. Розповісти де і як будували будинки, як зберігали воду, доглядали за чистотою міста. У темі „Правові основи” можна використати моральний кодекс народної мудрості, наприклад, „Береженого Бог береже”, „Бережи себе, берегтимуть і люди тебе” і т.д.

За допомогою такої технології в учнів є можливість вивчати  основи вишивки. Цей процес охоплює сфери художньої діяльності, пов’язаних із створенням просторових форм, малюнків, підбори кольорів. Наприклад, вивчаючи тему „Основи безпеки в галузі” можна запропонувати учням вишити знаки безпеки на серветках, або вишити алгоритм надання долікарської допомоги. Учням цікаво створювати такі колекції.

Отже вишиваючи знаки безпеки  учні запам’ятовують їх на все життя, крім цього навчаються вишивати, створювати композицію малюнку, але головне  у цих групах міцніє дружба і взаєморозуміння, бо для такої роботи потрібно попрацювати ще й у позаурочний час, коли потрібно створити ескіз, пофантазувати.

 

Використана література

 

1. Блахут А. Роль эстетического воспитания в развитии творческих способностей личности. Автореф. дисс. канд. философ наук. – К., 1984
2. Выготский Л.С. Психология искусства. – М., 1968
3. Ігнатенко П.Р., Понлужний В.А. Виховання громадянина. – К., 1997
4. Мистецька освіта в контексті Європейської інтеграції. – К., 2004
5. Мусієнко В.Д., Захарченко Р.О., Сидоренко В.К., Тхоржевський Д.О. Прилучення учнів до національної культури в процесі трудового навчання. Методичний посібник. – К.: УДПУ ім.Драгоманова, 1997
6. Приходьченко К.І. Витоки творчості. – К., 1998