Ігрові форми навчальної діяльності як засіб активізації учнів у навчальній та позакласній роботі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

РІВНЕНСЬКИЙ ОЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ  ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

 КАБІНЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА  РОБОТА

 

 

Ігрові форми навчальної  діяльності як засіб активізації учнів у навчальній та позакласній роботі.

 

 

 

 

Виконала:

Павлюк Олена Володимирівна

Вчитель іноземної мови

НВК „ДНЗ–ЗОШ І ступеня” № 10

м. Кузнецовськ

кваліфікаційна категорія I

слухач курсів «Англійська мова у 1-4 класах » ( 05.11.12. -28.11.12. )

форма навчання: очна

науковий консультант: Куріч М.М.

 

 

м. Рівне 2012 р.

 

Зміст

 

I  ВСТУП           3

 

II  ОСНОВНА ЧАСТИНА. Ігрові форми навчальної діяльності як засіб

активізації учнів у навчальній та позакласній роботі

 

1. Шляхи реалізації методу активізації в початковій школі.

1.1. Поняття активізації навчально-пізнавальної діяльності    5

1.2. Принципи методу активізації       6

1.3. Особливості навчання англійської мови в початковій школі на

сучасному етапі.          9

1.4. Ігрові форми навчальної діяльності, як засіб активізаці учнів   11

1.5. Ігрові форми активізаці учнів у позакласній роботі 13

 

2. Види ігор, їх практичне застосування

2.1. Фонетичні ігри 16

2.2. На засвоєння літер алфавіту 17

2.3. Лексичні ігри 18

2.4. Граматичні ігри 19

2.5. Ігри на розвиток аудіювання 20

2.6. На засвоєння правил читання 21

2.7. Ігри на розвиток навичок письма 22

 

III   ВИСНОВОК 24

 

IV   СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 26

 

V   ДОДАТКИ 28 
 

3

Вступ

Одним з найважливіших завдань освіти, визначених Державною національною програмою «Освіта» (Україна ххі ), є формування освіченої, творчої особистості. Зважаиючи на це, у загальноосвітніх навчальних закладах великого значення надається вивченню іноземних мов. З урахуванням соціокультурних вимог сьогодення освіта повинна мати гуманістичне, особистісно-орієнтоване спрямування, унаслідок чого знання, уміння й навички перетворюються із мети навчання в засоби розвитку пізнавальних і особистісних якостей учнів. Школяр не може засвоїти навчальний матеріал, який не відповідає потребі в його вивченні й не вимагає розумового напруження в навчанні, не вимагає емоційних переживань. Наявність готової інформації сприяє розвитку пасивності. Зникає прагнення до пошуку, пізнання, творчості, тобто діяльності.

Важливою проблемою для педагогічної теорії та практики залишається питання урізноманітнення навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів. За Ф. Діствергом, будь-який метод поганий, якщо привчає учня до пасивності, і гарний, якщо пробуджує в ньому самодіяльність Навчальний матеріал може здаватися учням «сухим» і нецікавим, тому завдання вчителя – зацікавити їх.

Для правильної організації процесу опанування іншомовної діяльності вчителю потрібно враховувати вікові та індивідуальні особливості молодших школярів.

У школярів молодшого віку переважають ігрові інтереси, довільна поведінка, наочно-образне мислення, практичне ставлення до розв’язування завдань. Дослідження дитячих психологів показали, що діти дошкільного віку 80 % знань, вмінь та навичок здобувають через гру, молодші школярі – 50 % , підлітки – 20 % .

Значним вкладом в педагогічну і психологічну науку є дослідження Б.Г. Ананьєва, Д.Н. Богоявленського, Л.С. Виготського, П.Я. Гальперіна,  
4

В.В. Давидова, Л.В. Занкова, В.А. Крутецького, Т.В. Кудрявцева, О.М. Леонтьєва, Н.О. Менчинської, С.Л. Рубінштейна, К.А. Славської, Н.Ф. Тализіної, М.Н. Шардакова, Д.Б. Ельконіна та інших.

Актуальність проблеми зумовила вибір теми: «Ігрові форми навчальної діяльності як засіб активізації учнів навчальній та позакласній роботі».

Метою написання  роботи є поглиблення знань про активізацію навчання за допомогою ігрових форм.

Теоретичне значення курсової полягає у висвітленні доцільності використання ігрових форми навчальної діяльності для активізації  учнів у навчальній та позакласній роботі.;

Практичне значення роботи: навести приклади застосування у навчальному процесі різновидів ігрових форм роботи на різних етапах у навчальній та позакласній роботі.

Завдання роботи:

- з’ясувати сутність поняття «активізації», її значення у навчально-виховному процесі;

- вивчити основні принципи активізації у психолого-педагогічній теорії і практиці;

- з’ясувати особливості навчання  іноземної мови учнів початкової школи;

- довести ефективність гри (ігрових форм роботи) для активізації учнів;

- показати можливості ігрових форм роботи на різних етапах навчально-пізнавальної діяльності учнів при вивченні іноземних мов.

Для розв’язання поставлених завдань плануються адекватні методи дослідження: вивчення літературних джерел, у тому числі аналіз і синтез передового педагогічного досвіду, узагальнення опрацьованого матеріалу.

 

5

Ігрові форми навчальної діяльності як засіб активізації учнів у навчальній та позакласній роботі..

 

1. Шляхи реалізації методу активізації в початковій школі.

1.1. Поняття активізації навчально-пізнавальної діяльності

В контексті даної курсової роботи основоположним є поняття «активізація». В.Е. Краснопольський у своїї дисертації внаслідок аналізу різних підходів (П.С. Атаманчук, М.С. Головань, Н.М. Зверевої, Л.О. Іванової, М.Я.Ігнатенко, В.Ф. Кушиної, В.І Лозової, В.О. Онищук, А.Г. Сологуба, Т.І. Шамової, В.Ф. Шморгуна, Г.І. Щукиної) до визначення цього поняття доходить висновку, що активізація – процес, направлений на мобілізацію інтелектуальних, морально-вольових та фізичних сил учнів, розвиток здібності долати труднощі, активну самостійну роботу.

Від учнів очікується, щоб вони активізували свою діяльність - доклали більше зусиль для вирішення проблемних завдань, які ставить перед ними вчитель, стали ефективними користувачами мови.

Таке уявлення про навчання є актуальним, оскільки проблеми взаємодії людей все більше зростаються з проблемами навчання іноземних мов. Адже сьогодні стратегічною метою навчання є оволодіння мовою як засобом спілкування, і як засобом залучення до іншомовної культури.

 

6

1 2. Принципи методу активізації

Як відомо, метод зумовлюється системою принципів. Основні принципи методу активізації:

1) принцип особистісного спілкування забезпечується створенням атмосфери групової активності, емоційного співпереживання, урахуванням особистісних якостей та психічних особливостей тих, хто навчається.

2) особистісно-рольовий принцип: бажаємо ми того чи ні, у спілкуванні ми беремо на себе певні ролі та пропонуємо якісь ролі іншим. Наші життєві ролі мають величезну кількість імен і назв, які важко піддаються визначенню та систематизації. Основним навчальним текстом в інтенсивному навчанні є текст-полілог, дійовими особами якого є самі учні. Ситуації спілкування, тексти-полілоги виховують норми колективної поведінки, навчають правил мовленнєвого спілкування, сприяють виникненню дружніх почуттів, коли успіх однієї людини - радість для всіх.

Отже рольове спілкування породжує психотерапевтичний ефект, звільняючи учнів від "комплексів", від побоювання зробити помилку, почуття ніяковості, сором'язливості, знімаються психічні бар'єри, відкриваються та активізуються творчі можливості учнів.

3) принцип концентрованої організації передбачає, що рух від етапу до етапу здійснюється не лінійно, а за спіраллю, тобто у кожний даний момент заняття певний мовний матеріал проходить різні етапи руху: від синтезу 1 до аналізу, а від нього знову до синтезу 2

4) принцип колективної взаємодії: виходячи з принципу колективної взаємодії, в інтенсивному навчанні іноземних мов перевага віддається колективним формам навчальної діяльності, таким як одночасна робота в парах або трійках, малих групах по 4-5 осіб, в командах тощо. Для реалізації колективних форм роботи на занятті розроблені високоефективні прийоми. Так, хорове повторення набуває рис спілкування, хоча й на імітативному рівні,

 

7

коли всі учні слідом за вчителем звертаються по черзі до першого, другого, третього і т.д. учня з запитанням, порадою, схваленням, коротким повідомленням тощо. У такий спосіб через "імітативне спілкування" пропускаються майже всі навчальні одиниці при збереженні таких рис спілкування як зверненість та наявність адресата мовлення Підвищенню ефективності роботи в парах сприяють такі прийоми як "рухомі шеренги", карусель" та "натовп", що передбачають переміщення учасників спілкування та зміну мовленнєвих партнерів.

5) принцип поліфункціональності вправ означає, що кожна вправа спрямована одночасно на засвоєння певного навчального матеріалу та на спілкування.

6) Наступний принцип – принцип глобального впливу на учня передбачає вплив на слуховий та зоровий канали сприйняття інформації, механізми тактильно-рухового аналізатора, емоційну сферу учня. Особливе значення приділяється впливові на емоційну сферу учнів з метою залучення механізму емоційної пам'яті. Питання емоційного співпереживання тісно пов'язане з проблемою підтримання цікавості учнів до навчальної діяльності.

7) Принцип глобального підходу до мови проявляється в тому, що учні вивчають більші за обсягом тексти. Введення більшого обсягу мовного матеріалу зумовлює в учнів мобілізацію всіх експресивних засобів комунікації (вербальних та невербальних), а також активізацію пам’яті.

8) Сутність принципу двоплановості навчання в тому, щоб одночасно спиратися на свідоме та латентне (несвідоме) оволодіння навчальним матеріалом; максимальна опора на емоційні процеси, що взаємодіють із процесами засвоєння матеріалу та полегшують їх протікання.

Специфіка заключається в тому, спілкування являється не тільки кінцевою ціллю навчання, але і його основним засобом. Тобто спілкування організовується таким чином, щоб учень завжди усвідомлював перш за все

 

8

пряму безпосередню ціль, що досягається за допомогою даного мовного акту, тобто комунікативну ціль, а мовні засоби необхідні для її досягнення, в процесі спілкування, обираються несвідомо. Поступово учень переносить мовний досвід із знайомих ситуацій на незнайомі. Принцип глобального впливу на учня передбачає вплив на слуховий та зоровий канали сприйняття інформації, механізми тактильно-рухового аналізатора, емоційну сферу учня.

9) Принцип радості та ненапруженості - є розвитком положення, висунутого Я.А.Коменським, про встановлення доброго, легкого, приємного та міцного навчання, щоб усе навчання та вправи випливали ніби з гри, а думка заманювалась чим далі, тим глибше.

 

9

1.3. Особливості навчання англійської мови в початковій школі на сучасному етапі.

           Початковий етап навчання англійської мови надзвичайно важливий у всьому навчальному курсі.в цей період формуються основи іншомовної комунікативної компетенції, потрібні та достатні для подальшого їх розвитку і вдосконалення. Тут відбувається становлення початків фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок та вмінь аудіювання, говоріння, читання й письма у межах програмових вимог [12].

На цьому етапі учні вчаться виконувати  нескладні творчі вправи і завдання, спрямовані на розвиток креативного мислення, хоча ще не зовсім добре володіють комунікативними вміннями і навичками рідної мови.

Позитивне ставлення до предмета у цьому віці досить тісно пов’язане з відчуттям психологічного комфорту, радості, потреби і готовності до спілкування, які створює вчитель на уроці. У зв’язку з цим учителю потрібна постійна методична підтримка, яка раціонально спрямувала б його діяльність, адже «чим більше позитивної почуттєвості одержує дитина в перші шкільні роки, тим необхіднішою буде потреба у самоствердженні її життєвою радістю і любов’ю від процесу навчання, від спілкування з учителем, з учнями у школі. Це спра-цьовуватиме довічно і сприятиме переходу навчання в самонавчання, освіти в самоосвіту, у самовиховання » [6].

У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність і значущість володіння іноземною мовою як неповторним засобом міжкультурного спілкування.

Для правильної організації процесу опанування іншомовною діяльністю вчителю потрібно враховувати вікові та індивідуальні особливості молодших школярів.

Ігрова діяльність має місце у повсякденному житті дитини, тому її

10

максимальне використання може допомогти вчителю підвищити рівень мотивації, створити позитивну й емоційну атмосферу навчання, сприятливі умови для колективної взаємодії.

Таким чином, гра, ігрові форми роботи є формою навчання, що забезпечують емоційний вплив на учнів і активізують резервні можливості особисто-сті, полегшують опанування іноземної мови.

 

11

1.4. Ігрові форми навчальної діяльності, як засіб активізаці учнів

Сучасний урок іноземної мови немислимий без інтенсивності і потребує від учнів концентрації уваги, напруження сил. З огляду на особливості молодшого шкільного віку, можна констатувати, що застосування ігор дає змогу зберегти ентузіазм і високу працездатність до останніх хвилин уроку.

Тому особливо обґрунтованого підходу на уроці англійської мови у початковій школі потребують пізнавальна гра та ігрові форми навчання, які мають велике значення для розвитку активності школярів.

Молодші школярі досить легко і міцно запам’ятовують як окремі слова, так і словосполучення, фрази, вірші, кліше.  Зважаючи на все це, доцільним буде у роботі з ними на уроках іноземної мови систематичне використання різноманітних ігрових форм роботи. Це можуть бути: