Вивчення особливостей способу життя жінок похилого віку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Декабря 2013 в 20:03, курсовая работа

Краткое описание

Старіння і старість самі по собі не є патологією, хворобою, однак при цьому відбуваються складні зміни в будові і функціях всіх систем організму, у тому числі серцево-судинної, ендокринної та нервової. У зв'язку з цим в нинішній час велика увага вчених присвячується проблемам старіння, і не просто продовження тривалості життя, а такого продовження, яке додасть років життя, фізичної і розумової активності. Жінки похилого віку можуть вести повноцінне життя, якщо будуть піклуватися про своє здоров'я постійно, щодня. Тому особливий інтерес при вивченні процесу старіння жінок представляє дослідження їх способу життя.

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. Теоретичне вивчення особливостей способу життя жінок похилого віку………………………………………………………………………….…………...5
Психологічні особливості людей похилого віку…………………..………...5
Сутність та значення здорового способу життя……………………………….8
Профілактика образу життя у жінок похилого віку для підтримання свого здоров’я…………………………………………………………………………11
РОЗДІЛ 2. Емпіричне дослідження відношення до свого здоров’я та способу життя у жінок похилого віку.………………………………………………...………14
Опис процедури дослідження та обраних методик………………………….14
Аналіз результатів експериментального дослідження………………………15
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………..36

Вложенные файлы: 1 файл

инна курсак.docx

— 516.56 Кб (Скачать файл)

Що стосується цінністно-мотиваційного  компоненту відношення до свого здоров’я у досліджуваних, то варто відмітити, що у жінок похилого віку висока значимість здоров’я  в індивідуальній ієрархії цінностей, однак відмічається середня ступінь сформованості  мотивації на збереження та закріплення  здоров’я, що обумовлена в більшості  випадків зовнішніми причинами (матеріальне  забезпечення, немає необхідних умов), однак є й особистісний фактор (не вистачає на це часу).

Отже, загалом можна зазначити, що у жінок похилого віку адекватне, турботливе відношення до свого здоров’я на емоційному, когнітивному та цінністно-мотиваційному  рівнях, а на поведінковому нажаль ні. Тобто, ми можемо припустити, що досліджувані розуміють значимість свого здоров’я, поінформовані, хвилюються про нього, цінують, однак майже нічого не роблять  для його укріплення та підтримки, доки стан значно не погіршиться.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Проведене теоретичне та емпіричне  дослідження дозволило нам зробити  наступні висновки:

  1. Вивчаючи науково літературу з питання психологічних особливостей жінок похилого віку, нами було виявлено, що для них характерно зниження самооцінки, невпевненість у собі, невдоволення собою, побоювання самотності, безпорадності, зубожіння, смерті, похмурість, дратівливість, песимізм,; зниження інтересу до нового - звідси бурчання, буркотливість, замикання інтересів на собі, егоїстичність, егоцентричность, підвищена увага до свого тіла. Також для жінок похилого віку більш властиво схильність до активного пошуку та розширення міжособистісних контактів, в той час як контакти чоловіків зміщуються в сферу сім'ї. Жінки легше переносять утрату та  самотність, легше миряться з проживанням дорослих дітей окремо, вони легше встановлюють нові знайомства та дружні відносини. Жінки похилого віку активно шукають підтримку в релігії, що призводить до того, що депресивні стани у жінок похилого віку значно менше ніж у чоловіків цього віку.
  2. Вивчаючи наукову літературу з питання курсової роботи також було виявлено, що здоровий спосіб життя похилого віку охоплює всі сфери їх життя. Це і організація харчування, сон, фізична активність, дозвілля, діяльність, взагалі турбота про власне здоров’я.
  3. Емпірично було виявлено, що за характером засипання, сну та пробудження жінки похилого віку відносяться до групи ризику, так як мають значні проблеми в сфері сну (погано засинають, пробуджуються стомленими).
  4. Більшість жінок цього віку не дотримуються принців раціонального харчування, що також має значний вплив на їх стан здоров’я.  
  5. За фактором повсякденної діяльності досліджувані відносяться до групи з благо приємним прогнозом. Тобто, вони виконують домашні справи, маєть нормальне самопочуття в кінці дня.
  6. Що стосується сфера дозвілля жінок похилого віку, то вони нечасто відвідують громадські міста, рідко бувають за містом на свіжому повітрі, проте достатньо приділяють уваги прогулянкам на вулиці та мають свої улюблені заняття, якими займають у вільний  час.
  7. Більшість жінок похилого віку відносяться до групи ризику за фізичними навантаженнями, фізичним розвитком, підтримання фізичного здоров’я. 
  8. У досліджуваних простежується позитивна динаміка, щодо зменшення своїх шкідливих звичок, що притаманні їм на даний момент.  
  9. Що стосується відношення до свого здоров’я в майбутньому, то більшість жінок похилого віку в майбутньому будуть вести здоровий образ життя та прагнуть змінити щось на краще. Це демонструє благоприємний прогноз на майбутнє.
  10. У жінок похилого віку адекватне, турботливе відношення до свого здоров’я на емоційному, когнітивному та цінністно-мотиваційному рівнях, а на поведінковому ні. Тобто, досліджувані розуміють значимість свого здоров’я, поінформовані, хвилюються про нього, цінують, однак майже нічого не роблять для його укріплення та підтримки, доки стан значно не погіршиться.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Абрамова Г.С. Возрастная  психология. – М.: Академический проспект, 2000. – 621 с.
  2. Аверин В.А., Дандарова Ж.К. Психология человека от рождения до смерти. Младенчество. Детство. Юность. Взрослость. Старость. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 411 с.
  3. Анцыферова Л.И. Психология  старости:  особенности  развития  личности  в период поздней взрослости. //Психол. журнал. – 2011. – №3. – С.3-15.
  4. Большая психологическая энциклопедия: боле 5000 психологических терминов и понятий. – М.: ЭКСМО, 2007. – 544 с.
  5. Брозовська В.Й. Тлумачний рос.-укр. словник психологічних термінів. Толковый русс.-укр. словарь психологических терминологии / В.Й. Бродовська, В.О. Грушевський, І.П. Патрик. – К.: Професіонал, 2007. – 504 с.
  6. Василенко Н.Ю. Социальная геронтология. – Владивосток: Дальневосточный университет, 2003. – 140 с.
  7. Васильева О.С., Филатов Ф.Р.  Психология здоровья человека: эталоны, представления, установки: Учеб. пособие для студ. высш. учеб, заведений. – М.: Издательский центр “Академия”, 2001. – 352 с.
  8. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. – М.: ТЦ «Сфера», 2001. – 464 с.
  9. Диагностика здоровья. Психологический практикум / Под ред. проф. Г.С. Никифорова. – СПб.: Речь, 2007. – 950 с.
  10. Крайг Г. Психология развития. – 7-е междунар. изд. – СПб.; М.; Х.; Мн.: Питер, 2000. – 992с.
  11. Лидерc А. Г. Кризис пожилого возраста: гипотеза о его психологическом содержании // Психология зрелости и старения. – 2000. –  № 2. –  С. 6-11.
  12. Практикум по психологии здоровья / В.А. Ананьев. – Санкт-Петербург: Речь, 2007. – 320 с.
  13. Практикум по психологи здоров’я / Под. ред. Г.С. Никифорова. – СПб.: Питер, 2005. – 351 с.
  14. Психология жизненного пути личности:  Учеб.  пособие / К.В.Карпинский. – Гродно: ГрГУ, 2002.  –  167 с.
  15. Психология здоровья: Учебник для вузов / Под ред. Г С. Никифорова. – СПб. Питер, 2006. – 607 с.
  16. Психология здоровья: Учебное пособие / О.И. Политика. – Уфа: Уфимск. гос. акад. экономики и сервиса, 2008. – 247 с.
  17. Психология старости и старения: Хрестоматия: Учеб. пособие для студ. психол. фак. высш. учеб. заведений / Сост. О.В. Краснова, А.Г.Лидере. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 416 с.
  18. Психология человека от рождения до смерти. Психологический атлас человека  ∕  Под ред. А.А. Реана. <span class="List_0020Paragraph__Char" style=" font-family: 'Times New Roman', 'Arial'; fon

Информация о работе Вивчення особливостей способу життя жінок похилого віку