Виникнення, суть та функції ринку

1. Виникнення, суть та функції  ринку

 

Поняття "ринок" сьогодні є чи не найпопулярнішим в нашому суспільстві. Зумовлено це переходом  України до ринкової економіки, ринкових відносин.

 

 У чому полягає зміст  цих понять? В економічній літературі  наводяться різні визначення  ринкy. Його визначають як сферу  обмiну або мiсце зустрiчi покупцiв  i продавцiв товарiв i послуг, або  сукупнiсть угод купiвлi i продажу  товарiв тощо. Ці визначення обмежують  ринок виключно сферою обмiну, купiвлi-продажу, що не вiдображає  його дiйсної сутi.

 

 Як економічна категорія,  поняття "ринок" вiдображає  сутнiсть економiчних вiдносин, що  виникають мiж суб'єктами економiчної  системи (виробниками i покупцями)  з приводу обмiну результатами i умовами (факторами) виробництва.

 

 Економiчнi вiдносини завжди  проявляються як економiчнi iнтереси  (усвiдомленi людиною потреби, спонукальнi мотиви господарської дiяльностi). Тому ринок - поняття, яке вiдображає  процес взаємодiї економiчних iнтересiв  суб'єктiв господарської системи.

 

 Отже, поняття "ринок"  тотожне поняттю "ринковi вiдносини".

 

 Економiчна система,  що функцiонує на засадах ринкових  вiдносин, у реальнiй дiйсностi є  формою органiзацiї господарської  дiяльностi суспiльства, яку називають  по-рiзному: ринкова система, система  вiльного пiдприємництва або ж  просто - ринок.

 

 Таким чином, поняття  ринок можна розглядати як  у вузькому, так i широкому розумiннi. У першому - це форма економiчного  обмiну, в другому - система вiдносин  господарювання, здатна вирiшувати  життєво важливi завдання у сферах  суспiльного виробництва, обмiну, розподiлу та споживання.

 

 Ринок виступає як  сукупнiсть форм i органiзацiї спiвробiтництва  людей один з одним, призначених  для того, щоб звести разом  з комерцiйною метою продавцiв  та покупцiв, а також надати  можливiсть першим продати, другим - купити товар. Тобто це мiсце  добровiльних угод, де продаж товарiв  вiдбувається лише в тому випадку,  коли обидві сторони - продавець  i покупець - знаходять компромiс,  який проявляється в цiні.

 

 Як явище господарського  життя ринок з'явився багато  сотень років назад як наслідок  природно-історичного розвитку виробництва  і обміну, що породили товарне  ведення господарства. Відбувалося  це через розвиток суспільного  поділу праці, появу економічно  самостійних, юридичних суб'єктів  і перехід від натурального  виробництва до прямого продуктообміну, а потім і до товарного обміну  на ринку.

 

 Ринок функціонує за  певних умов, які можна поділити  на чотири групи. Економічні  умови - основою яких є демократизація  економіки - пов'язані з введенням  загальних умов господарювання, які забезпечують ринкові зв'язки, передбачають:

 

* вiльний вибiр форм  власностi на засоби виробництва  (утвердження права господаря);

* вiльне цiноутворення;

* забезпечення та захист  конкуренцiї; 

* вiльний вибiр виду  дiяльностi;

* вiльний обiг товару, капiталу, працi;

* оподаткування, фiнансування, кредитування, валютна полiтика, якi стимулюють пiдприємницьку дiяльнiсть.

 

Соцiальнi умови, якi забезпечують гуманнiсть ринкової економiки, охоплюють:

 

* систему захисту малозабезпечених  верств населення (пенсiйне забезпечення);

* система соцiальної допомоги  дiтям, молодi, безробiтним;

* система соцiального  захисту вiд безробiття.

 

Правові умови включають  систему заходів, пов'язаних з розробкою  правового законодавства і прийняття  економічних положень з переходу на ринкові методи господарювання.

 

Соцiально-психологiчнi та соцiально-культурнi умови, якi забезпечують самореалiзацiю  особи та повагу до неї, включають:

 

* забезпечення свободи  розвитку потенцiалу особи - квалiфiкацiйного,  освiтнього, творчого, комунiкативного,  пiдприємницького, морального та iн.;

* свобода полiтичної дiяльностi;

* система соцiальної вiдповiдальностi особи перед трудовим колективом, суспiльством;

* система задоволення  духовних потреб особи;

* можливiсть вивчення  культурних надбань народiв України  та свiтової культури в цiлому.

 

Основними ознаками, що визначають суть ринку, є:

 

* доступнiсть для будь-якого  споживача всiх товарiв, представлених  на ринку (вiдсутнiсть фондування, карток, талонiв та iнших обмежуючих  форм розподiлу);

* необмежена кiлькiсть  конкурентiв, абсолютно вiльний  вхiд у ринок та вихiд з  нього;

* повна iнформацiя учасникiв  конкуренцiї щодо пропозицiї, попиту, цiн, норм прибутку та iн.;

* свобода реалiзацiї товарiв  i послуг, вибору товарiв споживачем  та прийняття рiшень;

* пануючий диктат споживача.

 

В умовах вiльної конкуренцiї  виробництво перебуває пiд постiйним економiчним контролем, а товаровиробники  стають виконавцями волi споживача, змагаючись за сферу впливу на нього  та його гаманець.

 

 Бiльш повно i глибоко  сутнiсть ринку можна розкрити  через функцiї, якi вiн виконує.  До основних функцiй слід віднести: регулюючу, стимулюючу, економічного  відбору, iнтегруючу.

 

Регулююча функція забезпечує постійність зв'язків між різними  галузями виробництва, з допомогою  ринку встановлюються основні мікро- та макропропорції в економіці, у  виробництві та обміні. Через конкуренцію  ринкові відносини активно впливають  на зниження витрат на виробництво  будь-якого товару, на впровадження досягнень науково-технічної революції, на задоволення платоспроможного попиту населення. Ринок - найбільш досконалий інструмент саморегулювання товарного  виробництва. Він визначає, "що", "як" і "для кого" виробляти. Цю функцію ринок виконує тому, що він найбільш "оперативно" реагує на зміни, які відбуваються в економічному житті суспільства, а суб'єкти ринкових відносин у свою чергу реагують на зміни, що відбуваються на ринку.

 

Стимулююча функція полягає  в тому, що на ринку виграє той, хто  найбільш раціонально використовує фактори виробництв для одержання  найкращих кінцевих результатів, застосовуючи найновіші досягнення науки, техніки, організації праці та управління. Головне в цій функції полягає  в тому, що ринок стимулює виробництво  саме тих товарів, які необхідні  споживачам.

 

Функція економічного відбору  полягає в тому, що завдяки конкуренції  суспільне виробництво звільняється від економічно слабких, нежиттєздатних підприємств. Ринок - це найоб'єктивніший суддя і найдемократичніший механізм економічного відбору ефективно  діючих господарств. Процес відбору - жорстокий і безжалісний, але скаржитися можна хіба що на свою некомпетентність. Реалізуючи цю функцію, ринок підвищує прибутковість економіки в цілому.

 

 Ринок також "зшиває" економіку в єдине ціле, розвиваючи  систему горизонтальних і вертикальних  зв'язків (підприємств, галузей,  регіонів), в тому числі зовнішньоекономічних. У цьому проявляється інтегруюча  функція ринку. Ринок сприяє  проникненню товарів у різні  країни і куточки світу. Обмін  товарами між країнами здійснюється  за світовими цінами, які будуються  на інтернаціональній вартості. Якщо ж на ринок потрапляє  товар, витрати на виготовлення  якого перевищують суспільно  необхідні інтернаціональні витрати  праці, то їхній власник стає  неконкурентоспроможним.

 

 Отже, відзначені умови  існування та функціонування  ринку, а також його функції  визначають ринок, як конкретну  форму господарської діяльності  суспільства, яка одержала назву  ринкової системи господарювання, або ринкової економіки.