Система підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників

Принципи атестації: добровільність, відкритість, колегіальність, індивідуалізація, диференціація.

Аналіз існуючої практики показує, що вплив атестації на рівень навчально-виховного процесу в закладі освіти може бути як позитивний, так і негативний. Позитивний — можливий за умови суворого дотримання усіх нормативних вимог до організації та проведення атестації. Він сприяє підвищенню ефективності навчально-виховного процесу, покращенню його загальних результатів. Негативний — можливий за умови неякісної організації та формального проведення атестації, що призводить до конфліктів у педагогічному колективі і. внаслідок цього, відволікає педагогічний колектив від безпосередньої роботи до з'ясування між особових відносин. Цей вплив відповідно ускладнює, гальмує і знижує рівень навчально-виховного процесу.

Внаслідок вище зазначеного  виникає необхідність системного підходу  до атестації педагогічних працівників, який складається з планування атестаційної роботи, суворого дотримання етапів проведення атестації, виконання нормативного режиму під час організації і проведення атестації, відпрацювання загальних вимог до педагогічного працівника, які дозволяють об'єктивно оцінювати кожного, хто атестується.

Атестація педагогічних працівників — складова частина підвищення педагогічної кваліфікації. Вона передбачає підвищення професіоналізму, розвиток творчої активності, стимулювання діяльності, диференційоване оцінювання результатів педагогічної праці. У ході підготовки та проведення атестації педагогічних працівників доцільно дотримуватися наступних положень:

Підготовка, проведення атестації, а також її результати повинні бути спрямовані на утвердження  високої ролі учителя, на підвищення його авторитету в колективі освітнього закладу, серед колег, учнів, вихованців та їх батьків.

Усі нормативні документи, інформація про атестацію, її форми, види, кваліфікаційні вимоги до педагогічних працівників, зразки атестаційної документації мають бути доступними для педагогів, що атестуються. З порядком і терміном проведення атестаційної експертизи педагога слід ознайомити заздалегідь.

Робота атестаційних комісій повинна бути спрямована на виявлення успіхів і прорахунків  у педагогічній діяльності, які виявляються у розумінні педагогом цілей освіти на сучасному етапі. [5, 168]

 

3. Робота з педагогічними кадрами в період атестації

 

Атестація педагогічних кадрів — одне із важливих питань методичної роботи в закладі або установі освіти. Освітній заклад або установа забезпечує погреби га права громадян на розвиток, виховання дитини, на загальну середню освіту. Сучасний заклад освіти являє собою складний механізм, який об'єднує багато напрямків діяльності:

Навчальний процес;

Виховний процес;

Методична робота (науково-методична робота);

Експериментальна (інноваційна) діяльність:

Психологічне забезпечення;

Допоміжний напрямок (забезпечення навчально-виховного  процесу необхідними умовами  діяльності). [3, 325]

Реалізація усіх напрямків  діяльності освітніх закладів здійснюється педагогічними працівниками. Чим вище науково-теоретичний і загальнокультурний рівень педагогічного працівника, його професійна майстерність, тим ефективніше стають навчально-виховний процес та результативність діяльності освітнього закладу.

Виходячи з цього, особливого значення набуває грамотна й послідовна робота адміністрації освітнього закладу  з педагогічними кадрами, до якої входить і атестація педагогічних працівників. Керівник навчального  закладу або освітньої установи та його заступники є організаторами і керівниками атестаційного процесу. їхнім обов'язком перш за все є створення у школі системи атестаційної роботи. Як правило роботу, пов'язану з атестацією педагогічних кадрів, згідно з розподілом функціональних обов'язків, організовують і проводять заступники керівника з навчальної або навчально-методичної роботи.

Атестація педагогічних працівників може виконати покладену  на неї функцію лише за умови включення  її з одного боку в систему управлінської  діяльності та з іншого боку в систему методичної роботи, спрямованої на забезпечення розвитку творчої ініціативи, підвищення рівня професійної майстерності та якості педагогічної праці.

Атестацію слід розглядати як складову діяльності педагогічного  колективу, яка проводиться протягом усього навчального року. Виходячи з цього, робота з педагогічними кадрами повинна бути відображена у річному плані роботи освітнього закладу.

У вступі до річного плану роботи доцільно:

Підкреслити результативність науково-методичної роботи з педагогічними  кадрами щодо підвищення їх професійної майстерності.

Вказати кількісні та якісні показники стосовно кваліфікаційних  рівнів педагогічних працівників.

Накреслити завдання, пов'язані із забезпеченням підвищення рівня професійної компетенції  педагогів.

В основній частині річного плану робота з педагогічними кадрами планується окремим розділом і може носити такі назви:

Науково-методична робота з педагогічними кадрами;

Робота з кадрами;

Робота з педагогічними  кадрами:

Кадри;

Управління підвищенням  професійної кваліфікації педагогів;

Робота з учасниками навчально-виховного процесу.

Планування підготовки до атестації педагогічних працівників.

Планування атестації  педагогічних працівників поділяється  на перспективне та поточне. Перспективне планування складається терміном на п'ять років і здійснюється з метою виявлення педагогічних працівників, які підлягають атестації, їх відповідної підготовки до атестації.

Для зручності перспективного планування доцільне створення бази даних кількісно-якісного складу педагогічних працівників закладу. Така база даних складається з метою обліку педагогічних працівників закладу (установи, району, міста) на підставі щорічної звітної форми РВК "Списки педагогічних працівників на 5 жовтня поточного навчального року". [6, 197]

Іншою формою обліку педагогічних працівників може бути картотека педагогічних кадрів закладу.

 

Список використаної літератури

 

1. Зубко А.М. Забезпечення ефективності навчального процесу під час підвищення кваліфікації педагогічних кадрів // Збірник наукових праць. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. Випуск 4. – К.: Логос, 2001. – С.109-115;
2. Зубко А.М. Особистісно-орієнтоване навчання в післядипломній освіті // Освіта на Луганщині. – №1 (14). – 2001. – С.55-61;
3. Зубко А.М. Підготовка керівників навчальних закладів до впровадження інновацій // Управління якістю професійної освіти. Збірник наукових праць. – Донецьк: ТОВ “Лебідь”. – 2001. – С.322-326;
4. Зубко А.М. Шляхи оптимізації управління навчальним процесом в закладах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів // Збірник наукових праць. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. Випуск 5. – К.: Логос, 2001. – С.94-98;
5. Котова О.Г. Формування системи пiдготовки i атестацiї наукових i науково-педагогiчних кадрiв в Українi. // Освiта i управлiння. — 1997. — N 1. — С.162-168;
6. Куценко В.I., Неженцев В.В., Погребняк В.П., Ятченко А.Д. Фахова освiта в Українi та її трансформацiя в умовах переходу до ринкових вiдносин. — АКТА. — Харкiв. — 1997. — С. 197;
7. Погребняк В.П., Миленька Г.Д., Котова О.Г., Бандуренко В.О., Гукун Л.Г. Основнi принципи побудови системи управлiння кадрами освiти // Проблеми освiти. — 1996. — Вип.5 — С.15-21.