Неформальні об'єднання як осередок формування протиправної поведінки підлітків

Неформальні об'єднання як осередок формування протиправної поведінки підлітків

Потреба у спілкуванні  з однолітками, яких не можуть замінити батьки, виникає в дітей дуже рано і з роками посилюється. Вплив  групи однолітків на процес соціалізації дитини розпочинається набагато раніше від початку підліткового віку. Одна з причин важливої ролі цього спілкування - це створення прототипу дорослих взаємин, які можна реалізовувати  у подальшому житті. Особливості  поведінки підлітків у колективі  проявляються в переважанні у  них емоційної рухливості над  здатністю до гальмування; тяжіння  до різноманітної діяльності; у частих конфліктах, які мають вибуховий  характер та їх причин, що закриті для  дорослих. Підлітковий тип спілкування  характерний для учнів IV-VII класів. Спілкування підлітків з однолітками  відбувається звичайно в процесі  спільної діяльності. Поведінка ж  підлітків по-суті є колективно-груповою.

Для підлітків характерне майже інстинктивне групування з  однолітками. Багато підліткових неформальних груп жорстко структуровані, в них  є лідер, його найближчі прибічники, “бійці” та “опозиція”. Такі групи  мають свою територію, яку “захищають”  від однолітків з інших груп. Інший  тип груп - так звані епізодичні “тусовки”, які відрізняються більш  розмитою структурою та відсутністю  постійного лідера. Потрібно сказати, що у замкнених закладах реакція  угрупувань у підлітків проявляється особливо сильно. Велика кількість  правопорушень здійснюються саме у  групі. Реакція угрупування - головний регулятор поведінки неповнолітніх  злочинців. Тому і здійснювані іншими злочини переважно є груповими.

Підліткові угрупування  поділяють на формальні й неформальні.

Формальні - це шкільний клас, підліткові клуби, скаутські організації, фанатські, спортивні клуби, “поппери” і т.д.

Неформальні - це групи  екологічного захисту, групи “Система”, брейкери, клуби атлетичної гімнастики і т.д.

Формальні характеризується позитивною спрямованістю, які сприяють формуванню позитивної соціальної активності молодих людей.

Неформальні характеризується тим, що має в основному занадто  розважальну спрямованість, орієнтований лише на отримання задоволення.

Існує ще третій тип  самодіяльних об'єднань, які мають  кримінальний нахил. Це антисоціальні  угрупування, які об'єднують наркоманів, хуліганів “гопників і “пацанів”. Моральна глухота, небажання зрозуміти інших людей, їх біль і страждання, небезпечно наближають молодих людей до варварської психології, намагання утвердити себе за рахунок тих, хто не може дати відсіч.

Групи «правих  панків» - декларованою метою усіх панків є протест проти існуючих меркантильних відносин у суспільстві. Реальною ж ціллю є самоутвердження в середовищі собі подібних шляхом різкого заперечення загальноприйнятого. Загальні риси “панків” - негативне відношення до праці, соціальний паразитизм, поверхнева начитаність, дуже висока зарозумілість про свої творчі якості. “Праві” (мілітаристські) угруповання мають воєнізований характер організації, націоналістські (а іноді і нацистські) агресивні погляди щодо інститутів суспільства, органів влади. У ці угруповання можуть входити і члени інших неформальних об'єднань молоді, яких вигнали за екстремізм. Суперменство, сильна особистість, яка не зважає на інтереси інших, екстремізм та агресивність - ось характеристика “правих”.

Група “фашиків”. Члени групи носять свастику, чорний одяг, чоботи, вітають один одного вигуками “Хайль, Гітлер!”, прагнуть наслідувати фашистів. Законом для них є “правий той, хто сильніший”.

Для самодіяльних об'єднань із кримінальним нахилом характерні жорстка регламентація соціально-ролевих  функцій її членів, наявність “правил  гори” злочинного середовища.

Значення соціальної спільності підлітків у розглянутих  угрупованнях розкривається у способі  їх життєдіяльності в умовах самовідчуження від соціально схваленого способу життя, який характеризується наступними ознаками:

по-перше, дана життєдіяльність проявляється в результаті неформального спілкування членів угруповань, соціальні відносини, які існують між ними, деформовані;

по-друге, соціальна спільність підлітків і молоді у групах виконує функцію відтворення свідомості злочинного середовища; Значне місце тут належить ядру - виразникам “істинних уявлень”, які мають авторитет і престиж;

по-третє, внутрішня організація угруповань сприяє їх життєстійкості, що є суттєвим фактором реалізації їх потенціально кримінальних можливостей;

по-четверте, жорсткий контроль здійснюється за допомогою ієрархічного керування, яке витікає з прийнятих нав'язаних “правил гри” злочинного середовища, деформованих норм та цінностей;

по-п'яте, формування соціально-психологічного клімату угрупувань відбувається за рахунок деформованих норм і цінностей, що відображається в неформальному спілкуванні, свідомості її членів, лежить в основі жорсткої внутрішньої організації угруповання.

Соціологи, кримінологи  і психологи типологізували членів криміногенних угруповань за причинами, які привели їх до даного статусу.

Мною створена відповідна структурно логічна модель за їх даними:

ТИПОЛОГІЯ ЧЛЕНІВ КРИМІНАЛЬНИХ УГРУПУВАНЬ

“аутсайдер” - людина, яка потрапила у безвихідь, не знайшла визнання у формальній соціальній групі або організації, не має  можливостей для самореалізації, мотивація її поведінки дуже часто  пов'язана з ефектом неадекватності вимог і самооцінки реальному  статусу та престижу особистості.

“маргінал” - в  перекладі з латинського, людина, що знаходиться на краю. Це особистість, що опинилась за межами характерних  для даного суспільства основних структурних підрозділів чи панівних соціальних норм і політичних традицій. Зростаюча міграція і маргіналізація різних соціальних груп призводить до відчуття індивідами, соціального й  психологічного дискомфорту, у прагненні  зберегти свою групову автономію, самоствердитися.

“конформіст” - людина, яка легко піддається впливу авторитетів, добре адаптується в новому соціальному  мікросередовищі, швидко і без особливих  зусиль засвоює групові цінності та норми.

“пристосованець” - на відміну від “конформіста”  приймає групові цінності й норми  лише зовнішньо, без інтернаціоналізації, імітуючи глибоку відданість груповим цілям для того, щоб домогтися  визнання і підвищення свого статусу  в групі, а за рахунок цього - і  престижу в суспільстві.

“фанат” - людина, яка захоплена груповими цілями, вірна цінностям і символам групи, неухильно дотримуватися групових норм, повністю ідентифікували себе з  групою, втратила критичне до неї ставлення  і заперечує усе, що іде врозріз  з груповими цінностями;

“борець” - людина, для якої велике значення має процес боротьби за ідеї, ніж сама ідея; завжди готова до активних дій захисту групових інтересів, групової автономії, групових цінностей;

“вождь” - людина, яка бачить своє призначення в  керівництві іншими, яка претендує  на роль лідера в групі. Вона проявляє ініціативу організатора і нерідко  дійсно має непогані організаторські  здібності;

“супутник “ - людина, яка випадково приєдналась до групи, не до кінця визначивши свої ціннісні орієнтації і керується  більше солідарністю, ніж груповими  цілями і нормами;

“імітатор” - людина, для якої найперше значення мають  зовнішні атрибути і символи об'єднання; вони складають для неї предмет  гордості, а сам факт належності до об'єднання дає їй глибоке внутрішнє  задоволення, при цьому вона не дуже аналізує групові цінності й цілі;

“нудьгуючий” - людина, у якої одним з мотивів вступу до організації є реальна можливість активно організувати свій відпочинок і знайти середовище для спілкування;

Учені проаналізували причини, за якими підлітки виявляються  в неформальних об'єднаннях. Серед  них такі причин:

потреба в друзях;

прагнення пізнати  незвичайне, у тому числі сучасне  західне мистецтво;

неуспішність у  школі й відчуження від шкільного  колективу;

відсутність інтересу до чого-небудь, бездіяльність, байдужість до навчання;

потреба в емоційних  враженнях;

відсутність індивідуального  підходу в школі при наявності  затримки в розумовому розвитку в  окремих учнів;

неуважність до підлітків  і конфлікти в родині, бездоглядність, самотність, занедбаність, беззахисність;

оригінальність  вражень, які підлітки одержують  в групах, незалежність;

можливість виявити  протест проти становища молоді в сучасних умовах.

 Процес перевиховання можна розділити на 4 етапи.

Перший  етап - вивчення підлітка і навколишнього його середовища.

Другий  етап - забезпечення психологічної готовності підлітка до перевиховання. Він містить у собі бесіди з підлітком, входження в довіру до нього, пробудження його інтересу до тієї або іншої діяльності.

Третій  етап - це процес нагромадження підлітком морально позитивних якостей, вчинків. Важливо постійно тримати цей процес під контролем і при невеликих переміщеннях заохочувати дитину, направляючи його далі на зміну своєї поведінки. Мета соціального працівника в роботі з важкими підлітками полягає в тому, щоб вихованець сам навчився оцінювати свої вчинки, їх позитивні й негативні сторони, причини і самостійно знаходити шлях подальшої поведінки. У цьому йому допомагає орієнтація на ідеал, знайти який допомагає йому педагог.

Четвертий етап - перевиховання - самовиховання, коли вихованець прагне самостійно вийти з кризи.

На усіх перерахованих  етапах вихователь виступає в ролі консультанта.

Отже, у неформальних угрупованнях формується протиправна  кримінальна поведінка. Цьому сприяють вседозволеність у цих групах, бажання бути дорослішими і незалежними  від батьків. Часто “ефект групи” поглинає людину, вона втрачає свою особистість, робить протиправні вчинки, будучи “зараженою” тим, що це роблять  інші. Допомогти їм можна лише створивши  інше середовище спілкування, де б підліток не перетинався би зі своїми колишніми  друзями.

Прихильники молодіжних організацій поділяються на «істинних» та «вечірніх». «Істинні» не змінюють принципам своєї неформальної групи: одягу, атрибутам, музичному напрямку, жаргону в повсякденному житті. «Вечірні» ж дотримуються цих  принципів тільки на дискотеках та «тусовках» даного неформального об’єднання, більшість з них можуть переключатися  на інші молодіжні неформальні напрямки, в залежності від того, з ким  вони спілкуються. Цей факт дає змогу  зробити висновок, що у цієї частини  прихильників неформалів інтерес непостійний. Під час дослідження були отримані наступні результати (мал. 2):  
 
 
Підлітки, які вживають психоактивні речовини, дуже рідко чимось розважуються. Вони розгублюються, коли їх запитують про їхнє хобі, нахили. Відсутність або поверхневість хобі є важливим фактором у формуванні наркоманії, токсикоманії або алкоголізму. 
 
Суспільство активно впливає на процес групування, об’єднуючи підлітків у формальні групи (класи, гуртки, клуби). 
 
Але практика показує, що формальна група, яка знаходиться під контролем і спостереженням дорослих, інтересу для підлітків не становить.  
 
^ Структурно неформальні організації можна поділити на такі групи: 

•  
  регламентовані підліткові групи (характеризується чітким лідером, фіксуванням ролей у групі. Такі групи легко вступають у конфронтацію з іншими групами аналогічної структури («стіна» на «стіну»); всередині групи також часті ексцеси, пов'язані з боротьбою за лідерство і порушенням «неписаних законів»);
•  
  вільні підліткові групи (не мають ні постійного складу, ні чіткого лідера. У різні дні роль лідера можуть виконувати різні підлітки або такої ролі взагалі не існує. Вільні групи менш агресивні, всередині них рідше зустрічаються ексцеси, пов'язані із насильством).

 
 
 В основному, всі «неформали» є аполітичні. У кожній організації є свої атрибути і свій музичний напрямок. Риса, яка відрізняє деякі групи, це особливий жаргон – використання англійських слів у русифікованому варіанті. Основні неформальні підліткові об’єднання, з якими ми стикаємося, це, в певній мірі, відображення відповідних течій на Заході. 
 
За результатами соціологічного дослідження неформальних молодіжних організацій на питання «Що вас приваблює в неформальній організації, яка вам подобається?» підлітки дали такі відповіді: 

•  
  музика;
•  
  ритм;
•  
  танці;
•  
  одяг;
•  
  атрибути;
•  
  зустріч з друзями;
•  
  «вбиття часу»;
•  
  бажання виділитися;
•  
  пошук свободи;
•  
  бажання соціальної реалізації.

 
На основі даних висловів можна  зробити узагальнення і виділити три групи причин: 

•  
  музика, ритм, одяг, танці-80%;
•  
  спілкування за інтересами-35,5%;
•  
  бажання соціальної реалізації-21%.

 
На запитання: «Прихильником яких неформальних організацій Ви себе можете назвати?» діти дали таку відповідь: 

•  
  репівці або репери – 48%;
•  
  панки – 36%;
•  
  металісти – 24%;
•  
  хіпі – 9%;
•  
  графіті – 16%;
•  
  кислотники – 8%;
•  
  рокери – 8,5%;
•  
  гопи – 6%;
•  
  скіни – 6%;
•  
  сатаністи – 0,4%.

 
Питання «Чи знаєте Ви історію своєї  організації?» було ключовим у дослідженні. Отримані наступні результати: 

•  
  знають історію неформального об’єднання 21%;
•  
  не знають історії 79%.

 
В основному діти не володіють такою  інформацією, а це призводить до того, що вони беруть від всіх неформальних культур частини або взагалі  не розуміють цього напряму. 
 
 
На запитання «Що вам не подобається у діяльності молодіжної неформальної організації, до якої ви належите?» діти дали такі відповіді: