Поліграфічна промисловість, її роль та перспективи розвитку

У зв'язку з цим довести до відома керівників Кабінету Міністрів України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Фонду державного майна України, Національного агентства з управління державними корпоративними правами, державних акціонерних компаній "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання" та "Українське телебачення і радіомовлення", теле-радіо організацій, поліграфічних підприємств і видавництв, що за статтями 19 і 60 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством, виконувати явно злочинні розпорядження чи накази, а за віддання і виконання таких розпоряджень чи наказів настає юридична відповідальність.

Тривожне становище і в нашій галузевій науці. До недавнього часу ми пишалися тим, що два з трьох діючих у колишній союзній державі науково-дослідних інститути знаходилися в Україні. Один із них (Київський) унікальний, оскільки був зайнятий розробкою спеціальних видів друку. Нині ж ситуація така, що необхідно вживати термінових заходів щодо їх порятунку. Щоб не пропала поліграфічна наука слід визначитися з напрямками та сферою її діяльності, пов'язаних із потребами виробництва.

Дещо краща ситуація з підготовкою інженерних кадрів. Українська академія друкарства, поліграфічний факультет Національного технічного університету України (КПІ) перебудовують свою роботу відповідно до ринкових умов — організували підготовку фахівців нових спеціальностей: таких як менеджмент поліграфічних підприємств, посилили контакти з виробництвом. Серед найближчих наших завдань — налагодження післядипломного підвищення кваліфікації керівників і фахівців галузі.

Зі свого боку низка поліграфічних підприємств по-діловому відгукується на запити вищих учбових закладів. Сподіваємось, що і держава всіляко сприятиме вирішенню проблеми підготовки кадрів.

Стабілізація у видавничо-поліграфічному комплексі в немалій мірі залежить від стабільної роботи центрального органу державного управління галуззю, на жаль, статистика тут сумна. Упродовж 1992-1999 р.р. було п'ять ліквідаційних компаній (Держкомпреси змінив Держкомвидав, ного, у свою чергу, Мінпрес-інформ, потім Мінінформ, а два місяці тому появилося нове утворення — Держкомінформполітики). Скільки часу і коштів витрачено на перереєстрацію статутів, виготовлення печаток, штампів, бланків, вивісок! А скільки людей достроково відправлено на державні пенсії, скільки здійснено компенсаційних виплат!

Мабуть, оця вся "реорганізаційна діяльність” немалою мірою і спричинила такий занепад. Чи не тому видавнича справа в наших сусідів стабільніша, що там держава чітко визначила свої інтереси і пріоритети у видавничій галузі і не вдавалася до сумнівних експериментів типу перейменувань органу державного управління та створення ДАКу?

На цьому варто сьогодні наголосити оскільки не встигло чорнило на високих документах просохнути, як знову поповзли чутки про чергову реорганізацію.

На наше переконання, наш центральний орган державного управління треба зберегти, розширивши в ньому підрозділи, які відають питаннями практичної роботи видавничо-поліграфічного комплексу, проведення галузевої науково-технічної та інвестиційної політики, розробки нормативно-технічної бази, координації із суміжними галузями. Як бачимо, проблем, які нагромадилися у видавничо-поліграфічному комплексі багато, а отже, поле діяльності для нового покоління поліграфістів досить широке — від інформаційного забезпечення, захисту професійних інтересів і прав до відстоювання корпоративних інтересів галузі на найвищих рівнях законодавчої та виконавчої влади.

З вище наведеного ми розуміємо що одним із головних наших завдань є координація дій і об'єднання зусиль усіх виробників поліграфічної продукції, незалежно від їх форми власності, з метою підвищення ефективності діяльності як у системі економіки України, так і на зовнішніх ринках. Усі ми на власному досвіді переконались у тому, що сьогодні, як ніколи, нам потрібні згуртованість, координованість дій, взаємодопомога.

Серед першочергових дій направлених на покращення стану галузі є:

прогнозування розвитку поліграфії та суміжних галузей;

підтримка і захист інтересів підприємств, діяльність яких пов'язана з поліграфічним виробництвом та його обслуговуванням у державних, недержавних і громадських органах та організаціях;

— підготовка проектів законодавчих актів та нормативних документів з метою поліпшення економічних та правових умов діяльності вітчизняних виробників поліграфічної продукції;

— тісна взаємодія з органами законодавчої і виконавчої влади, Державним комітетом інформаційної політики України, Спілкою журналістів. Асоціаціями видавництв, книгорозповсюджувачів, підприємств поліграфічного машинобудування, з суміжниками — паперовиками, хіміками:

—сприяння створенню інформаційної системи моніторингу ринків поліграфічної продукції і забезпечення членів Асоціації відповідною інформацією, допомога в пошуку партнерів, ринків збуту, сфер виживання;

— організація та проведення виставок, конкурсів, оглядів, семінарів, " круглих столів", встановлення міжнародних зв’язків з організаціями поліграфістів інших країн; сприяння організації навчання та підвищенню ділової кваліфікації фахівців галузі.

— допомога членам Асоціації у вирішенні правових, інвестиційних, 4іінан-сових, технічних, кадрових питань, підтримка їх ініціатив та починань.

Зазначу, що двері до Асоціації відчинені не тільки для колективів поліграфічних підприємств, а й для всіх фірм, організацій, які працюють з галуззю.

Правління Асоціації за час, що минув від дня її створення, провело чималу роботу, пов'язану з організаційним становленням, затвердженням та реєстрацією документів, прийомом колективів підприємств та організацій до її складу. Також підготовлено низку нормативних документів, звернень до органів виконавчої влади, проаналізовано різні аспекти створення ДАК "Укрвидав-поліграфія,а пропозиції з цих питань розглянуто Верховною Радою України. Правління ініціювало підготовку проекту Указу Президента України про встановлення професійного свята — Дня працівників видавництв, поліграфістів та книгорозповсюджувачів. Адже ми досі залишалися чи не єдиною галуззю, працівники якої не були удостоєні честі мати своє свято.

Хотів би наголосити, серед усіх галузей народного господарства поліграфія посідає найголовніше місце, оскільки є синтезом виробництва і культури. Завдяки поліграфічним технологіям широкі верстви населення прилучаються до надбань науки і культури, літератури і мистецтва, забезпечуються конституційні права та інтереси громадян у сфері

 

 

1.5 Заходи до покращенні стану поліграфи в Україні

1. Провести відповідну роботу в  колективах, підприємств та організацій  поліграфії, а також підприємств  інших галузей народного господарства, зацікавлених у спільній діяльності, про цілі та завдання новоствореної  громадської організації з метою  розширення сфери її діяльності  та залучення нових членів.

2. Завершити організаційну роботу, з введення нульової ставки податку на добавлену вартість на роботи і послуги, пов'язані з редакційною підготовкою, поліграфічним виконанням та реалізацією книжкових видань: подати матеріали на розгляд центральним органам виконавчої влади:

Митно-тарифною Радою України — про зменшення ставок ввізного мита на поліграфічне устаткування, запасні частини і матеріали, що не виробляються в Україні, а також підвищити ці ставки на ті види поліграфічної продукції, аналоги яких виготовляються або можуть вироблятися в Україні в необхідній кількості:

Кабінетом Міністрів України — про включення до переліку товарів критичного імпорту поліграфічного обладнання, матеріалів, запасних частин, які в Україні не виготовляються;

Правлінням Національного Банку України — про введення поряд із розрахунками, за згодою сторін, інкасового методу розрахунку за виконані поліграфічні роботи та послуги:

Міністерством освіти — про збільшення ліцензованих обсягів підготовки фахівців за державним замовленням;

Суб'єктами законодавчої ініціативи:

а) Про встановлення обгрунтованих нормативів амортизаційних відрахувань на будівлі, споруди та виробниче устаткування з метою зменшення навантаження ні собівартість;

б) Про зміну порядку оплати податку на додану вартість прибуток, повернувшись до касового принципу оплати цих податків, тобто після надходження коштів на розрахунковий рахунок, виходячи зі специфіки видавничо-поліграфічна діяльності, зокрема із того, що поліграфічна продукція насамперед книжкова, розрахована на тривалий період реалізації;

в) Про введення єдиного податку на обсяг випущеної або реалізованої продукції.

20

• Сприяти розробці галузевої програми модернізації підвищення технічного рівня поліграфічного виробництва включаючи місцеву поліграфію, вирішенню питань, пов'язаних із механізмом фінансування цих робіт, насамперед, шляхом одержання пільгових банківських кредитів, використанні лізингу тощо.

• Разом з Держком-інформполітики, іншими зацікавленими організаціями і установами проаналізувати хід ви конання державної програми розвитку книговидання і преси вишукати можливості для прискорення робіт, пов'язаних з створенням власної сировинної бази, зокрема, збільшення!” випуску і поліпшенням якості газетного та офсетного паперу алюмінієвих та гумових пластин для офсетного друку фотополімерних пластин, палітурних матеріалів, лаків та фарб.

• Разом із підприємствами галузі, засобами масової інформації розгорнути широку кампанію з реклами вітчизняної поліграфічної продукції, розширити виставкову діяльність.

• 3 метою широкої популяризації вітчизняної друковано продукції провести в 1999-2000 рр. конкурси на кращі поліграфічне виконання видань та впровадження сучасної поліграфічної технології. Результати конкурсів широке висвітлювати в засобах масової інформації.

3. Виходячи з важливої ролі, яку  відіграє видавнича поліграфічний  комплекс в економічному і  суспільно-політичному житті країни, клопотатися перед Комісіє” по  структурній перебудові управління  народним господарством при Президентові  України, Кабінетом Міністрів України  зберегти центральний орган державною. управління видавничо-поліграфічною сферою, зміцнивши і розширивши в ньому підрозділи, які відають питанням практичної роботи цього комплексу, розробкою нормативно-технічної бази галузі, здійсненням науково-технічної та інвестиційної політики, координацією на стиках з суміжними галузями народного господарства.