Виникнення студенства і студенської групи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сучасний студент

 

В даний час в науковій літературі все ще немає достатньо повного визначення поняття «студентство», як немає і єдиної думки з питання про характер і специфіку праці студентства.

Студентство, будучи складовою частиною молоді, являє собою специфічну соціальну групу, що характеризується особливими умовами життя, праці та побуту, соціальною поведінкою і психологією, системою ціннісних орієнтацій. Для її представників підготовка до майбутньої діяльності в обраній сфері матеріального чи духовного виробництва є головним, хоча і не єдиним заняттям. Студентство є й самою значною групою молоді як за чисельністю, так і за роллю в системі суспільного відтворення. Однак від молоді студентство відрізняється характером праці, для якої характерно оволодіння науковим знанням. Відмінність студентства від молоді також детерміновано такими його рисами як об'єктивність існування, певна цілісність і самостійність стосовно до інших соціальних груп, виконання в суспільстві певних функцій, специфічні соціально- психологічні риси і системи цінностей.

Своєрідність студентства як соціальної групи полягає в тому, що значна частина молоді не має поки що власного соціального стану та характеризується або своїм минулим соціальним статусом (соціальним становищем батьків, сім'ї) або своїм майбутнім статусом, який пов'язаний з професійною підготовкою.

Специфіка модного поведінки учнівської молоді визначається її соціальними характеристиками як групи.

Тож, відмінними рисами студентства як соціальної групи є: характер праці студентів, що полягає в оволодінні науковими знаннями; основні соціальні ролі, визначені положенням студентства як резерву інтелігенції та його приналежністю до молодого покоління - молоді; висока мобільність цієї соціальної групи; специфічні форми організації своєї життєдіяльності; концентрація у великих вузівських центрах; « локалізація » способу життя в стінах вузу, студентській групі, гуртожитку; відносна самостійність у виборі способів діяльності в навчальний і не навчальний час; пошук свого життєвого шляху, пов'язаний з орієнтацією на реальне статусне просування, і в той же час соціальна неадаптіро - ванность і незахищеність молодої людини в соціокультурному середовищі.

Соціолог А.Н.Семашко, наводить більш наукове визначення студенства: «було б неправильним розглядати студентство як лише стан до підготовки і заняттю статусу інтелігенції. Студентство володіє всіма необхідними характеристиками, достатніми для віднесення його до особливої ​​соціальної групи, тат як воно відповідає всім сталим ознаками ». На підтвердження своїх доводів Семашко наводить такі ознаки : виконання в суспільстві певних функцій, об'єктивність існування, однозначна детермінованість поведінки членів груп, певна цілісність і самостійність по відношенню до інших соціальних груп, специфічні соціально- психологічні риси і системи цінностей.

Сьогодні, бути студентом – це похвально і поважно, це наступна ступінь у саморозвитку людини, тому кожен одинадцятикласник вважає ділом честі вступити до вищого навчального закладу і гордо носити звання «студента», як колись «школяра». А порівняно зі своїми не учнями однолітками, студенту надаються якісно більш вигідні можливості саморозвитку, споживання соціального продукту (наукові знання, педагогічні зусилля та інші) без необхідності оперативного поповнення останнього. Тож держава намагається зробити кращі умови для студентів, забезпечіти їх науково-інтелектуальною підготовкою, зробии освіченою частиною молоді, що, безсумнівно, висуває студентів до числа передових груп молоді.

Вже на «етапі» студенства людина усвідомлює, що отримавши знання і певний досвід у вищому навчальному закладі, можна реалізувати свої плани насправді; власне статус «студента» дає невидимий поштовх до здійснення мрії – займатися справою, що лежить до душі, знайти цікаву гідну роботу з високим заробітком, забезпечити себе, рідних і майбутню сім`ю матеріальним благополуччям, оточити себе хорошими, вірними друзями, знайти кохання (це все передбачає напружений пошук сенсу життя); а багато хто концентрується не тільки на собі, а прагне до нових ідей і прогресивних перетворень у всьому суспільстві взагалом. Ці прагнення є позитивним фактором студенства.

Мрії у всіх різні, проте вищий навчальний заклад єднає молодих людей зі схожими здібностями, схильностями, метою успішно завершити навчання на певному факультеті - спільність цілей в отриманні вищої освіти, єдиний характер праці - навчання, спосіб життя, активна участь у громадських справах вищого навчального закладу сприяє виробленню у студентства згуртованості. Це проявляється в різноманітті форм колективістської діяльності студентів.

Студент не один, він є частиною студенської групи, якій властива активна взаємодія з іншими соціальними утвореннями суспільства, а також специфіка навчання у ВНЗ призводить до великої можливості спілкування. Тому досить висока інтенсивність спілкування - це специфічна риса студентства.

Як зазначалось вище, серед студентів є ті, хто більше зацікавлені в змінах соціального життя громадян, ніж тільки в успішному закінченні свого вищого навчального закладу. Тому, багато хто зі студентів зацікавлені політикою в країні і світі, вони знаходять політику реальним способом надати сучасному життю змін; проте не завжди мається на увазі участь в політиці - студенти все частіше співвідносять це готовністю і здатністю владних структур будь-якого рівня вирішувати конкретні соціальні проблеми. Цілком нормальної можна вважати характерну для молодіжного свідомості переорієнтацію з цінностей глобального рівня на конкретні гострі і невирішені проблеми.

Більшість студентів віддають перевагу демократичним реформам. Навіть в умовах, коли багато студентів безпосередньо відчувають негативні наслідки цих реформ, загальнодемократична спрямованість їх орієнтацій зберігається. Хоча - і це треба передбачати - подальша переоцінка цінностей і зниження престижу в очах студентів демократичних партій і рухів цілком можливі.

Основною ціллю рухів студентів є захист прав молоді, поліпшення (чи надання)  умов для культурного розвитку, відпочинку, надання певних пільг і можливостей.

Проте головною причиною студенських (переважно старшекурсників) рухів завжди була і є проблема працевлаштування.  Молодь прагне здобути вищу освіту, вважаючи, що «без нього в нинішні часи нікуди», але сьогодні диплом перестає бути гарантією працевлаштування і ставить його власника в залежність від попиту і пропозиції на ринку праці.

Опанувавши суть терміну «студенство», можна остаточно виділити соціально-психологічні характеристики типового студентва: активність життєвої позиції студента, його самостійність і висока ступінь прояву себе в практичній, творчій або перетворювальній діяльності; відкритість інноваціям, експериментам, всякого роду змінам при високій цінності ініціативності та свободи вибору; високий ступінь готовності студентської макрогрупи до плюралізму думок і здатність до визнання різних точок зору при наявності індивідуально-своєрідного бачення світу становить специфіку молодіжно- студентського свідомості; вміння відчужувати неприйнятні для себе ориєнтири, піддавати їх критичному осмисленню; незначний багаж особистого і соціального досвіду в структурі особистості молодої людини формують у свідомості студентства загострене почуття соціальної справедливості, віру в можливість регулювання і передбачєння соціальних процесів; прагнення до соціального престижу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Перебільшити важливість ролі студенства в житті країни і всього світу дуже складно, адже саме зі студенством пов'язані демократизація вищої освіти, розширення соціальних джерел поповнення інтелігенції. Швидке збільшення частки вихідців з різних верств трудящих зумовило активну участь студентства в масових антивоєнних та інших рухах, в боротьбі за вирішення екологічних проблем. Склалися і розвиваються різні форми міжнародного співробітництва студентства в цих рухах, а також у спорті (універсіади) та інших видах громадської діяльності.

Соціальні орієнтири студентства виступають не тільки як «мета життя», а й як важливі соціальні регулятори поведінки особистості. Ціннісні орієнтації студентів виражають не тільки особистісні, а й суспільні інтереси і потреби молоді, детермінують поведінку студента як суб'єкта соціальної поведінки в суспільстві. Студенти як громадяни своєї країни висловлюючи цілі та засоби реалізації життєвих планів, розширюють роль основоположних норм, завдяки яким забезпечується інтеграція молоді в суспільстві.

 

Студентська пора - один з найсвітліших моментів у житті кожної людини. Це час тісного спілкування з однолітками, час захоплень, бажання максимально проявити свої здібності.

Тож недивно, що таке явище, як студенство, існує вже більше двадцяти століть, і залишиться вічним двигуном і невмирущою силою для благополучного життя людства ще надовго.

 

 

 

 

 

 

                            Список використаних джерел

 

1. Дорохов Ю. Р. Історія студенства / Ю. Р. Дорохов // Питання молоді. - 2002. - №3. - С.11-12.

2. Кран Х. М. Как живешь, студент? Философская и социологическая мысль / Кран Х., Лоу А., Черныш Н.И. – Киев, 1992. - № 1.

3. Рубин Б. Р. Студент глазами социолога / Б. Р. Рубин, Ю. М. Колесников. – Москва, 1980. – 158 с.

4. Власенко А.С. Некоторые вопросы воспитания студенчества / А.С. Власенко. - Москва, 1987. – 106 с.

5. Ищенко Т.В. Место студенчества в социальной структуре общества / Т.В. Ищенко. - Томск, 1975. – 87 с.

6. Филиппов Ф.Р. Социальная ориентация и социальные перемещения / Ф. Р. Филиппов. - Свердловск, 1982. – 119 с.

7. Руткевич М.Н. Социальная ориентация выпускников высшей школы / М. Н. Руткевич. – Москва, 1994. – 49 с.

8. Гинзбург М.Р. Психическое содержание личностного самоопределения / М. Р. Гинзбург. – Москва, 1994. – 96 с.

9. Брушлинский А.В. Проблема субъекта в психологической науке (статья первая) / А. В. Брушлинский // Психологический журнал. - 1991. - № 6 (28). – Ч. 2. – с. 19-42.

11. Вишневский Ю.Р. Социология молодежи / Ю. Р. Вишневский. - Екатеринбург, 1995. – 65 с.