Методи креативного навчання

                              "Методи креативного навчання"

 

      Сучасне суспільство все більше потребує творчої особистості, яка має високий рівень адаптації і самореалізації, проектує своє майбутнє, свій шлях, ставить перед собою чіткі завдання самовиховання, самовдосконалення та самоосвіти.

Креативність є характерною ознакою творчої людини, яка здатна за власною ініціативою реалізувати свій потенціал, з вибором відповідних способів. Це потребує зміни педагогічного супроводу, спрямування його на розвиток креативного середовища в освітній установі.

Змінюється вектор педологічного супроводу, спрямованого на створення креативного середовища освітньої установи. Саме середовище вибудовується навколо інтересів дитини та виконує функцію адаптації школи до індивідуальних особливостей і суб'єктивних потреб учнів.

Педагогічний супровід учня може здійснюватися  у двох варіантах:

-         загальногруповому;

-         індивідуально-особистістому.

У першому варіанті створення креативного середовища забезпечується системою «вчитель-учень», де на основі засвоєних знань переважають діалогічні форми роботи.

Компоненти креативної особистості: мотиваційний, інтелектуальний, емоційний та комунікативний. Для розвитку їх необхідно розширяти рольовий простір кожного учня та включати його в різноманітні види діяльності, які забезпечують йому творчу самореалізацію та створюють досвід соціальних відносин.

Використовуючи педагогічні технології формуємо інноваційну особистість, якій притаманні:

-         внутрішня свобода (ситуації вибору, яка стимулює пізнавальний інтерес «Хочу все знати», почуття відповідальності та власної значимості);

-         стабільність та стресостійкість - це керування  емоціями(відчувати настрій інших, протистояти стресам, вміти переборювати відчуття страху, сорому);

-         адекватна самооцінка (саме вона формується та змінюється протягом усього шкільного життя. Особливо нестабільним є підлітковий вік).

У практиці розвитку креативної особистості в процесі отримання освіти педагоги рекомендують:

-         свідомо експериментувати з новими формами організації занять, здійснюючи пошук методів максималізації підтримки, яку члени колективу надають один одному в творчому плані;

-         намагатися створити у колективі атмосферу взаємодії та взаємного стимулювання до висунення ідей;

-         розширювати участь і підвищувати зацікавленість кожного члена колективу у творчому процесі;

-         постійно підкреслювати важливість оригінальних рішень в будь-яких предметних галузях;

-         використовувати повноцінні проекти та завдання для тренувальних завдань;

-         створити атмосферу постійного пошуку та припливу проблем (завдань). Один із проявів креативності-не лише здатність оригінально вирішувати проблемами, але й здатність знаходити нові;

-         Знаходити можливість заохочення нових думок та ідей, конструктивної критики;

-         позбавлятися стереотипів і позбавляти від них інших, позитивно реагувати на запропоновані ідеї, заохочувати ідей;

-         накопичувати ідеї, неприйняті для вирішення конкретної задачі (вони можуть знадобитися), пошук сфери застосування цих ідей;

-         надавати максимальну свободу в процесі творчості;

-         розробити разом з колективом рейтингову систему оцінювання творчого (та/або креативного) внеску, заслуг і кінцевих результатів;

-         заохочувати аналіз успішного або неуспішного досвіду вирішення проблем;

-         розвивати та заохочувати взаємодію між групами, які паралельно вирішують власні задачі та розробляють власні проекти;

-         підтримувати та допомагати в розширенні інформаційно-комунікативних каналів для отримування необхідних даних і знань.

Ефективними методами роботи над обласним науково-методичним проектом є методи креативного навчання. До них належать методи, що у традиційному розумінні є інтуїтивними: «мозкового штурму», емпатії, педагогічні методи учня, який виконує роль вчителя тощо. Такі методи спираються на нелогічні дії учнів, що мають інтуїтивний характер.

Інший вид креативних методів навчання базується на використанні алгоритмічних приписів та інструкцій (метод синектики, «морфологічного аналізу»). Їхня мета-побудова логічної опори для створення учнями освітньої продукції.

Наступний вид креативних методів-метод евристики. Це прийоми, які дозволяють учням вирішувати питання шляхом «наведення» на можливі правильні рішення та скорочення варіантів таких рішень.

До креативних методів належать також:

·        метод вигадування-спосіб створення невідомого учням раніше продукту за результатами певних розумових дій;

·        метод «Якби…»-учням пропонується скласти опис та намалювати малюнок того, що відбудеться, якщо у світі щось зміниться. Виконання подібних завдань не тільки розвине здатність уявляти, а й дозволить краще зрозуміти будову реального світу, взаємозв’язок його складових, фундаментальні основи різних наук;

·        образної картини - відтворює такий стан учня, коли сприйняття і розуміння об’єкта, що вивчається, наче зливаються; відбувається його цілісне, нерозчленоване бачення. Учень під час  такої роботи не тільки думає різними масштабами, співвідносить свої знання з різних галузей знань, а й відчуває значення реальності, що зображена;

·        гіперболізації – збільшується чи зменшується об’єкт пізнання, його окремі частини або якості;

·        аглюцінації – учням пропонується поєднати непоєднувальні у реальній якості, властивості, частини об’єкта та зобразити, наприклад, гарячий сніг, солодку сіль тощо;

У процесі навчання зв'язок методу з іншими компонентами є зворотним: метод є похідним від цілей, завдань, змісту, форм навчання; водначас він суттєво впливає на можливості їхньої практичної реалізації. Навчання прогресує настільки, настільки «дозволяють» йому рухатися уперед застосовані методи. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

1. В. Чигрина. «Технології розвитку креативності в процесі навчання»

Джерело №25-32 серпень 2011р.

2.  Л. Зламанюк «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості»

Хімія №7 2011р.