Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Июня 2013 в 01:50, курсовая работа
Інтернет - світова глобальна комп'ютерна мережа. Вона складена з різноманітних комп'ютерних мереж, об'єднаних стандартними угодами про способи обміну інформацією і єдиною системою адресації. Інтернет використовує протоколи сімейства TCP / IP. Вони хороші тим, що забезпечують відносно дешеву можливість надійно і швидко передавати інформацію навіть по не дуже надійним лініях зв'язку, а також будувати програмне забезпечення, придатне для роботи на будь-якій апаратурі. Система адресації (URL-адреси) забезпечує унікальними координатами кожен комп'ютер (точніше, практично кожен ресурс комп'ютера) і кожного користувача Інтернету, створюючи можливість узяти саме те, що потрібно, і передати саме туди, куди потрібно.
ВСТУП 5
1 ПОБУДОВА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ КОМП’ЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ З УРАХУВАННЯМ ГЛОБАЛЬНОГО СЕГМЕНТА 7
2 НАЛАШТУВАННЯ ЛОКАЛЬНОГО СЕГМЕНТА 10
2.1 IP-адресація мережі 11
2.2 Моделювання мережі у середовищі Cisco Packet Tracer 15
2.3 Налаштування VLAN 16
2.4 Налаштування маршрутизаторів 18
2.5 Специфікація локального сегмента 19
3 НАЛАШТУВАННЯ ГЛОБАЛЬНОГО СЕГМЕНТА 20
3.2 Налаштування динамічної маршрутизації 22
3.3 Налаштування статичної маршрутизації 24
3.4 Специфікація глобального сегмента 26
4 ЗАГАЛЬНЕ ТЕСТУВАННЯ МЕРЕЖІ 27
ВИСНОВКИ 31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 33
Моделювання мережі будемо здійснювати у програмі Packet Tracer 5. Для цього виберемо стандартні елементи, що є в цій програмі.
Модель мережі показана на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1 – Модель мережі
Для перевірки працездатності мережі використаємо команду ping. Перевіримо зв’язок між комп’ютерами ПК1, ПК7 та ПК20 (рис.2.2).
Рисунок 2.2 - Тестування з’єднання між ПК1, ПК7 та ПК20
VLAN (аббр. від англ. Virtual Local
Area Network) - логічна ("віртуальна")
локальна комп'ютерна мережа, представляє
собою групу хостів із
В нашій локальній мережі необхідно створити 2 Vlan мережі (окремо для кожного поверху), як показано на рисунку 2.3.
Рисунок 2.3 – Схематичне зображення віртуальних мереж
За замовчуванням існує єдиний VLAN - VLAN 1 (default). Перейменувати або видалити його не можна.
Тому створимо нові необхідні VLAN. Використовуючи вкладку CLI, налаштуємо перший комутатор:
Switch1(config)#vlan 2
Switch1(config-vlan)#name poverh1
Switch1(config-vlan)#ex
Switch1(config)#vlan 3
Switch1(config-vlan)#name poverh2
Switch1(config-vlan)#ex
Тепер добавимо access-порти в новий VLAN:
Switch1(config)#int range fa 0/1-10
Switch1(config-if-range)#
Switch1(config-if-range)#
Switch1(config-if-range)#ex
Switch1(config)#int range fa 0/21-22
Switch1(config-if-range)#
Switch1(config-if-range)#
Switch1(config-if-range)#ex
Switch1(config)#int range fa 0/11-15
Switch1(config-if-range)#
Switch1(config-if-range)#
Switch1(config-if-range)#ex
Після створення VLAN він з'являється в списку інтерфейсів, і можна призначити йому IP-адреса для керування комутатором:
Switch1(config)#int vlan 2
Switch1(config-if)#ip address 192.168.1.201 255.255.255.0
Switch1(config-if)#no shutdown
Switch1(config-if)#ex
Switch1(config)#int vlan 3
Switch1(config-if)#ip address 192.168.2.201 255.255.255.0
Switch1(config-if)#no shutdown
Switch1(config-if)#ex
Switch1(config)#
Для зв'язку двох комутаторів з налаштованими однаковими VLAN порти, через які вони пов'язані, мають бути налаштовані не на режим switchport mode access, а на switchport mode trunk:
Switch1(config)#int fa 0/24
Switch1(config-if)#switchport mode trunk
Switch1(config-if)#switchport trunk allowed vlan 1,2,3
Switch1(config-if)#ex
Switch1(config)#int fa 0/23
Switch1(config-if)#switchport mode trunk
Switch1(config-if)#switchport trunk allowed vlan 1,2,3
Switch1(config-if)#ex
Trunk дозволяє через один кабель, який з’єднує комутатори, передавати дані з усіх працюючих VLAN, в той же час розділяючи їх один від одного.
Таким же чином налаштуємо й інші комутатори.
При маршрутизації між VLAN мережами маршрутизатор отримує кадри від комутатора з ідентифікатором VLAN джерела. Він пов'язує кадри з належним підінтерфейсом і потім декодує поле даних кадру (пакет ІР). Потім маршрутизатор виконує аналіз адреси призначення IP в заголовку, щоб визначити, на якій підінтерфейс повинен відправити IP пакет. Потім IP пакет інкапсулюється в кадр з використанням dotlQ або ISL, з додаванням тега в який додається ідентифікатор VLAN. Після цього кадр надсилається відповідним підінтерфейсом через магістральний канал до комутатора.
Щоб виконати маршрутизацію між VLAN мережами, маршрутизатор повинен знати, як досягти всіх VLAN, які підключені.
Налагодження маршрутизатора 4 приведено нижче:
Router4(config)#int fa 0/0
Router4(config-if)#no shutdown
Router4(config-if)#ex
Router4(config)#int fa 0/0.2
Router4(config-subif)#
Router4(config-subif)#ip address 192.168.1.254 255.255.255.0
Router4(config-subif)#ex
Router4(config)#int fa 0/0.3
Router4(config-subif)#
Router4(config-subif)#ip address 192.168.2.254 255.255.255.0
Router4(config-subif)#ex
Router4(config)#
Таким же чином налаштуємо маршрутизатор 5 та маршрутизатор 6.
Для того, що б побудувати три однакові локальні сегменти мережі нам необхідне устаткування, наведене у таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 – Специфікація локального сегмента
Назва |
Кількість, шт. |
Робоча станція |
60 |
Сервер |
6 |
Комутатор Cisco Catalyst 2960 |
6 |
Маршрутизатор Cisco 2800 |
3 |
Висновки за розділом
В даному розділі було описано та налаштовано локальний сегмент мережі. Проведено IP-адресацію, моделювання локального сегмента мережі у середовищі Cisco Packet Tracer, налаштування VLAN та перевірка роботи сегментів мережі.
3.1 IP-адресація мережі
Розроблюваний глобальний сегмент має 6 маршрутизаторів, з’єднаних між собою. Схема підключення маршрутизаторів наведена вище в таблиці 1.1.
Виходячи з цих даних складемо таблицю IP-адресів для глобального сегменту.
Таблиця 3.1 – Схема IP-адрес глобального сегмента
Вузол |
Інтерфейс |
IP-адреса |
Маршрутизатор 1 |
Fa 0/0 |
10.0.0.2/8 |
Fa 0/1 |
20.0.0.2/8 | |
Se 0/0/0 |
172.0.0.2/16 | |
Маршрутизатор 2 |
Fa 0/0 |
125.0.0.2/8 |
Fa 0/1 |
10.0.0.1/8 | |
Маршрутизатор 3 |
Fa 0/0 |
110.0.0.2/8 |
Fa 0/1 |
20.0.0.1/8 | |
Se 0/0/0 |
220.0.0.2/24 | |
Маршрутизатор 4 |
Fa 0/0 |
192.168.1.254/24 |
Fa 0/0 |
192.168.2.254/24 | |
Fa 0/1 |
125.0.0.1/8 | |
Маршрутизатор 5 |
Fa 0/0 |
192.168.100.254/24 |
Fa 0/0 |
192.168.200.254/24 | |
Fa 0/1 |
110.0.0.1/8 | |
Маршрутизатор 6 |
Fa 0/0 |
192.168.10.254/24 |
Fa 0/0 |
192.168.20.254/24 | |
Se 0/0/0 |
172.0.0.1/16 | |
Se 0/0/1 |
220.0.0.1/24 |
Модель глобального сегмента мережі показана на рисунку 3.1
Рисунок 3.1 – Модель глобального сегмента мережі
Використовуючи вкладку CLI, налаштуємо інтерфейси FastEthernet:
Router4(config)#int Fa 0/1
Router4(config-if)#ip address 125.0.0.1 255.0.0.0
Router4(config-if)#no shutdown
Router4(config-if)#ex
Налаштуємо інтерфейс Serial на 1 маршрутизаторі:
Router1(config)#int Serial0/0/0
Router1(config-if)#clock rate 56000
Router1(config-if)#ip address 172.0.0.2 255.255.0.0
Router1(config-if)#ex
Таким же чином налаштуємо інтерфейси на всіх інших маршрутизаторах.
Після цього налаштуємо динамічну маршрутизацію на всіх маршрутизаторах мережі.
В якості протоколу маршрутизації оберемо RIP та додамо вручну мережі, які обслуговує маршрутизатор:
Router1(config)#router rip
Router1(config-router)#network 10.0.0.0
Router1(config-router)#network 20.0.0.0
Router1(config-router)#network 172.0.0.0
Router1(config-router)#ex
Після налаштування всіх маршрутизаторів
переглянемо таблицю
Рисунок 3.2 -
Таблиця маршрутизації
У цій таблиці видно мережі підключені безпосередньо (C) і маршрути отримані за допомогою протоколу RIP (R).
Для перевірки працездатності мережі використовуємо команду ping. Використовуємо її на ПК17 і перевіримо зв'язок, наприклад, з ПК9 та маршрутизатором 1 і маршрутизатором 3.
Результати використання команди ping показані на рисунку 3.3.
Рисунок 3.3 – Виконання команди ping на ПК17
Під час статичної маршрутизації адміністратор вручну прописує шлях з однієї мережі в іншу
Налаштуємо маршрутизатор 4:
Router4(config)#ip route 10.0.0.0 255.0.0.0 125.0.0.2
Router4(config)#ip route 20.0.0.0 255.0.0.0 125.0.0.2
Router4(config)#ip route 172.0.0.0 255.255.0.0 125.0.0.2
Router4(config)#ip route 220.0.0.0 255.255.255.0 125.0.0.2
Router4(config)#ip route 110.0.0.0 255.0.0.0 125.0.0.2
Router4(config)#ip route 192.168.10.0 255.255.255.0 125.0.0.2
Router4(config)#ip route 192.168.20.0 255.255.255.0 125.0.0.2
Router4(config)#ip route 192.168.100.0 255.255.255.0 125.0.0.2
Router4(config)#ip route 192.168.200.0 255.255.255.0 125.0.0.2
Router4(config)#ex
Переглянемо таблицю маршрутизації маршрутизатора № 4 за допомогою команди show ip route. Результат показаний на рисунку 3.4.
Рисунок 3.4 - Таблиця маршрутизації маршрутизатора 4
Зцієї таблиці видно статичні (S) маршрути і мережі підключені безпосередньо - C.
Таким же чином налаштовуємо інші маршрутизатори.
Для перевірки працездатності мережі використовуємо команду ping. Використовуємо її на ПК1 і перевіримо зв'язок, наприклад, з ПК34, ПК23 і маршрутизатором 5.
Результати використання команди ping показані на рисунку 3.5.
Рисунок 3.5 – Виконання команди ping на ПК1
Для організації глобального сегмента нам потрібно устаткування перераховане в таблиці 3.2.
Таблица 3.2 – Специфікація глобального сегмента
Назва |
Кількість, шт. |
Маршрутизатор Cisco 2800 |
6 |
Висновки за розділом
В даному розділі було описано та налаштовано глобальний сегмент мережі. Проведено IP-адресацію, моделювання глобального сегмента мережі у середовищі Cisco Packet Tracer, проведена статична та динамічна маршрутизація мережі.
Зовнішній вигляд розроблюваної мережі показано на рисунку 4.1
Рисунок 4.1 - Зовнішній вигляд мережі.
Для тестування мережі ми можемо скористатися командою tracert для того, що б побачити маршрут до адреси призначення, а також дізнатися адресу кожного переходу. Виконаємо команду tracert на ПК8 і дізнаємося маршрут до ПК41. Результат показаний на рисунку 4.2
.
Рисунок 4.2 - Виконання команди tracert.
Також можемо використати режим симуляції і відправимо простий pdu з ICMP запитом з ПК5 ПК58. У результаті ми побачимо рух пакета по мережі. На малюнку 4.3 показаний результат виконання цих дій і видно весь маршрут по якому пройшов пакет.
Рисунок 4.3 - Виконання симуляції в Packet Tracer.
Висновки за розділом
В цьому розділі було виконане загальне тестування мережі, що дало нам змогу переконатися в її працездатності.
В даному курсовому проекті було розглянуто тему «Моделювання глобальної комп’ютерної мережі».
Информация о работе Моделювання глобальної комп’ютерної мережі