Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Октября 2014 в 18:23, контрольная работа
Серед багатьох професій професія вчителя ні звичайна. Вчителі зайняті приготуванням нашого майбутнього, вони виховують тих, хто завтра змінить нинішнє покоління. Вони, як кажуть, працюють із "живим матеріалом", псування якого прирівнюється до майже катастрофи, оскільки втрачені ті року, направлених навчання.
Професія вчителя вимагає всебічних знань, безмежної душевної щедрості, мудрої любові про дітей
ВСТУП………………. 3
ІСТОРІЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТЕОРІЇ ЗДІБНОСТЕЙ 4
ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ПЕДАГОГІЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ 6
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗДІБНОСТЕЙ 9
СТРУКТУРА ПЕДАГОГІЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЗА Н.В. КУЗЬМІНОЮ 11
РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ 14
ВИСНОВОК…………… 17
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 18
Проблема здібностей є однією з найбільш складних і найменш розроблених в педагогічній психології. Розглядаючи її, перш за все слід врахувати, що реальним предметом психолого-педагогічного дослідження є діяльність і поведінка людини. Немає сумнівів, що джерелом поняття про здібності є безперечний факт відмінності людей за кількістю та якістю продуктивності їхньої діяльності. Здібності людей поділяють на види передусім за змістом і характером діяльності, в якій вони виявляються. Розрізняють загальні й спеціальні здібності.
Загальними називають здібності людини, що тією чи іншою мірою виявляються у всіх видах її діяльності. Загальні здібності забезпечують відносну легкість і продуктивність у засвоєнні знань та виконанні різних видів діяльності.
До спеціальних здібностей належить зарахувати й здібності до практичної діяльності: конструктивно-технічні, організаційно-управлінські, педагогічні, підприємницькі та інші. Під спеціальними здібностями розуміють здібності, що виразно виявляються в окремих спеціальних галузях діяльності. Загальні здібності виявляються в спеціальних, тобто здібностях до якоїсь певної, конкретної діяльності.
І взагалі, про людину, яка робить що-небудь добре і швидко, говорять як про здібну до цієї справи. Судження про здібності має завжди порівняльний характер, тобто ґрунтується на зіставленні продуктивності, умінь однієї людину з умінням інших. Критерієм здібності є рівень (результат) діяльності, якого одним вдається досягти, а іншим ні.
Здібності не можуть існувати інакше як у постійному процесі розвитку. Здатність, яка не розвивається, якою на практиці людина перестає користуватися, з часом втрачається. Тільки завдяки постійним вправам, пов'язаним із систематичними заняттями, такими складними видами людської діяльності, як музика, технічна і художня творчість, математика, спорт і таке інше, ми підтримуємо і розвиваємо в себе відповідні здібності.