Зміст професіограми та алгоритм її складання

 

 

Мукачівський державний університет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

«Зміст професіограми та алгоритм її складання»

 

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка групи ПП-41

Рущак Вікторія Михайлівна

Перевірив:

Кандидат психологічних наук, доцент

Собченко Олександр Михайлович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мукачево 2014

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………………………….3

1. Сутність професіограми…………………………………………………………………………..4
1. Професіограма…………………………………………………………………………………4
2. Зміст професіограми…………………………………………………………………………..4
2. Складання професіограми .……………………………………………………………………….5
1. Принципи складання професіограми…………………………………………………………5
2. Алгоритм складання професіограми…………………………………………………………6
3. Приклад складання професіограми…………………………………………………………..7

Висновки…………………………………………………………………………………………..12

Список використаної літератури…………………………………………………………………..13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

У сучасному суспільстві у зв'язку з особливостями соціально-економічного і технічного розвитку всіх сфер і форм нашогожиття, збільшенням складності, відповідальності та небезпеки багатьох видів праці, підвищенням вимог до рівня функціональнихрезервів людини при виконанні професійних завдань зростає роль психологічних знань про трудову діяльність людини. Ці знанняпоряд з інформацією про професії зосереджені в спеціальних документах - професіограми.

Розробка професіограми складний і трудомісткий процес. Щоб вона відображала істинного стану справи, необхідно матиякомога більше відомостей про ту чи іншої професії. Джерелом може служити опис в різній літературі, екскурсії, бесіди з фахівцями, перегляд науково-популярних, документальних фільмів і звичайно безпосереднє вивчення діяльності, спостереження запроцесом праці. Робота зі складання професіограми дозволяє глибше дізнатися зміст професії, оцінити профпридатність до неї окремих типів особистості.

 

1. Сутність професіограми

1. Професіограма

Професіограма — повний опис особливостей певної професії, що розкриває зміст професійної праці, а також вимог, які вона ставить перед людиною. Професіограма складається на основі аналізу змісту професійної діяльності і містить у собі загальну характеристику професії і вимоги, що професія ставить до людини. Професіограма — це по суті документ, у якому подано комплексний, систематизований і всебічний опис об'єктивних характеристик професії і сукупності її вимог до індивідуально-психологічних особливостей людини. Головною частиною професіограми є психограма, що включає повний опис власне психологічних характеристик та професійно важливих особистісних якостей спеціаліста. Зміст професіограми Типовий зміст професіограми: Найменування професії  Домінуючий спосіб мислення Область базових знань № 1 і їхній рівень Область базових знань № 2 і їхній рівень Професійна область  Міжособистісна взаємодія  Домінуючий інтерес  Додатковий інтерес  Умови роботи Домінуючі види діяльності Якості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності Здібності Особистісні якості, інтереси і схильності Якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності Області застосування професійних знань Історія професії Деякі професії, що можуть підійти людині з даним типом особистості

start="2"

 Складання професіограми

1. Принципи складання професіограми

Комплексний метод вивчення й опису змістовних і структурних

характеристик професії з метою встановлення особливостей взаємин суб'єкта

праці з компонентами діяльності та її функціонального забезпечення

називається професіографією. За результатами професіографії складається

професіограма – зібрання даних (технічних, технологічних, санітарно-

гігієнічних, психологічних, психофізіологічних) про характерні ознаки процесу

праці, її умови й організацію.

За даними професіографії, її психологічного аналізу визначається

психограма професії – її психологічний опис, що є інтерпретаційним аналізом

операціонально-технологічного змісту конкретної трудової діяльності і в

остаточному варіанті характеризується сукупністю професійно важливих

психологічних і психофізіологічних якостей, які реалізуються у певній

діяльності й забезпечують її виконання.

Принципи професіографії:

1)специфічність (конкретність) опису визначеної діяльності;

2)поетапність вивчення  діяльності – процесуальна послідовність  збору й 

аналізу матеріалу (етапи: інформаційний, аналітичний, синтетичний,

експериментальний, результативний);

3)цілеспрямованість опису  – відповідність конкретним цілям  вивчення 

(діагностичним, інформаційним, методичним та ін.) і конкретній  практичній 

задачі (профорієнтація, профвідбір, профпідготовка та ін.);

4)селективність (вибірковість) об'єкта вивчення – концентрація  на 

специфіці суб'єктно-об'єктних взаємозв'язків у найскладніших завданнях

трудового процесу;

5) багаторівневість (комплексність) вивчення суб'єктно-об'єктних 

взаємозв'язків на всіх рівнях функціонування системи діяльності;

6)динамічність вивчення  – з урахуванням розвитку суб'єкта  і зміни 

діяльності;

7)системність – вивчення  взаємозв'язків і взаємовпливів  окремих 

компонентів діяльності на всіх її ієрархічних рівнях (діяльність, дії й операції,

нормальні й екстремальні умови й ін.);

8)ідентичність методичних  прийомів і програм вивчення  й опису –для

коректного порівняння професій;

9)використання якісно-кількісних  методів вивчення –взаємне доповнення змістовної та статистичної інформації.

У зв'язку з тим, що будь-яка професійна діяльність є складною системою,

що характеризується взаємозв'язками її елементів, ієрархією цих елементів,

наявністю системних якостей і системно-утворюючого фактора, технологія

психологічного вивчення суб'єкта праці, на думку О.М. Іванової, має

проводитися на основі ряду принципів системної професіографії.

2. Алгоритм складання професіограми

Системна методологія забезпечує визначену орієнтацію не тільки в організації пізнання, але й у дослідженні системного об'єкта, тому що розкриває різноманітні характеристики об'єкта в їхніх взаємозв'язках і визначає умови їхнього вивчення:

1. кожен елемент системного об'єкта описується не як типовий, а з

урахуванням його «місця» у цілому;

2. той самий «матеріал», субстрат виступає в системному дослідженні як

такий, що володіє одночасно різними характеристиками, параметрами,

функціями і навіть різними принципами;

3. дослідження системи з урахуванням умов її існування;
4. специфічною для системного підходу є проблема зародження

властивостей цілого з властивостей елементів і навпаки – зародження

властивостей елементів з характеристик цілого;

5. пояснення функціонування і розвитку об'єкта тільки на основі

причинно-наслідкового аналізу не завжди виявляється достатнім, тому що для

системного об'єкта характерна і доцільність поведінки.

Перераховані положення і принципи методології системного пізнання

виділено з концепції системного підходу до діяльності, сформульованої

Е.Г. Юдіним, є основою психологічного вивчення людини в трудовій

діяльності.

Специфікою складання професіограми з метою розв'язання задачі

діагностики і прогнозування професійної придатності є орієнтація на

визначення, виявлення насамперед найбільш стійких, стабільних психологічних

якостей, що забезпечують реалізацію конкретного виду діяльності і людей,

яких диференціюють за рівнем успішності навчання й ефективності діяльності.

Таким чином, на підставі аналізу найважливіших елементів

досліджуваної професії виявляються психічні якості, що мають вирішальне

значення; необхідні та бажані; несумісні з певною діяльністю. Потім

формулюються вимоги до психічних якостей працівника.

У заключній частині розглядаються також можливості розвитку

(формування) і компенсації  психологічних якостей, важливих  для успішної 

діяльності, і даються рекомендації з безконфліктної переорієнтації особистості

для випадку нездоланного протиріччя між позитивною мотивацією до

діяльності і невідповідністю властивостей індивіда її вимогам.

Психограма професії має будуватися, виходячи із системи психологічних

понять. Опора на комплекс знань, добутих різними науками про працю, є

найважливішою умовою наукової ефективності професіографії.

3. Приклад складання професіограми

"Психолог"

Найменування професії   Домінуючий спосіб мислення  Область базових знань № 1 і їхній рівень  Область базових знань № 2 і їхній рівень  Професійна область   Міжособистісна взаємодія   Домінуючий інтерес   Додатковий інтерес   Умови роботи	психолог  адаптація - формалізація  суспільні чи природничі науки (залежить від спеціальності), рівень 3, високий   педагогіка і психологія, рівень 2, середній (практичне використання знань)  психологія  часто по типу "поруч"  соціальний  дослідницький  у приміщенні, сидячий
Домінуючі види діяльності: дослідження розвитку психіки і закономірностей психічних процесів; вивчення загальних закономірностей розвитку дітей різного віку і складення програм навчання; вивчення внутрішнього світу і поведінкових особливостей людини; вивчення поводження людей у малих і великих групах; вивчення питань, пов'язаних із творчою діяльністю людей, особливостей сприйняття; вивчення питань, пов'язаних із творчою діяльністю людей, особливостей сприйняття; вивчення діяльності людини, особливостей її праці; вивчення особливостей поводження в стресових ситуаціях; дослідницько-аналітична робота (робота з одержаною інформацією, адаптація психодіагностичних методик до умов реальної практики); інформування клієнта про те, що з ним відбувається; психологічне консультування, спрямоване на надання допомоги людині в вирішенні різних скрутних ситуацій; організація групових заходів, ведення тренінгів, семінарів, читання лекцій; профілактика і корекція небажаних проявів психіки людини, а також зміцнення і формування необхідних психологічних якостей особистості; професійний добір і підбор кадрів; здійснення психологічного супроводу кар'єри;  вивчення особливостей судового процесу, мотивів поводження злочинця, розробка мір профілактики злочинності. Якості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності:  Здібності: високий рівень розвитку концентрації і стійкості уваги (здатність тривалий час зосереджуватися на одному предметі, не відволікаючись на інші об'єкти і не послабляючи уваги); високий рівень розвитку переключення і розподілу уваги (здатність швидко переводити увагу з одного предмета на інший чи з одного виду діяльності на інший, а також утримувати в центрі уваги одночасно кілька предметів чи робити одночасно кілька дій); гарний розвиток образної і словесно-логічної пам'яті; високий рівень розвитку образного мислення; розвиток логічного мислення; гарний розвиток мнемонічних здібностей (довгострокова і короткочасна пам'ять); комунікативні здібності (спілкування і взаємодія з людьми, уміння встановлювати контакти); уміння слухати; вербальні здібності (уміння говорити чітко, ясно, виразно); ораторські здібності (грамотне вираження думки); здатність до самоконтролю.  Особистісні якості, інтереси і схильності: високий ступінь особистої відповідальності; терпимість, безоцінне ставлення до людей; інтерес і повага до іншої людини; прагнення до самопізнання, саморозвитку; оригінальність, спритність, різнобічність; допитливість і навченість; тактовність, вихованість; схильність до співпереживання;  ініціативність; цілеспрямованість, наполегливість; інтуїція, уміння прогнозувати події; спритність;  уміння зберігати таємницю;  творчий початок;  ерудованість.  Якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності: психічна й емоційна неврівноваженість; агресивність; замкнутість;  нерішучість; відсутність схильності до роботи з людьми; невміння зрозуміти позицію іншої людини; ригідність мислення (нездатність змінювати способи рішення задач відповідно до умов середовища, що змінюються,); низький інтелектуальний рівень розвитку.  Області застосування професійних знань: соціальні організації (дитячі будинки, притулки, будинки старих, інвалідів, дитячі центри творчості і дозвілля); освітні установи (школи, дитячі сади, вузи); установи по підбору і добору персоналу (кадрові агентства, центри зайнятості, центри профорієнтації); медичні установи (лікарні, поліклініки, наркологічні центри, реабілітаційні центри); психотерапевтичні, психологічні консультативні служби; підприємства, фірми; правоохоронні органи (суди, дитячі приймачі-розподільники, колонії, прокуратура, районні управління внутрішніх справ); робота на телефоні довіри; робота в МНС, службах порятунку; військові організації. Історія професії  З найдавніших часів людей цікавив внутрішній світ людини. ' Сам термін "психологія" походить від грецьких слів "psyche" - душу і "logos" - наука. Проблемою душі цікавилися філософи стародавності - Платон і Аристотель. Надалі в зв'язку з розвитком науки і техніки психологія здобуває усе більше значення в суспільстві. Датою виникнення психології як науки прийнято вважати відкриття першої експериментальної лабораторії в Лейпцизі в 1879 році. З'являються психологічні лабораторії в Європі, Росії.  З часом з'являлися і розвивалися різні напрямки психологічного знання: психоаналіз Зиґмунда Фрейда, гуманістична психологія Абрахама Маслоу і Карла Роджерса, аналітична психологія Карла-Густава Юнга, біхевіоризм Дж. Уотсона, гештальт-психология тощо.  У Росії істотний внесок у розвиток психології як науки внесли вітчизняні фізіологи И. П. Павлов, И. М. Сєченов, психологи А. Ф. Лазурский, Л. С. Виготський, С. Л. Рубинштейн і багато інших.  В даний час психологія охоплює майже всі сфери життя і діяльності людей, психологічні знання використовуються в політиці, економіці, медицині, культурі і мистецтві, на виробництві й в сфері освіти.І, безсумнівно, кожній людині буде корисно і цікаво довідатися побільше про себе й інших людей.  Деякі професії, що можуть підійти людині з даним типом особистості (соціальний і дослідницький): медсестра; священнослужитель; логопед; бібліотекар; стоматолог; психіатр; фельдшер.

ВИСНОВКИ

Професіограма — повний опис особливостей певної професії, що розкриває зміст професійної праці, а також вимог, які вона ставить перед людиною. Професіограма складається на основі аналізу змісту професійної діяльності і містить у собі загальну характеристику професії і вимоги, що професія ставить до людини.

Професіограма — це по суті документ, у якому подано комплексний, систематизований і всебічний опис об'єктивних характеристик професії і сукупності її вимог до індивідуально-психологічних особливостей людини. Головною частиною професіограми є психограма, що включає повний опис власне психологічних характеристик та професійно важливих особистісних якостей спеціаліста.

Професіограми і психограми є важливими методичними засобами профорієнтаційної роботи.

Процес створення професіограм базується на певних принципах, дотримання яких забезпечує наукову обґрунтованість результатів дослідження. Принципи професіографії сформулював К. К. Платонов. Основними з них є комплексність, цілеспрямованість, особистісний підхід, надійність (вимоги до емоційної стійкості особистості в умовах перешкод і шумів), диференціація, типізація, перспективність і реальність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. – М.:

ПЕРСЭ, 2001. – 511 с.

2. Корольчук M.X. Психофізіологія діяльності. – К.: Ніка-Центр, 2003. –

310 с.

3. Максименко С.Д., Соловіенко В.О. Загальна психологія: Навч.

посібник. – К.: Владос, 2000. – 380 с.

4. Дмитриева М.А., Крылов А.А., Нафтульев А.И. Психология труда и

инженерная психология: Учеб. пособие / Под ред. А.А. Крылова. – Л.: Изд-во

Ленингр. ун-та, 1979. – 224 с.

5. Дмитриева М.А. Цели профессиографии и структура

профессиограммы. Методология исследования по инженерной психологии и

психологии труда. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1974. – 248 с.

6. Фукин А.И. Как составлять профессиограммы: Методическое пособие.

– Елабула, 1990. – 30 с.

7. Зеер Э.Ф. Психология профессий: Учебное пособие для студентов

вузов. – М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2003. –

336 с.

8. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по

психологической диагностике. – К.: Владос, 1989. – 405 с.

9. Зараковский Г.М. Психофизиологический анализ трудовой деятельности. – М.: Наука, 1991. – 145 с.

10. Основы профессионального психофизиологического отбора военных

специалистов / Под ред. В.А. Пухова. – М.: МО СССР, 1981. – 89 с.

11. Трофімов Ю.Л. Інженерна психологія. – К.: Либідь, 2002. – 264 с.