Розробка Web-сайту та бази даних “Інтернет – магазину”

Рівні вібрації під час  виконання робіт з ЕОМ у  виробничих приміщеннях не повинні перевищувати допустимих значень, визначених в СН 3044-84 «Санитарные нормы вибрации рабочих мест», затверджених Міністерством охорони здоров’я СРСР, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Вимоги до вентиляції, опалення та кондиціювання, мікроклімату.

Приміщення  з ЕОМ повинні бути обладнані  системами опалення, кондиціювання повітря або припливно–витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05–91 «Опалення, вентиляція, кондиціювання» [17]. Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вміст шкідливих речовин на робочих місцях, оснащених відеотерміналами, повинні відповідати вимогам пункту 2.4 СН 4088-86 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень», затверджених Міністерством охорони здоров’я СРСР, ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» (табл. 5.2), СН 2152-80 «Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень» (таблиця 5.3).

Таблиця 5.2

Нормовані параметри  мікроклімату для приміщень з  ВДТ та ПЕОМ

Пора року	Категорія робіт згідно ГОСТ     12.1-005-88	Температура повітря, град.С,	Відносна  вологість повітря, %	Шкідливість руху повітря, м/с
		оптимальна	оптимальна	оптимальна
Холодна	легка -1 а	22 – 24	40 – 60	0,1
	легка -1 б	21 – 23	40 – 60	0,1
Тепла	легка -1 а	23 – 25	40 – 60	0,1
	легка -1 б	22 – 24	40 – 60	0,2

 

Таблиця 5.3

Рівні іонізації повітря  приміщень при роботі на ВДТ та ПЕОМ (відповідно до СН 2152-80)

Рівні	Кількість іонів в 1 см куб. повітря
	+ n	- n
Мінімально необхідне	400	600
Оптимальні	1500 – 3000	3000 – 5000
Максимально допустимі	50000	50000

 

Вимоги  щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів.

Рівні ультрафіолетового  випромінювання не повинні перевищувати допустимих відповідно до СН № 4557-88 «Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях», затверджених Міністерством охорони здоров’я  та ДСанПІН 3.3.2-007-98.

Гранично  допустима напруженість електростатичного  поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених в ГОСТ 12.1.045 «ССБТ. Електромагнітні поля. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю», СН № 1757–77 «Санітарно-гігіеничні норми допустимої напруги електростатичного поля» та ДСанПІН 3.3.2–007–98.

Потужність  експозиційної дози рентгенівського  випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпуса відео термінала при будь–яких положеннях регулювальних пристроїв відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених постановою державного санітарного лікаря Міністерства охорони здоров’я України від 18.08.97 № 58, не повинна перевищувати 7,74×10^~12 А/кГ, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год. (100 мкР/год.).

Вимоги електробезпеки.

Під час проектування систем електропостачання, монтажу  силового електрообладнання та електричного освітлення будівель та приміщень для ЕОМ необхідно дотримуватись вимог ПВЕ, ПТЕ, ПБЕ, СН 357–77 «Инструкция по проектированию силового осветительного оборудования промышленных предприятий», затверджених Держбудом, ГОСТ 12.1.006, ГОСТ 12.1.030 «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление», ГОСТ 12.1.019  «ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты», ГОСТ 12.1.045, ВСН 59-88 Держкомархитектури «Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования», Правил пожежної безпеки в Україні, цих Правил, а також розділів СНиП, що стосуються штучного освітлення і електротехнічних пристроїв, та вимог нормативно–технічної і експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.

У приміщенні, де одночасно експлуатується або  обслуговується більше п'яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

ЕОМ, периферійні  пристрої ЕОМ та устаткування для  обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з’єднань і електророзеток заводського виготовлення. Неприпустимим є підключення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі – з використанням перехідних пристроїв. Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх уздовж стін приміщення прокладають по підлозі поряд зі стінами приміщення, як правило, в металевих трубах і гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання та технічних характеристик обладнання.

Вимоги  до обладнання.

Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальні периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні відповідати вимогам чинних в Україні стандартів, нормативних актів з охорони праці та цих Правил. Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальні периферійні пристрої ЕОМ закордонного виробництва додатково повинні відповідати вимогам національних стандартів держав–виробників і мати відповідну позначку на корпусі, в паспорті або іншій експлуатаційній документації.

Вимоги до організації робочого місця користувача  ЕОМ.

Організація робочого місця користувача відеотерміналу та ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования»; характеру та особливостям трудової діяльності [10].

Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом  або персональною ЕОМ, повинна складати не менше 6 м², а обсяг – не менше 20 м³. Робочі місця з відеотерміналами відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

При розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ необхідно дотримуватись таких вимог:

– робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

– відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за 1,2 м;

– відстань між тильною поверхнею одного відео термінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

– прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Конструкція робочого місця користувача відеотермінала (при роботі сидячи) має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг – на підлозі або на підставці для ніг; стегна – в горизонтальній площині; передпліччя – вертикально; лікті – під кутом 70–90^о до вертикальної площини; зап’ястя зігнуті під кутом не більше 20^о відносно горизонтальної площини, нахил голови –15–20^о відносно вертикальної площини.

Висота робочої  поверхні столу для відеотермінала має бути в межах 680–800 мм, а ширина – забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля. Рекомендовані розміри столу: висота –725 мм, ширина –600–1400 мм, глибина –800–1000 мм.

Для зниження статичного напруження м’язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною – 50 – 70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах230 ± ЗО мм та по відстані між підлокітниками в межах 350–500 мм.

Екран відеотермінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно–цифрових знаків та символів. Відстань від екрана до ока працівника повинна складати:

- при розмірі екрану  по діагоналі 35/38 см (14'' /15'') – 600 – 700 мм

- при розмірі екрану  по діагоналі 43 см (17'') – 700 –  800 мм

- при розмірі екрану  по діагоналі 48 см (19'') – 800 –  900 мм

- при розмірі екрану  по діагоналі 53 см (21'') – 900 –  1000 мм

Клавіатуру  слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100–300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5–15'.

Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення  інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрану відеотермінала, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900 – 1300 мм, по глибині 400 – 500 мм.

При потребі високої  концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5 – 2 м.

Вимоги  безпеки під час експлуатації ЕОМ.

Користувачі ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відеотермінали, ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів. Щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрана відеотермінала від пилу та інших забруднень. Після закінчення роботи відеотермінал та персональна ЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити відеотермінал та ЕОМ від електричної мережі. При використанні з ЕОМ та відеотерміналами лазерних принтерів потрібно дотримуватись вимог Санітарних норм та правил устрою та експлуатації лазерів № 5804–91, затверджених Міністерством охорони здоров'я  в 1991 р.

Розрахунок штучного освітлення.

Раціональне освітлення виробничих ділянок є одним з  найважливіших факторів попередження травматизму і професійних захворювань. Правильно організоване висвітлення  створює сприятливі умови праці, підвищує працездатність і продуктивність праці. Освітленість на робочому місці повинна бути такою, щоб працюючий міг без напруги зору виконувати свою роботу при припустимому з народногосподарської точки зору витратою засобів, матеріалів і електроенергії [17].

Приведемо розрахунок штучного освітлення для приміщення, розміри якого: довжина 5м, ширина 3м, висота 3м.

Розрахунок освітленості виконаємо методом коефіцієнта  використання. Цей метод використовується для розрахунку загального рівномірного висвітлення горизонтальних поверхонь виробничих приміщень при відсутності затемнень.

Розрахунок висвітлення  методом коефіцієнта використання виконується по формулі:

,                                            (4.1)

де  – необхідний світловий потік ламп у кожнім світильнику, лм; – нормативна мінімальна освітленість, лк, з довідкової літератури  [7]; – коефіцієнт запасу, вибирається з довідкової літератури [10]; – освітлювана площа, кв м; – коефіцієнт мінімальної освітленості, величина якого знаходиться в межах від 1,1 до 1,5 (при оптимальних відносинах відстані між світильниками до розрахункової висоти для ламп розжарювання і ДРЛ =1,15 і для люмінесцентних ламп = 1,1); – число світильників у приміщенні; – коефіцієнт використання світлового потоку.

Приймаємо: =400 лк; =1,5; =1,1

Освітлювана площа приміщення визначається по формулі:

,                                              (4.2)

де  – освітлювана площа, кв м; – довжина приміщення, м; – ширина приміщення, м.

Отримуємо м².

Розміщення світильників у приміщенні при системі загального висвітлення залежить від розрахованої висоти їхнього підвісу , що звичайно задається розмірами приміщень.

Найбільш вигідне співвідношення відстані між світильниками до розрахункової висоти підвісу:

,                                                      (4.3)

приймається по таблиці  в довідковій літературі [7 ] у залежності від типової кривої сили світла світильника. Для люмінесцентних ламп при косинусоідальній типової кривої вибираємо = 1,4.

Знаходимо розрахункову висоту підвісу по наступній формулі:

,                                             (4.5)

де  – висота приміщення, м; – висота звису світильника (від перекриття), м;    – висота робочої поверхні над підлогою, м.

Приймаємо: H=3,9 м, =0,7 м, =0,8 м. Тоді =3,9– 0,7 – 0,8=1,4 м.

Відстань між світильниками  визначаємо з формули (4.5):

,      м                                  (4.6)