Соціально-економічний стан різних країн світу напередодні НТР

Але причини техногенних  катастроф не тільки в невмілому  управлінні природою. В Японії за 10 років 100 людей було вбито роботами. В 1984 році у Франції комп'ютер, встановлений на греблі водосховища в долині річки  Тари, самовільно дав команду відкрити шлюзи. Водосховищі скинуло 2,5 млн. кубометрів води, заподіявши чималої шкоди мешканцям  долини.

У грудні 1985 року в індійському  місті Бхопал сталася катастрофа, яка за кількістю безпосередньо  загиблих вважається найбільшою в історії  промисловості. В результаті технічного збою з резервуарів заводу в повітря  було викинуто вреднейшее хімречовину, що викликає задуха і втрату зору. Тільки за 3 дні після катастрофи загинули від задухи 2000 чоловік.

Причиною цих катастроф  з'явилася створена людиною штучна habitat. Машини, в силу їх складності, не в змозі не ламатися. Здавалося  б, це одиничні випадки, але збій в  мережі комп'ютерів компанії АТ&Т  в 1990 році, коли мільйони людей чули в телефонній трубці сигнал «зайнято», показав, що машини можуть зійти з  розуму» відразу в усьому світі. Позбавившись від загрози бути з'їденим тигром, людина, потрапивши в настільки  ж чужу йому міське середовище, може потрапити під колеса автомобілів. У Росії на автошляхах гине в 4 рази більше людей, ніж загинуло за всі  роки війни в Афганістані! За підрахунками фахівців в техногенних катастрофах  і аваріях гине більше людей, ніж  у всіх стихійних лихах разом  узятих.

 

 

Висновки

 

На думку вчених, науково-технічна революція бере початок у середині 50-х років XX ст. з упровадженням  комплексної механізації, з космізацією, появою електронно-обчислювальних машин.

Науково-технічна революція  – це більш вузьке поняття. Вона є однією зі стадій чи форм НТП, коли останній набуває прискореного, стрибкоподібного характеру. Проявом науково-технічної  революції є докорінна перебудова всієї технічної і технологічної  основи виробництва, його організації  й управління, які здійснюються на базі практичного використання фундаментальних  відкриттів сучасної науки.

Сучасний етап НТР все  більше пов'язується з такими її пріоритетними  напрямами, як автоматизація, роботизація, кібернетизація, розвиток мікроелектроніки, біотехнології, інформатики.

Я можу зробити висновок, що науково-технічна революція — явище глобального характеру, воно охоплює як усі сторони внутрішнього життя певного суспільства, так і зовнішні сторони його життя.

Основними рисами НТР є:

- швидкість розвитку науки, перетворення науки в безпосередню виробничу силу;

- всеосяжність;

- зміна технічної та технологічної бази господарства світу.

Як соціальний феномен, НТР  має такі особливості:

 – по-перше, це докорінні  якісні зміни як у науці,  так і в техніці; в минулому  не було такого взаємозв’язку  відкриттів у науці з якісними  змінами в техніці;

 – по-друге, якщо  раніше якісні зміни відбувалися  в окремих сферах науки і  техніки, то НТР є всеохоплюючими  якісними змінами у всіх основних  сферах науки і техніки;

 – по-третє, змінюються  зв’язки науки з виробництвом: якщо у XVII – XVIII ст. наука відставала  від техніки в своєму розвитку, йшла “слідом” за виробництвом, вирішувала лише його “замовлення”, то в ХІХ ст. наука починає  наздоганяти техніку, йти “поруч”  з нею, втілюється в нових  засобах виробничого процесу,  поступово перетворюється у безпосередню  виробничу силу. В процесі ж  НТР наука все рішуче випереджує  техніку, ставить і вирішує  такі завдання, які розв’язуються  практично, впроваджуються у виробничий  процес, тобто наука все більшою  мірою, повніше стає безпосередньою  продуктивною силою;

 –а також, це якісні зміни характеру праці: людина все більше звільняється від нетворчої продуктивної діяльності, за нею зберігається творча сторона участі у виробництві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                    Список використаних джерел 

 

1. География. Серия « Энциклопедия  для детей » под редакцией С.Исмайловой М: - Аванта- . 1994. - стр. 215

2. Биология. Серия « Энциклопедия  для детей » под редакцией С.Исмайловой . М: - . Аванта-. 1994. - стр. 346.

3. Экономикс. Р.Макконнел, Л.Брю .11-е издание. М: - .Издательство «Республика» . 1995. – стр. 121

4)Д.Долан. Макроэкономика. Санкт-Петербург . Литера плюс .1996. - стр. 453.

5. Страны мира. Справочник под редакцией Р.Иванова .М: - . Политиздат.1989. - стр. 110.

6. Человек и Общество. Современный мир .Учебник для 11 класса. Под редакцией В.И. Купцова .М: - . Просвещение .1994. -  стр. 33.

7. Материалы газеты «Известия» за октябрь-декабрь 1997.-  стр. 74.

8. Горелов А.А. Концепции Современного естествознания, М: - 1997. - стр. 11

9. Рузавин Г.И. Концепции современного естествознания, М: - 1997. - стр.34.