Уявлення дітей дошкільного віку про свого майбутнього вчителя

Порушення в рухах (скутість, розгальмування, паралічі, парези, стереотипні й нав'язливі рухи) - 12.2

Виражена стомлюваність - 12.3

Для проведення обстеження готовності дитини до шкільного навчання складена система методик, по кожнійій розроблені шкальні оцінки відповідно до вікових особливостей дітей 6-7 років.

Кожна методика представлена відповідно до єдиного алгоритму:

1. назва методики,
2. автор методики або її модифікації,
3. призначення методики,
4. устаткування для дослідження з методики,
5. інструкція для обстежуваного,
6. процедура обстеження, його тривалість і форма проведення,
7. обробка результатів обстеження,
8. шкальні оцінки результатів,
9. вікові норми.
10. інтерпретація результатів.

 

По кожній психологічній позиції й за кожною методикою розроблена система визначення рівня розвитку дитини. Виділяється п'ять рівнів по наступній значимості:

1 рівень - дуже високий;

2 рівень – високий;

3 рівень - середній (норма);

4 рівень – низький;

5 рівень - дуже низький (рівень педагогічної  заклопотаності).

У процесі використання кожної з конкретних методик варто звертати увагу на ряд загальних моментів.

1. Розуміння дитиною інструкції. Перед пред'явленням будь-якого завдання важливо встановити, як сприймає дитина інструкцію, чи розуміє її, а якщо ні, те чи робить спроби розуміти.
2. Характер діяльності при виконанні завдання. Важливо встановити чи виконує дитина запропоноване завдання з інтересом або формально. Звернути увагу на ступінь стійкості інтересу. Особливе значення мають такі показники, як цілеспрямованість діяльності, способи рішення запропонованих дитині завдань, зосередженість і працездатність дитини, уміння якщо буде потреба користуватися запропонованою йому допомогою.
3. Реакція дитини на результати, загальна емоційна реакція на факт обстеження. Фіксуються відносини до роботи, реакції на похвалу або несхвалення. Ці спостереження дозволяють підійти до результатів обстеження неформально, дають можливість проаналізувати структуру діяльності дитини, розкрити її особливості [27, с. 191].

Порушення мовлення фіксуються в процесі проведення психологічного обстеження.

Дітям з порушенням мовлення рекомендується консультуватися в логопеда. Діти, що виявили по психічному розвитку низький і дуже низький рівень і склавших групу ризику і групу педагогічної заклопотаності, проходять спеціальне додаткове поглиблене психоневрологічне обстеження. Його результати заносяться в карту індивідуального обстеження дитини на основі протоколів обстеження.

Методичні прийоми для проведення діагностичного обстеження дитини повинні бути по можливості короткими - експрес-методиками, зручними для швидкого вивчення тієї або іншої сфери особистості дитини.

Діагностичне інтерв'ю не повинне бути тривалим і нудним. Необхідно застосовувати різні модифікації відповідно до віку дітей і завданнями діагностики. Добре використати із цією метою іграшки, папір, олівці, фломастери, тому що діти не вміють описувати свої почуття, їм легше їх виразити в малюнках.

Після проведення первинного знайомства з дитиною, можна починати власне психодіагностичне обстеження[33,с.92].

 

2.2. Експериментальний аналіз уявлення  дітей про майбутнього вчителя

 

За нормами вікової психології готовність дитини до школи та її уява про майбутнього вчителя формується між шостим і сьомим роком життя. Але в кожного – індивідуальний темп розвитку. Тому рішення про те, чи стане дитина в цьому році першокласником, батькам варто приймати разом зі спеціалістами – педагогами та психологами,– орієнтуючись, у першу чергу, на особливості розвитку малюка.

Пропонуємо тести, що їх найчастіше використовують шкільні психологи для перевірки ступеня готовності дітей до школи та її уяву про майбутнього вчителя. Зауважте, що ці завдання дають лише загальну картину розвитку дитини. За більш повною інформацією звертайтеся до спеціалістів. Приготуйте аркуші чистого білого паперу без ліній і клітинок. Під час виконання дитиною всіх трьох завдань зверніть увагу на те, якою рукою вона працює; чи крутиться на місці; чи губить олівець і шукає його довго під столом; почала малювати в тому місці, де ви їй показали чи просто обводить контур зразка; чи бажає переконатися, що малює добре. Це дасть можливість зрозуміти, які труднощі вас і її чекають з початком навчання.

ТЕСТ № 1. Малюємо чоловічу фігуру

Сучасні дослідження довели зв’язок художньої діяльності дітей і загального рівня їхнього психічного розвитку. Існує така закономірність: з віком дитини її малюнок збагачується новими деталями. Якщо в 3,5 роки малюк замість чоловічків зображує «головоніжок», то до 7 років, як правило, у зображенні людини вже вимальовуються всі частини тіла. Попросіть дитину намалювати чоловіка так, як вона зможе. Намагайтесь не давати ніяких додаткових роз’яснень, не допомагати і не звертати її увагу на помилки та недоліки. На запитання дитини відповідайте: «Малюй, як зможеш, у тебе все вийде!»

Оцінювання результатів

1 бал. Намальована фігура має голову, тулуб, кінцівки. Голова не більша за тулуб і з'єднана з ним шиєю. На голові є волосся (можливо, під головним убором). Є вуха, очі, ніс, рот. На руках – кисті з п'ятьма пальцями. Ноги внизу «зігнуті» (є ступні). На фігурі – чоловічий одяг і намальована вона як єдине ціле, а не складена з окремих частин. На малюнку видно, що ноги й руки ростуть із тулуба, а не кріпляться до нього. При такому способі малювання, яке називають синтетичним (контурним), фігуру можна обвести одним контуром, не відриваючи олівця від паперу.Більш примітивний (аналітичний) спосіб передбачає зображення окремо кожної зі складових частин фігури. Наприклад, спочатку малюється тулуб, а потім до нього кріпляться руки й ноги.

2 бали. Виконання усіх вимог на 1 бал, крім синтетичного способу малювання. Три деталі, що відсутні (шия, волосся, один палець руки), можна не рахувати, якщо фігура намальована синтетичним способом.

3 бали. Фігура має голову, тулуб, кінцівки. Руки й ноги намальовані двома лініями (об'ємні). Допускається відсутність шиї, волосся, вух, одягу, пальців, ступень.

4 бали. Примітивний малюнок з головою і тулубом. Кінцівки (достатньо однієї пари) намальовані тільки однією лінією.

5 балів. Відсутнє чітке зображення тіла («головоніжка») чи обох пар кінцівок. Каракулі.

Наступні два завдання характеризують дитину з точки зору загального психічного рівня, розвитку дрібної моторики рук, координації зору та руху, вміння виконувати роботу за зразком, виявляють ступінь розвитку сили волі.

ТЕСТ № 2. Наслідування писаних літер

Дитина має на чистому аркуші паперу скопіювати фразу, що написана писаними літерами. Наприклад: «Вона читала книгу».

Скажіть дитині: «Ти ще не вмієш писати, але спробуй, може, в тебе вийде так само». Якщо дитина знає писані літери, запропонуйте їй скопіювати фразу із англійських слів.

Оцінювання результатів

1 бал. Зразок скопійований добре та розбірливо. Копія перебільшує розмір зразка не більше, ніж удвічі. Перша літера по висоті відповідає великій літері. Букви чітко пов'язані у три слова. Скопійована фраза відхиляється від горизонтальної лінії не більше ніж на 30 градусів.

2 бали. Зразок скопійований розбірливо. Розмір букв і дотримання горизонтальної лінії не враховуються.

3 бали. Очевидна розбивка на три частини. Розбірливо написані хоча б чотири букви.

4 бали. Зі зразком збігаються хоча б дві букви. Відтворена копія утворює рядок.

5 балів. Каракулі.

Тест № 3. Змальовування крапок

Скажіть дитині: «Поглянь на крапочки. Спробуй поряд намалювати так само». При цьому покажіть, де саме потрібно малювати.

Оцінювання результатів

1 бал. Майже досконале копіювання зразка. Допускається незначне відхилення однієї крапки від рядка чи колонки. Копія може бути меншою або перевищувати розміри зразка не більше, ніж удвічі. Крапки розташовані паралельно.

2 бали. Кількість і розташування крапок відповідає зразку. Допускається відхилення не більше трьох крапок на половину ширини зазору між рядком чи колонкою.

3 бали. Малюнок у цілому відповідає зразку, не перевищуючи його по ширині та висоті більш ніж удвічі. Кількість крапок може бути не дотримана, але їх кількість – не більше 20 і не менше 7. Можливий будь-який поворот. Навіть на 180 градусів.

4 бали. Контур малюнка не відповідає зразку, але все ж складається із крапок. Розміри зразка і кількість крапок не враховуються. Інші форми, наприклад лінії, не допускаються.

5 балів. Каракулі.

Аналіз результатів.

• Полічіть бали, які дитина набрала за три тести. Якщо від 3 до 6 балів – вона готова до школи. (Високий рівень готовності.)  Додаток А
• 7-9 балів, до того ж ці бали рівномірно розподілені між усіма завданнями,– як правило, такі діти також готові до навчання. (Середній рівень готовності.)
• Якщо ж до сумарного балу входять низькі оцінки (наприклад, загальний бал – 9, і він складається із 2 балів за перше завдання, 3 – за друге і 4 – за третє), то бажано провести більш детальне дослідження, порадитися зі спеціалістами, щоб визначити, чи готова дитини стати школярем.
• Для дітей, які набрали 10–15 балів, додаткове дослідження потрібне обов'язково. Скоріш за все, їм ще рано йти до школи. (Найнижча поділка середнього рівня готовності – 10–11 балів. 12–15 балів – готовність нижче норми.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Проблема готовності дітей до навчання в школі та їхня уява про майбутнього вчителя - це не тільки наукова, але в першу чергу реально-практичне, дуже життєве й гостре завдання, що ще не одержало свого остаточного рішення. А від його рішення залежить багато чого, в остаточному підсумку доля дітей, їхнє сьогодення й майбутнє.

Виконуючи головні завдання нашої роботи ми провели теоретичний аналіз готовності до шкільного навчання та уяви дітей про майбутнього вчителя і виявили головні критерії готовності до шкільного навчання з погляду видатних педагогів і психологів. Критерії готовності або неготовності до шкільного навчання пов'язані із психологічним віком дитини, що вираховується не по годиннику фізичного часу, а по шкалі психологічного розвитку. Цю шкалу теж треба вміти читати: розуміти принципи її складання, знати пункти відліку, розмірність.

Була використана комплексна програма діагностики дітей дошкільного віку до шкільного навчання. Нами були описані основні методики діагностики готовності дітей до шкільного навчання.  Готовність визначилася по наступних параметрах: мотиваційний; інтелектуальний; язиковий; соціальний.

На підставі отриманих результатів виникла необхідність у створенні корекційно-розвиваючих заходів для підвищення рівнів готовності до шкільного навчання.

У результаті проробленої роботи ми побачили, що до кінця навчального року загальний рівень готовності дітей експериментальної групи підвищився. Такі результати ми змогли одержати при спільній роботі  з педагогами, вихователями й батьками.

Працюючи по цій програмі ми прийшли до висновків:

- по-перше, обстеження дітей необхідно  для школи й для дітей, для  їхнього успішного навчання;

- по-друге, обстеження дітей необхідно  починати раніше, тоді ця робота  буде більше ефективної, тому  що, мало констатувати неготовність  дитини до навчання в школі, необхідно ще брати на облік  і протягом року спостерігати  й контролювати його розвиток.

У подальшій своїй роботі ми плануємо поглибити й розширити корекційно-розвиваючі заходи, з використанням елементів психодрами й проведення спільних занять із батьками.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. АзароваТ.В. Розвиваюча робота психолога на етапі адаптації дітей у школі./Т.В. Азарова.,М.р,Битянова. – М.: Світ психології, 1996. –125с.

2.АмонашвилиШ.А. Здрастуйте діти./Ш.А.Амонашвили. – М.: Просвітництво, 1983. –320с.

3. АндрющенкаТ.Ю. корекція психологічного розвитку молодших школярів на етапі навчання./Т.Ю. Андрющенка., Н.В.Карабекова //Питання психології. – 1993. №1 –>С.18-23.

4. АнуфрієвА.Ф. Якпреодалеть складнощі у навчанні дітей./А.Ф.Ануфриев,С.Н.Костромина. – М.: Просвітництво, 1998 –340с.

5.БитяноваМ.Р. Робота психолога у початковій  школі./М.Р.Битякова.,Т.В. Азарова., Є.І. Афанасьєва та інших. - М.:Генезис, 2001. –347с.

6. БлонськийП.П. Психологія молодшого школяра./П.П. Блонський, - М.: Просвітництво, 1997 –285с.

7. Варга А.Я. Психологічна корекція порушень спілкування // Під ред. А.А.Бодалева, В.В.Столина. –М.: Сфера, 1989 –>304с.

8. Венгер О.Л. Схема індивідуального обстеження дітей молодшого шкільного віку: для шкільних психологів. /О.Л. Венгер., Г.А. Цукерман. –Томськ.: Знання, 1993 –>218с.

9. ВиготськийЛ.С. Зібрання творів: У6т. – М.: 1984.Г4.

10.Гильбух  З.В. Методика розподілу першокласників  за класами. /З.В.Гильбух.,С.Л. Коробко.,Л.И.Андрющенко. –Київ.: Наука, 1998 –>105с.