Державний контроль діяльності ВНЗ

дення експертизи з відповідними документами  подається до МОН, яке у десятиденний термін проводить попередню експертизу поданих документів, у разі їх відповідності встановленим вимогам формує експертну комісію, встановлює строки проведення експертизи та направляє комісію до навчального закладу. У випадку невідповідності встановленим вимогам надісланих МОН навчальним закладом документів вони протягом місяця з дня надходження повертаються заявнику.

  Також у ньому визначені організаційні  засади діяльності експертів. Кількість експертів, що направляються до навчального закладу, залежить від кількості заявлених на акредитацію спеціальностей, але не може бути більше 3 експертів на одну спеціальність. Строк роботи експертної комісії визначає МОН у рішенні про затвердження її складу, безпосередньо у навчальному закладі він не може перевищувати 5 робочих днів. За результатами експертизи експертна комісія готує мотивований висновок про можливість акредитації навчального закладу (спеціальності), ознайомлює під підпис його керівника (копія висновку надається навчальному закладу) і у тижневий термін з дня закінчення експертизи подає його до ДАК. Експертний висновок щодо акредитації спеціальності подається до експертної ради ДАК.

2. Організаційне забезпечення державного контролю за діяльністю вищих навчальних закладів на сучасному етапі

  Організаційне забезпечення державного контролю за діяльністю вищих навчальних закладів неможливе без використання нових  сучасних методик, включаючи технології ефективної організації праці контролюючих суб’єктів, підбору складу комісій  з числа осіб, що мають стаж роботи, відповідно до напряму контролю, оцінки ефективності здійснення контролю, регулярне проведення моніторин- гів діяльності вищих навчальних закладів з метою виявлення причин та умов порушень. Механізм організаційного забезпечення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів передбачає, зокрема, діяльність з формування напрямів контролю і його ефективного використання, розширення повноважень суб’єктів, що його здійснюють, визначення вимог щодо кожного методу здійснення контролю.

  З метою належної організації діяльності суб’єктів контролю за вищими навчальними закладами необхідним є вдосконалення відповідного науково-інформаційного забезпечення, що дає змогу вдосконалювати методи роботи суб’єктів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів, розробляти технології здійснення контролю. Належне організаційне забезпечення державного контролю за діяльністю вищих навчальних закладів має суттєве значення для налагодження ефективної роботи контролюючих суб’єктів, оскільки основним його призначенням є упорядкування, узгодження та координація контрольних заходів, а метою - виявлення фактичного стану справ на об’ єкті, який перевіряється, на підставі якого даються вказівки до покращення роботи вищих навчальних закладів, вищі навчальні заклади, що вчинили порушення в будь-якому з напрямів своєї діяльності, притягуються до відповідальності або, навпаки, позитивний досвід вищого навчального закладу, який перевірено, розповсюджується поміж інших вищих навчальних закладів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 

  Отже, зовнішньоорганізаційні засади здійснення державного контролю за діяльністю вищих навчальних закладів - це такі основи контролю, які закріплені в нормативно- правових актах загальної спрямованості та мають на меті встановити загальні риси контрольних дій суб’єктів контролю в державі. До таких заходів слід віднести:

1. Розробку плану державного контролю на наступний рік та доведення його до органів управління освітою та навчальних закладів.
2. Розроблення програми, за якою буде здійснено контроль, і за 10 днів до початку його проведення направлення програми до органів управління освітою і навчального закладу.
1. Видання наказу про проведення державного контролю органом, на який покладені функції контролю, де зазначаються склад комісії і термін його проведення, та посвідчення на період здійснення контрольного заходу.
2. Формування складу комісії з представників органів управління освітою, органів місцевого самоврядування, навчальних закладів, підприємств, організацій та установ, які мають відповідну освіту і практичний досвід.
3. Призначення голови комісії, якою може бути працівник органу державного контролю, який несе персональну відповідальність за результат діяльності комісії.
4. Встановлення терміну проведення державного контролю, який залежить від типу навчального закладу, форми контролю, покладених завдань, але не може перевищувати 10 робочих днів.

  У свою чергу, внутрішньоорганізаційні  засади включають в себе комплекс заходів з організації безпосередньої діяльності контролюючих суб’єктів під час контролю за вищими навчальними закладами.

  Внутрішньоорганізаційне забезпечення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів покладено  на голову та членів комісії. Голова та члени комісії перш за все планують свою діяльність. Відповідно до Порядку здійснення державного контролю за діяльністю навчальних закладів, голова і члени комісії мають право: доступу на територію навчального закладу, у навчальні приміщення та гуртожитки для з’ясування питань, визначених програмою контролю; ознайомлюватись з необхідною документацією щодо діяльності навчального закладу та отримувати копії необхідних документів; отримувати від навчального закладу, інших установ і організацій в установленому порядку інформацію про його діяльність, що стосується програми контролю; отримувати від керівництва, педагогічних та науково-педагогічних працівників навчального закладу письмові пояснення з питань, що виникають під час здійснення контролю. Голова і члени комісії зобов’язані: керуватись у своїй роботі законодавчими та іншими нормативно-правовими актами в галузі освіти та програмою контролю; забезпечувати об’єктивність, достовірність та своєчасність проведення контролю; інформувати навчальний заклад про результати проведення контролю після закінчення заходу державного контролю; забезпечувати збереження конфіденційної інформації. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЛІТЕРАТУРА

1. Коваль Л. Адміністративне право України : курс лекцій (Загальна частина) / Л. Коваль. - К. : Основи, 1994. - 154 с.
2. Основы менеджмента : учеб. [для вузов] / [Д. Д. Вачугов, Т. Е. Березкина, Н. А. Кисля- кова и др.] ; под ред. Д. Д. Вачугова. - 2-е изд. перераб. и доп. - М. : Высш. шк., 2003. - 376 с.
3. Теорія управління органами внутрішніх справ : підручник / за ред. Ю. Ф. Кравченка. - К. : Нац. акад. внутр. справ України, 1999. - 702 с.
4. Суховий Ю. Организационное обеспечение судебной деятельности: как оно видится сегодня / Ю. Суховий // Сов. юстиция. - 1992. - № 9-10. - С. 31.
5. Запорожець М. Система органів організаційного забезпечення діяльності судів України / М. Запорожець // Право України. - 2004. - № 2. - С. 72-75.
6. Крегул Ю. І. Поняття і види форм державного управління / Ю. І. Крегул // Адміністративне право України. Академічний курс : підручник : у 2 т. / ред. колегія: В. Б. Авер’я- нов (голова). - К. : Вид-во «Юрид. думка», 2004-. - Т. 1. Загальна частина. - 2004. - С. 278-280.
7. Гаращук В. М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні: дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Гаращук Володимир Миколайович ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2003. - 413 с.