Внутрішня гармонія та психічне здоров’я

 Отже, вивчення названої  роботи не дає нам чіткої  уяви про види чи компоненти  здоров'я особистості. Тож варто  розглянути думки інших фахівців  з цього приводу. 

 Дослідник проблем  психології управління О. А.  Урбанович при розгляді питань, пов'язаних зі здоров'ям керівника,  веде мову про три види здоров'я:  фізичне, психічне та духовне.  При цьому автор робить висновок, що психічне здоров'я людини  характеризується її можливостями  адаптації, соціалізації та індивідуалізації. Далі вказує на те, що духовне  здоров'я виявляється у зв'язках  людини з усім світом і виражається у релігійних почуттях, почутті краси і світової гармонії, почутті захоплення і благоговінні перед життям.

 На нашу думку, запропонована  характеристика духовного здоров'я  у повній мірі може відображати  і психічне здоров'я. Адже душевне  благополуччя також неможливе  без відчуття гармонії, захоплення  і благоговіння перед життям. Зважаючи на сказане, можна  припустити, що духовне здоров'я  швидше є складовою частиною  психічного здоров'я, а не окремою  від нього складовою здоров'я  загалом. 

 Р. 3. Поташнюк розрізняє  такі компоненти здоров'я, як  соматичне, фізичне, моральне  та психічне. Під соматичним здоров'ям  він розуміє поточний стан  органів і систем організму  людини, основу якого складає  біологічна програма індивідуального  розвитку, зумовлена основними потребами,  які домінують на різних етапах  онтогенетичного розвитку. Ці потреби,  по-перше, є пусковим механізмом  розвитку людини, по-друге, вони  забезпечують індивідуалізацію  цього процесу. Фізичне здоров'я  автор розуміє як рівень росту  і розвитку органів та систем  організму, основу якого становлять  морфологічні й функційні резерви,  що забезпечують адаптаційні  реакції до зміни умов навколишнього  середовища.

 Однак нас більш  цікавить думка дослідника щодо  визначення сутності таких понять, як "моральне здоров'я" та "психічне  здоров'я", а точніше те, яким  чином він їх розрізняє. Виявляється,  що моральне здоров'я, Р. 3. Поташнюк  розглядає як комплекс характеристик  мотиваційної і потрібнісно-інформаційної  сфери життєдіяльності, основу  якого визначає система цінностей,  настанов і мотивів поведінки  індивіда в суспільстві. Він  вважає, що моральним здоров'ям  є висока духовність людини, яка  пов'язана з загальнолюдськими  цінностями - добром, любов'ю і красою. Щодо психічного здоров'я, то  під цим поняттям автор розуміє  стан психічної сфери, основу  якого становлять стан загального  душевного    комфорту,    що         забезпечує  адекватну психоемоційну і поведінкову  реакцію. Такий стан зумовлюється  як біологічними, так і соціальними  потребами, а також можливостями  їх задоволення. 

 Висновок.

 Як висновок всьому  вищевикладеному, можна сказати,  що ми не завжди здатні змінити   оточуюче нас середовище та  пристосувати його до себе, а  це має означати, що ми повинні  змінити наше ставлення до  цього та використовувати ті  доступні для нас методи та  засоби, які б позитивно впливали  на наше здоров'я. 

 Список використаної  літератури:

1.                 Cоціальна психологія/За ред.Л.Є.Орбан  .-Ів.-Франк.,1994.

2.                Абульханова–Славская К.А. Развитие  личности в процессе    жизнедеятельности  // Психология формирования и развития  личности .- М.: Наука, 1981.

3.                Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика  личности.—К.: Здоров’я, 1980.

4.                Вилюнас В.К. Психология эмоциональных  явлений. изд. МУ.- 1976.

5.                Додонов Б.И. В мире эмоций.—К.: 1987.Заброцький М.М. Основи 

6.                Кон И.С. Социология личности. – М.,1967.

7.                Ліфарєва Н.В. Психологія особистості.—К.: Центр, 2003.

8.                Психологія: Підручник/ За ред.  Трофімова Ю.Л.—К.: Либідь, 2000.