Видтворення та впизнавання

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Февраля 2013 в 01:44, курсовая работа

Краткое описание

Пояснювальна записка до курсової роботи “Відтворення та впізнавання (методики дослідження)” : 37 с., 7 табл., 3 додатка, 26 літературних джерел.
Об’єкт – пам’ять як психічний процес.
Предмет – відтворення та впізнавання як основні процеси пам’яті.
Мета дослідження – дослідити особливості процесів відтворення та впізнавання у студентів пізнього юнацького віку (студенти І курсу).

Вложенные файлы: 1 файл

Курсова.docx

— 286.80 Кб (Скачать файл)

Отримані результати для  двох способів відтворення пропонуємо переглянути у вигляді таблиці:

Таблиця 2.1

Результати дослідження  процесу відтворення у формі  пригадування            і впізнавання

Порядковий №

респондента

Кількість відтворених слів

у формі пригадування

Кількість відтворених слів у формі

впізнавання

1

9

11

2

7

13

3

11

12

4

16

14

5

13

16

6

13

12

7

8

11

8

10

17

9

12

18

10

9

13

11

10

15

12

16

19

13

12

15

14

14

14

15

18

16

Всього:

178

216


 

 Аналізуючи дану таблицю  можна зробити висновок, що впізнавання  слів у студентів знаходиться  на значно кращому рівні, ніж  пригадування. Впізнавання дається  досліджуваним набагато легше,  а процес пригадування додає більшої складності та затрат часу. Різниця між результатами досліджуваних, скоріш за все пов’язана з різницею у віці та з індивідуальними особливостями кожної особистості.

Після цього за формулою n–p\N * 100%  ми вирахували коефіцієнт точності впізнавання для метода тотожних рядків,

 де n – кількість правильно впізнаних старих елементів;

 p – кількість помилково впізнаних нових елементів;

N – кількість елементів у вихідному ряді.

Оброблені результати занесені до таблиці 2.2:

Таблиця 2.2

Результати обробки коефіцієнта  точності впізнавання для метода тотожних рядків

Порядковий № респондента

Коефіцієнт точності

впізнавання, %

1

45

2

60

3

60

4

60

5

80

6

40

7

30

8

85

9

90

10

60

11

70

12

95

13

65

14

55

15

80


 

Про коефіцієнт точності впізнавання  можна сказати, що він знаходиться  на рівні вище середнього – це свідчить про значну ясність і чіткість сприйняття при впізнанні слів перевірочного  ряду. Також, при впізнаванні слів, має значення їх розуміння і сам  рівень пізнання. Свідоме пізнання, при звичайному запам’ятовуванні, відбувається лише з раніше знайомими  словами. Те ж саме можна сказати  і про дистрактори (стимули-“обманки”, які відвертають увагу), тобто їх кількість зменшується за рахунок більш осмисленого сприйняття при запам’ятовуванні слів.

Наступним вираховуються  середні значення по групі для  всіх показників. Дані за середніми  значеннями можна переглянути у  таблиці 2.3:

Таблиця 2.3

Середні значення результатів  дослідження відтворення у формі               пригадування і впізнавання

Середні

значення

отриманих

даних

відтворених слів

у формі пригадування

відтворених слів

у формі впізнавання

коефіцієнта точності

впізнавання, %

11,8

14,4

65


 

Спираючись на обробку  результатів нашої методики (“Порівняння процесу відтворення у формі пригадування і впізнавання”), можна зробити певні висновки: зробивши інтерпретацію та аналіз результатів, ми встановили, що продуктивність процесу відтворення у формі пригадування і впізнавання для даної вибірки знаходиться на середньому рівні. Порівнюючи отримані дані середніх значень, відразу ж стає помітною різниця в кількості відтворених слів при пригадуванні та впізнаванні. Причиною такої різниці є те, що впізнавання слів відбувалося вже після пригадування, адже досліджуваний впізнавав слова, з якими не лише ознайомився при зачитуванні, а які вже попередньо пригадував.

Узагальнюючи дані респондентів, можна з впевненістю сказати, що респондентам набагато простіше відтворювати слова у формі впізнавання, ніж  пригадування (про це свідчать кращі  результати, зазначені у таблиці 2.1).

Щодо середнього значення коефіцієнта точності – існує певна суттєва особливість заучування в умовах спрямованості на точність запам’ятовування – подумки повторення слів. Цей факт дали спостереження за досліджуваними і дані їх самоспостереження.

Окремо варто відмітити  такий прояв як “уявне зорове представлення заучуваних слів”. Це супроводжувалося частіше закриттям очей або нерухомістю погляду. Саме це, на думку досліджуваних, давало можливість більш точно і зрозуміло завчити подані слова. В окремих випадках було помітне більш яскраве емоційне розуміння слова, пов’язане з яснішим усвідомленням його значення.

Все це вказує на складну  і досить різноманітну діяльність психіки  в процесі вирішення поставленої  задачі.

Важливу роль при відтворенні  даного матеріалу відіграли мотиви запам’ятовування та їх вплив на його продуктивність. Виключно важливе значення для характеристики мнемонічної  спрямованості мають мотиви запам’ятовування, тобто те, що спонукає нас запам’ятовувати. В цьому відношенні запам’ятовування нічим не відрізняється від іншої діяльності.

Безумовно, нерівномірність узагальнених даних отриманих результатів очевидна, оскільки не були враховані культурно-суспільні, освітньо-історичні моменти впливу на них. Слід зауважити, що у нашому дослідженні не враховувався такий параметр, який відіграє важливу роль, як рівень вимог респондентів. З вище сказаного витікає, що міра дії мотивів у свою чергу залежить від вмісту і характеру діяльності, в яких мотиви проявляють спонукальну силу. Сам мотив не може визначити характер діяльності і тим більше продуктивність.

Дослідження проведені вітчизняними психологами З. М. Істоміною та     П. І. Зінченко своїми результатами підтвердили вказане вище припущення про важливу роль, яку відіграють при запам’ятовуванні мотиви діяльності, причому одні й ті ж мотиви у різних досліджуваних можуть надавати абсолютно різний вплив.

Наступна методика досліджує  мимовільне запам’ятовування і умови його продуктивності (методика П. І. Зінченко). Для проведення першого і другого дослідів група досліджуваних була розподілена на дві підгрупи. В першому досліді приймало участь 7 чоловік, у другому – 8 чоловік.

Результати першого досліду  наведені у таблиці 2.4, результати другого  досліду наведені у таблиці 2.5:

Таблица 2.4                                                                                             Таблица 2.5                                                                                                                               

Отримані результати дослідження                Отримані результати дослідження                                                                                 

при класифікації предметів                                   при складанні числового ряду

 № 

досліджуваного

Предмети

Числа

 

 № 

досліджуваного

Предмети

Числа

1

14

1

 

1

1

8

2

13

-

2

2

10

3

11

2

3

-

11

4

15

-

4

1

10

5

12

2

5

2

12

6

14

-

6

1

9

7

12

1

7

1

12

-

-

-

8

2

13

Всього

91

7

Всього

10

85


 

Оброблені результати, отримані в таблицях 2.4, 2.5 зведемо в таблицю 2.6:

Таблиця 2.6

Середні значення отриманих  результатів першого і другого  дослідів                дослідження мимовільного запам’ятовування і умов його продуктивності

Завдання

Середнє число правильних відтворень

предметів

чисел

Класифікація предметів

13

0,7

Складання

числового ряду

1,25

10,6


Порівнюючи одержані результати першого і другого дослідів з  результатами, одержаними П. І. Зінченко при проведенні аналогічних досліджень на великому статистичному масиві випробовуваних, можна побачити, що результати досліджень близькі (табл.2.7).

Таблиця 2.7

Дослідження мимовільного запам’ятовування і умов його продуктивності по методиці П. І. Зінченка

Завдання

Середнє число правильних відтворень

предметів

чисел

Наше дослідження

Зінченко

відхилення

Наше дослідження

Зінченко

відхилення

Класифікація предметів

13

13,2

- 0,2

0,7

0,7

0

Складання числового ряду

1,25

1,3

- 0,05

10,6

10,2

0,4


Дивлячись на дану таблицю  можна зробити висновок, що продуктивність мимовільного запам’ятовування у студентів  пізнього юнацького віку знаходиться  на високому рівні.

Основна відмінність в  умовах проведення дослідження 1, 2 полягалa в тому, що в першому дослідженні предметом діяльності були картинки, а в другому – числа. Це і зумовило високу продуктивність їх запам’ятовування, хоча предмет діяльності в цих дослідах і сама діяльність були різними. Відсутність цілеспрямованої діяльності, по відношенню до цих же об’єктів там, де вони виступали в дослідах в ролі тільки фонових подразників, призвело до різкого зниження їх запам’ятовування.

Информация о работе Видтворення та впизнавання