Поняття любові або кохання

Психологія атракції охоплює:

1. потреби суб'єкта, що спонукують його вибирати того або іншого партнера;

2. властивості об'єкта (партнера), що стимулюють інтерес або симпатію до нього;

3. особливості процесу взаємодії, що сприяють виникненню й розвитку діадичних (парних) відносин;

4. об'єктивні умови такої взаємодії (наприклад, приналежність до загального кола спілкування).

Насамперед слово "дружба" має не одне, а кілька різних значень. І не тільки в наш час. Дві тисячі років тому це виявив Аристотель, що саме й намагався дати визначення різним типам дружби, щоб виділити серед них щиру дружбу. Він розрізняє головним чином дружбу, засновану на інтересі, і дружбу шляхетну, котра одна тільки й заслуговує права вважатися дійсної. Тому навіть у Древній Греції відносини, що зв'язують двох ділових людей, сприймалися не як дружба, а як зацікавленість в успіху спільної справи. Тоді дружба між політичними діячами теж часто розглядався як спосіб досягнення успіху в політику.

Отже, якщо ми коротко перелічимо найбільш уживані значення цього слова, то побачимо, що в більшості випадків слово "дружба" має мало загального з нашими поданнями про дійсного друга.

Значення перше: знайомі. Більшість людей, яких ми вважаємо своїми друзями, насправді всього лише наші знайомі, тобто ті, кого ми виділяємо з навколишньої нас безликої маси. Нам відомі їхні турботи, їхньої проблеми, ми вважаємо їх близькими нам людьми, звертаємося до них за допомогою й самі охоче їм допомагаємо. У нас із ними прекрасні відносини. Але немає повного одкровення, ми не довіряємо їм свої самі таємні бажання. Зустріч із ними не робить нас щасливими, не викликає в нас мимовільної радісної посмішки. Якщо до них приходить успіх, якщо вони одержують яку-небудь нагороду або на них "звалюється" несподіване везіння, ми не радуємося за них, як за самих себе; до багатьом зв'язкам подібного типу домішуються плітки, заздрість, ворожнеча. Часто за зовні серцевими відносинами ховаються глибинні конфлікти. Звичайно, це не сторонні нам люди, між нами існує певна близькість. Але навіщо ж називати дружбою настільки різні насправді типи відносин? Мова йде про невірне вживання слова. Так було в минулому, так триває й зараз.

Значення друге: колективна солідарність. Потрібно відрізняти, як це робили древні, дружбу від солідарності. В останньому випадку друзі - це ті, хто бореться на нашій стороні, скажемо, під час війни. З одного боку, друзі, з іншого боку - вороги. У такій солідарності немає нічого особистісного. Людина, одягнена в той же мундир, що й у мене, - друг, але я нічого про нього не знаю. До цієї ж категорії ставляться форми солідарності, що існують у сектах, у партіях, у церкві. Християні кличуть один одного братами або друзями, соціалісти - товаришами, фашисти - камрадами. Але у всіх цих випадках ми маємо справу з колективними, а не чисто особистісними відносинами.

Значення третє: функціональні відносини. Вони ставляться до типу особистісних зв'язків, заснованих на соціальній функції. Тут ми зустрічаємося з "утилітарною" дружбою; така дружба між компаньйонами або між політичними діячами. У цьому виді відносин є присутнім мінімум любові, вони тривають доти, поки існує інтерес, що вимагає загальної турботи. Сюди ж входять численні професійні взаємини, відносини між колегами по роботі й між сусідами по будинку.

Значення четверте: симпатія й дружелюбність. Ми підходимо, нарешті, до тієї категорії людей, з якими нам добре, які нам приємні, котрими ми захоплюємося. Але й у цьому випадку слово дружба варто вживати дуже обережно. Такі емоційні зв'язки часто поверхневі й нетривалі.

Типи дружби.

Дружбу можна розділити на три типи за віковими категоріями: дитяча, юнацька і доросла.Юнацька дружба.Юність - період найбільш інтенсивного і емоційного спілкування з однолітками, групового життя і т.д.В основі юнацької тяги до дружби - пристрасна потреба в розумінні іншого і себе іншим і саморозкриття. "Щастя - це коли тебе розуміють", - каже юний герой фільму "Доживемо до понеділка".Однією з головних неусвідомлюваних функцій юнацької дружби є підтримка самоповаги. Дружба іноді виступає і як своєрідна форма психотерапії, дозволяючи молодим виразити переповнюють їх почуття і знайти підтвердження того, що хтось поділяє їхні сумніви, надії і тривоги.Юнацька дружба не тільки схильна до сповідальності, а й надзвичайно емоційна. І виражена емоційність не стільки в словах і пропозиціях, скільки в характерних інтонаціях, акцентах, недомовленості, недомовок, які підліток при всьому бажанні не зміг би перевести в поняття, але які доносять до його друга-співрозмовника найтонші нюанси його настроїв, залишаючись безглуздим і незрозумілим для стороннього слухача. Цей "порожній" розмова психологічно важливіше і значніше "змістовної" світської бесіди про високі матерії ... Маючи потребу в сильних емоційних уподобаннях, молоді люди часом не помічають реальних властивостей партнера. При всій їх винятковості дружні відносини в таких випадках звичайно короткочасні.Співвідношення дружби і любові представляє в юності складну проблему. З одного боку, ці відносини здається більш-менш альтернативними. Поява коханої дівчини сніжаeт емоційне напруження одностатевої дружби, друг стає швидше добрим товаришем. З іншого боку, любов передбачає більшу ступінь інтимності, ніж дружба, вона ніби включає в себе дружбу.Дружба дорослих.В юності дружба, як ми бачили, займає привілейоване, навіть монопольне становище в системі особистих відносин і прихильностей. З появою нових, "дорослих" прихильностей дружба поступово втрачає своє привілейоване становище.Три моменти особливо важливі для розуміння психологічних відмінностей дружби дорослих людей від юнацької дружби: 1) відносне завершення формування самосвідомості; 2) розширення і диференціація сфери спілкування і діяльності; 3) поява нових інтимних прихильностей.Також змінюються зміст і структура дружнього спілкування. Терпимість до відмінностей - один з головних показників рівня культури та інтелектуального розвитку. Це виявляється і в спілкуванні. Дитяча дружба може розпастися через дрібницю. Юнаки вже готові миритися з особистими недоліками своїх друзів, але сама дружба таки розуміється як щось тотальне.

Види дружби

Духовна дружба - взаємне збагачення й доповнення  один одного. Кожний піднесений і зачарований перевагою  іншого. Тим самим він дає своєму другові можливість  одержати настільки бажане визнання: що може бути  прекрасніше, якщо тебе цінує й розуміє той, за ким ти визнаєш це право. Саме дивне полягає в тім, що кожний почуває себе зовсім несхожим на іншого й захоплюється саме тими якостями, яких немає в нього самого.

Творча дружба - це обоє друга зберігають свою яскраво виражену індивідуальність. Більше того, дружба допомагає творчо доповнювати особистість кожного із друзів, додати закінчений характер їхньої індивідуальності.

Буденна дружба може існувати й розвиватися тільки за умови безпосередньої територіальної близькості.  Друзі обов'язково повинні жити поруч, робити  один одному послуги, звертатися по допомогу, ходити  разом у кіно або хоча б просто бовтати про тім про сем. Як правило, така дружба підкріплюється яким-небудь  постійним приводом для зустрічей. Це може  бути звичайне сусідство або загальна робота. Лікарі, наприклад, найчастіше  дружать із лікарями.

Сімейна дружба на перший погляд здається повним антиподом дружби творчої, але це не так. Для розглянутого нами типу дружби характерно те, що наш друг, по суті, стає другом всієї родини. А якщо мова йде про подружню пару, у якої є діти,  можна з усією очевидністю говорити про дружбу родинами.

Висновки

Отже, духовність, вибірковість, взаємність, тривалість й інтенсивність — суттєві ознаки людського почуття любові (кохання). Життя виробило загальні моральні вимоги в коханні. Найважливішими з них є такі: ставитися до кохання як до великої моральної цінності, яка возвеличує людину і рівень розвитку якої є показником багатства особистості; бачити в коханому друга і розуміти, що без дружби не може бути справжнього кохання; бути вимогливим до себе, прагнути бути гідним кохання, чуйним, щирим і уважним до коханого; знати, що прагнення закоханих до шлюбу є найважливішою вимогою кохання, яке по-справжньому може виявитися у шлюбно-сімейних стосунках.

І все ж любов як така нікому не може бути поставленою в обов'язок, не може бути предметом морального примусу. Не рахується вона і з вимогами елементарної справедливості: якщо вже людину люблять, то найчастіше не за те, що вона є доброю, морально досконалою, і вже зовсім не тому, що їй ця любов буцімто потрібна більше, ніж комусь іншому поруч із нею.

При взаємодії людей один з одним проявляються їхні особисті якості, звідси й випливають міжособисті відносини. Найважливіша риса міжособистих відносин - їхня емоційна основа. Це значить, що вони виникають і складаються на основі певних почуттів, що народжуються в людей по відношенню друг до друга. Ці почуття можуть бути зближуючими, об'єднуючими людей і роз'єднуючими їх.

Список використаної літератури

1. Блощинська  В. А. Етика. Практикум : Навчальний посібник/ В. А. Блощинська,; Ін-т менеджменту та економіки "Галицька академія". -К.: Центр навчальної літератури, 2005. -246 с.

2 Кон И.С., Дружба. (психолого-этический очерк), М 1987.

3. Кон И.С., Психология ранней юности., М 1989.

4. Кон И.С., Психология юношеской дружбы., М 1973.5. Етика, естетика і теорія культури : Респ. міжвід. наук. зб./ КДУ. -К. : Либідь. -1991, Вип. 37 : Культура і творча активність. -1992. -128 с.

5. Любовь // Психологическая энциклопедия: 2-е изд. / Под ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха. — СПб., 2003. — С. 368–369

6. С. Занюк. Психологія мотивації та емоцій. — Луцьк, 1997