Психологія
особистості педагога
Виконала
Студентка
ІІ – курсу
Групи ПН-217
Ліхтей
Мирослава
Зміст:
- Місце педагога в сучасному суспільстві.
- Психологічні вимоги до особистості педагога.
- Загальні здібності педагога.
- Спеціальні здібності педагога.
- Індивідуальний стиль педагога.
- Основні ознаки.
- Психологія педагогічної саморегуляції
- Елементи психокорекції в діяльності педагога.
- Аутотренінг у роботі педагога.
- Висновок.
- Успіхи в навчанні й вихованні дітей визначаються безліччю факторів, кожний з яких є досить вагомим, і зневага цими факторами неминуче веде до невдачі. Важливим фактором дитячого розвитку є сам педагог, що бере на себе роль учителя й вихователя.У сучасному цивілізованому суспільстві педагог є фігурою, що вимагає особливої уваги, і там, де його місце займають недостатньо професійно підготовлені люди, у першу чергу страждають діти, причому втрати, які тут виникають, звичайно непоправні.
Місце педагога в
сучасному суспільстві
Психологічні
вимоги до особистості педагога
- До особистості майбутнього педагога пред'являється ряд самих серйозних вимог. Серед них можна виділити головні, без урахування яких неможливо стати висококваліфікованим учителем або вихователем, і другорядні, відповідність яким не обов'язково для педагога, але робить його особистістю, здатної що найкраще навчити й виховати іншу особистість. Як головні, так і другорядні вимоги ставляться до психології діяльності й спілкування педагога, до його здібностей, знанням, умінням і навичкам, корисним для навчання й виховання дітей.
- Головною й постійною вимогою до педагога, є любов до дітей, до педагогічної діяльності, наявність спеціальних знань у тій області, якій він навчає дітей, широка ерудиція, педагогічна інтуїція, високорозвинений інтелект, високий рівень загальної культури й моральності, професійне володіння різноманітними методами навчання й виховання дітей.
- У число загальних здібностей входять ті, які визначають високі результати в будь-якій людській діяльності, а до спеціальних відносяться ті, від яких залежить успіх саме педагогічної діяльності, навчання й виховання дітей.
Загальні
здібності педагога
Спеціальні
здібності педагога
До спеціальних здібностей належать:
- здатність бачити й почувати, чи розуміє
учень вивчаючий матеріал, встановлювати
ступінь і характер такого розуміння
- здатність самостійно підбирати навчальний
матеріал, визначати оптимальні засоби
й ефективні методи навчання
- здатність по-різному викладати, доступним
образом пояснювати той самий навчальний
матеріал для того, щоб забезпечити його
розуміння й засвоєння всіма учнями
- здатність будувати навчання з урахуванням
індивідуальності учнів, забезпечуючи
швидке й глибоке засвоєння ними знань,
умінь і навичок
- здатність правильно будувати урок, удосконалюючи
свою викладацьку майстерність від заняття
до заняття
- здатність передавати свій досвід іншим
- здатність до самонавчання,
- здатність формувати в учнів потрібну
мотивацію й структуру навчальної діяльності
(навчання).
Індивідуальний
стиль діяльності педагога
- Обдарована, творча людина - це завжди індивідуальність. Формування індивідуальності в педагога сприяє вихованню творчої особистості дитини. Кожна доросла людина, що свідомо вибирає педагогічну професію, до моменту здійснення такого вибору вже сформувалася як особистість і безсумнівно є індивідуальністю. Чим більше серед учителів і вихователів виявиться різноманітних особистостей, тим імовірніше, що вони навчать і виховають дітей, що володіють безліччю різних й одночасно корисних індивідуальних якостей
Основні
ознаки
- Основні ознаки індивідуального стилю педагога полягають:
- у темпераменті (час і швидкість реакції,
індивідуальний темп
роботи, емоційна чутливість);
- у характері реакцій на ті або інші
педагогічні ситуації;
- у виборі методів навчання;
- у підборі засобів виховання;
- у стилі педагогічного спілкування;
- у реагуванні на дії й учинки дітей;
- у манері поводження;
- у перевазі тих або інших видів заохочень
і покарань;
- у застосуванні засобів психолого-педагогічного
впливу на дітей.
Психологія
педагогічної саморегуляції
- Дуже важливим аспектом професійної діяльності педагога є саморегуляція, тобто здатність управляти власними психічними станами й поведінкою, для того щоб оптимально діяти в складних педагогічних ситуаціях.
Елементи
психокорекції в діяльності педагога
- Широке поширення в усім світі протягом декількох останніх десятиліть одержали різні системи, прийоми й засоби психокорекційного впливу на людей, фізично здорових, але які потребують психологічної допомоги.Педагогічна практика виявилася однієї з останніх областей, на яку були поширені психокорекційні методи. Тут вони стали застосовуватися з декількома цілями
- 1. Підготовка педагогів до професійного педагогічного спілкування.
- 2. Підготовка батьків до навчання й виховання дітей.
- 3. Підготовка дітей до умов життя, з якими вони повинні будуть стикатися за межами школи й сім'ї.
- Психокорекція в педагогічній практиці переслідує наступні цілі:
- 1. Емоційне розкріпачення людини.
- 2. Формування в неї потреби в спілкуванні з людьми й почуття спільності з ними.
- 3. Саморозкриття людини, її самоактуалізація як особистості.
- 4. Вироблення й закріплення в людини ефективних форм адаптивного міжособистісної поведінки.
- 5. Більш активне включення людини в громадське життя й спонукання її до прийняття на себе відповідальності.
Аутотренінг
у роботі педагога
- Аутогенне тренування, або — коротко — аутотренінг, являє собою систему вправ, спрямованих людиною на себе й призначених для саморегуляції психічних і фізичних станів. Аутотренінг корисний у тих видах діяльності, які викликають у людини підвищену емоційну напруженість, у тому числі в педагогічній роботі, тому що в спілкуванні педагога з дітьми й з їхніми батьками нерідко виникають ситуації, які називають важкими і які вимагають емоційно-вольової саморегуляції. Використання прийомів аутотренінгу дозволяє людині цілеспрямовано змінювати настрій і самопочуття, позитивно позначається на його працездатності й стані здоров'я.Аутотренінг заснований на свідомому застосуванні людиною різноманітних засобів психологічного впливу на власний організм і нервову систему з метою їхньої релаксації або, навпроти, бадьорості.
висновок
- Тисячі професій народжуються і вмирають. Але живуть і до цього часу найдавніші з них - хлібороба, будівельника, лікаря, вчителя. Та й серед цих вічних професій учительська посідає особливе місце - вона — початок усіх професій. Змінюються умови й засоби виховання, та незмінним залишається головне призначення вчителя - навчити людину
бути Людиною.
Література
- 1. Активные методы обучения педагогическому общению и его оптимизация. Психология педагогической деятельности. — М., 1983.-6-30, 64-73.
- 2. Бернс Р.В. Развитие Я - концепции и воспитание. Я - концепция учителя - М., 1986. - С. 302-332.
- 3. Бех І. Д. Виховання підростаючої особистості на засадах нової методології //Педагогіка і психологія. - 3/24/99. - К.' Педагогічна думка, 1999. — С. 5-14.
- 4. Возрастная и педагогическая психология. Психология учителя /Под ред. М.В. Гамезо и др. - М., 1984. - С.245-254.
- 5. Возрастная и педагогическая психология. Психология учителя /Под ред. А.В. Петровского. - М., 1979. - С.258-280.
- 6. Выготский Л.С. Педагогическая психология. Психология и учитель. - М., 1991. - С. 358-372.
- 7. Гаврилова Т.П. О воспитании нравственных чувств. - М., 1984. - С. 64-76.
- 8. Гоноболин Ф.Н. Внимание и его воспитание. Внимание учителя. - М., 1972. - С. 127-147.
- 9. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения: Книга для учителей и родителей. - М., 1987.
- 10. Канн-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. — М., 1987.-С. 155-176.