Переваги та недолiки болонського процесу

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ БОЛОНСЬКОГО  ПРОЦЕСУ 

XXI століття відкрило нову сторінку в історії розвитку освітньої діяльності. Сучасні процеси глобалізації, які охопили усі сфери життя суспільства, зумовили необхідність розробити нову систему освіти, яка б об’єднала системи освіти країн Європи. Згодом це призвело б до утворення єдиної зони вищої освіти. Саме ці положення і були покладені за мету при розробці Болонської декларації, яка бере початок від 19 червня 1999 року.

Болонська конвенція – це угода щодо стандартизації підходів до організації навчального процесу і функціонування вищої школи в Європейському Союзі. Приєднання до Болонського процесу України 19 травня 2005 року викликало неоднозначні думки не тільки серед працівників освіти, а й серед студентів вищих навчальних закладів. Тому вивчення позитивних та негативних сторін цього явища є дуже актуальними на даний момент. Не дивлячись на те, що Україна лише нещодавно приєдналася до цього процесу, вже можна виділити плюси та мінуси підписання цієї декларації.

До позитивних моментів можна віднести:

• уніфікація систем освіти країн Європи, що дасть змогу випускати кваліфікованих спеціалістів, які зможуть конкурувати на міжнародному ринку праці;
• управління університетами здійснюється на основі принципів демократії;
• самостійне здійснення університетом контролю над своєю повсякденною діяльністю та навчальними програмами;
• мобільність студентів та викладацького складу, що дозволить перевірити власні знання та вміння та вдосконалити їх.

Негативними моментами Болонського процесу є:

• замість підготовки інтелектуально розвиненої, креативно мислячої людини, формується робітник, який може ефективно виконувати лише обмежене коло операцій;
• недостатнє забезпечення літературою, що значно ускладнює процес самонавчання;
• проблема зі стандартизацією назв навчальних предметів.
• невиконання положень Болонської конвенції на практиці (рішення щодо зарахувань іноземних студентів, які бажають продовжити навчання за кордоном, приймається екзаменаційною комісією, яка не впевнена у якості отриманої попередньої освіти)

З усього вище сказаного цілком логічним є висновок про неготовність України до запровадження новітніх технологій у сфері освіти. Задля успішної реалізації Болонського процесу необхідно приділити більше уваги індивідуальній роботі зі студентом, запровадити сучасні інтерактивні методи навчання і т.д. Це значно підвищить шанси української освіти вийти на міжнародний рівень.