Особливості уявлень студентів про зв’язок між нормами поведінки у конфлікті з продуктивністю його подолання

Особливості уявлень студентів про

зв’язок між нормами поведінки у

конфлікті з продуктивністю його

подолання

 

У статті представлено аналіз результатів емпіричного  дослідження

уявлень студентів  про зв’язок між нормами поведінки  у конфлікті з

продуктивністю  його подолання. Аналіз кількісних даних свідчить про

суперечливість  зв’язку між уявленнями студентів  про норму поведінки

у міжособистісному конфлікті та оцінкою продуктивності конфліктних

дій. Значна частина  опитаних відносить низку дій  до підгрупи

“порушення норми” і водночас оцінює їх як досить ефективні. У

встановленій  нами суперечності може приховуватись  причина, з якої

студенти вдаються до порушення культури поведінки  у конфлікті.

Ключові слова: соціальна перцепція, уявлення, норма поведінки,

міжособистісний конфлікт, продуктивність, конфліктна дія, культура.

.

Актуальність  проблеми. Психологічні дослідження у галузі

конфліктології  відповідають сучасним запитам суспільства  щодо

демократизації  й гуманізації людських взаємин  шляхом активізації

процесів взаємодії, спілкування, співпраці, поглиблення взаємо(

розуміння. Перелічені процеси активно розвиваються у  сфері вищої

освіти, а саме: у студентському середовищі, що й  зумовлює

актуальність  зазначеної проблеми уявлень студентів  про конфлікт.

Стаття має  на меті представити аналіз результатів емпіричного

дослідження уявлень  студентів про зв’язок між  нормами поведінки

у конфлікті  з продуктивністю його подолання. Проведене  дослі(

дження виконано за допомогою методів аналізу, узагальнення й

систематизації  результатів досліджень, логічного опрацювання

науково(психологічних  текстів, анкетування.

Постановка  проблеми. Особливості конфліктів, зокрема їх

сприймання  й уявлень про них у студентів, знайшли висвітлення у

роботах Н.Л. Висідалко [4], Т.В.Дуткевич [6], І.В. Кошової [8],

Н.І. Мащенко [10], В.І. Селіванова і Н.А. Федорова [12] та ін. У

низці праць  досліджувався зв’язок уявлень  особистості про

конфлікт із особливостями його вирішення (О.Г.Асмолов [1], І.Г.

Батраченко  і О.А. Коновалова [2], Н.В.Грішина [5], А.Т.Ішмуратов

[7], Г.В.Ложкін  і Н.І.Пов’якель [9], М.І.Пірен [11] та ін. Водночас

залишились  не висвітленими питання уявлень  студентів про норми

поведінки у  міжособистісному конфлікті, що значною  мірою

впливають на вибір  способів вирішення суперечливих ситуацій у

взаєминах.

Стан  дослідженості проблеми. Ми виходимо з того, що уявлення

про норму поведінки  у міжособистісному конфлікті є  компонентом

соціального сприймання студента та виконує певні функції  і у такій

важливій сфері  його особистості, як засвоєння соціальних норм. У

літературі  відзначається [6], що соціальне сприймання між(

особистісного конфлікту має низку особливостей, а саме:

1) виступає у  різних суб’єктивних варіантах,  що впливає на

динамічні особливості  конфліктної взаємодії (легкість початку  і

припинення, гостроту, швидкість розгортання);

2) спотворення  в образі міжособистісного конфлікту  відіграють

негативну роль у формуванні конфліктної поведінки  людини,

зумовлюють  неконструктивні її варіанти;

3) спотворення  в образі міжособистісного конфлікту  виникають

як внаслідок  когнітивних помилок, так і у  результаті надмірної

негативної  емоційності у взаєминах;

4) толерантність  дозволяє особистості сформувати  більш

зважений і  об’єктивний образ міжособистісного конфлікту за

рахунок подолання  упередженості і ворожості;

5) як еталон(зразок  зазначений образ виступає основним

засобом категоризації  конфліктних ситуацій та використовуваних

при цьому інтерпретаційних схем;

6) образ міжособистісного  конфлікту виступає критерієм

культури особистості, її соціалізованості;

7) цей образ тісно і взаємно пов’язаний із індивідуально(

стильовими  особливостями, які стосуються когнітивної  та

особистісної  сфери людини.

Отже, обов’язковою умовою попередження та залагодження

міжособистісних конфліктів виступає дослідження й  урахування

особливостей  побудови та функціонування уявлень  про нього.

Наявність соціальних норм у змісті “індивідуальної свідомості”

у цілому та в  окремих її сферах зокрема є загальноприйнятим

фактом, що не вимагає  доведення. При цьому спостерігається  явище

розщеплення змісту свідомості: існування подвійного змісту

“індивідуальної”  свідомості. По(перше, як відображення елементів

суспільної  свідомості, по(друге, змісту особистісного  знання.

Невідповідність між цими компонентами в уявленні соціальної

норми призводить до розходження між знанням норми та реальною

поведінкою, що суперечить цим знанням. Тому, уявлення

соціальної  норми може бути суперечливим і конфліктним  або

узгодженим  і гармонійним.

У зміст свідомості входить також відображення ситуації,

взаємин, об’єктів соціальної дійсності. Відображення соціальної

дійсності опосередковується  різними формами суспільної свідомості

та його продуктами, засвоєними особистістю (уявлення про  норми

моралі, закону, про корисне й шкідливе, про  цінне, важливе тощо).

М.І.Бобнєва  підкреслює, що соціальні норми є продуктами

діяльності  суспільства та потрібні для його узгодженого функціо(

нування. Соціальні  норми відображаються індивідуальною

свідомістю  як елементи соціальної дійсності [3, с. 104].

Соціальні норми  існують в екстеріоризованих та інтеріори(

зованих формах (вербалізованих й образних, чуттєвих), які тісно

взаємопов’язані та забезпечують функціонування певного  порядку

в суспільстві, а також слугують умовою самореалізації особистості

(див. рис.1).

Соціальні норми  чиселенні та утворюють певні системи. Їх

презентованість у свідомості відбувається у формах вербальних і

знакових, символічних  та чуттєвообразних. Форма внутрішньої

презентації етичних  норм залежить від їх зовнішнього  вираження у

момент сприймання (у формі вербального правила, у формі послідовних

картин розгортання  ситуацій з попереднього досвіду  особистості,

причинно(наслідкових  схем подій з казок, оповідань, міфів  етичного

змісту). Соціальні  норми, відображені у моді, сприймаються та

відповідно  і презентуються у формі конкретних візуально сприйманих

об’єктів. Це ще раз доводить можливість внутрішньої  презентації

соціальної  норми у невербальній чуттєвій формі.

Вербальна і  образна форми внутрішньої презентації  соціальної

норми не можуть цілком переходити одна в одну. Презентованість

соціальної  норми у свідомості в образній формі можна легко виявити

за  допомогою методики впізнавання  образу, вибору об’єкта, аналізу

демонстрованої  поведінки, вивчення фактів слідування приписам

норми. Водночас слідування нормі може бути підсвідомим та

позасвідомим. Презентація соціальних норм носить репродук(

тивний  характер, тобто виступає відтворенням у феноменальному

полі  свідомості тієї чи іншої соціальної норми, представленої зовні

як  елемент соціальної реальності (суспільної свідомості, культури,

нормативно(ціннісних  систем) [3, с. 106(107]

 

Рис. 1. Структура уявлень особистості  про норми поведінки

Відображення  соціальних норм у свідомості дає  людині

когнітивну  інформацію про світ, умови, об’єкти, способи її

діяльності; дозволяє повніше й адекватніше сприйняти соціальну

дійсність, орієнтуватись  у ній, виробляти стратегії й  плани,

регулювати  свою поведінку. Презентовані соціальні  норми

становлять  об’єкт ставлення і оцінювання самою  особистістю,

дають їй матеріал для рефлексії. Вважається, що засвоєні соціальні

норми – це норми  відрефлексовані – такі, що відзначаються

особистісною  оцінкою та ставленням. У цьому  випадку вони

виступають  як еталони, мірки, критерії у ставленнях до себе та до

інших у безпосередньому  спілкуванні з ними. Вони слугують і

умовою, і продуктом, і засобом пізнання особистістю  соціальної

дійсності. На основі відрефлексованих соціальних норм людина

виробляє вищі форми і засоби регуляції поведінки  – ціннісні системи,

переконання, ідеали; а також усвідомлює своє місце  у системі

міжособистісних відносин, реалізуючись як особистість.

Презентованість соціальних норм у свідомості нас  цікавить

насамперед  тому, що міжособистісний конфлікт становить елемент

соціальної  дійсності, а при його сприйманні відбуваються психо(

логічні процеси, близькі за своєю сутністю та побудовою до

відображення  у свідомості соціальних норм як також  одного з

елементів соціальної реальності. По(друге, сприймання міжосо(

бистісного  конфлікту передбачає опору особистості  на певні еталони,

якими, без сумніву, виступають презентовані у свідомості соціальні

норми. Саме презентовані соціальні норми відіграють роль основи

для побудови вищих  регуляторів поведінки особистості  – ідеалів,

цінностей, переконань, що вплітаються у процес сприймання

міжособистісних конфліктів як особливих формуючих образ

конфлікту факторів. По(третє, як нам уявляється, етична оцінка

нормативності подій, що відбуваються у міжособистісному

конфлікті, становить  один з найважливіших аспектів його

сприймання, без  урахування якого побудувати цілісну теорію

міжособистісного  конфлікту неможливо.

Низка авторів  підкреслює роль у виникненні конфлікту

категоризації соціальних ситуацій у процесі їх сприймання.

Категоризація, що веде до конфлікту, полягає у сприйманні

суб’єктом міжособистісної  взаємодії як конфліктної. При цьому в

кожного суб’єкта є своя система критеріїв для  розпізнавання

соціальних  ситуацій як конфліктних, нейтральних  або гармо(

нійних. Таку систему  критеріїв низка авторів позначає як

“ситуаційну модель” (Н.В. Грішина [5], І.В. Кошова [8] та ін.).

Ситуаційні моделі будуються  на основі інтерпретаційних схем,

вироблених особистістю. На структуру і зміст цих схем впливають

об’єктивні та суб’єктивні  характеристики соціально(перцептивної

діяльності. Дослідження  інтепретаційних схем у студентів виявило

поведінковий, емоційний, смисловий  та когнітивний їх типи

(І.В.Кошова). Найбільш типовими  є поведінкові схеми (28,4%), в

яких поєднується конформність з неприязню. Когнітивні схеми

спрямовані на пошук компромісу. Емоційні (22,4%) – пов’язані з

підвищеною  конфліктністю. Найпродуктивнішою  визначена

смислова схема (24,1%), яка пов’язана зі співробітництвом та

орієнтує на активну участь у вирішенні конфлікту  при врахуванні

інтересів обох сторін. Встановлено зв’язок типу інтерпретаційної

схеми із продуктивністю завершення конфлікту. Непродуктивні