Роль лобізму у політичному житті України

УДК                                                                                             Марченко О.В., студент

Національний авіаційний університет, Київ

РОЛЬ ЛОБІЗМУ У ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ УКРАЇНИ

Етимологічно поняття «лобі» походить від латинського «lobia». У середині XVI ст. дане слово використовувалося для позначення проходів або критих галерей в монастирях. Політичний відтінок термін «лобізм» отримує в кінці XVIII століття в Сполучених Штатах Америки, а в XIX столітті він набуває негативного відтінку, позначаючи покупку голосів за гроші. Варто зазначити, що критичне бачення проблеми участі зацікавлених груп в політиці закладається ще в роботах таких політичних мислителів, як Платон, Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо.

Сьогодні лобізм доцільно розуміти як систему і практику реалізації інтересів різноманітних груп, союзів, об’єднань громадян, субстрат та субеліт, корпорацій шляхом організованого впливу на законодавчу та адміністративну діяльність державних органів. Вперше в політології проблему лобізму розглянув американський політолог А. Бентлі в роботі «Процес управління. Вивчення громадської тиску », і зазначив, що саме завдяки посередництву груп і досягається суспільна злагода в державному управлінні. Серед наукових праць необхідно також відмітити напрацювання Дж. Медісона, Г. Трумана, М. Дюверже, М. Олсона та ін.

Політологами визначаються дві основні моделі лобізму: англосаксонська (США, Канада), в якій передбачена державна реєстрація лобістських організацій і чітко визначені допустимі межі діяльності груп тиску, та континентальна (Франція, Італія, Німеччина), при якій зацікавлені організації можуть впливати на законодавчий орган, офіційно беручи участь у роботі спеціально створених дорадчих рад, комітетів, комісій у владних структурах. В цілому, в зарубіжних країнах лобізм більш-менш однотипний, механізми забезпечення прийняття рішень відомі і прості. Відмінності полягають у відкритості процесу лобіювання, підконтрольністю закону і демократичним інститутам, розмаїттям суб'єктів, каналів тиску і впливу.

Завдяки розвитку українського суспільства, в нашому політичному житті з'являються політичні явища, об'єктивно притаманні демократичним процесам, що виступають їх основною частиною. Але також перед нами стає питання вибору, яким шляхом буде досягатися вплив на апарат влади. Кризові явища в політичній, економічній та правовій системах України разом зі світовими трансформаційними процесами демонструють необхідність формування принципово нових підходів у вирішенні традиційних проблем і реакції на нові виклики суспільно-політичного розвитку.

У зв'язку з тим, що лобізм має цілий спектр можливих наслідків, він потребує юридичного оформлення. Суспільство і держава повинні спільно брати участь у налагодженні механізмів трансформації негативних моментів лобіювання в позитивні, а також у використанні ефективних інструментів мінімізації шкідливих результатів від лобізму та у затвердженні його цивілізованих основ.