Проблеми батьків та дітей

10. "Не роби" - тобто  не роби сам, я буду робити  це за тебе. Батьки дають її  дитині, кажучи: "Не роби сам,  почекай мене". Виростаючи, ці  діти будуть відкладати початок  своїх дій, потрапляти в цейтнот,  не здогадуючись, що діють за  інерцією батьківської директиви.

11. "Не будь самим  собою". Виражається у виразах  типу "Чому хтось це може, а  ти ні?", "Прагни до ідеалу"; буває також, що батьки хотіли  дівчинку, а вийшов хлопчик. Прихований  зміст даної директиви - викликати  незадоволеність своїм нинішнім  станом і пустити його в  безперервну біганину по замкнутому  колу. Будучи постійно незадоволеною  і вмотивованою заздрістю, людина  тікає від самої себе.

12. "Не відчувай себе  добре" ("Хоч у нього була  висока температура, він написав  контрольну на 5"). Дитина, що отримала  таку директиву, привчається,  з одного боку, до думки, що  хвороба залучає до неї загальну  увагу, а з іншого - до очікування, що погане самопочуття підвищить  цінність будь-якого її дії.

Проходження директив допомагає  маленькій і залежнiй дитині пристосуватися до вимог великих і вільних  людей (які вирішують свої власні проблеми). Практично виховувати дитину, уникаючи директив, не дуже-то і можливо. Для цього потрібно, як мінімум  принципово інший рівень психологічної  та педагогічної грамотності, ніж наявний  у середнього обивателя, а як максимум - сімейна пара, яка вирішила свої особисті проблеми і вільна від створення  нових. Таким чином, для того, щоб  максимізувати позитивний і звести до мінімуму негативний вплив сім'ї  на виховання дитини і подолати типові помилки сімейного виховання, необхідно  пам'ятати загальні внутрісімейні  психологічні чинники, що мають виховне  значення:

- Брати активну участь  в житті сім'ї;

- Завжди знаходити час,  щоб поговорити з дитиною;

- Цікавитися проблемами  дитини, вникати у всі виникаючі  в її житті складності і  допомагати розвивати свої вміння  і таланти;

- Не чинити на дитину  натиску, допомагаючи їй, тим самим,  самостійно приймати рішення;

- Мати уявлення про  різні етапи в житті дитини;

- Поважати право дитини  на власну думку;

- Вміти стримувати власницькі  інстинкти і ставитися до дитини, як до рівноправного партнера, який просто поки що володіє  меншим життєвим досвідом;

- З повагою ставитися  до прагнення всіх інших членів  родини, робити кар'єру і самовдосконалюватися.