Поняття мультидисциплінарної бригади та функції клінічного психолога в її роботі

 

 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ

 

Кафедра соціології та соціально-гуманітарних дисциплін

 

 

 

Контрольна робота

з дисципліни «Клінічна психологія»

Поняття мультидисциплінарної бригади та функції клінічного психолога в її роботі

 

 

                                                                                                            Студента 4 -го курсу ПБІ 10згрупи 

                                                                                                            факультету економіки та управління 

                                                                                                            напряму підготовки «Психологія» 

                                                                                                            Следя Олега Валерійовича

                             

                                                                                                            Перевірив: професор

                                                                                                            Коляденко Н.В.

                          

 

 

 

 

 

 

КИЇВ – 2013

 

 

 

 

Мультидисциплінарна команда, спеціалізована по інсульту, що працює з пацієнтами рано виписаними із стаціонару включає (як мінімум) сестринську допомогу, фізичного реабілітолога і ерготерапевта, може значно зменшити кількість ліжко-днів для окремих хворих з легкими або помірними ушкодженнями.

В деяких випадках, коли це необхідно, до мультидисциплінарної команди долучаються логопед, психолог, соціальний працівник.

Кожен член мультидисциплінарної команди відповідає за певну ділянку роботи:

Фізичний реабілітолог – відновлює активні рухи та ходу;

Ерготерапевт – займається адаптацією пацієнта до оточуючого середовища (вчить користуватись предметами побуту).

Медична сестра – займається введенням назначених ліків та профілактикою пролежнів.

Логопед – відновлює мову, покращує комунікативні функції пацієнта, займається проблемою дисфагії.

Психолог – відповідає за позитивний настрой пацієнта та запобігає проявам депресії.

Така модель проведення реабілітації після інсульту прийнята в усьому цивілізованому світі. В Україні, на жаль, такий мультидисциплінарний підхід не набув поширення в силу різних причин.

Принцип мультидисциплінарного особливо важливий для задоволення одночасно фізичних , психологічних та соціальних проблем , які можуть досить негативно вплинути на перебіг психічного захворювання літньої людини. Мультидисциплінарний підхід до хворого в рамках сучасного уявлення про многоосевой діагностиці включає в себе: аналіз клініко -функціональних даних ( нозологічний і синдромологический діагноз з використанням існуючих класифікацій та критеріїв , провідний синдром , актуальне психологічний стан у взаємозв'язку із проведеною терапією , що відображають ступінь ремісії або компенсації) ; гериатрическую оцінку пацієнта ( наявність супутнього соматичного захворювання , взаємозв'язок з основним психічним розладом , ступінь активності хворобливого процесу , вплив на психічний розлад і інвалідизацію ) , а також дослідження фізіологічних ( фізична активність протягом дня або знерухомлених, порушення функціонування основних органів і почуттів ) , соціально -побутових (ступінь адаптації і актуальна ситуація в сімейної та несімейної сферах спілкування , наявність інвалідності , проблем з оформленням юридичних документів) і психологічних (наявність і ступінь вираженості акцентуацій характеру і патохарактерологіческіх особливостей , своєрідність внутрішньої картини хвороби , наявність і характер мотивації до участі в лікувально- реабілітаційних заходах та ін ) особливостей пацієнта. Такий підхід дозволяє сформулювати конкретний для кожного хворого індивідуальний план лікування, що включає весь необхідний комплекс медико- і соціореабілітаціонних заходів , в кінцевому рахунку має своєю метою підвищення якості життя пацієнта.

Мультидисциплінарний підхід до надання психіатричної допомоги.

Останнім часом дуже часто в наукових публікаціях і з трибун конференцій проголошуються ідеї використання мультидисциплінарного підходу до надання психіатричної допомоги. Однак ці ідеї в основному носять декларативний характер і не враховують реального стану речей в галузі медицини. Мультидисциплінарний підхід передбачає врахування всіх біологічних , психологічних і соціальних характеристик конкретного пацієнта. Звідси взаємодія фахівців здійснюється на основі многоосевой діагностики та направлено на постановку функціонального діагнозу. Як зазначає М.М. Кабанов ( 1978 ) , без урахування діагнозу хвороби і функціонального діагнозу неможливо раціональне планування ранніх реабілітаційних заходів , а ними значною мірою визначається і трудовий прогноз у конкретної людини (цит. за В.М. Блейхер , 1978 , с. 262 ) . Проблема формування таких структурно - групових суб'єктів в умовах вітчизняної медицини бачиться у відсутності чітких організаційних та стратегічних напрямів лікувально- діагностичної роботи та реабілітації пацієнтів. Зіткнення методологічних і певною мірою світоглядних проблем різних фахівців призводить до конфліктних ситуацій . Так , проблемами організації фахівців усередині бригади є проблема лідерства і кількість задіяних у бригаді фахівців , що може знижувати ефективність її функціонування. Ще однією проблемою є втрата співробітниками своєї індивідуальності , що призводить до акцентування уваги на проблемах всередині бригади , знижуючи ефективність лікувально- діа ¬ гностичної та реабілітаційної діяльності . J. Qveretveit ( 1990 ) (цит. за І.Я. Гурович та ін , 2004 ) виділяє чотири типи бригад : перший тип - керовані бригади , де кожен член підпорядковується керівнику ; другий тип - інтегративні і « демократичні » бригади , діяльність яких заснована на самоорганізації всіх співробітників ; третій тип - координовані бригади , в яких один із співробітників бере на себе роль координатора діяльності; четвертий тип - бригади , керовані ядром команди, що представляє із себе групу людей , що беруть на себе функцію руконіцтва .

Враховуючи соціальні та фінансові проблеми в нашій медицині , важко очікувати в найближчі роки бездоганно налагодженої організації у вітчизняних клініках. Разом з тим за західній організацією стоять не тільки інші матеріальні можливості , але й глибоко усвідомлена фахівцями , прийнята і асимільовані організаторами охорони здоров'я біопсихосоціальна модель виникнення та лікування психічних розладів. У нашій країні визнання биопсихосоциальной моделі найчастіше залишається декларативним. Робота психологів , психотерапевтів і соціальних працівників розглядається як чисто периферична , допоміжна . Вона не вписана як необхідна складова в структуру клінічних підрозділів .

В умовах вітчизняної системи надання психіатричної допомоги можливість використання бригадного методу заснована на використанні координаційного управління , де дану функцію виконує фахівець провідного напряму . Так, зокрема , в рамках клінічного відділення , де вирішуються клініко- діагностичні задачі , роль координатора виконує лікар - психіатр. У відділенні реабілітації функції керівника може виконувати психолог. Варто відзначити , що функціональна наповнюваність бригад може варіюватися залежно від розв'язуваних завдань і профілю відділення. При цьому автономність членів мультидисциплінарної бригади заснована на проведенні регулярних групових обговорень діагностичних та реабілітаційних програм ведення пацієнтів. Тільки цілісна оцінка стану пацієнта дозволяє фахівцям різного профілю формулювати цілі та завдання, що стоять перед кожним членом бригади.

Таким чином , можна сформулювати основні завдання в системній перебудові відділень і амбулаторій на основі біопсихосоциальной моделі . Одним з основних постулатів ефективної діяльності клінічного психолога є його функціонування як повноправного члена мультидисциплінарного підходу до лікувального і реабілітаційного процесу . Крім того , необхідно збільшити обсяг психологічних знань у лікарів з метою кращого розуміння ними важливості психологічних і соціальних факторів і сенсу роботи інших фахівців. Не менш важливими завданнями є вдосконалення системи освіти і підвищення рівня підготовки психологів , психотерапевтів , вироблення стандартів цієї підготовки . Комплексна реабілітаційна , психокорекційної та психотерапевтична робота не зводиться до окремих індивідуальним технікам і сеансам . Створення психотерапевтичної середовища у відділенні , комбінація індивідуальної та групової роботи , терапії зайнятістю , рухом - це далеко не повний перелік завдань, що вирішуються фахівцями мультидисциплінарної бригади. При цьому найважливіше - постійний контакт фахівців бригади , їх обізнаність про методи , розуміння сенсу того , що робить інший. Найважливішою умовою успішної взаємодії в бригаді фахівців є взаємна обізнаність про методи лікування і тісну співпрацю в процесі лікування , яке можливе лише в рамках регулярного спільного щотижневого обговорення хворих членами бригади (для цього необхідно відводити фіксований день і фіксований час ) . Нарешті , найважливішим завданням становлення бригадної моделі у вітчизняній медицині є розвиток інституту соціальних працівників , який до останнього часу практично відсутня.