Принципи психологічного консультування

Буває так, що під час прийому клієнт раптом утрачає інтерес до обговорюваної теми, стомлюється, внутрішньо не погоджується, але не хоче говорити про це. У цій ситуації краще, якщо психолог змінить тему, пожартує й у такий спосіб розрядить обстановку, зберігши за рахунок цього інтерес клієнта до процесу консультування і, тим самим забезпечить продуктивність психологічного впливу.

  Прийняття клієнтом відповідальності  за те, що з ним відбувається. У ході консультації локус скарги клієнта повинен бути переведений з інших на себе. Без вирішення цієї задачі досягнення якихось реальних результатів неможливо. Лише в тому випадку, якщо людина відчуває свою провину і відповідальність за те, що відбувається, вона буде дійсно намагатися змінитися і змінити свою ситуацію, у противному випадку вона буде лише очікувати допомоги й змін із боку навколишніх.

Буває і так, що єдине, що за час прийому встигає зробити психолог - це показати клієнтові, що він сам, хоча б почасти, сприяє тому, що його проблеми й стосунки з людьми мають такий складний і негативний характер. Але це зовсім не означає, що консультація була невдалою. Навпаки, у такій ситуації консультант домігся найважливішого результату; адже, усвідомлюючи свою відповідальність за ситуацію, людина може сама вирішити, як їй необхідно поводитися, для того щоб у її житті відбулися позитивні зміни. Хоча, звичайно, допомога психолога у визначенні того, що саме і як можна змінити в даній ситуації, звичайно, є дещо корисною.

Але навіть якщо з того, як людина говорить, видно, що вона розуміє й приймає відповідальність за те, що відбувається, її уявлення про те, що і як відбувається у стосунках з оточуючими, передусім дещо поверхневе. У такому випадку консультантові не слід боятися, що розмова про прийняття провини й відповідальності буде зайвою. Навпаки, тому, хто дійсно розуміє і приймає факт свого впливу на події власного життя, обговорення цього з психологом може бути тим більше корисним, оскільки для такої людини уточнення деталей взаємин спричинить те, що в її поведінці й стосунках із людьми відбудуться значні зміни.

Існують, звичайно, ситуації, у яких обговорювати проблеми провини й відповідальності з клієнтом не варто. Такими, зокрема, є випадки, коли клієнт приходить на консультацію, переживаючи горе або серйозну особисту втрату, наприклад, пов'язану зі смертю когось із близьких. У стані горя люди часто схильні брати на себе невиправдано велику відповідальність і провину перед тими, кого з ними немає і ніколи не буде, вважаючи себе причетними до їхньої смерті. У такій ситуації робота консультанта повинна бути спрямована на те, щоб скорегувати неадекватні уявлення, зняти зайвий вантаж провини й відповідальності з клієнта.

Висновки

З аналізу основних принципів психологічного консультування стає очевидним, що дотримання зазначених етичних принципів знаходиться в прямій залежності від індивідуальності самого консультанта. Професійний консультант повинен поєднувати вузькоспеціальні аспекти роботи з етичними і, навпаки, неетичність практичного психолога поєднується з його непрофесіоналізмом. 

У всіх країнах створюються кодекси професійної етики, які регламентують професійну діяльність психотерапевта  і консультанта-психолога.  Серед основних принципів роботи практикуючих  психологів  вказуються: професійна компетентність консультанта; дотримання конфіденційності; заборона на подвійні відносини, тобто виключення зловживань і принцип «Не оцінювати». 

Консультанту не так просто безумовно слідувати правилам етики за досить об'єктивних причин: 

1. Важко дотримуватись стандартів встановленого поведінки у величезній різноманітності ситуацій консультування, адже кожен консультативний контакт унікальний. 

2. Ціннісні орієнтації організацій, в яких працюють консультанти можуть не збігатися з етичними вимогами до консультанта. У таких випадках консультант опиняється перед складним вибором. 

3. Консультант нерідко потрапляє  в етично суперечливі ситуації, коли дотримуючись вимог однієї  норми, він порушує іншу. 

Отже, дотримання принців психологічного консультування – важливий чинник в роботі будь-якого психолога. Тільки за умови виконання цих вимог, можливий позитивний результат для клієнта, що звернувся за психологічною допомогою.

Список використаних джерел

1. Абрамова Г.С. Практическая психология: Учебник для студентов вузов. - 4-е изд. — Екатеринбург: Деловая книга, 1999.

2. Горностай П.П., Васьковская С.В. Теория и практика психологического консультирования. – К.: Наук. Думка, 1995.

3. Зубалий Н.П. Левочкина А.Н. Основы психотерапии: Учеб. пособие. – К., 1995.

4. Кочунас Р. Основы психологического консультирования. – М., 1999.

5. Мэй Р. Искусство психологического консультирования. – М.: Класс, 1994.

6. Нельсон-Джоунс Р. Теория и практика консультирования. – СПб.: Питер, 2001.

7. Основи практичної психології / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелева таін.: Підручник. — К.: Либідь, 1999.

8. Психологическая помощь и консультирование  в практической психологии / Под  ред. М. К. Тутушкиной. — СПб.: Дидактика  Плюс, 1999.

9. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокорекционные групи:  Теория и практика. – М.: Прогресс,  1990.