Економіко- організаційно характеристика підприємства

1.1 Економіко-  організаційно  характеристика  підприємства

      Закрите акціонерне товариство  «Насіння Чернігівщини» засноване  шляхом перетворення з Чернігівського  обласного виробничого об’єднання  «Насіння», яке було зареєстроване  розпорядженням виконкому Чернігівської міської Ради від 14 лютого 1994 року № 24-р , в закрите акціонерне товариство згідно з рішенням зборів трудового колективу № 1 від 31 січня 2000 року та перереєстроване Розпорядженням Чернігівського міського голови № 155-р від 19 квітня 2000 року відповідно до Закону України « Про господарські товариства» № 1576-ХІІ від 19 вересня 1991 року.

      Юридична адреса товариства: Україна,  м. Чернігів, вул. Любченка, 3.

      ЗАТ має в своєму активі  гаражі для техніки, приміщення  для складів,      зерно осушувальних машин, офісні приміщення, техніку, необхідну для діяльності підприємства.

        Центральною ланкою структури  управління підприємством є правління  товариства на чолі з головою  правління , який обирається на  цю посаду спільними загальними зборами акціонерів. Він організовує роботу підприємства  і несе повну відповідальність за його стан і діяльність. Голова правління вирішує основні найбільш важливі питання діяльності підприємства, а також розподіляє обов’язки по виконанню окремих функцій управління між головним інженером, головним бухгалтером, головним агрономом і надає їм необхідні права. Кожен з названих несе відпові -дальність за свою частину і доповідає про результат голові правління.

        Керівництво ЗАТ « Насіння  Чернігівщини» проводить широку кадрову політику по навчанню, перекваліфікації та підвищенню кваліфікації працівників. Середня чисельність персоналу -  13 чоловік. На підприємстві застосовується відрядна та погодинна форми оплати праці, причому відрядна – для водіїв та допоміжного персоналу. Підприємство може видавати премії працівникам. Персонал, який працює на підприємстві, майже не змінився. Своєчасна виплата заробітної плати і відповідне ставлення керівництва впливають на старанність робітників. Працівникам товариства надається соціальний захист та соціальне страхування , пільги і гарантії відповідно до чинного законодавства.

          ЗАТ « Насіння Чернігівщини»  - це закрите акціонерне товариство. Акції підприємства не можуть  розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Товариство має право випускати лише іменні акції. Акції Товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб. Акціонери без обмежень можуть розпоряджатися акціями товариства, зокрема продавати чи іншим чином відчужувати їх на користь інших юридичних чи фізичних осіб .

           Головною перевагою акціонерного  товариства як форма організації  є можливість залучення додаткових  коштів через випуск акцій.  У акціонерному товаристві кількість  засновників і їх склад не мають великого впливу на діяльність підприємства. Організаційна форма дозволяє розподіляти функції контролю між органами акціонерного товариства, що означає зростання професіолізації процесу ухвалення рішень і дає додаткові вигоди акціонерному товариству. Позитивним моментом є спрощений вихід з складу акціонерів. Також акціонери мають право вільно розпоряджатися акціями, що їм належать у порядку, визначеному чинним законодавством України та Статутом, користуватися переважним правом на придбання додатково випущених акцій товариства, мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 
 
 
 
 
 
 

Рисунок 1.1 –  Організаційна структура підприємства ЗАТ « Насіння 

                         Чернігівщини»     

       ЗАТ « Насіння Чернігівщини»  здійснює свою діяльність відповідно  до чинного законодавства України  та статуту. В статуті товариства  визначаються його права й  обов’язки , цілі  і предмет  діяльності, види його діяльності, правовий статус, дані про майно і прибуток, органи управління, а також облік і звітність та  умови припинення діяльності ЗАТ « Насіння Чернігівщини».

          Товариство створене з метою  одержання прибутку на основі  здійснення комерційної, посередницької  та іншої діяльності, розподілу його серед акціонерів товариства на умовах статуту.

            Предметом діяльності підприємства  є:

• надання послуг сільськогосподарським підприємствам області у збиранні та післязбиральної доробки насіння сільськогосподарських культур до посівних кондицій;
• закупівля надлишкового кондиційного та некондиційного насіння сільськогосподарських культур  у господарств виробників та забезпечення ним в першу чергу господарств області;
• методологічне керівництво організацією насінництва в межах області;
• оптова, оптово – роздрібна  та роздрібна торгівля, закупівельна та торгово – посередницька діяльність по постачанню та реалізації непродовольчих  і продовольчих товарів;
• заготівля, переробка та реалізація всіх видів сільськогосподарської продукції;
• надання послуг підприємствам всіх форм власності і населенню, у тому числі консалтингових та інформаційних;
• сільськогосподарське та промислове виробництво , виконання будівельних та будівельно – монтажних робіт;
• проведення науково – дослідних та дослідно - конструкторських  робіт самостійно чи з залученням співвиконавців;
• інші види діяльності , що не заборонені діючим законодавством України та відповідають меті створення товариства.

      Статутний капітал підприємства  становить 2 764 013 гривень. Статутний капітал поділено на 2 764 013 простих іменних акцій номінальною вартістю 1,00 гривень кожна.

       Статутний капітал утворено за  рахунок персоніфікованих вкладів  майна та інших активів Чернігівського  обласного міжгосподарського виробничого  об’єднання « Насіння» відповідно до Положення  про персоніфікацію майна та інших активів між працівниками та пенсіонерами під час реорганізації Чернігівського обласного міжгосподарського виробничого об’єднання «Насіння», затвердженого Загальними Зборами трудового колективу                     15 лютого 2000 року, протокол № 2.

Таблиця 1.1 - Техніко – економічна характеристика підприємства 

 

    Протягом 2007-2009 років обсяг реалізованої продукції зменшився, найбільше значення він досяг у 2008 році – 1511,9 тис.грн., а у 2009 році порівнянно з 2008 роком зменшився на 23,1%. Собівартість реалізованої продукції в 2008 році становила 814,4тис.грн, а у 2009 році вона зменшилась на

    265,7.

    Фондовіддача  найбільшого значення досягає в 2008 році і становить 1,9 грн/грн..В 2009 році порівнянно з 2008 фондовіддача зменшилась на 26,4%. Фондоємність в середньому дорівнює 0,03 грн/грн., тобто вартість основних фондів у вартості продукції становить 3%. Проте основні фонди підприємства є зношеними, оскільки коефіцієнт зносу на кінець 2009 року становить 140%.

    Негативною  є динаміка зменшення кількості оборотів оборотних фондів, в 2008 році він становить найбільше значення – 3,8 разів, але з кожним роком  цей показник зменшується і в 2009 році він дорівнює 3,3 рази. А 2010 році  в порівнянні з 2009 роком середньорічна вартість оборотних активів зменшився на

    70,8 тис. грн

    Протягом  аналізованого періоду  кількість працюючих приблизно однакова,фонд заробітної плати, відповідно і середньомісячна заробітна плата зростають. Фонд оплати праці в 2010 році дорівнює 289,4 тис.грн, а в 2008 році вона становила 126,7 тис.грн.,тобто збільшилось на 162,7 тис. грн . Середньомісячна заробітна плата в 2008 році складала 754 грн.,а до 2010 року

    збільшилась на 1231 грн.

    Матеріаломісткість  показує, скільки гривень матеріальних затрат припадає на 1 грн. доходу, у 2010 році становить 2,9, що є негативним моментом, у 2008

    році цей показник дорівнював 1,8. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Основні принципи автоматизації організації обліку

 

       Облікова або первинна (фактична) інформація характеризує процеси та явища, що відбуваються, або є у виробничо-господарській та ін. діяльності. Через цю, фактичну, інформацію визначається ступінь виконання плану виробництва з виготовлення виробів за всіма параметрами і відповідність їх конструкторським і технологічним вимогам.

     Елементи інформаційної системи — інформаційні сукупності на підприємстві — не лише взаємопов’язані й доповнюють один одного, а й багаторазово повторюються. Ця характерна особливість (повторення) вельми ефективно використовується при застосуванні ПЕОМ. Наприклад, якщо нормативно-планова і конструкторсько-технологічна (тобто умовно-постійна) інформація несе повідомлення, що, в якій (заданій) кількості, як, де, на чому, за допомогою чого, в яких умовах тощо треба робити, то фактична (облікова) інформація відповідає на запитання, хто зробив, а також, що, в якій (фактичній) кількості, як, де, на чому, за допомогою чого, в яких умовах тощо вже зроблено. Як бачимо, перша частина інформації — умовно-постійна — доповнюється другою частиною — фактичною.

      При цьому в обох частинах є чимало спільного. Так, інформація, яка відповідає на запитання, що, як, де, на чому, за допомогою чого і в яких умовах, є в обох частинах, і лише інформація, яка відповідає на запитання хто зробив і в якій кількості, це нове доповнення (тобто змінна інформація). Якщо фактичний показник у якій кількості відповідатиме плановому чи нормативному, то він уже не буде новим доповненням.

       Якщо збирання та обробка інформаційних сукупностей виконується вручну, то ці загальні умовно-постійні показники в процесі управлінських та інших операцій багаторазово переписуються фахівцями різних рівнів — конструкторами й технологами, плановиками й бухгалтерами, економістами й нормувальниками. Інша річ, якщо ці умовно-постійні показники один раз зафіксувати на машинних носіях. Тоді фахівці матимуть змогу багаторазово використовувати ці показники в своїй роботі не лише під час збирання первинної інформації, в обліку тощо, а й при інформуванні менеджерів. Так, коли доповнити їх фактичними показниками, що виникають у виробничо-господарській діяльності, то всю цю інформаційну сукупність можна обробляти автоматично на ПЕОМ.

      Зазначені процеси можна здійснити, використовуючи комплекси засобів обчислювальної та інформаційної техніки, за допомогою якої раціонально виконуються чотири групи основних операцій: збір і передача інформації в ПЕОМ, її обробка за заздалегідь розробленими алгоритмами та програмами, видавання обробленої інформації користувачам, зберігання й пошук інформації.

     Залежно від експлуатаційних можливостей і ступеня застосування зазначеної техніки при виконанні цих операцій відбувається часткова й комплексна механізація операцій, часткова й повна їх автоматизація. Повна чи комплексна автоматизація інформаційних операцій на практиці й у літературі відома як система машинної чи автоматизованої обробки інформації.

     У сучасних умовах, коли потрібно не лише збирати й обробляти інформацію, а й мати змогу забезпечувати нею менеджерів і фахівців різних рівнів, зазначена система дістала подальший розвиток і діє як система автоматизованого збирання та обробки інформації.

        Щоб організувати систему автоматизованого збирання та обробки інформації, яка використовується для управління об’єктом, потрібно створити такі процеси, за яких вірогідна первинна інформація (яка характеризує виробничо-господарську та іншу діяльність) один раз у мінімальному складі в ритмі виробництва вимірювалася б і фіксувалась (а іноді й первинно оброблялася) й у такому самому ритмі (при потребі) передавалася каналами зв’язку до ПЕОМ користувачів і комплексно (системно, тобто всебічно за відповідними алгоритмами) оброблялася (разом з умовно-постійною) на ПЕОМ так, щоб одержана в максимумі результатна інформація була закінчена обробкою і повністю відповідала б усім вимогам управління об’єктом, у тому числі інформуванню менеджерів і фахівців різних рівнів, а також процесам конструкторської і технологічної підготовки виробництва, нормування й планування, обліку й контролю, складання установленої зведеної звітності й проведення комплексного економічного аналізу за різні періоди часу та по різних структурних ланках і об’єкту управління в цілому. В цьому й полягає її сутність.