Стратегія автоматизації предметної області

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Бази даних»

РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ, АНАЛІЗ, КОНЦЕПТУАЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТА ПРОЕКТУВАННЯ БАЗИ ДАНИХ РЕЗЕВУВАННЯ, ЗАМОВЛЕННЯ І ПРИДБАННЯ ТОВАРІВ В ЕЛЕКТРОННОМУ МАГАЗИНІ

 

 

 

 

 

Виконав студент 3 курсу 302 групи

кафедри інженерії програмного забезпечення

Корнієнко М.С.

Керівник курсової роботи:

Доцент кафедри ІПЗ, к. ф.-м. н. Резніченко В.А.

 

 

 

 

 

 

Київ 2015

Зміст

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Мета цієї курсової роботи полягає у розробці бази даних предметної області, яка має відношення до ведення електронного магазину. У загальному випадку створення будь-якої програмної системи, у тому числі і бази даних, проходить складний життєвий цикл. Існує багато методологій по опису життєвого циклу проектування та розробки баз даних.

Як відомо, усяка предметна область складається з двох компонент: переліку задач, які повинні автоматизуватися, та інформації, на основі якої задачі вирішуються. Приймаючи до уваги, що курсова робота має відношення до проблематики баз даних, я опишу усі ці етапи не по відношенню до всієї предметної області, а тільки до її інформаційної моделі.

Головною ціллю курсової роботі є проектування бази даних резервування, замовлення та придбання товарів в електронному магазині.

1. Стратегія автоматизації предметної області

1. Загальні положення

Метою етапу стратегії є формування разом з керівництвом замовника безлічі прикладних моделей, визначення переліку рекомендацій і прийняття погодженого плану розробки системи, складеного з урахуванням наявних організаційних, фінансових і технічних обмежень і що відбиває  як поточні, так і перспективні потреби організації. Крім того, на етапі розробки стратегії автоматизації повинні бути сформульовані основі цілі автоматизації.

Крім того, ця початкова робота повинна забезпечити створення погодженої стабільної основи, що виділяє найбільш важливі ділянки робіт на різних етапах розробок проектів у міру їхнього проходження через стадії аналізу, проектування, реалізації, документування, досвідченого впровадження й промислової експлуатації.

Повний детальний аналіз організації дає основу для розвитку перспективного плану створення системи. Визначення стратегії інформатизації здійснюється проведенням повного, однак узагальненого аналізу, на підставі якого потім будується великомасштабна модель прикладної області. Стратегія повинна визначатися в досить стислий термін для того, щоб не втрачати актуальності результатів.

Основні результати цього етапу повинні включати:

• визначення цілей і завдань автоматизації;
• визначення напрямку прикладної діяльності, наприклад, мети й завдання прикладної діяльності, пріоритети, обмеження, критичні фактори успіху, ключові показники ефективності;
• визначення границь системи, сфера застосування системи баз даних;
• можлива архітектура системи;
• вимоги до системи;
• поетапний план розробки.

У курсовій роботі на етапі розробки стратегії я опишу тільки мету та цілі автоматизації, а також деякі вимоги по створюваної бази даних.

2. Мета, цілі та задачі створення бази даних

Головною стратегічною метою бази даних, що проектується, є автоматизація процесів довгострокового зберігання, обліку й обробки даних резервування, замовлення та придбання товарів в електронному магазині. З метою задоволення інформаційних потреб працівників магазину, які мають відношення до контролю та продажі товарів.

Система повинна будуватися таким чином, щоб у міру можливостей вона була інформаційно-сумісна з іншими системами, що мають відношення до придбання, або резервування тих чи інших товарів.

Мета автоматизації — зняти частину трудомісткої роботи з працівників магазину, які відповідають за продажу товарів, забезпечити більш легкий доступ до інформації. Ведення бази даних дозволяє керівництву електронного магазину одержувати оперативні зведення.

Цілями створення бази даних є наступні:

• Підвищення ефективності й продуктивності планування продажу товарів. Для більш детального планування продаж, з’явиться можливість отримувати залишки на складі, з можливістю їх резервувати. Для досягнення цілі будуть використані незначні проміжки часу, які не потребують втручання людини.
• Поліпшення організації оперативного контролю за продажем товарів продавцями. Використовуючи БД, з’являється можливість миттєвого інформування про стан замовлення клієнта за будь-якими вимогами.
• Оперативне надання повної й несуперечливої інформації по певному замовленню клієнтом. Використання БД надає можливість отримання інформації, яка містить чіткі та найповніші дані про наявність товару, замовлення клієнтів та залишки їх на певному складі. Несперечливість даних досягається за рахунок обмежень бізнес-правилами, які закладені в БД.
• Надання узагальнюючої інформації відповідно до стандартних форм статистичної звітності. Закладені можливості надання інформації є стандартизованими для усіх існуючих систем обробки та зберігання даних, що знімає необхідність спеціалізованих знань у співробітників електронного магазину. Також спрощується документообіг за рахунок стандартизації звітності.

Досягнення зазначених цілей виконується за рахунок:

• створення комплексної інформаційної системи із централізованою базою даних;
• підвищення оперативності збору, обробки й надання необхідної інформації;
• підвищення ефективності й продуктивності роботи електронного магазину;
• підвищення вірогідності, несуперечності, повноти й надійності інформації;
• підвищення наочності, зручності використання й інформативності одержуваних даних;
• автоматизації інформаційного пошуку, одержання інформації безпосередньо з кабінету продавця.

3. Вимоги до інформаційного забезпечення

Проектні рішення з інформаційного забезпечення (ІЗ) повинні передбачати реалізацію концепції «відкритих систем», тобто розширення функціональних можливостей системи без зміни існуючих елементів ІЗ. ІЗ повинно задовольняти умові можливої повноти. Інформаційне  забезпечення  системи повинно включати:

• систему класифікації і кодування;
• поза машинну інформаційну базу (ІБ);
• внутрішньо–машинну ІБ.

Система класифікації і кодування повинна підтримувати існуючі у діючій неавтоматизованій системі обліку і ведення практики методи класифікації та опису документів, забезпечувати оптимальний процес накопичення і зберігання інформації, а також вирішення функціональних задач з мінімальними витратами пам`яті і максимальною швидкодією.

Поза–машинна  ІБ повинна розроблятися з урахуванням існуючого документообігу і відображати  сукупність вхідних та вихідних документів та повідомлень,  що призначені для обміну інформацією між користувачами та засобами автоматизації системи. Формати вихідних документів повинні відповідати найбільш поширеним форматам представлення документації. Поза–машинна ІБ може містити методики формування описів інформаційних ресурсів та самі інформаційні ресурси на зовнішніх носіях, що підготовлені за цими методиками.

Проектні рішення з розробки внутрішньо–машинної ІБ повинні  відображати фізичний рівень зберігання інформації в системі у вигляді баз даних (БД) і масивів повнотекстової інформації і ураховувати:

• розподілене збереження інформаційних ресурсів;
• динаміку актуалізації інформації;
• спосіб  представлення  та структуризацію інформації (реляційні БД, текстові файли, електронні документи і т. ін.).

 

БД має містити наступну інформацію:

• Загальна інформація про клієнтів, що зробили замовлення. Це сукупність інформації про кожного клієнта, який вже робив раніше замовлення або замовляє в даний момент, містить у собі загальну інформацію таку як прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, телефон, адреса проживання, дата реєстрації клієнта в базі, дата останнього замовлення, менеджер. Мається на увазі, що інформація буде змінюватися і доповнюватися.
• Інформація по замовлення клієнтів буде містити такі дані як код товару, код клієнта, кількість, вартість товару, зарезервований та адресу доставки, та код продавця, який буде оброблювати замовлення.
• Інформація по продажу товарів клієнтам буде містити такі дані як код товару, код замовлення,  код клієнта, кількість, вартість товару, можливу знижку та адресу доставки, та код продавця, який буде фактично виконувати замовлення.
• Інформація по товарам в електронному магазині. Буде містити в собі дані, як код товару, найменування товару, його артикул, країна-виробник і кількість.
• Інформація про продавців, буде містити прізвище, ім’я та по батькові продавця, його дату народження, стать, його національність, склад сім’ї, адресу проживання, дату прийому на роботу, дата завершення роботи, стаж.

 

БД повинна бути спроектована таким чином, щоб задовольняти вимогам щодо реакції системи на запити. Для електронного магазину задовільним є 1-3 секунди, а для інших користувачів бази даних 1-5 секунд.

Інформаційне забезпечення повинно задовольняти вимозі швидкого складання необхідних звітів. Звіти повинні складатися згідно до встановленим вихідним формам. Мова опису інформаційних запитів та опису вихідних документів (звітів, повідомлень, наказів та інше) повинна бути максимально простою.

2. Аналіз предметної області

Підсумки етапу розробки стратегії слугують вихідною  базою  для проведення досліджень на етапі аналізу, де вони проходять ретельну перевірку, уточнюються й  деталізуються до такого рівня, щоб забезпечити необхідний ступінь адекватності моделювання прикладної області, гарантувати реалізацію рішень і сформувати тверду основу для проведення етапу проектування.

Аналіз даних містить у собі документування всіх сутностей та атрибутів ПО. У ході даного етапу аналітики й користувачі працюють пліч-о-пліч,  установлюючи й піддаючи повній перевірці вимоги, що деталізуються. У колективі повинна встановитися  атмосфера впевненості в тому, що для визначення дійсних потреб і інтересів прикладної діяльності проаналізовані всі можливі аспекти, не упущена жодна деталь. Аналіз включає:

• проведення всіляких бесід з продавцями й узяття в них інтерв'ю;
• перегляд всіх циркулюючих в організації документів, бланків;
• аналіз потоку документів (документообіг);
• аналіз розв'язуваних в організації завдань і способів їхнього рішення;
• фіксація всіляких правил, обмежень, законів, що діють у ПО.

 

Факторами успіху проведення аналізу ПО є наступні:

• активна участь а проведенні аналізу не тільки системних аналітиків, а і всіх тих, хто буде використовувати розроблену систему;
• ретельна перевірка вірогідності, повноти, несуперечності отриманої інформації .
• виявлення всіх питань і припущень, що мають ключове значення для проектування й впровадження;
• точні об'ємно-частотні характеристики даних;
• твердий контроль за ходом робіт, повна концентрація зусиль на виконанні календарних планів і  дотриманні  запланованих строків.

1. Системний аналіз предметної області

Передбачається, що інформаційна модель ПО містить у собі інформаційну структуру ПО, бізнес правила, що діють у ПО й інформаційно–довідкові задачі. Саме ці три складові інформаційні моделі розкриваються далі. Крім того, інформаційна структура ПО описується з використанням наступних трьох понять: сутність, атрибут і зв'язок.

Під сутністю мається на увазі реальний або вигаданий об'єкт ПО, що становить самостійний інтерес із погляду інформаційної моделі ПО. Будь-яка сутність має унікальне в межах всієї ПО ім'я. Властивості сутності визначаються її атрибутами й зв'язками з іншими сутностями. Атрибут - це властивості, що характеризують сутність. Серед атрибутів (і/або, можливо, зв'язків) існує такий набір властивостей, які унікально ідентифікують будь-які екземпляри сутності. Виділяються обов'язкові й факультативні атрибути. Зв'язок - це будь-яка пойменована асоціація двох сутностей.

Бізнес–правила - це правила й обмеження, що діють у ПО відносно основних понять інформаційної структури (сутностей, атрибутів і зв'язків). Виділяються бізнес правила, що мають відносини до атрибутів однієї сутності (унікальність атрибутів, ідентифікація сутності, спеціальні правила), до зв'язків між сутностями (факультативність закінчення зв'язку, потужність закінчень зв'язку (1:1, 1:n, m:n), ступінь зв'язку).

Інформаційно–довідкові задачі  (на відміну від прикладних задач) — це ті задачі, які вибирають деяку підмножину даних з інформаційної моделі ПО.