Політичні аспекти глобальних проблем сучасності

Політичні аспекти глобальних проблем сучасності

На перш місце серед міжнародних проблем людства виходять глобальні проблеми. Термін "глобалізм" (від лат.- globus - земна куля, франц.- global - всесвітній) означає проблеми, які мають всезагальний характер. У другій половині XX століття ці проблеми висунулися на перше місце. Особливістю цих проблем є їх комплексність і системність, що зумовлюється зростаючою єдністю планети Земля.

До глобальних проблем належать ті, що:

- зачіпають інтереси всього  людства;

- мають загальнопланетарні  масштаби й характер;

- якщо їх не подолати, вони загрожують усьому людству.

Вирішити ці проблеми можна тільки об'єднаними зусиллями всіх держав, а також координацією в масштабах планети (на рівні міжнародних організацій, зокрема ООН).

Виділяють такі основні групи глобальних проблем:

- соціально-політичного  характеру (запобігання ядерних  війн; припинення виробництва зброї  масового знищення; зміцнення системи  міжнародної безпеки; вирішення  регіональних конфліктів);

- соціально-економічнрго характеру (подолання економічної відсталості; забезпечення економічного зростання і на його базі подолання злиднів і голоду);

- оптимізації демографічних  проблем;

- комплекс людини: реальне  забезпечення прав; ліквідація голоду; духовний розвиток особистості; соціальні й економічні можливості;

- екологічні проблеми: гармонійне  співіснування з навколишнім  середовищем; кардинальна зміна  поглядів на природу й можливості  збереження її потенціалу.

Теоретичне осмислення проблем глобалізації розпочалося в 60-х pp. XX століття. Але до цих пір ще ведуться дискусії щодо визначення терміна "глобалізація". Зокрема, Е. Гіденс трактує глобалізацію "як розширення світових зв'язків, які з'єднують віддалені регіони..."; Д. Гелд вважає: "Глобалізація передбачає, що політична, економічна і соціальна діяльність стає всесвітньою за своїми наслідками"; Р. Робертсон розуміє глобалізацію як "історичний процес посилення контактів між різними частинами світу, що призводять до зростання одноманітності у житті народів планети". При визначенні терміну "глобалізація" існують такі підходи: 1) розуміння процесу як зміцнення зв'язків з найдальшими куточками планети; 2) як процеси наростання загальнолюдських інтересів у всіх сферах буття; 3) як виникнення спільних для людства проблем; 4) поширення на планеті однакових технологій, ідей і цінностей.

Наука виділяє низку ознак глобалізації. Серед них:

- становлення єдиної загальносвітової  системи переміщення капіталів;

- інформаційна відкритість  світу;

- комунікаційне зближення;

- планетарна наукова революція;

- міжнаціональні соціальні  рухи;

- інтернаціоналізація освіти;

- міжнародні політичні  структури;

- формування неоліберальних глобалістських теорій.

Перший теоретичний підхід - модернізаційний. Він базується на ідейному багажі епохи Просвітництва. Цьому підходові властиве переконання, що глобалізація є магістральним шляхом історичного й політичного розвитку, в основі якої лежать західні цінності. Найвідоміші прихильники такого підходу Т. Парсонс, І. Ростоу, Д. Аптер.

Другий підхід - антимодернізаційний. Він полягає в тому, що потрібно враховувати не тільки західні цінності, а й цінності інших регіонів. Антимодерністи звертають увагу на те, що відбувається відновлення глобальних позицій Азії і Африки та зростає їх протистояння із Заходом. Антимодерністи твердять, що для країн, які розвиваються, західний шлях не підходить. Цей підхід представляють Б. Мур, Р. Робертсон, Дж. Нетл.

Третій підхід - постмодернізм. Його представники (С. Леш, Д. Харві, М. Фуко, Ж. Ліотар) обстоюють загальнолюдські цінності, повернення до особистого життя, вибір різних ідеологій і пріоритетів.

Четвертий підхід - неомодернізм. Основна ідея пов'язана із вірою в прогрес, пріоритетом традиційних цінностей, універсалізмом, уніфікацією всього світу. Глобалізація - це головна ідеологія. Цю думку розвивають М. Комдесю, Т. Фрідман, Дж. Александер.

Вирізняють революційний (Дж. Най), еволюційний (Дж. Розенау, А. Гідденс) і скептичний погляди на глобалізацію. Сенсом глобалізму, на думку багатьох аналітиків, є історична поразка лівого політичного спектру. Ліві ще можуть брати участь у виборах і делегувати своїх представників до урядів, але вони вже не мають змоги реалізувати свою ліву політико-економічну програму.