Психоаналіз: основні постулати

Вивчаючи явища поезії, Юнг приходить до розуміння двох типів творчості: психологічного (Інтровертного) і візіонерського (екстравертна). Якщо перший тип має в Як матеріал такі події, які підвладні і зрозумілі людському свідомості; то в другому типі В«матеріал, тобто переживання, що піддається художній обробці, не має в собі нічого, що було б звичним; він наділений чужої нам сутністю, потаєним єством, і відбувається він ніби з безодень дочеловеческих століть або зі світів надлюдського єства, чи то світлих, чи то темних В»[20]. До інтровертній творчості Юнг відносить наступні жанри: роман (любовний, побутової, сімейний, кримінальний і соціальний), більшу частину ліричних і дидактичних віршів, трагедію і комедію. В основі перерахованих літературних жанрів -

В Як правило, Ці

Таким чином, 

РОЗДІЛ 2.

В§ 1. Закономірне

Справа в тому, що цієї боротьби. оригінальності.

У своїх Однак

В§ 2. Майже вся свідомості.

Достоєвським. А.С. Гоголя, Ф.М. Достоєвського.

століть. Смирнова. несвідомого. і Н.В. Гоголя. Хоча, Це спостереження характер. міцна. В настрою. суб'єктом і об'єктом.

Таким чином, в За Фрейдом,ся згодом з Шизоїдний. Слідом настає садомазохістський період, який характеризується початковим самозапереченням, а потім і нігілістичним відкиданням всього світу. На завершення виникають істерику-обсесивно, едіпальной і кастраційного фази. У літературі цим фазам психічного розвитку людини відповідають наступні один за іншому, з кінця до початку, течії: постмодернізм, авангард, символізм, реалізм і романтизм. Літературний процес являє собою живий організм, розвивається за своїми законами, дуже схожими з онтологічними. В«Як історія, культура являє собою дегенерують онтогенез, Зворотній особистісного становлення В»[33].

Подальший розвиток концепція  психоаналітичної історії літератури Смирнова І. отримала в роботах Руднєва  В.П. Предметом дослідження В«Характери і розлади особистості. Патографій і метапсіхологіі В»є людська психіка, розглянута в метапсіхологіческом аспекті з використанням методу патографій, який є В«Вивчення того, як особливості психопатології відображені в тексті - в даному випадку в художньому тексті, або дискурсі В»[34]. Основна думка, висловлена ​​Руднєвим, полягає в тому, що між конкретним Я (З притаманним йому характером: або циклоїдний, або Епілептоїдний, або істеричний, або псіхастеніческій, або ананкастический, або шизоїдний) і реальністю встає властивий цьому характеру механізм захисту (витіснення, ізоляція, заперечення, інтроекція, проекція та ідентифікація), який спотворює дійсність, але пристосовує таким чином до сприймаючої її особистості. Такий складний процес він називає В«механізмом життяВ». Мета роботи Руднєва - Дослідження механізмів життя як феноменів людської свідомості, явлених в текстах культури, в першу чергу в літературних творах.

Слідом за Смирновим І, Руднєв В. розділяє літературний процес на стадії, кожна з яких визначається або параноєю, або депресією, в  які можуть трансформуватися всі шість механізмів захисту: В«Кожен тип душевного розлади <...> вибудовує свою модель світу <...>. З цієї точки зору в книзі протиставляються два типи психічних розладів, у першому з яких - параної - світ постає як підвищено знаковий, повний таємних смислів, у другому - депресії - світ, навпаки, втрачає знаковість і втрачає якої б то не було сенс В»[35]. В історії літератури ці стадії чергуються.

По суті, Руднєв В. близький до концепції Смирнова І., з тим  тільки відмінністю, що літературний процес він розтлумачує не з психоаналітичної точки зору, а з психологічної. Художні твори - просто ілюстративний  матеріал для вивчення психологічного аспекту антропології.

Таким чином, ідеї Фрейда в  середині-кінці XX століття стали переосмислювати, доповнюватися, на основі їх висуватися нові теорії розвитку літературного процесу, предметом інтересу яких є процес семіотизації (як наприклад, у Руднєва, Фуко М., Барта Р., Лотмана Ю.М., Топорова В.М.).

 

ВИСНОВОК

Завдяки теорії психоаналізу підхід до вивчення творчого процесу в літературознавстві минулого сторіччя зазнав значних змін. З. Фрейд одним з перших звернувся до особистості самого автора, до його сфери інтимних переживань, до його нереалізованим фантазіям, до його комплексам. Адже подібний В«матеріалВ» служить В«тим сміттям, з якого ростуть вірші В»(згадуючи рядки з Ахматової) поета.

Поетичне творіння, по думці  Фрейда, повинно розглядатися дослідниками-психоаналітиками як безпосереднє відображення психічного стану автора, його сексуальних бажань, які зародилися ще в дитячому віці. Але ряд причин переносять ці дитячі бажання в область несвідомого, які, як негатив на плівці, виявляються або через сновидіння, або через символічні образи. Творець здатний за допомогою сублімації нереалізовані фантазії перевести в план художньої реальності, в якій вони В«заживутьВ», задіють. І завдання дослідника, і в теж час головний його інтерес - виявлення психічного світу поета, так химерно переплетеного в художній канві твору. З цими психоаналітичними постулатами в корені не згоден Карл Густав Юнг, знаменитий учень Зігмунда Фрейда. Він зауважує значно спрощене розуміння феномена творчості. Межі вивчення творчої діяльності у Юнга помітно розсуваються: від суто особистого він приходить до усвідомлення ролі колективного початку. Тобто основа будь-якого твору - загальний онтологічний досвід, виражений в певних архетипах. Отже, мистецтво - втілена пам'ять про існуючий колективному несвідомому. Значить, предмет розгляду вченого-літературознавця - колективне несвідоме. Згодом ідея про загальне праісточніке лягла в основу інтертекстуалізма.

Концепція комплексів, висунута Фрейдом, була сприйнята іншими вченими, уми яких були зайняті проблемою  розкодування художнього таїнства. Наприклад, Х. Блум, В«ЗаразивсяВ» вченням психоаналізу про едипове комплексі, вибудовує цілу теорію В«страху впливуВ». Художня творчість певного поета, в уявленнях Блума, - це завжди відображення боротьби В«сильного поетаВ» та його попередника, завжди спроба подолати вплив останнього. Рух до оригінальності та унікальності - ось що відрізняє В«сильного автораВ».

Обробка психоаналітичних ідей у вЂ‹вЂ‹Смирнова І. досягла свого логічної завершеності. Смирнов І. розглядає літературу як живий організм, який має свої стадії розвитку - в даному випадку змінюють один одного псіхоісторіческіе епохи. Зміна літературних епох піддається зворотному опису фазового розвитку людини, про якому писав ще Фрейд.

 

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Акімов О.Е. Та відбудеться  правосуддя// Акімов О.Е. Правда оФрейде і психоаналізі. М., 2005

2. Барт Р. Смерть автора// Барт Р. Вибрані праці: Семіотика.

Поетика. [Електронний ресурс]. - Електрон. дан. - Режим доступу: .philology.ru/literature1/barthes-94e.htm, - Вільний. - Закл. з екрану.

3. Блум Х. Страх впливу. Карта перечитування. Екатеринбург, 1998

4. Гальперин П.Я., Ждан  А.Н. Історія психології. XX століття. М., 2003

5. Кардін А. Мій аналіз  з Фрейдом// Дадун Р. Досьє. Судження і

думки про Фрейда і психоаналізі [Електронний ресурс]. - Електрон. дан. - Режим доступу: psychologylib.ru/books/item/f00/s00/z0000009/st025.shtml, - вільний. - Загл. з екрану.

6. Лаберж С., Рейнголда  Х. Творчі сни. // Лаберж С., Рейнголда  Х.

Практика усвідомленого  сновидіння. Гл.9 [Електронний ресурс]. - Електрон. дан. - Режим доступу: jointdreaming.narod.ru/laberge.htm # 9.1, - вільний. - Загл. з екрану.

7. Ніцше Ф. Народження  трагедії з духу музики// Ніцше  Ф. Зібрання

творів у 2 т.Т.1. [Електронний  ресурс]. - Електрон. дан. - Режим ...

доступу: teologia.ru/www/biblioteka/esthetika/nicche.htm, - вільний. - Загл. з екрану.

8. Психоаналіз З.Фрейда. Фрейдизм [Електронний ресурс].

Електрон. дан. - Режим доступу: .it-med.ru/library/p/ps_analiz.htm, - Вільний. - Загл. з  екрану.

9. Руднєв В.П. Характери  і розлади особистості. Патографій  і

метапсіхологіі. М., 2002

10. Смирнов І.П. Псіходіахронологіка: Психоистория російської

літератури від романтизму до наших днів. М., 1994

11. Фрейд З. Деякі зауваження  щодо поняття

несвідомого в психоаналізі// Фрейд З. Психоаналіз і російська  думка. М., 1994

12. Фрейд З. Художник  і фантазування [Електронний ресурс].

Електрон. дан. - Режим доступу: .gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/fr_hud/index.php, - Вільний. - Загл. з екрану.

13. Фрейд З. Я Воно [Електронний  ресурс]. - Електрон. дан. - Режим

доступу: .gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/freyd/ya_ono.php, - вільний. - Загл. з екрану.

14. Еткінд А. Ерос неможливого:  Історія психоаналізу в Росії

[Електронний ресурс]. - Електрон. дан. - Режим доступу: .koob.ru/atkind/eros_nevozmojnogo, вільний. - Загл. з екрану.

15. Юнг К.Г. Дві точки  зору на психічний// Гальперин П.Я., Ждан

А.Н. Історія психології. XX століття. М., 2003

16. Юнг К.Г. Про ставлення  аналітичної психології до поезії//

Юнг К.Г. Психоаналіз і  мистецтво. М.; Київ, 1996

17. Юнг К.Г. Психологія  і поетична творчість// Самосвідомість

європейської культури ХХ століття [Електронний ресурс]. - Електрон. дан. - Режим доступу: .awareness-way.ru/content/190-psikhologiya-i-poeticheskoe-tvorchestvo1, - Вільний. - Закл. з екрану.

 

[1] Кардін А. Мій аналіз  з Фрейдом// Дадун Р. Досьє. Судження й думки про Фрейда і психоаналізі [Електронний ресурс]. - Електрон. дан. - Режим доступу: psychologylib.ru/books/item/f00/s00/z0000009/st025.shtml, - вільний. - Загл. з екрану.

[2] Акімов О.Е. Так здійсниться  правосуддя// Акімов О.Е. Правда про Фрейда і психоаналізі. М., 2005. С.6

[3] Фрейд З. Деякі зауваження  щодо поняття несвідомого в  психоаналізі// Фрейд З. Психоаналіз  і російська думка. М., 1994

[4] Гальперін П.Я., Ждан  А.Н. Історія психології. XX століття. М., 2003. С.267

[5] Фрейд З. Художник  і фантазування [Електронний ресурс]. - Електрон. дан. - Режим доступу: .gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/fr_hud/index.php, - вільний. - Загл. з екрану.

[6] Фрейд З. Я Воно [Електронний  ресурс]. - Електрон. дан. - Режим доступу: .gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/freyd/ya_ono.php, - вільний. - Загл. з екрану.

6 Фрейд З. Художник  і фантазування [Електронний ресурс]. - Електрон. дан. - Режим доступу: .gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/fr_hud/index.php, - вільний. - Загл. з екрану.

[8] Фрейд З. Деякі зауваження  щодо поняття несвідомого в  психоаналізі// Фрейд З. Психоаналіз  і російська думка. М., 1994

[9] Фрейд З. Художник  і фантазування [Електронний ресурс]. - Електрон. дан. - Режим доступу: .gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/fr_hud/index.php, - вільний. - Загл. з екрану.

[10] Там же.

[11] Психоаналіз З.Фрейда. Фрейдизм [Електронний ресурс]. - Електрон. дан. - Режим доступу: .it-med.ru/library/p/ps_analiz.htm, - вільний. - Загл. з екрану.

[12] Лаберж С., Рейнголда  Х. Творчі сни. // Лаберж С., Рейнголда  Х. Практика усвідомленого сновидіння. Гл.9 [Електронний ресурс]. - Електрон. дан. - Режим доступу: jointdreaming.narod.ru/laberge.htm # 9.1, - вільний. - Загл. з екрану.

[13] Ніцше Ф. Народження  трагедії з духу музики// Ніцше  Ф. Зібрання творів у 2 т.Т.1. [Електронний ресурс]. - Електрон. дан. - Режим доступу: teologia.ru/www/biblioteka/esthetika/nicche.htm, - Вільний. - Загл. з екрану.

[14] Фрейд З. Художник  і фантазування [Електронний ресурс]. - Електрон. дан. - Режим доступу: .gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/fr_hud/index.php, - Вільний. - Загл. з екрану.

[15] Там же.

[16] Там же.

[17] Юнг К.Г. Психологія  і поетичне творчість// Самосвідомість  європейської культури ХХ століття [Електронний ресурс]. - Електрон. дан. - Режим доступу: .awareness-way.ru/content/190-psikhologiya-i-poeticheskoe-tvorchestvo1, - Вільний. - Закл. з екрану.

[18] Юнг К.Г. Психологія  і поетична творчість// Самосвідомість  європейської культури ХХ століття [Електронний ресурс]. - Електрон. дан. - Режим доступу: .awareness-way.ru/content/190-psikhologiya-i-poeticheskoe-tvorchestvo1, - вільний. - Закл. з екрану.

[19] Там же.

[20] Там же.

[21] Юнг К.Г. Психологія  і поетична творчість// Самосвідомість  європейської культури ХХ століття [Електронний ресурс]. - Електрон. дан. - Режим доступу: .awareness-way.ru/content/190-psikhologiya-i-poeticheskoe-tvorchestvo1, - Вільний. - Закл. з екрану.

[22] Юнг К.Г. Про ставлення  аналітичної психології до поезії// Юнг К.Г. Психоаналіз і мистецтво.  М.; Київ, 1996. С. 26.

[23] Юнг К.Г. Дві точки  зору на психічне// Гальперин П.Я., Ждан А.Н. Історія психології. XX століття. М., 2003. С.622

[24] Барт Р. Смерть автора// Барт Р. Обрані роботи: Семіотика.  Поетика. [Електронний ресурс]. - Електрон. дан. - Режим доступу: .philology.ru/literature1/barthes-94e.htm, - вільний. - Закл. з екрану.

[25] Блум Х. Страх впливу. Карта перечитування. Екатеринбург, 1998. С.11

[26] Там же.

[27] Там же. С.16

[28] Блум Х. Страх впливу. Карта перечитування. Екатеринбург, 1998

[29] Еткінд А. Ерос неможливого:  Історія психоаналізу в Росії [Електронний ресурс]. - Електрон. дан. - Режим доступу: .koob.ru/atkind/eros_nevozmojnogo, вільний. - Загл. з екрану.

[30] Там же.

[31] Смирнов І.П. Псіходіахронологіка: Психоистория російської літератури від романтизму до наших днів. М., 1994. С.225

[32] Смирнов І.П. Псіходіахронологіка: Психоистория російської літератури від романтизму до наших днів. М., 1994. С.11

[33] Смирнов І.П. Псіходіахронологіка: Психоистория російської літератури від романтизму до наших днів. М., 1994. С.351

[34] Руднєв В.П. Характери  та розлади особистості. Патографій  і метапсіхологіі. М., 2002. С.6

[35] Руднєв В.П. Характери  та розлади особистості. Патографій  і метапсіхологіі. М., 2002. С.6