Стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні

Становлення малого підприємництва в Україні - тривалий процес, який повинен  мати певну етапність, виходячи з  економічного стану країни, існуючих проблем на макро- та мікрорівнях.

 

Розвиток АТ в  Україні

Одним із найбільш помітних явищ в економіці України останніми  роками стало масове створення акціонерних  товариств. Так, зокрема, переважна  частина комерційних банків України  має саме таку організаційно-правову  форму. До того ж у ході приватизації середні та великі підприємства перетворюються в акціонерні товариства з подальшим  продажем акцій фізичним і юридичним  особам.

Як свідчить світовий та певною мірою і вітчизняний досвід, корпорації домінують серед усіх інших організаційно-правових типів  підприємств. Так, наприклад, частка продукції  корпорацій у валовому внутрішньому продукті США становить приблизно 90%. У Україні на початок 1998 року акціонерні підприємства виробляли 56% загального обсягу промислової продукції. При  порівнянні треба враховувати перехідний стан української економіки, а також  ті, що питома вага акціонерних товариств  у національному продукті України  постійно підвищується, а тому є  всі підстави вважати, що й в Україні  в найближчому майбутньому остаточно  визначиться вирішальний вплив  результатів діяльності акціонерних  товариств на стан та динаміку національної економіки.

У Україні, як відомо, здійснено  масову приватизацію підприємств. Однак  вона, й зокрема перетворення підприємств  в акціонерні товариства, поки що не забезпечила підвищення ефективності функціонування їх. Приватна власність  у вигляді акціонерних товариств, створених у результаті приватизації в Україні, не довела ще своїх переваг перед державною. Така ситуація значною мірою пов'язана з незадовільною в цілому організацією корпоративного управління цими підприємствами. Тому розв'язання питання, яким буде реальний ефект приватизації в цілому та для окремих її учасників-інвесторів, вирішальною мірою залежить від того, наскільки ефективно буде організовано корпоративне управління.

Треба зважати також на те, що ефективність будь-якої економіки  значною мірою залежить від її здатності залучати інвестиції - внутрішні  та зовнішні. Ринок корпоративних  цінних паперів - один із найголовніших  інструментів мобілізації інвестиційних  ресурсів у сучасних умовах. Українська економіка відчуває зараз обмежені можливості внутрішніх інвесторів, у  тому числі й комерційних банків. Разом з тим, не виявляють поки що достатнього інтересу до України  зовні інвестори.

Аналізуючи причини стриманого ставлення іноземних інвесторів до України, як правило, зосереджують увагу  на параметрах макроекономічного рівня: недосконалості та нестабільності "правил гри", зокрема податкового законодавства, великій ресурсній залежності від  інших країн, невизначеності перспектив тощо. Але поряд з цим, слід бачити й інші, не менш важливі, причини, а  саме:

• недостатню професійну підготовку багатьох керівників АТ для забезпечення ефективного використання інвестицій;
• низький у цілому рівень відповідальності менеджерів АТ перед акціонерами;
• складність отримання повної та достовірної інформації про стан підприємств;
• недостатня захищеність інвесторів у питаннях прав власності;
• відсутність певних навичок і традицій в організації корпоративних відносин;
• низький у цілому рівень кваліфікації представників судової влади в питаннях фондових відносин та приватизації.

Розв'язання цих та деяких інших проблем - одна з умов створення  більшої зацікавленості іноземних  інвесторів до української економіки.

Структура та організація  управління АТ є найбільш складаними з усіх Інших організаційно-правових типів підприємств. АТ є, як правило, середніми або великими за розмірами  підприємствами. Власники АТ у цілому дуже обмежено займаються управлінням  підприємством. Їхня роль зводиться, головним чином, до визначення що виють менеджерів підприємства (шляхом виборів або  призначення), організації контролю за їхньою роботою та встановлення загальних напрямків діяльності підприємства.

Досвід функціонування корпорацій у різних країнах світу дає  підстави вважати вищих менеджерів (адміністрацію) корпорації ключовим елементом  у структурі управління підприємством. Саме від них вирішальною мірою  залежить ефективність функціонування підприємства. Причому головне не форма власності - приватна чи державна, - а ті, як приватні особи або держава  зуміли організувати управління підприємством. Форма власності визначає перш за все, хто і як здійснює добір вищих  менеджерів підприємства. Практика свідчить також, що менеджери мають певну  схильність до отримання особистого зиску за рахунок інтересів корпорації. Тому важливе значення має не тільки добір менеджерів, а й організація  ефективного контролю за їхньою діяльністю.

 

Виходячи з вище наведеного, можна сказати ,що воно в Україні  має великі резерви і великі перспективи, адже нема іншого способу становлення  і зміцнення держави, окрім розвитку ринкової економіки, яка грунтується насамперед на приватному бізнесі, особистій ініціативі, що й дає кожному можливість самореалізації і самоутвердження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

1. http://www.br.com.ua
2. http://www.kmv.gov.ua/divinfo.asp?Id=209231
3. http://osvita.ua