Електронна почта

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Сентября 2013 в 20:09, реферат

Краткое описание

Internet, та і взагалі сучасний світ, неможливо представити без активного спілкування між людьми. З давніх часів люди, знаходячись на далекій відстані один від одного, вели листування, вдаючись до поштового зв'язку. На сьогоднішній день пошта залишається одним з основних засобів комунікації, якщо співбесідники не мають нагоди зустрітися особисто. Змінилися лише засоби доставки, і помножилися способи створення листів. Windows XP, як і інші сучасні операційні системи, має в своєму складі засобу роботи з електронною поштою, завдяки якій всі користувачі мережі можуть обмінюватися повідомленнями.

Содержание

ВСТУП 2
1. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ І ПРОТОКОЛИ ЕЛЕКТРОННОЇ ПОШТИ 3
2. ПОШТОВІ ПРОГРАМИ 6
3. НАСТРОЙКА ПОШТОВИХ ПРОГРАМ 12
4. ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА КОМП’ЮТЕРА В МЕРЕЖІ 19
ВИСНОВОК 22
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 23

Вложенные файлы: 1 файл

Електронна пошта.doc

— 1.24 Мб (Скачать файл)

Мал. 6. Вміст папки  Вхідні

 

Під час настройки облікового запису POP-клієнта як ім'я користувача слід задати ім'я поштового ящика без символу @ і назви домена (для поштового ящика mailname@mail.ru це буде ім'я mailname, для listname@list.ru — listname, для bkname@bk.ru — bkname, для inboxname@inbox.ru — inboxname), а як пароль — пароль вашого поштового ящика.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. НАСТРОЙКА ПОШТОВИХ ПРОГРАМ

 

Для того, щоб користуватися  електронною поштою, написані спеціальні поштові програми, які ще називають поштовими клієнтами. Ці програми дозволяють писати і читати листи, вони ж зв'язуються з поштовим сервером для отримання або відправки електронних листів.

Помітимо, що в деяких випадках для доступу до електронної  пошти через так званий веб-інтерфейс можуть використовуватися і програми, які описуються нижче. Проте їх призначення все ж таки дещо інше. Загалом же випадку використовуються саме поштові клієнти.

Поштових програм існує  дуже багато, і всі вони мають  схожий інтерфейс, тому розказувати  про всі не має сенсу. Обмежимося описом трьох програм:

-  Microsoft Outlook Express —  поштова програма, що входить в поставку Ос Windows (мал. 8);

-  KMail — поштова  програма, що входить в поставку  дистрибутивів операційних систем Linux (мал. 9);

Мал. 8 Загальний вид програми Outlook Express

- Bat! — дуже зручна  і популярна комерційна програма  Для Windows (мал. 10), що не входить в поставку операційної системи.

Звичайно основне вікно  поштової програми розділяється на три  частини. В лівій частині розташовані  папки для зберігання листів. Вміст  вибраної папки відображається в  правій верхній частині вікна, а  вміст вибраного там листа можна побачити в правій нижній частині вікна. Іноді, навпаки, вміст вибраного листа займає всю нижню частину вікна. При цьому папки для зберігання листів розташовані в лівій верхній частині вікна, а вміст вибраної папки (список листів в ній) знаходиться в правій верхній частині вікна.

Серед папок за умовчанням звичайно є наступні:

-  «Входячі» (Inbox) — сюди за  умовчанням поміщаються всі листи,  що приходять;

-  «Витікаючі» (Outbox) — сюди  складаються листи, готові до  відправки, і по команді відправки весь вміст цієї папки йде адресатам;

-  "Відправлені" (Sent) — тут  можна побачити написані вами  листи, які вже були відправлені;

- «Видалені» або «Корзина» (Trash) — це щось подібне до «сміттєвої  корзини» для непотрібних листів. Всі листи, які були видалені, як правило, спочатку відправляються в цю теку, і лише при очищенні папки «Видалені» вони дійсно віддаляються безповоротно, якщо при настройці програми ви не вказали інше;

-  «Чернетки» (Drafts) — папка для  недописаних листів або листів, які поки не підлягають негайній відправці. В деяких програмах, наприклад Bat!, за умовчанням не використовується.

Крім того, можна самостійно створити скільки завгодно тек, щоб сортувати  свою пошту. В кожній теці можуть знаходитися  інші папки і так далі. Листи, що приходять, можна розкладати по папках і автоматично. Але про це трохи пізніше.

Для того, щоб поштова програма могла одержувати і відправляти  листи, їй необхідно повідомити як мінімум  наступні відомості;

-  адреса серверу вхідної  пошти;

-  ім'я користувача поштового ящика, яке використовується для входу на сервер;

-  пароль користувача поштового  ящика;

-  номер порту для з'єднання  з сервером вхідної пошти;

-  адреса серверу вихідної  пошти;

-  номер порту для з'єднання  з сервером вихідної пошти.

Всі ці відомості необхідно отримати при реєстрації поштового ящика. Сервер вхідної пошти називають також POP-сервером. Для поштовий служби mail.ru він має адресу pop.mail.ru. Сервер вихідної пошти, за допомогою якого здійснюється відправка написаних вами листів, називають також SMTP-сервером. Наприклад, для поштовий служби mail.ru він має адресу smtp.mail,ru. Якщо при реєстрації поштового ящика вас не були повідомлені нестандартні номери портів для вхідної і вихідної пошти, то для вхідної пошти (для стандартних ящиків типу РОР3) слід вказати в настройках програми номер порту 110, а для вихідної пошти — 25.

Зрозуміло, для читання вхідної пошти необхідно ввести ім'я користувача і пароль. Якби цього не було, вашу пошту міг би читати хто завгодно. Ім'я користувача ви вибираєте при створенні поштового ящика. Пароль, як правило, теж можна вибрати, а в деяких випадках він генерується автоматично і висилається вам в тому або іншому вигляді.

Для відправки пошти  через SMTP-сервер традиційно ніяких паролів  не вимагалося. Сьогодні іноді вводяться  подібні обмеження для боротьби з розсилкою по електронній пошті  так званого спаму — незатребуваної реклами. Проте при цьому пароль співпадає з паролем для доступу до вхідної пошти.

Настройка програми Bat!. Виберіть з меню «Ящик» пункт «Властивості поштового ящика» і у вікні, що відкрилося, перейдіть в розділ "Транспорт"  (мал. 11). Тут є поля для введення всіх тільки що описаних відомостей. Із списків, що розкриваються, можна вибрати типи з'єднань для отримання і відправки пошти. Натискуючи кнопку «Аутентифікація» в секції «Відправка пошти», можна дозволити аутентифікацію при відправці, тобто передачу імені користувача і пароля. Це потрібно робити тільки в тому випадку, якщо поштова служба вимагає обов'язкової аутентифікації при відправці листів.

Крім того, тут можна  побудувати тип відправки листа  по команді відправки:

- негайна відправка — лист відразу ж йде адресату;

-  відкладена відправка  — лист поміщається в папку  «Витікаючі» і відправляється  разом з рештою листів по  команді загальної відправки  пошти.

Додаткові настройки  поштового ящика можна ввести в цьому ж вікні в інших  розділах. Наприклад, в розділі «Загальні відомості»:

- в полі «Назва»  можна ввести ім'я поштового  ящика, як воно відображатиметься  в програмі (адже програма може  управляти декількома ящиками  відразу);

- в секції «Інформація  для поля ВІД» можна ввести  своє ім'я (і прізвище), назву організації і адресу — саме у такому вигляді їх побачить одержувач листа. Краще заповнити ці поля детально, щоб адресат, отримавши багато листів, по цьому полю міг відразу зрозуміти, від кого який лист прийшов;

а в секції «Інформація  для поля Зворотна адреса» можна ввести ім'я і адресу електронної пошти, по якій відправиться відповідь на ваш лист, якщо адресат, прочитавши його, натискуватиме в своїй програмі кнопку «Відповісти».

В розділі «Управління поштою» можна визначити, зберігати або відразу видаляти отримані листи з поштового серверу при викачуванні їх на комп'ютер користувача. Взагалі кажучи, видаляти їх з серверу треба, оскільки поштовий ящик на сервері має обмежений об'єм, і при його переповнюванні ви не вже зможете одержувати нові листи. Має сенс берегти листи на сервері тільки до тих пір, поки ви їх не викачали поштовою програмою собі на комп'ютер. Проте можна набудувати програму залишати листи на сервері, а також автоматично видаляти їх звідти не відразу, а через певний термін.

В цьому ж розділі  можна визначити максимальний розмір листів, якщо ви не бажаєте викачувати дуже великі листи. Можна навіть поставити  галочку, що дозволяє відразу видаляти з серверу занадто великі листи.

Тут же можна набудувати так званий диспетчер листів, за допомогою якого можна, не викачувавши листа з серверу, проглянути їх заголовки і, можливо, декілька перших рядків. Після цього можна помітити у вікні диспетчера, які листи ви хочете викачати до себе на комп'ютер, а які — видалити з серверу.

В розділі «Параметри» можна вказати програмі перевіряти пошту з певним інтервалом, встановивши прапорець «Перевіряти з інтервалом в ...». Періодичність перевірки пошти можна вказати як в хвилинах, так і в секундах.

Настройка програми Outlook Express. Користувачі Windows, які не хочуть придбавати комерційну поштову програму Bat!, можуть використовувати поштову програму Outlook Express. Вона набагато примітивніше, ніж Bat!, проте вже вбудована в операційну систему. Надалі ми припускатимемо, що у користувача встановлена її версія 6.0.

Для того, щоб створити запис на поштовий ящик, у вікні  програми Outlook Express виберіть з меню Tools (Сервіс) пункт Accounts (Облікові записи). У вікні, що відкрилося, перейдіть  на вкладку Mail (Пошта). В цьому вікні  знаходиться список поштових ящиків, з якими повинна працювати програма. Спочатку цей список порожній. Для того, щоб в нього щось додати, натискуйте кнопку Add (Додати) і виберіть з меню, що з'явилося, пункт Mail. Подальше створіння настройок відбуватиметься у вигляді «майстра» — появи серії вікон, в кожному з яких вимагається ввести яку-небудь інформацію.

Перше вікно майстра  називається Your Name (Ваше ім'я). Тут, в  полі Display name, введіть своє ім'я в  тому вигляді, в якому воно відображатиметься  у ваших листах в полі "Від  кого", і натискуйте кнопку Next (Далі). З'явиться друге вікно, в якому введіть вашу електронну адресу і знову натискуйте кнопку Next.

Відкриється друге вікно  майстра — E-mail Server Names.

Крім того, із списку Me incoming server is, що розкривається, виберіть тип серверу вхідної пошти. Звичайно це РОР3. Про особливості серверу IMAP вже мовилося, а третій варіант — HTTP — звичайно не потрібен.

Третє вікно називається Internet Mail Logon. Тут, в полі Account name, введіть  ваше ім'я для входу на поштовий сервер, а в полі Password — пароль для доступу до пошти. Встановивши прапорець Remember password, можна попросити систему зберегти пароль у файлі настройок програми. Ви вже знаєте, що зберігання пароля в настройках програми, можливо, гірше з погляду безпеки, зате зручніше.

Після чергового натиснення кнопки Next відкриється заключне вікно  майстра, в якому слід натискувати  кнопку Finish. Ви побачите, що створені вами настройки ящика з'явилися в  списку на вкладці Mail вікна настройок  програми. Виділивши ящик і натискуючи кнопку Properties, можна отримати доступ до ще деяких настройок поштового з'єднання. На вкладках вікна (мал. 14), що відкрилося, можна змінити інформацію, яка вводилася при створенні поштових настройок у вікнах майстра, а також ввести ще деякі відомості.

1.  Вкладка General (Загальні). В нулі Mail Account введіть ім'я поштового  з'єднання в тому вигляді, в  якому воно повинне відображатися  в програмі — це зручно, якщо  програма обслуговує декілька  поштових ящиків.

•  В полі Organization (Організація) введіть назву вашої організації; це поле звичайно не використовується.

•  В полі Reply address (Зворотна адреса) введіть адресу електронної  пошти, по якій ви хочете одержувати відповіді  на свої листи, якщо він відрізняється  від того, що вже введений в полі E-mail address.

2. Вкладка Servers (Сервери). Прапорець My server requires authentication (Аутентифікація) необхідно встановити, якщо сервер  вихідної пошти (SMTP-сервер) вимагає  аутентифікації користувача для  відправки пошти. В цьому випадку  стає доступною кнопка Settings, при натисненні якій відкривається вікно (мал. 15). Тут можна вказати, чи використовувати для аутентифікації те ж ім'я і пароль, які використовуються для отримання пошти, або ж ввести інші дані.

3.  Вкладка Connection (Підключення). Встановивши прапорець Always connect to this асcount using, можна дозволити програмі  самостійно встановлювати з'єднання  з Інтернетом для перевірки  або відправки пошти, використовуючи  одне із створених вами підключень. Взагалі кажучи, цей прапорець краще не встановлювати, а з Інтернетом з'єднуватися завжди уручну.

4.  Вкладка Security (Безпека). Тут можна ввести настройки  по безпеці, але користувачам, що починають, з цим краще  почекати.

5. Вкладка Advanced (Додатково). В секції Server роrt numbers можна ввести номери портів для серверу вхідної і вихідної пошти. За умовчанням тут вже введені стандартні значення 110 і 25 (або 143 для IMАР-серверу).

• за допомогою ползункового регулятора Server Timeouts (Час очікування серверу) можна встановити час очікування відповіді серверу. Якщо сервер не відповів протягом цього часу, програма вважатиме, що з'єднання встановити не вдалося. Інтервал можна регулювати в межах від 30 сек. до 5 хв.

•  за допомогою прапорця Break араrt messages larger than (Розбивати повідомлення, більше ніж) можна попросити програму розбивати на частини дуже великі повідомлення при відправці. Можливо, наявність цього параметра зв'язана з тим, що на деяких старих серверах встановлено обмеження в 64 кбайт на максимальний об'єм листа, що відправляється, проте він рідко буває таким невеликим;

•  при установці  прапорця Leave а сміттю messages on server на цій вкладці програма залишає  копії повідомлень на сервері  при викачуванні пошти на ваш  комп'ютер;

•  при установці прапорця Remove from server after... (видаляти з серверу через...) копії викачаних повідомлень віддаляються з серверу через вказану кількість днів;

•  при установці  прапорця Remove from server when deleted form 'Deleted Items' програма видаляє повідомлення з серверу при очищенні папки «видалені» на локальному комп'ютері.

 

 

4. ЕЛЕКТРОННА  АДРЕСА КОМП’ЮТЕРА В МЕРЕЖІ

 

Будь-якому комп'ютеру  в IP-мережі (TCP/IP-мережі) призначена унікальна  адреса, яка називається IP-адресою. IP-адреса — це 32-розрядне число, яке прийняте записувати в десятинному або шістнадцятковому форматі у вигляді чотирьох чисел, розділених крапками, наприклад:

1.111.111.213.232

2.127.0.0.1

3.192.168.9.2

За умови, що ваша мережа підключена до Інтернет, протокол TCP/IP забезпечує роботу вашої мережної програми з будь-яким комп'ютером в світі, ніби той знаходиться в локальній мережі. Унікальність IP-адреси досягається достатньо просто — IP-адреси призначаються централізований Мережним Інформаційним Центром (NIC, Network Information Center).

Информация о работе Електронна почта