Поповнення словника сучасної української мови iнтернаціональною лексикою комп’ютерної тематики

ПОПОВНЕННЯ СЛОВНИКА СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНОЮ ЛЕКСИКОЮ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕМАТИКИ

Наприкінці ХХ століття людство  перейшло до нового етапу науково-технічного прогресу, т. з. “інформаційної революції”. В умовах кардинальних змін в усіх сферах людської діяльності, пов’язаних із глобальною комп’ютеризацією, значною мірою зросли темпи збагачення словникового складу багатьох мов [3, с. 4].

Проблема існування інтернаціональної лексики в українській мові на сьогодні є актуальною. Не зважаючи на те, що це питання протягом тривалого часу розглядало багато вчених-лінгвістів таких як: В. В. Акуленко, Л. С. Бархударов, А. А. Бєлецький, І. К. Бєлодєд, Л. І. Борисова, Р. А. Будагов, В. В. Виноградов та інші, воно все ще залишається дослідженим неповністю.

Інтернаціоналізми − це слова, що збігаються за своєю зовнішньою формою (з урахуванням закономірних відповідностей звуків і графічних одиниць у конкретних мовах), частково або повно збігаються за значенням, виражають поняття міжнародного характеру у галузі  науки і техніки, політики, культури, мистецтва та функціонують у різних перш за все неспоріднених (не менше, ніж у трьох) мовах [4, с. 197].

Останнім часом спостерігається  значне поширення англійської мови як мови інтернаціонального спілкування  саме через використання вищезгаданих інформаційних технологій у мережі Інтернет. Відповідно, велику кількість  інтернаціоналізмів комп’ютерної тематики в українську мову було запозичено саме з англійської мови.

Розповсюджувачами інтернаціоналізмів з царини комп’ютерної лексики є: 1) фахівці у галузі цифрових технологій, 2) засоби масової інформації, 3) активні користувачі комп’ютерних технологій.

Зазвичай інтернаціоналізми використовують для опису нових або вже існуючих понять комп’ютерного світу. Наприклад: Щоб видалити проблемний драйвер через “Диспетчер устройств”, можна спробувати запустити Windows у безпечному режимі [5, с. 125].

Слід зауважити, що багато як спеціалістів, так і користувачів-початківців, а надто пересічних людей володіють  англійською мовою у недостатньому  обсязі і, відповідно, запозичена інтернаціональна лексема входить в обіг у незрозумілому для користувачів значенні. Наприклад: domain – домен – частина інформаційного інтернет-простору, асоційована з певним власником; driver – драйвер – допоміжна програма, що забезпечує взаємодію інших програм з різними пристроями ЕОМ; browser – браузер/бровзер – програмне забезпечення для електронного пристрою, під'єднаного до Інтернет, що дає можливість користувачеві взаємодіяти з текстом, малюнками або іншою інформацією на веб-сторінці.

Згодом відбувається незворотній  процес мовної асиміляції, в наслідок чого  від інтернаціональних слів утворюються  деривати  різних частин мови: компанія Innergie пропонує оригінальний інтерфейсний кабель Magic Cable Trio [2]; динамічна буферизація – динамічний розподіл буферної пам'яті [6]; невідоме хакерське угруповання зламало сторінку компанії Microsoft у відеохостингу YouTube і видалило весь контент [1]. Від слова “інтернет” з’явилися такі похідні: іменник – інтернетизація; прикметник – інтернетівський; складні слова – інтернет-енциклопедія, інтернет-канал, інтернет-кафе, інтерент-клуб, інтернет-користувач, інтерент-ресурс, інтернет-чат, інтернет-магазин [?] та інші.

Часто в мові спостерігається співіснування інтернаціоналізму та початкового терміна, які позначають одне й те ж поняття. Наприклад, в українській мові існує синонім до терміна “комп’ютер” – “електронно-обчислювальна машина” (ЕОМ), але з часом інтернаціоналізм “комп’ютер” витіснив з ужитку питомий термін, оскільки перший є зручнішим у використанні. Подібних прикладів чимало: “сервісна програма” − утиліта; “пристрій сполучення” –“адаптер” та інші. Тобто, у ході розвитку мови спостерігається повне або часткове витіснення українських слів інтернаціональними.

До основних причин засилля інтернаціональної лексики в українській мові у сфері комп’ютерних технологій можна віднести наступні: 1) необхідність називати нові поняття, речі, явища: “браузер”, “модем”, “буфер”, “картридж”; 2) необхідність розмежовувати поняття: укр. “програвач” − пристрій, прилад для програвання грамофонних платівок та “плеєр” (від англ. player) − а) компактний програвач з наушниками; б) комп’ютерна програма для відтворення на комп’ютері цифрового аудіо-  та відеосигналу; 3) прагнення використовувати модне, сучасне слово, оскільки воно є престижним, звучить краще, по-науковому, а, отже, інтелектуально та гарно: “презентація”, а не “показ”, “представлення”, “урочистий захід”.

Вивчаючи лексику комп’ютерної тематики, не можна не сказати про  динаміку її розвитку, інтенсивність  її збагачення новими мовними одиницями. Бурний розвиток комп’ютерної техніки  спричинив активізацію номінативних процесів не лише в тих країнах, де  ці технології розробляють і створюють, а й по всьому світі, оскільки ці нові дефініції набувають статусу  інтернаціональних. У результаті глибокого  проникнення комп’ютерної техніки  у всі сфери життя суспільства, вона поступово втрачає вузькоспеціалізований  характер функціонування та стає здобутком загальнолітературної мови. З одного боку, наявність інтернаціональної лексики спрощує спілкування між людьми різних націй та заповнює відсутність номінантів, з іншого – вона витісняє українські слова, що в свою чергу призводить до засмічення та забування рідної мови.

Література

1. Відголос. сom. Хакери зламали канал Microsoft на YouTube і знищили весь контент. [Електронний ресурс] – 26. 10. 2011. – Режим доступу до джерела : http://vidgolos.com/119131-xakeri-zlamali-kanal-microsoft-na-youtube-i.html.
2. Бакай Д. Універсальний кабель дозволяє підключати до комп’ютера гаджети різних типів. [Електронний ресурс] – 09. 12. 2011. –Режим доступу до джерела: http://www.newsmarket.com.ua/2011/12/universalniy -kabel-dozvolyaye-pidklyuchati-do-komp-yutera-gadzheti-riznih-tipiv/. 
3. Зацний Ю. А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. – Запоріжжя : ЗДУ, 1998. – 431 с.
4. Лингвистический энциклопедический словарь / Глав. ред. В. Н. Ярцева. – М. : Сов. Энциклопедия, 1990. – 685 с.
5. Пятковський Ю. Редмонд, у нас проблема… с Windows / Юрій Пятковський // CHIP. – 2012. – № 01. – С. 125.
6. Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості. [Електронний ресурс] – Режим доступу до джерела : http://www.ukrndnc.org.ua/index.php?option=com_terminus&Itemid=191&task=view&id=41060.