Порівняльний аналіз систем загальної середньої освіти в Україні та Великобритані

   Диференційоване навчання  у практичній діяльності вчителя  передбачає, що всі учні одержують  однакові завдання, але слабшим  надається індивідуальна допомога  під час їх виконання або  окремі посильні для них завдання. Інколи учням пропонують легше завдання, але згодом ускладнюють додатковим, яке вони виконують відповідно до своїх можливостей.

   Відповідно до навчальних  можливостей, учнів умовно поділяють  на такі групи:

   1) учні з дуже високими  навчальними можливостями. Вони  здатні швидко засвоювати матеріал, вільно вирішувати завдання, з  інтересом і самостійно працювати.  Потребують завдань підвищеної  трудності;

   2) учні з високим рівнем  навчальних можливостей. Мають  міцні знання, володіють навичками  самостійної роботи, не поступаються  першій групі у засвоєнні матеріалу,  але не завжди старанно закріплюють  вивчене, бо їм не властива  висока працездатність. Потрібна  корекція їх роботи, періодичний  контроль за їх навчальною  діяльністю;

   3) учні із середніми навчальними  можливостями. Вони можуть непогано  вчитися, але їм заважає низька  навчальна працездатність;

   4) учні з низькими навчальними  можливостями. Мають слабку здатність  до навчання і низьку навчальну  працездатність, вимагають спеціального підходу педагога [17, 152-153].

   Групове навчання сприяє  використанню пошукових завдань,  створює передумови для використання  комплексних розумових дій. Навчальні  завдання вирішуються у процесі  спілкування учнів у групі,  що сприяє вихованню колективізму, формуванню комунікативних якостей.

   На початку XXI ст. диференціація  та індивідуалізація навчання  і виховання учнів стала основоположним  принципом роботи середніх загальноосвітніх  навчальних закладів України.  Створюється педагогічна система  на засадах врахування освітніх  потреб, можливостей і пізнавальних  інтересів школярів, яка забезпечує  як роботу з обдарованими дітьми, так і попередження неуспішності  й відставання учнів. Це досягається,  зокрема, ефективним поєднанням  інваріантної та варіативної  складових базового навчального  плану в задоволенні запитів  учнів і досягненні ними найкращих  освітніх результатів. Такий підхід уможливлює варіативність робочих планів, за якими працюють середні навчальні заклади.

У британських школах, як і в  школах інших європейських країн, освіта традиційно є глибоко диференційованою. Вже у початковій школі дітей  ділять на три потоки у відповідності  з рівнем здібностей і показниками  у навчанні.

Зовнішня диференціація  починається на етапі переходу дітей  з початкової школи у середню.

Діти з найбільш високими показниками IQ та навчальними успіхами потрапляють до граматичної школи, яка готує своїх випускників  вступу в університет. Для такого типу шкіл характерна і внутрішня  диференціація відповідно до навчальних цілей і умов навчання. З третього класу вводиться три паралелі: "а" - гуманітарна, "в" - природничо-математична  і "с" - для невстигаючих, де предмети викладаються за скороченими програмами, вивчаються науки прагматичної орієнтації [18, 19].

Після четвертого класу відбувається нове сортування. Здібні учні починають  готуватися до вступу в університет. Така підготовка полягає у вивченні спеціалізованої програми навчання, складанні трьох спеціальних  екзаменів. У шостому класі відбувається остаточна спеціалізація (шостий клас дворічний). Учні навчаються за індивідуальними  програмами, переважають індивідуальні  методи навчання та навчання у малих  групах. Після закінчення такої школи  учні отримують "Свідоцтво про  освіту підвищеного типу", яке  дозволяє вступити до більшості університетів  без екзаменів.

Другим типом середньої  школи є сучасна школа. Метою цієї школи є надання достатньої загальноосвітньої підготовки учням, здібності яких оцінюються як "нижче середніх". Внутрішня диференціація у таких школах здійснюється: а) за статевою ознакою: навчання роздільне, і у жіночих школах приділяють більше уваги домоводству, в той час як у чоловічих - фізиці; б) за професійною ознакою: вибір практичних дисциплін у школі залежить від професійних планів учнів.

Третій тип школи - об'єднана школа. У перших та других класах об'єднаної школи навчання здійснюється за єдиним навчальним планом. З третього класу починається диференціація, яку з однаковим правом можна назвати як внутрішньою, так і зовнішньою: навчання відбувається на трьох відділеннях за програмами граматичної, сучасної і технологічної шкіл, тобто під одним дахом фактично існують усі три типи британських середніх навчальних закладів. Отже, зовнішню диференціацію тут формально замінили внутрішньою [15, 7-12].

У класах зі змішаними здібностями  не передбачається таких форм диференціації. Вони працюють із застосуванням гнучкої  системи розміщення навчального  матеріалу, різнорівневих навчальних завдань.

Отже, диференціація навчального  процессу як в британських, так і в українських середніх загальноосвітніх навчальних закладах є явищем досить складним і неоднозначним. Проте у Великій Британії, на відміну від України, иака диференціація давно стала традицією національної системи освіти і попри всі реформи (введення Національного навчального плану і національних стандартів освіти, збільшення часу на обов'язкові предмети тощо) продовжує залишатись однією з суттєвих ознак її освітньої системи .

 

2.2. Можливості застосування в Україні досвіду побудови системи загальної середньої освіти Великобританії

 

Завданням цього підрозділу є визначення  напрямів розвитку системи загальної середньої освіти Великобританії, що можуть буди використані як зарубіжний досвід українськими освітянами для подальшої її реформації.

Увага прогресивно-налаштованих верств суспільства в Україні прикута  до проблем подальшого реформування освіти. Аналіз позитивних зрушень  у цій сфері Великої Британії може слугувати прикладом вітчизняним  освітянам у процесі проведення широкого спектру інноваційних перетворень.

Нижче подано ряд стратегічних напрямів подальшого розвитку системи загальної середньої освіти, який можна вважати доцільними для використання у наших вітчизняних умовах, однак, тільки на парадигмальному рівні:

   1) надання реформаційним  перетворенням необоротного характеру.  І педагогічна громадськість,  і суспільство в цілому повинні  бачити реальну перспективу успішного  завершення вже існуючих програм,  що передбачає здійснення таких  кроків:

         а) деталізація та удосконалення стратегій розвитку мовної та числової грамотності у початковій школі та стратегій навчання дітей 11-14-річного віку у середній школі;

       б) розвиток якісного менеджменту педагогічного процесу, на що, зокрема, повинна бути спрямована діяльність створеного нещодавно Національного коледжу підготовки керівних кадрів для шкіл;

   2) високий рівень автономності  та якості діяльності шкіл:

        а) удосконалення політики втручання у справи шкіл у ступені, зворотному рівню їх успішності;

       б) заміна характеру участі уряду у здійсненні реформаційних перетворень від прямого керівництва цим процесом до створення умов для нього та культури прогресивних інноваційних перетворень, що ініціюватимуться знизу, в масштабах системи в цілому;

   3) відповідність реформаційних  перетворень умовам глобалізації  освіти:

     а) зростання звернень до зарубіжного досвіду в пошуку шляхів розв’язання проблем, що існують у національній освітній системі;

    б) глобалізація елементів навчальних програм, освітніх стандартів, форм та методів навчання, оцінок результатів шкільної успішності, що є наслідком пошуку шляхів підвищення конкурентоспроможності національних трудових ресурсів та національної економіки

   4) принциповим питанням  в освіті повинно бути забезпечення  суспільних інтересів у освіті:

     а) співпраця державного та приватного сектору в діяльності зон освітньої дії, що створюються в районах соціальної бідності;

     б) обов’язкове залучення бізнесових структур до створення спеціалізованих шкіл;

      в) залучення бізнесових структур до створення міських академій у бідних районах великих міст;

      г) ініціатива фінансового функціонування шкільного будівництва [10, 74-78].

Отже, існує певний ряд загальних, спільних для України та Великобританії тенденцій розвитку систем загальної середньої освіти. Але навіть найбільш глобальні тенденції проявляються у своєрідних національних формах, що інколи не мають аналогів у інших країнах. З цього можна зробити висновок, що зарубіжний педагогічний досвід не можна використовувати механічно. Його треба трансформувати відповідно до специфічних особливостей вітчизняної системи загальної середньої освіти.

 

 

ВИСНОВКИ

 

Одержані результати дали змогу дійти таких висновків:

1. Відповідно до нормативно-правових актів, а саме:

В Україні:

• Конституція України;
• Національна доктрина розвитку освіти в Україні;
• Закон України «Про загальну середню освіту»;

У Великій Британії:

• Конституція Великобританії;
• Закон «Про реформу освіти»

прийнятих у кожній з цих  держав,система загальної середньої освіти як в Україні, так і у Великобританії має свою власну, чітку та налагоджену структуру.

2. Реформування, тобто розбудова, модифікація та модернізація систем загальної середньої освіти обох країн і далі активно триває, і акцент ставиться саме на реформуванні форм їх організації.
3. Диференціація процесу навчання, як одна з особливостей систем загальної середньої освіти в України та Великобританії, спрямованні на задоволення потреб суспільства у якісному навчанні.
4. Великобританія досягла значних успіхів у модернізації процесу організації навчання, про що свідчить саме рівень знань, отриманих учнями. Це  досвід, що може буди запозичений українською системою освіти, як позитивний та корисний. Для досягнення найкращого результату, його необхідно детально розглянути, проаналізувати і модифікувати відповідно до потреб і рис організації процесу навчання саме в Україні.

 

 

РЕЗЮМЕ

 

У сучасних умовах освіта є важливим напрямом оптимізації підготовки нової  генерації фахівців, максимального  задоволення освітніх потреб особистості  та суспільства. Саме суспільна та педагогічна  значущість проблеми зумовили вибір  теми курсової роботи: «Порівняльний аналіз систем загальної середньої освіти в Україні та Великобританії».

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, резюме українською  та англійською мовами, списку використаної літератури. Обсяг роботи складає 27 сторінок. У списку використаної літератури нараховується 21 джерело, у тому числі 2 – англійською мовою.

У першому розділі цієї роботи, відповідно до нормативно-правових актів Мiнiстерства освiти і науки, молоді та спорту України та Міністерства освіти Великобританії, дано порівняльний аналіз систем загальної середньої освіти України та Великобританії. Також у даному розділі представлені шляхи реформування освітніх систем цих двох країн та пріоритетні шляхи їх розвитку .

У другому розділі розкриті особливості систем загальної середньої освіти , а саме процес диференціації навчання у школах України та Великобританії, крім того розкриті можливості застосування в Україні досвіду побудови системи загальної середньої освіти Великобританії.

Ключові слова:  порівняльний аналіз, система загальної середньої освіти, диференціація навчального процесу, навчальний заклад, початкова школа, середня школа, старша школа, реформування освіти.

 

 

 

 

 

 

RESUME

 

In modern conditions education is an important direction in optimizing the preparation of a new generation of specialists who meet the highest educational needs of an individual and society. Social and pedagogical insight of the problem defines the topic of our investigation: “Comparative analysis of the secondary education in Ukraine and Great Britain”.

Course work consists of the introduction, two parts, conclusions, summaries in Ukrainian and English languages, applications, list of used literature. The general number is 27 pages. The list of the used literature consists of 21 sources, including 2 in English.

The first part of this work, in accordance with regulations of the Ministry of Education and Science, Youth and Sports of Ukraine and Ministry of Education UK, gives the comparative analysis of the secondary education secondary schools in Ukraine and the UK. Also in this section the ways of reforming the educational systems of two countries are presented.

The second part gives the characteristics of the secondary education, namely the differentiation process in secondary schools of Ukraine and the UK. Also the possibilities of usage in Ukraine the experience of the system of secondary education of UK are preserved.

Key words: comparative analysis, the system of secondary education, differentiation of the educational process, school, elementary school, middle school, high school, the educational reform.

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

 

1. Абрамова Т. М. Чисто английское образование / Абрамова Т.М.// Народное образование. – 2007. – № 1. – С.200– 204.
2. Білова В.П. Етапи реформування шкільної освіти Великої Британії (кінець ХІХ та ХХ ст.)/ Білова В.П. // Рідна школа. – 2005. – № 4 . – С. 78 – 80.
3. Воскресенская Н.М. Педагогические исследования в Великобритании / Воскресенская Н.М. // Педагогика. – 2004. – № 1. – С. 89 – 99.
4. Галус О.М. Порівняльна педагогіка : [навч.посіб.] / О.М. Галус, Л.М. Шапошникова. –К.: Вища школа, 2006. – С.80– 94.
5. Громовий В.О. Глобальна освіта й українська школа / Громовий В.О. // Шлях освіти. – 1998. –№1. – С. 13-20.
6. Державні освітні стандарти Великої Британії // Директор школи. – 2001. – № 17 (травень). – С. 11 – 13.
7. Національна доктрина розвитку освіти в Україні // Освіта України. – 2002. – № 33. – С.7.
8. Джуринский А.Н. Развитие образования в современном мире / Джуринский А.Н.: [уч. пособ.] – М.:Владос, 1999. – С.133–136.
9. Конституція України від 28.06.1996 року з останніми змінами;
10. Курдюмова И.М. Школьные управляющие советы: опыт Великобритании /Курдюмова И.М. // Народное образование. – 2002. –  № 6. – С. 74–78.
11. Локшина О. М. Про розвиток шкільної освіти Англії на сучасному етапі / Локшина О.М. // Педагогіка і психологія. – 2001. – № 2. – С. 119 – 127.
12. Матвієнко О.В. Стратегії розвитку середньої освіти в країнах Європейського Союзу / О.В. Матвієнко. – К.: Ленвіт, 2005. – С.115.
13. Національна доктрина розвитку освіти у ХХІ столітті// Освіта України. – 2001. – № 1. – С.22– 25.
14. Закон України  «Про загальну середню освіту» // Інф.зб. Міносвіти України. – 2010. – С. 11-21.
15. Сікорський П.К. Диференційоване навчання і проблеми реформування освітньої системи / Сікорський П.К. // Шлях освіти. –1997.–№1. – С.7–12.
16. Сбруєва А. А. Досягнення, проблеми та перспективи англійської освітньої реформи (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) / Сбруєва А. А. // Рідна школа. – 2003. – № 6. – С. 73 – 78.
17. Сбруєва А.А.  Порівняльна педагогіка: [навч. посіб.]. – Суми: Редакційно-видавничий відділ СДПУ, 1999. – С.145– 166.
18. Старовойт С. В. Особливості сучасної освітньої системи у Великій Британії / Старовойт С.В. // Рідна школа. – 2004. – № 1. – С. 75 – 76.
19. Ball S. Global trends in education reform and the struggle for the soul of the teacher // Papers of the British Educational Research Association Annual Conference. – Brighton: University of Sussex at Brighton, September 2-3, 1999. – 18 p.
20. Education Reform Act of 29 July1988;
21. Welner K.G., Oakes J. (Li) Ability grouping: The new susceptibility of school tracking system to legal challenges. Harvard Educational Review.