Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Марта 2013 в 21:42, контрольная работа
По-перше, слід заперечити тим науковцям, які вважають, що за умов ратифікації Болонського договору буде можливим збереження фундаментальності національної системи освіти та її успішне функціонування. Річ в тім, що йде процес формування європейського освітнього простору з поки що єдиною найбільш загальною та структуризованою системою освіти, яка з часом поглине зітре національні особливості освіти країн-членів Болонської системи освіти.
1. Входження України в Болонський процес 3
2. Основні проблеми української вищої освіти щодо
входження в Болонський процес 6
3. Шляхи подолання проблем вищої освіти України
з огляду на Болонський процес 8
Список використаної літератури 13
Усі документи Болонського процесу та пов'язані з ними задачі, в першу чергу, пов'язані із студентами. Вони є центром, навколо якого вибудовується вся система.
Лісабонська конвенція та Сорбонська і Болонська декларації визнали, що основною метою підписаних документів є полегшення доступу мешканцям кожної держави Європи і студентам навчальних закладів до освітніх ресурсів та ринків праці інших країн.
Але ж яким практичним чином дати можливість молоді використати ці права?
Тут формулюють три необхідні та достатні принципи, які, на жаль, є найважчими для виконання в нашій державі. Це – мобільність членів освітянського простору, в першу чергу студентів; привабливість освітянських послуг та можливість працевлаштування [9, с. 48].
Об'єднує ці три принципи те, що вони, по суті, виходять за рамки суто системи освіти, вони – прерогатива держави, і в наших вітчизняних умовах вони можуть бути виконані в процесі соціо-економічного інтегрування нашої країни в європейський простір.
Мобільність – важлива якісна особливість європейського простору, вона передбачає мобільність людей між вищими навчальними закладами та між державами.
В Україні їй заважають системні невідповідності, візовий режим, економічні характеристики нашої країни, зрештою різниця між рівнем життя в Україні та країнах ЄС. Але, коли йдеться про інтернаціоналізацію освіти, що є освітянським крилом глобалізації, зусилля держави мають бути ексклюзивними.
Привабливість ВНЗ для студентів – це великої ваги комплексна компонента, яка включає перспективу для кар'єри, що надає університет, якість та вартість навчання, вартість проживання, доступність побутових послуг, наявність стипендіальних програм, повага до європейських та світових цінностей, відсутність міжнаціональних та релігійних конфліктів, відповідність європейським освітянським стандартам тощо.
Працевлаштування – це третій принцип, що лежить в основі забезпечення прав молодої людини на транснаціональну освіту.
Болонська декларація підтвердила, що можливість влаштування на роботу – це основне питання для вищих закладів у всій Європі; це стратегічна мета, яка не має альтернативи. Працевлаштування – це індикатор успіхів всього Болонського процесу в цілому. Він настільки важливий, що в дискусіях про доцільний термін навчання на будь-якому рівні учасники дійшли висновку, що навчатися, використовуючи принцип «навчання через усе життя», треба доти, поки не знайдеш роботу.
Таким чином, вищий освітянський поверх європейського простору можуть займати держави, які повністю сприяють студентському самовиявленню, що головним чином забезпечується золотою тріадою – мобільністю, привабливістю, працевлаштуванням.
Це прерогатива, компетенція і обов'язок держави перед молоддю України, системою української освіти та перед європейською співдружністю [6].
Список використаної літератури
1. Бабак В. Для нас Болонський процес - явище звичне, кредитно-модульна система - не новина// Вища школа.- 2006.- №1.- С. 3-20.
2. Бабкіна О. Проблеми
підвищення якості вищої
3. Базилевич В.
4. Белоусова, А. Два диплома и три года обучения: Такие перспективы ждут студентов в соответствии с Болонским процессом/А.Белоусова // Сегодня. — 2005. — 26 май. (№ 116). — С.21.
5. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи Навчальний посібник / К.: Знання, 2005.- 486 c.
6. Соловей, М. Удосконалення виховної системи вищого навчального закладу у світлі Болонського процесу: У контексті Болонського процесу як нової історичної реальності постає вимога переосмислення традиційних основ виховання / М. Соловей // Рідна школа. — 2005. — № 6. — С.3-9.
7. Сорока, Б. Болонський стандарт: Систему вищої освіти України почали адаптувати до світових вимог / Б. Сорока// Україна молода. — 2005.- 30 лист.(№ 224). — С.9.19 червня 1999 року розпочався важливий етап у науковому та освітянському житті Європи. Цього дня міністри освіти більшості європейських країн підписали Болонську декларацію. Україна офіційно приєдналася до цього процесу лише у травні 2005 року
8. Сущенко В. Проблемні питання реформування вищої освіти в Україні в контексті Болонського процесу // Вища школа.- 2005.- №5.- С. 21- 25.
9. Товажнянський Л. Болонський процес: цикли, ступені, кредити/ Л. Товажнянський,Є. Сокол, Б. Клименко. — Харків: Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2004.- С. 45- 51