Принципи організації емпіричного дослідження у психології

2 група - оригінальні зображення  в 2-х випадках, дитина малює  сюжет, в який включає об'єкт  із деталями (дівчинка збирає  квіти).

3 група - оригінальні зображення  в одному випадку, до зображеного  об'єкта додаються різні деталі (обличчя дівчинки з бантом).

4 група - немає оригінальних зображень, дитина домальовує заданий елемент, створює малюнок окремого об'єкта, але без деталей, зображення схематичне (наприклад, кулька з ниткою, морозиво на паличці).

Підраховувалася також загальна кількість оригінальних зображень по всій групі. При підрахунку оригінальних зображень по групі враховувалася не тільки індивідуальність образного рішення, але і варіативність втілення зображення різними дітьми.

Дані заносилися в таблицю:

1 група		2 група		3 група		4 група
5	33%	4	27%	2	13%	4	27%

Графічно можна побачити отримані результати на графіку:

Висновок: представлені результати показали, що в роботах в основному 3, 4 групи оригінальні зображення виконані мало. Найчастіше зустрічаються в створених дітьми зображеннях образи:

Круг - сонце, кулька;

Квадрат - телевізор, портфель, будинок;

Трикутник - ялинка, будинок, людина.

Далі з дітьми проводили експеримент, мета якого була в розвитку творчої  уяви і фантазії, оскільки з'ясували, що рівень розвитку фантазії у дітей не високий.

Дані повторного дослідження заносимо до таблиці:

Методика Торренса
Групи	1	2	3	4
Кількість дітей	8	5	2	0
%	54	27	13	0

 
2.2.2 Методика "Три кольори"

Дана вправа добре розвиває фантазію, образне мислення, художнє сприйняття, уяву.

Пропонували дитині узяти три фарби, на її думку, найбільш відповідні один одному, і заповнити ними весь листочок. На що схожий малюнок? Придумати назву своїй картині.

Отримані дані заносилися в таблицю:

1 людина - 4 назви 7%

3 людини - по 3 назви 20%

5 чоловік - по 2 назви 33%

6 чоловік - по 1 назві 40%

Графічно отримані результати можна  побачити на діаграмі:

Результати повторного дослідження заносимо до таблиці:

„Три кольори”
Групи	1	2	3	4
Кількість дітей	1	3	5	6
%	7	20	33	40

 

Графічно можна побачити результати на діаграмі:

2.2.3 Модифікований тест Роршаха

Дана методика активно розвиває у дітей творчу уяву; учить знаходити схожість зображення неясних контурів з реальними об'єктами, образами.

Устаткування: 10 карток з плямами  різної конфігурації.

Хід заняття. Діти повинні вказати  на схожість чорнильної плями, з яким або об'єктом, образом. В результаті проведеного заняття виділяються три типи відповідей у дітей:

одні не можуть знайти схожості чорнильної плями з яким-небудь об'єктом.7 чоловік - 46%

інші вказують на схожість з одним об'єктом. 5 дітей - 33%

треті можуть встановити схожість з декількома об'єктами.3 дітей - 20%

Отримані результати дослідження можна побачити на діаграмі:

 

Потрібно начити дітей виділяти ціле, частину з плями.

Тест Роршаха
Групи	1	2	3
Кількість дітей	3	3	9
%	25	25	50

 

 

Висновок до Розділу ІІ

Якщо ми хочемо, щоб розвиток дитини був творчим, потрібно розвивати  фантазію старших дошкільнят. Будь-який образ, створений уявою, будується з елементів, узятих із дійсності й утримуваних в попередньому досвіді людини.

Отже, необхідно збагачувати досвід дитини, якщо ми хочемо створити досить міцну основу для її творчої діяльності. Що більше дитина бачила, чула, що більше вона знає і засвоїла, що більшою  кількістю елементів навколишньої дійсності вона оперує, то значимішою й продуктивнішою буде діяльність її творчої уяви.

На основі, проведеного експерименту, який тривав протягом навчального року можна зробити певні висновки про закономірності та особливості розвитку дитячої фантазії у старших дошкільників.

Таким чином, проведене діагностичне дослідження і його аналіз виявили, що після виконання різних розвиваючих ігор та вправ протягом року, які давалися дітям дошкільного віку, були виявлені більш високі показники, оригінальних зображень серед дітей, на відміну від тих, які не мали подібних образотворчих занять.

Ці дані свідчать про невикористані можливості у розвитку фантазії дітей старшого дошкільного віку. Якщо не приділити відповідної уваги збагаченню образів уяви, розвитку її механізмів у дошкільному віці, це може призвести до її поступового згасання, що негативно позначиться на результатах шкільного навчання.

Для підведення підсумку можна зробити висновок, що необхідною умовою розвитку творчої фантазії дітей є включення суб'єкта в активні форми діяльності і, перш за все, предметно-творчі. Образотворча діяльність може бути успішно використана в розвитку творчої уяви у дітей.

Можливими шляхами для його розвитку на заняттях малювання можуть бути: застосування художньо-дидактичних  ігор; малювання на теми; виразні засоби живопису. Але особливо велику роль грає застосування ігор на заняттях по образотворчій діяльності.

Взаємозв'язок образотворчої діяльності з грою створює у дітей особисто значущий для кожної дитини мотив  діяльності, а це у свою чергу  забезпечує її ефективність. І результат  діяльності виходить більш високий, оскільки дитина не просто малює, а передає в зображеннях образи гри, що сприяє розвитку творчої фантазії.

Висновок

Отже, ми познайомилися з найзагальнішими  аспектами розвитку фантазії дітей. Ми побачили, яка важлива ця функція для загального розвитку дитини, для становлення її особи, для формування життєвого досвіду. Через важливість і значущість у фантазії для дитини необхідно всіляко допомагати його розвитку і, одночасно, використовувати його оптимізації учбової діяльності. Формування фантазію в ранньому та дошкільному віці відбувається як зміна природженій активності дитини в активність що перетворює. Важливим фактором при цьому є потреба в нових враженнях і спілкування з|із| дорослим, що відкривають способи отримання вражень.

Розвиток фантазії не є результатом прямого навчання. Воно обумовлено перетворюючою активністю дитини, що росте, і механізмами саморозвитку уяви: протилежною спрямованістю варіювання і моделювання елементів досвіду, схематизації і деталізації образів.

Виходячи з результатів проведеної експериментальної роботи видно, що наша гіпотеза підтвердилася. У дітей підвищився рівень творчої фантазії. Діти дуже охоче включилися в ігрові ситуації, у них підвищився інтерес до малювання.

Отже, розвиваючи фантазії з раннього дитинства, ми не тільки удосконалюємо пізнавальні процеси і здібність до творчості, але і формуємо особу дитини.

Розвиток творчої уяви відбувається в процесі діяльності. Оптимальним  засобом для його розвитку у шестирічних  дітей на заняттях образотворчої  діяльності є художньо-дидактична гра.

Нами було виконано головні завдання дослідження:

• Проаналізовано основні підходи до вивчення феномену уяви в психології.
• Досліджено особливості розвитку уяви в старшому дошкільному віці.
• Визначено психологічні умови розвитку дитячої уяви.
• Обгрунтувано методичну можливість емпіричного дослідження особливостей розвитку уяви в дошкільному віці.

Література

1. Брунер Д.С. Психология познания. За пределами непосредственной  информации. - М. 1977. /Представление.  Воображение у детей: 304 – 319.

2. Боровик О.В. Развитие воображения.  Методические рекомендации. - М.: ООО  "ЦГЛ "Рон"" 2000. - 112с.

3. Веккер Л.М. Психические процессы. - Т.1 - л., 1974. /Воображение ипсихологическое  время: 262 - 271. Представление / воображение/: 278- 295.

4. Выгодский Л.С. Собрание сочинений:  В 6т. - Т.2 - М., 1982 Воображение и  егоразвитие в детском возрасте: 436 - 455/.

5. Выгодский Л.С. Проблемы возрастной  периодизации детского развития. // Вопросыпсихологии. 1972. № 2. с.114 - 123.

6. Дьяченко О.М. Об основных  направлениях развития воображения  у детей. // Вопросыпсихологии. 1988. №  6. с.52 - 59.

7. Дьяченко О.М., Кириллова А.И.  О некоторых особенностях развития  воображения детей дошкольноговозраста. // Вопросы психологии. 1987.1. с.44 - 51.

8. Игнатьев Е.И. О некоторых  особенностях изучения представлений  и воображения. Вып.76.М., 1956.

9. Коршунова Л.С. Воображение  и его роль в познании. - М., 1979. /Трудности вопределении воображения: 3 - 7. Воображение и практическаядеятельность: 8 - 30. Воображение как отражение  действительности: 31- 85. Воображение  и научное познание мира: 86 - 131/.

10. Кириллова Г.Д. Начальные формы  творческого воображения у детей. // Дошкольноевоспитание. 1971. - № 2. с.41 - 46.

11. Карандашов Ю.Н. Развитие представления  у детей. Учебное пособие. - Минск, 1987. Возрастная динамика развития  представлений: 74 - 87/.

12. Коршунова Л.С., Пружинин Б.И.  Воображение и рациональность. Опыт  методологического анализапознавательной  функции воображения. - М. 1989. /Психологическийподход  к воображению. Перспектива и  границы: 18 - 39. Воображение иигровая  деятельность: 83 - 97. Чувственное отображение  ивоображение: 113 - 122. Воображение и  мышление: 122 - 138/.

13. Лейтес Н.С. Ранние представления  одаренности. // Вопросы психологии. 1988. №4. с.98 - 108.

14. Натадзе Р.Г. Воображение как  фактор поведения. Экспериментальное  исследование. -Тбилиси, 1972.

15. Немов Р.С. Психология: Учебник  для студентов высших педагогических  учебныхзаведений: В 3кн. - 4е. издание  - М.: Гуманитарный издательскийцентр Владос, 2001. - Кн.1: Общие основы психологии / Воображение: 260 - 271.

16. Найссер У. Познание и реальность. - М. 1981. /Воображение и память: 141 - 165/.

17. Никифорова О.Н. Познавательные  процессы и способности в обучении. - М. 1990. /Представление и воображение: 80 - 100/.

18. Рубинштейн С.А. Основы общей  психологии. В 2 т. - Т.1 - М., 1989. /Воображение  344- 360/.

19. Розетт И.М. Психология фантазии. Эксперементально-теоретическое исследованиевнутренних  закономерностей умственной деятельности. - Минск, 1977. / понятие фантазии: 13 - 24. Теоретические концепции фантазии: 25-78. Психологические механизмы фантазии: 169 - 228. Условияпротекания процесса  фантазии: 229 - 270/.

20. Субботина Л.Ю. Развитие воображения  детей. Популярное пособие для  родителей и педагогов / Художник  Куров В.Н. - Ярославль: "Академия  развития", 1997. - 240с., ил. - / Серия: "Вместе  учимся, играем"/.